Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №760/4639/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4639/26

2/760/13008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Пилипенко Д.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії,-

В С Т А Н О В И В:

04.02.2026 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача, держави Російська Федерація, на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 євро.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, даний указ винесено у зв`язку з початком збройної агресії Російської Федерації проти України.

Із самого початку збройної агресії позивач став на захист незалежності та територіальної цілісності України та перебував на військовій службі у Збройних Силах України з 25.02.2022 по 18.10.2024, після чого був звільнений зі служби на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Позивач в період з 17.11.2022 по 30.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у м. Слов`янськ Донецької області, н.п. Мар`їнка Донецької області, про що свідчать відповідні розпорядження та витяги з наказів командира військової частини; з 27.04.2023 по 27.06.2023, з 21.11.2023 по 06.12.2023, з 11.01.2024 по 02.02.2024 - перебуваючи в Запорізькій області, Пологівський район, Малотокмачанська сільська територіальна громада, с. Мала Токмачка; Херсонська області, Херсонська міська територіальна громада, с. Садове, с. Придніпровське; Дар`ївська сільська територіальна громада, с. Іванівка, с. Токарівка; Каховський райнон, Новокаховська міська територіальна громада, с. Козацьке; Бериславський район, м. Берислав; Тягинська сільська територіальна громада, с. Тягинка, с. Львове.

Під час захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України, під час виконання бойових завдань у зоні проведення бойових дій позивач зазнав ушкоджень здоров`я, у зв`язку з чим потребує додаткового лікування.

Позивач вважає, що такими діями Російської Федерації порушено його права і свободи. Безпосередня участь в бойових діях мала істотний вплив на його психічний, фізичний та моральний стан, оскільки за час участі у здійсненні заходів, необхідних для здійснення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації він зазнав фізичного болю та страждань, як прямо через захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, так і опосередковано через ушкодження морального здоров`я; зазнав душевних страждань через протиправну агресію Російської Федерації як щодо себе, так і родини, також у зв`язку зі знищенням і пошкодженням належного йому майна. У зв`язку з вищенаведеним просить стягнути з відповідача моральну шкоду завдану внаслідок збройної агресії російської федерації проти України в сумі 1 000 000,00 євро.

23.02.2026 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.03.2026 відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2026 було закрито підготовче провадження в даній цивільній справи та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) викладено правову позицію, відповідно до якої у цій категорії спорів (про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров`ю, життю у результаті збройної агресії російської федерації) іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. При цьому зазначено, що оскільки вчинення російської федерації з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, російська федерація заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від російської федерації або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №3 ОСОБА_1 було зараховано до військової частини НОМЕР_1 з 25 лютого 2022 року як особу, яка вперше вступає на військову службу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в період з 17.11.2022 по 30.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у м. Слов`янськ Донецької області, н.п. Мар`їнка Донецької області, про що свідчить довідка командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.04.2023 №932/убд.

Крім цього, позивач в період з 27.04.2023 по 27.06.2023, з 21.11.2023 по 06.12.2023, з 11.01.2024 по 02.02.2024 забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебував в Запорізькій області, Пологівський район, Малотокмачанська сільська територіальна громада, с. Мала Токмачка; Херсонська області, Херсонська міська територіальна громада, с. Садове, с. Придніпровське; Дар`ївська сільська територіальна громада, с. Іванівка, с. Токарівка; Каховський район, Новокаховська міська територіальна громада, с. Козацьке; Бериславський район, м. Берислав; Тягинська сільська територіальна громада, с. Тягинка, с. Львове, що підтверджується довідкою командира ВЧ НОМЕР_3 від 22.04.2024 № 1642.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 22 грудня 2023 року, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_4 .

Позивач згідно військово-облікових документів є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії від 10.09.2024 № 925/.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 925 ОСОБА_1 останньому було встановлені наступні діагнози:

- Посттравматичний остеартоз правого колінного суглоба ІІІ стадії з больовим синдромом, вираженою комбінованою контрактурою, помірно вираженою передньо-медіальною нестабільністю правого колінного суглобу, значним порушенням функції;

- астенно-тривожний розлад, асоційований зі стресом, з явищами інсомнії, емоційно-вольової нестійкості;

- складний міопічний астигматизм правого ока ступенем 0,5Д з рефракцією в меридіані найбільшої аметроції в 1,5Д при гостроті зору 0,3 без корекції на віддаль та 1,0 з корекцією вдаль, простий міопічний астигматизм лівого ока ступенем 1,5Д при гостроті зору 0,7 без корекції на віддаль на 1,0 з корекцією вдаль.

Позивач неодноразово проходив лікування в низці медичних закладів, зокрема стаціонарного, а саме, КНП виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київська міська клінічна лікарня №7» (17.01.2022 - 21.01.2022); в Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ ім. М.І. Пирогова (23.10.2024 - 29.10.2024), проходив ряд обстежень в кліниці Нейромед (25.10.2025).

Між сторонами виник спір щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Також, у пункті 5 роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. У даній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Також, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти російської федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Згідно із ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди російською федерацією.

При вирішенні вимог позивача суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно з яким вирішено зобов`язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами. Відповідно до вимог «Правила суду - компенсація шкоди», які використовуються Європейським судом з прав людини при розгляді справ із компенсації шкоди, зокрема, п.п. 15 п. 3 цих Правил, встановлено, що заявники, які бажають отримати компенсацію за нематеріальну шкоду, мають право вказати суму, яка на їхню думку, була б справедливою. Заявник, який вважає себе жертвою більш одного порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, може вимагати або одну одноразову суму, яка покриває всі передбачувані порушення, або окрему суму щодо кожного передбаченого Європейською конвенцією порушення.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та який наступними указами Президента України неодноразово продовжувався, та триває станом на момент постановлення судового рішення по даній справі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

При цьому суд, вирішуючи питання судового імунітету іноземної держави (рф) в рамках даного судового провадження, застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 490/9551/19, провадження № 61-19853св21. ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

У рішенні від 23 березня 2010 року у справі «Цудак проти Литви» (Cudak v. Lithuania) ЄСПЛ визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Отже, можна дійти висновків про те, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду. Тому, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії російської федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної держави.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства російської федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в рамках розгляду даної цивільної справи позивачем доведено факт завдання йому моральної шкоди умисними незаконними діями російської федерації, пов`язаними з її збройною агресією щодо України, причинний зв`язок між такими діями та завданою шкодою, обґрунтовано заявлений до відшкодування розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 000,00 грн, тому суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід стягнути моральну шкоду у заявленому позивачем розмірі.

Суд вважає, що такий розмір відшкодування є справедливим та співмірним для відновлення порушеного особистого немайнового права позивача.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи необхідність забезпечення виконання рішення в тому числі за межами України, суд вважає можливим зазначити в резолютивній частині еквівалент компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача, в євро згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ станом на день ухвалення рішення (1 євро = 51,1864 грн).

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 16 640,00 гривень.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 23, 1167 ЦК України, статтями 3, 8, 9, 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, задовольнити.

Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 євро, що в національній валюті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення становить 51 186 400,00 грн.

Стягнути з держави Російська Федерація на користь держави судовий збір у розмірі 16 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: держава Російська Федерація, суб`єкт міжнародного права, представництво в Україні відсутнє.

Суддя О.М. Букіна