Додаткове рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №296/167/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 296/167/25

Категорія 39

Додаткова постанова

Іменем України

24 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи

заяву представника ОСОБА_1 адвоката Божок Лілі Володимирівни про ухвалення додаткового судового рішення

у цивільній справі №296/167/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Божок Лілі Володимирівна звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем із залученням адвоката в суді апеляційної інстанції. Просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 20 000 грн витрат на правову допомогу.

Заява обґрунтована тим, що 22 липня 2026 року Житомирським апеляційним судом ухвалено постанову про задоволення апеляційної скарги повністю. Витрати на правничу допомогу адвоката підтверджуються ордером про надання правничої допомоги, договором про надання правничої допомоги від 12 вересня 2025 року, додатковою угодою від 12 вересня 2025 року, актом здавання-приймання послуг із надання правової допомоги від 27 липня 2026 року на суму 20 000 грн. Наголошено на тому, що витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Від ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому порушено клопотання про залишення заяви без розгляду та задоволення.

Заперечення аргументовані тим, що заявлена вартість виконаних робіт із огляду на малозначність справи є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Адже, вартість виконання зазначених адвокатом робіт із огляду на її професійний досвід та незначну складність справи є істотно завищеним. ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу адвоката відповідача у розмірі 20 000 грн.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту третього частини першої ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За реченням другим частин третьої ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За положеннями частини першої ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За нормами п.1 частини третьої ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Божок Л.В. зазначає, що відповідачем будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, остаточний розрахунок яких буде надано по факту підписання акта здавання-приймання послуг.

Постанова Житомирським апеляційним судом ухвалена 22 липня 2026 року.

27 липня 2026 року, тобто впродовж п`яти днів після винесення судом апеляційної інстанції постанови від 22 липня 2026 року, через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Божок Л.В. подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат між сторонами у справі.

Відповідно до положень частини другої-третьої ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, згідно з частиною четвертою ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Між ОСОБА_1 (далі - клієнт) та адвокатом Божок Лілі Володимирівною 12 вересня 2025 року укладений договір про надання правничої допомоги.

Додатковою угодою від 12 вересня 2025 року сторони домовилися, що розмір винагороди адвоката за надану правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів відповідача в справі №296/167/25 в Житомирському апеляційному суді становитиме фіксовану суму в розмірі 20 000 грн відповідно до акта здавання-приймання послуг за надану правову допомогу, який погоджується та підписується сторонами по факту надання послуг.

Відповідно до акта здавання-приймання послуг із надання правової допомоги від 27 липня 2026 року адвокат Божок Л.В. надала, а клієнт ОСОБА_1 прийняла юридичні послуги наступного характеру: вивчення характеру спірних правовідносин для формулювання правової позиції сторони – 2 000 грн; ознайомлення з матеріалами справи – 3 000 грн; підготовка та подання апеляційної скарги – 10 000 грн; підготовка та подання процесуальних документів по справі – 5 000 грн, всього – 20 000 грн.

За приписами частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 виснувано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір є обґрунтованим.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

За таких обставин, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Колегія суддів, проаналізувавши акт здавання-приймання послуг від 27 липня 2026 року доходить висновку, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн не є обґрунтованими у повному обсязі, приймаючи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи, вартість послуг адвоката у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, а також те, що не всі дії адвоката були необхідними для захисту прав клієнта та має місце включення до розрахунку дій, що є складовими інших процесів (вивчення характеру спірних правовідносин для формування правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи перед підготовкою позову), виконання робіт, що не вимагають спеціальних адвокатських навичок (подання апеляційної скарги).

Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат та характер виконаних адвокатом робіт на стадії апеляційного провадження, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості і верховенства права, враховуючи заперечення позивача, колегія суддів вважає, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 20 000 грн у цьому випадку є завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих ним послуг, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути зменшений до 5 000 грн.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн, яка відповідає складності справи та вчиненим адвокатом процесуальним діям. У задоволенні решти суми відмовляється.

Керуючись ст.ст.141,270,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, в сумі 5 000 грн.

У стягненні решти суми відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення.

Дата складення додаткового судового рішення – 01 жовтня 2026 року.

Головуюча Судді: