Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №761/47451/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47451/23

Провадження № 2/761/902/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.,

секретаря судового засідання: Фортуни М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду за позовом Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2017 року по 31.10.2023 року у загальному розмірі 29 783,85грн. та судових витрат розмірі 2684,00 грн. та правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Свою позовну заяву обґрунтували тим, що ОСОБА_1 є наймачем кімнати у кв. АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 своїх обов`язків з оплати житлово-комунальних послуг не виконав у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за період з 01.12.2017 року по 31.10.2023 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1242 від 18.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла цивільна справа за позовом Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України подав клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем кімнати АДРЕСА_2 на підставі ордеру №00183 серії Б від 18.10.1996, виданим на імя її батька ОСОБА_2 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19.04.2007 про оголошення квартиронаймача ОСОБА_2 померлим та на підставі заяви відповідача про переведення на неї особового рахунку квартири АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА від 08.11.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 25.04.1997 року та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються Будинкоуправлінням №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Будинкоуправління №1 з 01 квітня 2017 року є балансоутримувачем будинку (гуртожитку) АДРЕСА_4 . Даний будинок переданий на баланс Будинкоуправління №1 з балансу Будинкоуправління №12 наказом Міністерства оборони України №695 від 16.12.2016 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління».

Згідно Положення Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України затвердженого наказом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління №56 від 31.03.2017. Будинкоуправління №1 є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, заснованою на державній власності та створеною на підставі директиви МО України від 31.07.98 №Д-115/1/0350. призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів, в належному технічному та санітарному стані. забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків. гуртожитків. забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово- побутових умов для проживання.

Будинкоуправління №1 є самостійним господарюючим суб`єктом, від свого імені надає житлово-комунальні послуги по будинках, які знаходяться на обслуговуванні.

ОСОБА_1 з моменту прийняття Будинкоуправлінням №1 на свій баланс будинку (гуртожитку) вибірково та не в повному обсязі оплачує житлово-комунальних послуг не виконують в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.12.2017 року по 31.10.2023 року.

Будинкоуправління №1 належним чином виконує свої обов`язки по наданню житлово-комунальних послуг мешканцям будинку (гуртожитку) АДРЕСА_4 , в тому числі і ОСОБА_1 .

У період з 01.07.2018 по 31.03.2021 вартість послуги за утримання будинку та прибудинкової території - 208,12 грн, розраховувалася згідно тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_4 , затвердженого в розмірі 7,76 грн за 1 м? загальної площі (7,76 грн ? 26,82 м? = 208,12 грн). Такий тариф був погоджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 937 від 01.06.2018 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».

У період з 01.04.2021 по 31.10.2023 вартість послуги за утримання будинку та прибудинкової території - 238,43 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_4 , встановленої в розмірі 8,89 за 1 м? загальної площі (8,89 грн ? 26,82 м? = 238,43 грн). Така ціна встановлена наказом начальника підприємства (будинкоуправління) № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 9 від 05.03.2021 «Про встановлення цін на послуги».

Слід відзначити, що вартість послуги з вивезення побутових відходів до 01.04.2021 включалася в загальну вартість послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а з 01.04.2021 така послуга почала зазначатися окремо (20,00 грн; 14,00 грн).

Таким чином, при нарахуванні плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території/управління багатоквартирним будинком Позивач керувався та керується виключно положеннями нормативно-правових актів.

Для забезпечення мешканців будинку АДРЕСА_4 послугами з технічного обслуговування ліфтів Будинкоуправління № 1 03.04.2017 уклало з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3» Договір на технічне обслуговування ліфтів № 265/17. 01.07.2022 Будинкоуправління № 1 уклало аналогічний Договір на технічне обслуговування ліфтів № 107/22 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «УКРЛІФТ». З 01.08.2023 послуги з технічного обслуговування ліфтів надаються згідно Договору на технічне обслуговування ліфтів № 516/23 від 01.08.2023, укладеним з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3». Відповідно до умов даних договорів виконавець (Дочірнє підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3», Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «УКРЛІФТ») приймає на себе обов`язок по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування ліфтів на об`єктах замовника (Будинкоуправління № 1). Будинок АДРЕСА_4 включений до загального переліку будинків, яким надається послуга з технічного обслуговування ліфтів за вказаними Договорами.

Дератизація підвалів та прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 проводиться Приватним підприємством «ДЕЗ-КА» на підставі договорів про проведення дератизаційних і дезінсекційних робіт, які щорічно укладаються з Будинкоуправлінням № 1: № 18/44/2017 від 03.04.2017, № 60/2018 від 01.01.2018, № 29/19 від 02.01.2019, № 90/20 від 02.01.2020, № 14 від 01.01.2021.

Поливання дворів, клумб і газонів, а також задоволення власних потреб мешканців будинку АДРЕСА_4 забезпечується Будинкоуправлінням № 1 на підставі Договору № 01078/9-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 26.04.2019, укладеного з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Електропостачання місць загального користування, підвалів, електропостачання ліфтів будинку АДРЕСА_4 забезпечується Будинкоуправлінням № 1 відповідно до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 35038018 ПВ від 28.12.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».

Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються Будинкоуправлінням № 1 мешканцям будинку АДРЕСА_4 згідно наступних договорів: Договір про організацію надання послуг по видаленню твердих відходів (вивезення побутового сміття) № 41/2017 від 01.04.2017, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК ЕКО СВІТ»; Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) № 15 від 01.01.2021, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК ЕКОСВІТ»; Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) № 2207-01 від 01.07.2022, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Відповідно до умов даних договорів послуги з вивезення побутових відходів надаються в тому числі і за адресою: АДРЕСА_4 .

Крім зазначеного вище, мешканцям будинку АДРЕСА_4 , в тому числі і Відповідачу, надаються наступні послуги:

?послуги техніка-доглядача;

?послуги робітника з комплексного прибирання та обслуговування будинку;

?послуги електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування;

?послуги слюсаря-сантехніка;

?послуги робітника з комплексного ремонту;

?послуги електрозварювальника;

?послуги покрівельника.

Таким чином, Будинкоуправління № 1 в повному обсязі виконує свої обов`язки по своєчасному наданню споживачам - мешканцям будинку АДРЕСА_4 , в тому числі і Відповідачу ОСОБА_1 , житлові послуги належної якості.

Відповідач користується квартирою АДРЕСА_1 і, також, є споживачем житлових послуг, які надаються Будинкоуправлінням № 1, та повинна їх оплачувати своєчасно і в повному обсязі.

Проте Відповідач, як споживач цих послуг, не виконує свої обов`язки шодо їх оплати. Враховуючи суму заборгованості Відповідача - 15548,69 грн та період. за який виникла така заборгованість: з 01.12.2017 року по 31.10.2023 року Позивачем нараховано: інфляційну складову боргу у розмірі 11 473,46 грн., 3 % річних у розмірі 2 761,70 грн.

Відповідно до положень частини першої статті 68 Житлового кодексу України від 30.06.1983 N? 5464-Х наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

На підставі статей 66, 67, 162 Житлового кодексу України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих осіб. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 572 від 08.10.1992 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири. житлового примішення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду. фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, ОСОБА_1 як наймач кв. АДРЕСА_1 , зобов`язана оплачувати Будинкоуправлінню №1 за надані житлово-комунальні послуги.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 1 Закону N? 2189-VII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях. будинках 1 спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг згідно статті 5 Закону N? 2189-V11 належать: житлова послуга - послуга з управління будинком, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг відповідно до частини першої статті 6 закону N 2189-VIII с споживачі (індивідуальні та колективні) управитель, виконавці комунальних послуг.

Як установлено у пункті 6 частини першої статті 1 Закону N? 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Будинкоуправління №1 своєчасно та в повному обсязі надає житлово-комунальні послуги належної якості Відповідачам.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача, а також на адресу суду не надходило.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів. Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надають до суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, суд позбавлений повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, викладені у позовній заяві, котрі відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Виходячи із принципу диспозитивної цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, а також, враховуючи норми ст. 81 ЦПК України, якою встановлено обов`язок кожної сторони довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 29783,85 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 2684,00 стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Частиною 1, 2 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладених у Постановах від 18 березня 2021 року у справі 910/15621/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18.

У процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, послуги правової допомоги надавались Будинкоуправлінню № 1 Адвокатським об`єднанням «Бізнес Лойєр» на підставі Договору про надання правової допомоги № 2003/23-ЮО-БУ1 МОУ від 20 березня 2023 року (далі - Договір). Згідно умов даного Договору гонорар за надання правової допомоги оплачується після надання послуг на підставі Акту, який є належним підтвердженням надання правової допомоги.

Позивачем були понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду Шевченківським районним судом міста Києва судової справи № 761/47451/23 за позовом Будинкоуправління № 1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Зокрема:

- 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за складення позовної заяви, клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про витребування реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідача (Додаток № 10 від 15.11.2023, Акт від 11.12.2023, Платіжна інструкція № 1346 від 13.12.2023);

- 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за представництво інтересів Будинкоуправління № 1 у судовому засіданні, призначеному на 25.06.2025 о 10:30 (Додаток № 30 від 12.06.2025, Акт від 08.07.2025, Платіжна інструкція № 798 від 18.07.2025).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 249698426593, місцезнаходження: м.Київ, вул.Тургенівська, буд.64/68) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2017 по 31.10.2023 у розмірі 15 548,69 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 11 473,46 грн., 3% річних у розмірі 2 761,70 грн., а всього 29 783,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 249698426593, місцезнаходження: м.Київ, вул.Тургенівська, буд.64/68) витрати по сплаті судового збору у сумі 2684.00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмір 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний тект рішення складено 01.10.2026 року.

Суддя: