Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №760/25090/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25090/26 1-кп/760/3691/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12026100090001825 від 12.08.2026 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, 10.05.2024 Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки; 08.09.2025 Подільським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 10.09.2025 Солом`янським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 185, ст.71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі; 20.11.2025 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі, 09.12.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 4 місяців позбавлення волі, 16.04.2026 Богунським районним судом м.Житомира на підставі ст. 81-1 КК Ураїни умовно-достроково звільнений від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців 25 днів для проходження військової служби за контрактом, -

в с т а н о в и в :

Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, 11.08.2026, о 14 год.18 хв., перебуваючи поряд із денним центром життєстійкості, що за адресою: АДРЕСА_3 , побачив біля входу велосипед марки «Crossbike shark» чорного кольору із зеленими вставками, переслідуючи корисливі мотиви, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною вище адресою, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, 11.08.2026, о 14 год. 19 хв., підійшов до велосипеду марки «Crossbike shark» чорного кольору із зеленими вставками та переконався, що він не причеплений на замок до будь-якої нерухомої конструкції та його можна перемістити.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі повторно викрадене чуже майно, що належить ОСОБА_6 , сів верхи на вказаний велосипед та, утримуючи керування над ним, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 6233 гривень 00 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Потерпілій ОСОБА_6 викликалася в судові засідання в порядку, визначеному КПК України, проте в судові засідання не з`являлася, про причини своєї неявки суд не повідомляла, заяв, клопотань про відкладення тощо не подавала.

Виходячи з ст.325 КПК України, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, встановив можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, а тому вирішив проводити судовий розгляд без потерпілого.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки під час судового розгляду судом було з`ясовано, що встановлені у даному кримінальному провадженні обставини ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового провадження, то було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин.

При цьому, судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив вищенаведені обставини вчинення ним крадіжки, зазначивши, що свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому, злочин вчинив внаслідок скрутного матеріального становища.

Суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).

Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи з вищенаведеного, суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (тяжкий злочин), його стадію (закінчений злочин), особу обвинуваченого, який під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває.

Виходячи з п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, судом визнано щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 , вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища.

Обставин, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Як передбачено ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з цим суд також ураховує, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яку самовільно залишив відповідно до доповідної командира військової частини №7224/50/1255 від 11.08.2026 року, раніше неодноразово судимий, востаннє 09.12.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 4 місяців позбавлення волі, 16.04.2026 Богунським районним судом м.Житомира на підставі ст. 81-1 КК Ураїни умовно-достроково звільнений від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців 25 днів для проходження військової служби за контрактом.

За вищевказаних обставин суд також вважає, що щире каяття обвинуваченого, вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що підстави для застосування ст.ст.69, 75 КК України відсутні, і лише фактичне відбування ОСОБА_4 покарання в умовах ізоляції здатне досягти мети покарання як кари, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, встановленої ч.4 ст.185 КК України, у виді 6 (шести) років позбавлення волі, визначений вироком вид та міра покарання є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує наступні приписи:

- якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч.1 ст.71 КК України);

- остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч.4 ст.71 КК України).

На підставі вищенаведеного суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2025 року у виді 6 років 5 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання, тобто з 12.08.2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.08.2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Суд також доходить висновку про наявність підстав залишити в силі обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

В даному кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати на залучення експерта, а саме:

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №CE-19/111-26/44328-ТВ від 19.08.2026 року, вартість проведеної судової експертизи становить 2406,80 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, то суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 2406,80 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст.2, 50, 63, 65-67, 185 КК України, ст.ст.2, 4, 5, 100, 122, 124, 325, 349, 368 - 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2025 року у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років та 5 (п`ять) місяців.

Строк відбуття покарання рахувати з 12.08.2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк остаточного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з 12.08.2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- велосипед марки «Crossbike shark» чорно - зеленого кольору, опечатаний пломбою НПУ № NPU-1008927, - залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_6 ;

- DVD - диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, розміщених на фасаді приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Шалімова, 13, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість документально підтверджених витрат на залучення експерта у розмірі 2406,80 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1