Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №757/57861/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57861/25-ц

пр. 2-6444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернулося до суду з позовом, згідно вимог якого просить стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги у розмірі 690 575, 16 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 10 358,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є підприємством, яке здійснює виробництво та постачання теплової енергії споживачам у м. Києві.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 136, 136-А, 136-Б (в літ. А), загальною площею 647,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у період з лютого 2021 року по жовтень 2021 року включно ним здійснювалося постачання теплової енергії до вказаного нежитлового приміщення, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію належним чином не здійснював, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 61 124,62 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 14 472,75 грн та три проценти річних у розмірі 4 950,15 грн.

Позивач також зазначає, що 08 грудня 2022 року між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено договір № 052046711360101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир.

Відповідно до умов зазначеного договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

За розрахунком позивача, за період з вересня 2022 року по липень 2025 року за відповідачем утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 515 455,55 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути також інфляційні втрати у розмірі 73 475,27 грн, три проценти річних у розмірі 16 075,84 грн та пеню у розмірі 3 782,94 грн.

Крім того, за період з вересня 2022 року по липень 2025 року позивачем нараховано плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 237,62 грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В. від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у цивільній справі №757/57861/25-ц за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, судові документи відповідачу не були врученні та конверт було повернуто за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою», то в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернулося з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії у місті Києві здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилих приміщень № 136, 136-А, 136-Б (в літ. А), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 647,9 кв. м, є ОСОБА_1 .

08 грудня 2022 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено договір № 052046711360101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов`язався надавати відповідачу послугу з постачання теплової енергії, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 34 Договору споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Судом встановлено, що позивач здійснював постачання теплової енергії до належного відповідачу нежитлового приміщення, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з лютого 2021 року по жовтень 2021 року включно становить 61 124 грн 62 коп.

За період з вересня 2022 року по липень 2025 року заборгованість відповідача за послугу з постачання теплової енергії становить 515 455 грн 55 коп.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Так, за заборгованістю за період з лютого 2021 року по жовтень 2021 року інфляційні втрати становлять 14 472 грн 75 коп., а три проценти річних - 4 950 грн 15 коп.

За заборгованістю за послугу з постачання теплової енергії за період з вересня 2022 року по липень 2025 року інфляційні втрати становлять 73 475 грн 27 коп., три проценти річних - 16 075 грн 84 коп., а пеня - 3 782 грн 94 коп.

Також позивачем заявлено до стягнення заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з вересня 2022 року по липень 2025 року в розмірі 1 237 грн 62 коп.

Таким чином, загальна сума заявленої до стягнення заборгованості складається з:

61 124 грн 62 коп. - заборгованість за спожиту теплову енергію за період з лютого 2021 року по жовтень 2021 року;

14 472 грн 75 коп. - інфляційні втрати за вказаною заборгованістю;

4 950 грн 15 коп. - три проценти річних;

515 455 грн 55 коп. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з вересня 2022 року по липень 2025 року;

73 475 грн 27 коп. - інфляційні втрати;

16 075 грн 84 коп. - три проценти річних;

3 782 грн 94 коп. - пеня;

1 237 грн 62 коп. - плата за абонентське обслуговування.

Загальний розмір зазначених складових відповідно до наведених позивачем сум становить 690 574 грн 74 коп.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.

Теплотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦК України, споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно розділу 2 п. 2.2 пп. 2.2.5 Статуту КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», предметом діяльності підприємства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Також відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, з метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

60Договір на постачання теплової енергії між Позивачем та Відповідачем укладено на підставі Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 №1198.

Тобто, правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово- комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

На підставі ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Положенням ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, оскільки відповідач не виконують умови договору у добровільному порядку, то як наслідок сума заборгованості підлягає примусовому стягненню.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань. Розмір суми заборгованості наданий позивачем відповідачем у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України не спростований.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідач на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 526, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421):

- заборгованість за спожиту від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» теплову енергію (ТЕ) за період з лютого 2021 року по жовтень 2021 року включно у розмірі 61 124, 62 грн. (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», код ЄДРПОУ 40538421);

- інфляційну складову боргу у розмірі 14 472, 75 грн. та 3 % річних у розмірі 4 950, 15 грн. (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», КОД ЄДРПОУ 40538421);

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421):

- заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (ППТЕ) за період з вересня 2022 року по липень 2025 року включно у розмірі 515 455, 55 грн. (поточний рахунок № НОМЕР_4 у ТВБВ №10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», код ЄДРПОУ 40538421);

- інфляційну складову боргу у розмірі 73 475, 27 грн., пеню у розмірі 3 782, 94 грн. та 3 % річних у розмірі 16 075, 84 грн. (поточний рахунок № НОМЕР_3 У ТВБВ N? 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», код ЄДРПОУ 40538421);

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користьКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (поточний рахунок № НОМЕР_5 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») заборгованість плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) за період з вересня 2022 року по липень 2025 року, становить - 1237, 62 грн.;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (р/р № НОМЕР_3 У ТВБВ N? 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», код ЄДРПОУ 4053842) судовий збір у розмірі 10 358, 63 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Вовк