Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №755/15718/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15718/26

Провадження №: 2-о/755/639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк, Донецька область, Україна.

Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України. Батько проживав у місті Донецьку Донецької області, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на тимчасово окупованій території України. Наявні документи, що підтверджують його смерть, містять інформацію щодо особи померлого, дати та місця його смерті. У документах, виданих на тимчасово окупованій території, міститься запис про громадянство Російської Федерації. Водночас у розпорядженні заявника є копія паспорта громадянина України ОСОБА_2 . Відомості про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження у наявних документах дозволяють ідентифікувати їх як документи, що стосуються батька.

Отримати документ встановленої законодавством України форми про смерть, виданий українським закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, немає можливості, оскільки смерть настала у місті Донецьку на тимчасово окупованій території України.

Встановлення факту смерті батька необхідно для проведення державної реєстрації його смерті відповідно до законодавства України та отримання свідоцтва про смерть державного зразка.

З огляду на викладене вимоги заяви просив задовольнити.

У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку окремого провадження, судове засідання у справі призначено на 02 жовтня 2026 року на 15-00 годину.

02 жовтня 2026 року заявник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, прохальна частина заяви містить клопотання про розгляд справи без участі заявника.

Представник заінтересованої особи - Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку 06 жовтня 2000 року, що належить ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Донецьк. Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Також до матеріалів справи долучено копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 22 квітня 1999 року ОСОБА_2 .

Зі свідоцтва про народження від 16 червня 1992 року серії НОМЕР_2 , виданого Ворошиловським районним ЗАГС міста Донецьк, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що 16 червня 1992 року в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 394. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також в матеріалах справи міститься паспорт громадянина України у формі книжечки серії

НОМЕР_3 , виданий Ворошиловським РВ РУ МВС України в місті Донецьку 27 червня 2008 року, що належить ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Донецьку. Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є сином

ОСОБА_2 .

З копії довідки про причину смерті (до форми № 106/№1311, що видається для поховання) від

12 лютого 2025 року, виданої так званим Відділом судово-медичної експертизи трупів Республіканського бюро судово-медичної експертизи Державної бюджетної установи Донецької Народної Республіки, встановлено, що ОСОБА_2 , 1955 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті - піонефроз.

Також до матеріалів справи долучено довідку про смерть від 14 лютого 2025 року № С-00303, видану так званим «Донецьким міським відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки (форма № 11)», відповідно до якої ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк. Причина смерті: інтоксикація, піонефроз. Актовий запис від 14 лютого 2025 року № 170259930000100195008, складений так званим «Донецьким міським відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки».

Так званим «Донецьким міським відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки, 99300001» видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Сталіно Сталінської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецька Народна Республіка, про що 14 лютого

2025 року складено актовий запис про смерть № 170259930000100195008.

04 березня 2025 року ОСОБА_1 складено заяву про відмову від спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , справжність підпису на заяві посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховою О.О., за реєстровим № 172.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма

№ 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня

2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із

05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 року № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від

16 квітня 2022 року № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого

2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зі змінами, внесеними наказом Міністерства розвитку громад і територій України від 26 травня 2026 року № 987 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якого вся територія Донецького району Донецької області вважається тимчасово окупованою територією України з 07 квітня 2014 року.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Також суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascuand Others v. Moldovaand Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Підставою звернення заявника до суду є необхідність реєстрації факту смерті його батька ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , при цьому заявником надано документи, які у своїй сукупності підтверджують факт смерті ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Донецьк Донецької області. Враховуючи те, що ОСОБА_2 помер в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

З наданих документів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Донецьк, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецької області, Україна, перебуваючи на тимчасово окупованій території, і тому факт його смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлена. З огляду на викладене є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, а також для подальшого внесення відповідного актового запису.

Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх прав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк Донецької області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання:

АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26088676, адреса місцезнаходження: бульв. Верховної Ради, 8/20, м. Київ, 02100.

Повне рішення суду виготовлено 02 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова