Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №554/8503/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8503/23 Номер провадження 22-ц/814/2083/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Лобова О.А., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон», в інтересах якого діє представник - адвокат Панченко Олена Олександрівна, на додаткову ухвалу Подільського районного суду міста Полтави від 02 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронтед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У жовтні 2025 року представник відповідача - адвокат Панченко О.О. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Ронтед» на користь ТОВ «Останній Бастіон» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначила, що ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній Бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.

23 січня 2024 року між ТОВ «Останній Бастіон» та адвокатським бюро «Олена Панченко» укладений договір про надання правничої допомоги № 23/01/24. Замовник, станом на 23 лютого 2024 року, провів оплату послуг виконавця на розрахунковий рахунок адвокатського бюро в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується рахунком № 09/24 від 25 січня 2024 року і платіжною інструкцією від 02 лютого 2024 року.

Зауважила, що у даній справі всього було призначено 23 підготовчих засідання, з яких представник позивачів з`явився лише в 3, тоді як представник відповідача з`являлася майже у всі підготовчі засідання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 02 лютого 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Останній Бастіон» адвоката Панченко О.О. про розподіл судових витрат у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній Бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що залишення позову без розгляду у зв`язку з не усуненням позивачами умов, які були підставою для залишення заяви без руху, не є необґрунтованими діями позивачів, оскільки позивач має право, а не зобов`язаний усувати недоліки позову і потім звернутися до суду повторно. Звернення позивачів до суду за захистом, на їх думку, свого порушеного права, не можуть свідчити про зловживання ними своїми процесуальними правами, дії сторони, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З додатковою ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 02 лютого 2025 року не погодився відповідач, в інтересах якого діє представник – адвокат Панченко О.О., та оскаржив його в апеляційному порядку подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просив суд оскаржуване судове рішення скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю заяву представника відповідача ТОВ «Останній бастіон» адвоката Панченко О.О. про розподіл судових витрат у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» на користь ТОВ «Останній бастіон» витрати на правничу допомогу по 10 000,00 грн з кожного.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Посилалася на те, що систематична або повторна неявка представника позивача в судові засідання без поважних причин, особливо після попереджень суду, може розцінюватися як зловживання процесуальними правами, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи, порушує розумні строки та права інших учасників на справедливий суд в цивільному процесі.

Акцентувала увагу на те, що позивачі та їх представник адвокат Вітько Є.О. систематично протидіяли правильному та швидкому вирішенню спору, недобросовісні позивачі мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача (фактично після відкриття провадження у справі створили такі умови, що відповідач для ефективного судового захисту повинен був звернутися за кваліфікованою допомогою адвоката, після чого позивачі взагалі почали ігнорувати судові засідання).

Крім того, вважає, що дії позивачів щодо затягування розгляду справи фактично були умисні, оскільки позивачі фактично мали на меті не отримання судового рішення за результатами справи, а їх мета була подати позов та, змусити відповідача півтора року відвідувати судові засідання, тим самим поставивши його у правову невизначеність.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Прийнявши участь у судовому засіданні, представник відповідача – адвокат Панченко О.О. апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити.

Представник – адвокат Вітько Є.О. прийнявши участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Із матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2023 року позивачі, в інтересах яких діяв представник – Вітько Є.О., звернулися до суду із позовом до ТОВ «Останній Бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди. Позовна заява була подана за підписом їх представника – адвоката Вітька Є.О,

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.

Ухвала постановлена у зв`язку із не усуненням позивачами недоліків позовної заяви, під час розгляду справи, у порядку статей 187, 257 ЦПК України.

При цьому, суд першої інстанції в ухвалі від 29 вересня 2025 року, якою залишив позовну заяву без розгляду, вказав, що з моменту залишення позовної заяви без руху, ані позивачі, ані їх представник, будучи належним чином повідомленими про рух справи, справою не цікавились, будь яких заяв або клопотань до суду не подавали.

Суд також вказав, що ініціювавши розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуальних обов`язків, щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення, пославшись на практику Верховного Суду, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, (провадження № 11-126заі22).

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо підстав стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у разі встановлення необґрунтованості дій позивача.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2026 року у справі № 290/248/22 вказав, що для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі № 357/5156/23, від 23 грудня 2025 року, у справі № 750/14656/24, від 12 лютого 2026 року в справі № 404/6023/24.

Скаржник наполягає на необґрунтованості дій сторони позивача, за наслідком яких суд має право покласти на сторону позивача компенсацію судових витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 зазначив, що з системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Звертаючись із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача посилалася на необґрунтовані дії позивача, мотивуючи тим, що представник позивачів з`явився лише в три судові засідання з 23 призначених.

З матеріалів справи вбачається, що справа за позовом ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній Бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди розглядалася судом майже протягом півтора року. Підготовчі засідання по справі неодноразово відкладалися, в тому числі і у зв`язку з неявкою сторони позивача.

Така поведінка позивачів та їх представника свідчить про недобросовісне ставлення до своїх обов`язків, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою суду від 14 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ТОВ «Ронтед» до ТОВ «Останній бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, залишено без руху.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про залишення позову без руху була направлена представнику позивачів – адвокату Вітьку Є.О. в особистий електронний кабінет в системі ЄСІТС, а згідно довідки про доставку електронного документу вбачається, що 15 серпня 2025 року ухвалу Подільського районного суду міста Полтави від 14 серпня 2025 року було доставлено до електронного кабінету адвоката Вітька Є.О.

Окрім того, ухвала суду від 14 серпня 2025 року неодноразово направлялася позивачам ОСОБА_1 та ТОВ «Ронтед» засобами поштового зв`язку.

Як свідчать матеріали справи, недоліки позовної заяви усунуто не було. Клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків позивачами не подано.

За обставинами справи, у зв`язку із не усуненням позивачами недоліків позовної заяви під час розгляду справи, у порядку статей 187, 257 ЦПК України, ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ТОВ Ронтед» до ТОВ «Останній бастіон» про спростування недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.

Не виконання вимог ухвали суду від 14 серпня 2025 року про залишення позову без руху також свідчить про незацікавленість позивачів у розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що процесуальна поведінка позивачів та їх представника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.

Позивачі, звернувшись до суду з позовом, створили відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, підготовку та подання до суду першої інстанції відзиву та інших процесуальних документів.

Відповідач поніс реальні витрати у зв`язку з пред`явленням позову, написанням та подання до суду відзиву на позовну заяву, клопотання про витребування доказів, клопотання про визнання доказу неналежним та недопустимим, клопотання про виключення з числа доказів довідки з відомостями про власника веб-сайту № 196/2023-Д від 09 вересня 2023 року, участь у судових засіданнях.

Розгляд судом протягом майже півтора року свідчить, що позивачі вийшли за межі дійсного змісту свого права та вчинили необґрунтовані дії, чим порушили охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для компенсації відповідачеві судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги, згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Наведеного суд першої інстанції не врахував та помилково зробив висновок, що відповідач не має права на компенсацію йому витрат на правничу допомогу, у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 29 вересня 2025 року, яка набрала законної сили, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ініціювавши розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.

Позивачами ухвала суду першої інстанції від 29 вересня 2025 року не оскаржувалася, хоча вона стосувалася їхнього спільного позову, тобто обидва позивачі погодилися із цією ухвалою суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу і постановлення додаткової ухвали від 02 лютого 2026 року не врахував, у сукупності, поведінку позивачів, тривалість розгляду справи судом, вчинення відповідачем дій, з метою захисту своїх прав, під час розгляду цієї справи по суті та помилково поклав увесь тягар доказування необґрунтованості дій позивачів на відповідача, не дослідивши фактичні обставини справи.

Тому, висновки місцевого суду про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Останній бастіон» - адвоката Панченко О.О. про розподіл судових витрат є, на переконання суду апеляційної інстанції, помилковими.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду та в постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

При цьому у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 906/194/18 Верховний Суд дійшов висновку, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Із матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Останній бастіон» під час розгляду справи у суді першої інстанції представляла адвокат Панченко О.О.

