Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №278/2300/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/2300/26 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.

Номер провадження №33/4805/1239/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарями судових засідань Воробей Д.О., Мурашевським Є.В.,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

інспектора 2-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону Полку 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Лукашевича Д.О.,

розглянувши в режимі відкритих судових засідань у залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі № 278/2300/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Павлограді Дніпропетровської області, є громадянином України, здобув вищу освіту, є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, військове звання – молодший сержант, є одруженим, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про попередні випадки притягнення до адміністративної відповідальності у справі відсутні, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі № 278/2300/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Також з ОСОБА_1 на користь держави було стягнуто 665,60 грн. судового збору.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 27.04.2026 о 19 год 05 хв на 7 км автодороги Н-03, поблизу с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп`яніння. Таким чином водій порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Короткий зміст апеляційної скарги

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не погодився із постановою судді місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вважає вказану постанову судді незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, а висновки судді ґрунтуються на припущеннях.

ОСОБА_1 вказує на відсутність підстав для зупинки його транспортного засобу працівниками поліції, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, разом із працівниками поліції діяв спільно, їздили по місту, вживали заходів щодо розшуку особи за самовільне залишення військової частини. Одразу після завершення вказаної спільної роботи, поліцейський без будь-яких обґрунтованих причин несподівано запропонував ОСОБА_1 «перевіритись на наркотики», на що водій, враховуючи абсурдність ситуації та відсутність законних підстав, відповів відмовою.

На переконання ОСОБА_1 , працівник поліції зобов`язаний назвати конкретну причину зупинки транспортного засобу, чого зроблено не було, а тому зупинка автомобіля та подальші вимоги працівника поліції були протизаконними.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, через надмірні навантаження на службі та участі в бойових виходах має постійні болі у спині, у зв`язку із чим на регулярній основі вимушений вживати виключно знеболюючі лікарські засоби, а тому, виявлені під час огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння певні речовини є виключно слідами його рецептурних знеболюючих препаратів.

Також ОСОБА_1 зауважує, що в матеріалах справи відсутні відомості з приводу того, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були виявлені поліцейськими у водія, відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, таке направлення було підписано не його підписом, було складено вже після проведення огляду в лікарні. На відеозаписах не зафіксована попередня перевірка ОСОБА_1 , на стан наркотичного сп`яніння, сам лише протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись належним доказом. Ці обставини вказують на недоведеність вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апелянт звертає увагу суду на те, що у висновку щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння зазначено, що він перебуває у залишковому явищі стану сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів, проте? канабіноїди не входять до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2000 № 770. Разом із тим, згаданий нормативно-правовий акт визначає, що обіг психотропних речовин та стандартизований екстракт канабісу з однаковим вмістом ТГК та канабідіолу допускається у формі лікарських засобів або у формі субстанції, призначених для виробництва та виготовлення таких лікарських засобів, тож деякі речовини, які є синтетичними канабіноїдами, можуть міститись у формі лікарських засобів.

Окрім того, апелянт вказує на порушення суддею місцевого суду права ОСОБА_1 на захист, оскільки він є військовослужбовцем, не міг прибути до суду, проте суд не вжив належних заходів для з`ясування причин його неявки та розглянув справу за його відсутності.

3.Узагальнена позиція особи, яка подала апеляційну скаргу, під час апеляційного розгляду

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 18.08.2026 ОСОБА_1 повністю підтримав подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилався на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просив постанову судді місцевого суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце здійснення подальших засідань, для участі в призначених засіданнях не прибув, будь-які заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_1 до суду не надходили.

За загальним правилом (ч. 6 ст. 294 КУпАП), неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на це, подальші судові засідання здійснювались за відсутності ОСОБА_1 ..

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників апеляційного розгляду

Інспектор 2-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону Полку 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області - ОСОБА_2 у судовому засіданні 28.09.2026 пояснив, що він 28.04.2026 перебував на службі, здійснював патрулювання на території Житомирського району, отримав повідомлення з лінії «102» про те, що в районі патрулювання помічені два автомобілі, котрі рухаються на великій швидкості, водії цих транспортних засобів можуть перебувати у стані сп`яніння. Поліцейські вжили заходів щодо зупинки вказаних автомобілів, перевірили документи водіїв та пасажирів, зі згоди водіїв здійснили поверхневий огляд автомобілів. Під час перевірки було з`ясовано, що в одному з автомобілів перебував як пасажир чоловік, котрий розшукувався за самовільне залишення військової частини. Цього чоловіка поліцейські передали службовим особам Військової служби правопорядку. В іншому транспортному засобі були особи, котрі стверджували про свою належність до військової частини, за кермом цього автомобіля марки «Renault Megane» червоного кольору перебував ОСОБА_1 . Останній повідомив поліцейським, що він виконував доручення свого командира, мав завдання затримати чоловіка, котрий самовільно залишив військову частину, будь-якого документального підтвердження такого доручення командира ОСОБА_1 поліцейським не надавав. ОСОБА_2 заперечував твердження ОСОБА_1 про те, що водійавтомобіля марки «Renault Megane» червоного кольору разом із правоохоронцями виконував спільне завдання щодо затримання розшукуваної особи.

Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські помітили у водія наявні ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 погодився. У закладі охорони здоров`я водій за направленням поліцейського пройшов огляд, здав біологічний матеріал для аналізу, результати цього аналізу мли бути готовими через кілька днів. Зважаючи на це, поліцейські призначили ОСОБА_1 дату та час, коли водієві необхідно прибути до Управління патрульної поліції в Житомирській області для складення протоколу та оформлення інших матеріалів (у разі якщо тест на вміст наркотичних речовин покаже позитивний результат). Згідно з медичним висновком від 28.04.2026 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Водій був завчасно повідомлений про дату, час та місце складення поліцейським протоколу, для участі у процедурі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не прибув, заяви (клопотання) щодо поважних причин неявки ОСОБА_1 не подавав. Тому поліцейські склали протокол 06.05.2026 за відсутності ОСОБА_1 ..

На думку поліцейського, в діянні ОСОБА_1 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таке діяння було належним чином зафіксоване на відеозаписах і відображено у протоколі з правильною кваліфікацією, тож у суду були всі підстави для притягнення водія до адміністративної відповідальності.

5. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

6. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі № 278/2300/26, суддя під час розгляду справи встановив, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу, крім рапорту поліцейського, також були додані письмові та електронні докази, зокрема, відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суддя місцевого суду встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

7. Обставини, встановлені апеляційним судом

Учасники справи під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань щодо повторного дослідження обставин, встановлених суддею місцевого суду, а також щодо дослідження доказів, котрі не досліджувалися суддею місцевого суду.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 382/1058/15-к (провадження № 51-2599км18) висловлені правові позиції, згідно з якими відсутність клопотання про дослідження доказів не зумовлює обов`язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та передумов для здійснення судом свого права дослідити нові докази. Як убачається зі змісту ч. 7 ст. 294 КУпАП, така позиція може бути застосована й під час апеляційного провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Тож, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 278/2300/26 суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду. Основними доказами у справі, на підставі яких суддя місцевого суду ухвалив рішення щодо винуватості ОСОБА_1 , є: протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2026 серії ЕПР1 № 658508; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2025 № 150; рапорт співробітника поліції щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, оформлення матеріалів за фактом адміністративного правопорушення; відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та камер відеоспостережень автодороги Н-03, наявні на відповідному носії інформації. На вказаних відеозаписах зафіксований факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, його спілкування з працівниками поліції та процедура проходження ОСОБА_1 в медичному закладі огляду для з`ясування стану наркотичного сп`яніння.

8. Позиція судді апеляційного суду

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення інспектора Лукашевич Д.О., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вказаних вище вимог закону.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).

Як визначено у п. 2.9.а) Правил, водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія, такий огляд здійснюється в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень п. 6 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, зі змінами (далі – Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зі змісту ст. 130 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною вчинення цього правопорушення є керування особою транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, або відмова особи від проходження у передбаченому законом порядку освідування на стан такого сп`яніння.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановив обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2026 серії ЕПР1 № 658508; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2025 № 150; рапорт співробітника поліції щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, оформлення матеріалів за фактом адміністративного правопорушення; відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та камер відеоспостережень автодороги Н-03).

Указаним доказам суддя надав належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції (відео поліцейського Лукашевича Д.О.: початок запису 28.04.2026 о 19 год 13, кінець запису 28.04.2026 о 20 год 46 хв; відео поліцейського Бризньова І.Д.: початок запису 28.04.2026 о 19 год 08, кінець записів 28.04.2026 о 20 год 46 хв) та камер відеоспостережень автодороги Н-03 відображено, як патрульний автомобіль поліції переслідує автомобіль марки «Renault Megane» червоного кольору. Після зупинки вказаного транспортного засобу, працівниками поліції було встановлено, що за кермом цього автомобіля перебував ОСОБА_1 , якому працівники поліції повідомили про те, що транспортний засіб був зупинений у зв`язку із орієнтуванням на підставі повідомлення про перевищення швидкості автомобілем марки «Renault Megan» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебування водія вказаного автомобіля в статусі особи, яка самовільно залишила військову частину, та про наявність у вказаному автомобілі наркотичних засобів.

У подальшому, працівниками поліції було проведено поверхневий огляд автомобіля марки «Renault Megan» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на предмет наявності наркотичних засобів, наркотичних засобів у вказаному автомобілі знайдено не було. Також працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває в статусі особи, яка самовільно залишила військову частину.

Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські помітили наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагували на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; підвищена жвавість) та запропонували водієві пройти огляд для з`ясування можливого стану сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. На це ОСОБА_1 погодився та пояснив, що перебуває під впливом знеболюючих препаратів.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння від 28.04.2026 № 150, ОСОБА_1 перебував саме у стані наркотичного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, версія подій, відображена у протоколі співробітником поліції, доведена «поза розумним сумнівом».

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, яким була надана належна оцінка.

Доводи апелянта про відсутність причин для зупинки керованого ним транспортного засобу поліцейськими, суддя апеляційного суду вважає безпідставними, адже на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що транспортний засіб був зупинений у зв`язку із орієнтуванням на підставі повідомлення про перевищення швидкості автомобілем марки «Renault Megan» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебування водія вказаного автомобіля в статусі особи, яка самовільно залишила військову частину, про наявність у вказаному автомобілі наркотичних засобів.

Посилання ОСОБА_1 на спільний з працівниками поліції розшук особи, яка порушила військовий облік (або самовільно залишила військову частину), також спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. На відеозаписах зафіксовано, як під час спілкування з поліцейськими та лікарем закладу охорони здоров`я, ОСОБА_1 повідомляв, що переслідування іншого автомобіля відбувалось ним на підставі наказу командира його військової частини у зв`язку із перебуванням у цьому транспортному чоловіка, який має статус особи, що самовільно залишила військову частину. Також інспектор Лукашевич Д.О. у судовому засіданні в апеляційному суді заперечував твердження ОСОБА_1 про те, що водій автомобіля марки «Renault Megane» червоного кольору разом із правоохоронцями виконував спільне завдання щодо затримання розшукуваної особи.

Твердження апелянта про відсутність в матеріалах справи відомостей того, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були виявлені у нього працівниками поліції, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції та рапортом інспектора поліції ОСОБА_2 , згідно з якими під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські виявили у останнього ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагували на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; підвищена жвавість), про ці ознаки було повідомлено водію).

Варто зазначити, що бланк направлення особи на огляд з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я не містить графи підпису або ознайомлення особи, яку направлено на такий огляд, а попередня перевірка особи саме на стан наркотичного сп`яніння, до направлення в заклад охорони здоров`я, не передбачена ні нормами КУпАП, а ні положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тож доводи апелянта з цього приводу не заслуговують на увагу.

Крім того, наявним в матеріалах прави відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції спростовуються також і доводи ОСОБА_1 про те, що направлення на огляд на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я складено після проведення такого огляду, оскільки на відеозаписах зафіксовано, як поліцейський Бризньов І.Д., після складання направлення, передав його лікарю закладу охорони здоров`я, вже після цього цим же лікарем був проведений огляд ОСОБА_1 ..

Суддя погоджується з доводами апелянта про те, що один лише протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись доказом винуватості особи, але даний доказ, в сукупності із іншими матеріалами справи дає підстави констатувати факт наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо перебування ОСОБА_1 у залишковому явищі стану сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів, які не входять до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2000 № 770. Адже такі доводи спростовуються висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2026 № 150. Згідно з цим висновком ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, в аналізі біологічного матеріалу водія від 30.04.2026 № 353 виявлено амфетамін та метамфетамін, ці речовини входять до Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів.

Виявлені під час огляду ОСОБА_1 речовини не входять до складу офіційно зареєстрованих лікарський засобів та належать до особливо небезпечних психотропних речовини, обіг яких заборонено. Тож суддя відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що виявлені під час огляду водія на стан наркотичного сп`яніння певні речовини є виключно слідами рецептурних знеболюючих препаратів, які ОСОБА_1 вживає внаслідок погіршення стану здоров`я та надмірних навантажень під час військової служби.

Відповідно до відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останні після проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оголосили про запрошення водія до підрозділу патрульної поліції на 10 год 00 хв 06.05.2026 для складення протоколу. З повідомленням про запрошення водія для складення протоколу ОСОБА_1 ознайомився особисто, що засвідчено його особистим підписом. У подальшому ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на вказану дату та час не прибув, а тому інспектором Лукашевичем Д.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутності водія. Процедура складення протоколу підтверджена відеозаписом з відеореєстратора патрульної поліції (початок відеозапису – 06.05.2026 11 год 46 хв, кінець відеозапису 06.05.2026 11 год 48 хв). З змісту даного протоколу встановлено, що працівниками поліції було визначено дату, час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , тому доводи апелянта з приводу необізнаності в даті, часі та місці розгляду його справи апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судовому засіданні 18.08.2026 ОСОБА_1 визнав, що у застосунку «Дія» отримував повістку про виклик до суду першої інстанції для розгляду адміністративних матеріалів відносно нього по суті, клопотань про відкладення судового розгляду до суду першої інстанції не подавав, тому твердження апелянта про порушення судом його права на захист також є необґрунтованими.

9. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, яким була надана належна оцінка

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі № 278/2300/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , залишити без змін.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 245, 246, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі № 278/2300/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 02.10.2026 о 12 год 00 хв.

Суддя А.Є. Бєлоусов