Про стягнення судових витрат на правничу допомогу представником відповідача заявлено у суді першої інстанції та додано договір № 01-23/01-24 про надання правничої допомоги від 23 січня 2024 року, акт виконаних робіт № 1 від 23 лютого 2024 року наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 01-23/01/24 від 23 січня 2024, рахунок № 09/24 від 25 січня 2024 року, ордер про надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с. 148, 162-166, 168).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 01-23/01/24 про надання правничої допомоги від 23 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «Останній бастіон» (клієнт) та Адвокатським бюро «Олени Панченко» (Адвокатське бюро) клієнт надає, а Адвокатське бюро приймає на себе обов`язки щодо: 1) попереднього опрацювання матеріалів отриманих від суду та/або клієнта, підготовки правової позиції по справі в суді першої інстанції; 2) підготовка адвокатських запитів необхідних для повного та об`єктивного розгляду справи; 3) підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву у справі № 554/8503/23, обговорення відзиву з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта; 4) підготовка до ведення справи № 554/8503/23 в суді першої інстанції; 5) пошук та вивчення законодавчих та нормативних — правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ; 6) усних консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення з клієнтом ходу ведення справи № 554/8503/23 в суді першої інстанції; 7) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення справи № 554/8503/23 в суді першої інстанції; 8) представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції у справі № 554/8503/23.

Згідно пункту 2.1 договору № 01-23/01/24 про надання правничої допомоги від 23 січня 2024 року розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу становить 20 000,00 грн за виконання робіт визначених в пункті 1.1 даного договору. Оплата гонорару проводиться на підставі рахунку – фактури.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1 наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 01-23/01/24 від 23 січня 2024 року Адвокатське бюро належним чином виконало прийняті на себе обов`язки, а саме: попередньо опрацьовано матеріали надані клієнтом, підготовки правової позиції по справі - витрачено 1 годину; підготовлено відзив на позов у справі № 554/8503/23 - витрачено 5 годин; здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативних — правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики, в т.ч. останніх правових позицій ВП ВС по аналогічній категорії справ - витрачено 2 години; підготовлено адвокатські запити № 01-25/01/24 та № 02-25/01/24 від 25 січня 2024 року - витрачено 1 годину; підготовлено клопотання про не врахування обставин, заяви на виконання ухвали суду від 15 січня 2024 року, клопотання про витребування доказів та клопотання про виключення з числа доказів - витрачено 3 годин.

Також, згідно пунктів 2-4 зазначеного акту клієнт сплачує Адвокатському бюро за надану в межах цього Договору правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. Всього витрачено часу на надання правничої допомоги протягом 12 годин 00 хв. Розмір компенсації витрат на правничу допомогу відповідно до умов Договору № 01-23/01/24 про надання правничої допомоги від 23 січня 2024 року станом на 23 лютого 2024 року становить 20 000,00 грн. На момент складання акту клієнтом сплачено 20 000,00 грн.

Відповідно до рахунку № 09/24 від 25 січня 2024 року та платіжної інструкції № 178 від 02 лютого 2024 року ТОВ «Останній бастіон» за надання правничої допомоги сплачено - 20 000,00 грн (т.1 а.с. 166, 167).

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну допомогу в суді першої інстанції, який становить 20 000,00 грн, та враховуючи відсутність заперечень з боку позивачів, складність справи та критерії розумності та необхідності приходить до висновку про їх задоволення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що представник відповідача у заяві про ухвалення додаткового рішення просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Ронтед» витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов`язок» (статті 541-544 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2024 року у справі № 902/99/24 зазначив, що солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки, судовим рішенням підтверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Отже, судові витрати, за наявності у справі двох і більше відповідачів, розподіляються між відповідачами у визначених частках. Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено. Такий же висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 березня 2024 року у справі № 903/135/23 (903/148/23), від 20 лютого 2024 року у справі № 922/2200/23.

Враховуючи, що вимога про солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу не відповідає вимогам законодавства, заява представника відповідача – адвоката Панченко О.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Останній Бастіон», в інтересах якого діє представник - адвокат Панченко О.О. підлягає частковому задоволенню, а додаткова ухвала Подільського районного суду міста Полтави від 02 лютого 2026 року скасуванню. Заява про ухвалення додаткового рішення частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Останній бастіон» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та з ТОВ «Ронтед» на користь ТОВ «Останній бастіон» - 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон», в інтересах якого діє представник - адвокат Панченко Олена Олександрівна, – задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Подільського районного суду міста Полтави від 02 лютого 2026 року – скасувати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній бастіон» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронтед» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній бастіон» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.А. Лобов

О.О. Панченко