Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усунення перешкод у користуванні майном
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №755/25098/25
Суддя: Гончарук В. П.
Справа №:755/25098/25
Провадження №: 2/755/3951/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Печуркіної Я.А. ,
позивача - ОСОБА_1 ,
позивача - ОСОБА_2 ,
позивача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
третіх осіб : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися з позовом до ОСОБА_7 та відповідно до позовних вимог просили суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням , ва саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу ОСОБА_1 було видано ордер від 26.10.1987 р. на житлове приміщення, а саме на спірну квартиру АДРЕСА_2 та трьох членів її сім`ї ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Вказана квартира є трьох кімнатною загальною площею 64.4 м.2.
Відповідач ОСОБА_7 з 1996 року по даний час в спірній квартирі не проживає, квартирою не користується, будь - якої участі в поточних ремонтах та в утриманні квартири не приймає та речей відповідача в квартирі не має.
Крім того відповідач своїми діями здійснює перешкоди позивачам в реалізації свого права на приватизацію спірної квартири, а саме не приймає участі в приватизації та не надає своєї згоди на приватизацію вказаної квартири.
Позивачі самостійно несуть тягар утримання вищевказаної квартири, сплачують комунальні послуги, несуть витрати по утриманю квартири, також стверджують, що перешкод у користуванні спірною квартирою не чинили, та не чинять відповідачу.
Постійне місце проживання відповідача розташоване за адресою : АДРЕСА_3 , де останній проживає разом зі своєю родиною.
Позивачі обґрунтовують свої вимоги посиланням на ст.ст.71,72 ЖК України.
25 грудня 2025 р. про даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого судового засідання протокольною ухвалою було залучено на стороні позивачів третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що також проживають в спірній квартирі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
В судовому засіданні позивачі наполягали на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві, стверджуючи те, що відповідач ОСОБА_7 біля 30 років не проживає та не користується спірною квартирою АДРЕСА_1 та будь якої участі в її утримані не несе. Як було встановлено в судовому засіданні, що між позивачами та відповідачем фактично втрачені тісні родинні стосунки, при цьому позивачі стверджують, що будь яких перепон відповідачу в користуванні спірною квартирою не чинили.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, мотивуючи це тим, що дані позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах законодавства, при цьому не оспорюючи того факту, що відповідач ОСОБА_7 тривалий період часу не проживає в спірній квартирі та в судовому засіданні не надано було доказів того, що відповідачу чиняться перешкоди в користуванні спірною квартирою, а також те, що відповідач несе витрати щодо утримання спірної квартири.
Фактично в судовому засіданні представник відповідача визнай той факт, що між позивачами та відповідачем склалися неприязні стосунки викликані в тому числі і діями спрямованими на приватизацію спірної квартири.
Треті особи в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повномі обсязі, підтвердивши той факт, що відповідач тривалий період часу, а саме близько 30 років не проживає в спірній квартирі, будь - яких речей відповідача в квартирі не має, та відповідач не несе ніяких витрат по утриманню спірної квартири.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 було видано ордер №23954 від 26.10.1987 р. на житлове приміщення, а саме на спірну квартиру АДРЕСА_2 та трьох членів її сім`ї ОСОБА_8 , ( чоловік) ОСОБА_7 ( син) та ОСОБА_9 ( донька).
Вказана квартира є трьох кімнатною загальною площею 64.4 м.2.
На даний час в спірній квартирі зареєстровано 6 осіб, а саме позивачі, відповідач та треті особи.
Відповідач ОСОБА_7 не проживає на постійній основі в спірній квартирі з 1996 року.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. Втручання у це право здійснюється виключно з підстав, передбачених п. 2 ст. 8 Конвенції.
Зазначене покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі «Пауел і Райнер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1990 р.). Такий захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24.11.1986 р.), так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі «Ларкос проти Кіпру» від 18.02.1999 р.).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно роз`яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Передбачених ч. 2 ст. 71 ЖК України випадків, коли жиле приміщення зберігається за відсутнім членом сім`ї наймача понад шість місяців, у судовому засіданні не встановлено.
Підстав для продовження строку відсутності відповідача у спірній кімнаті понад шість місяців не виявлено, а відтак, відповідача слід визнати таким, що втратив право користування спірною кімнатою.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Виходячи з наведеного, наймач або члени його сім`ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням (квартирою) у будинках державного і громадського житлового фонду, у разі їх відсутності у жилому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.
При вирішенні питання про втрату наймачем або членами його сім`ї права користування жилим приміщенням з`ясуванню підлягають термін їх відсутності та поважність причини такої відсутності.
Враховуючи термін відсутності відповідача у квартирі з 1996 р. суд вважає, що не визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням порушує принцип правової визначеності для позивачів.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідач близько 30 років у спірній квартирі не проживає, за комунальні послуги не сплачує, не несе інших витрат по утриманню житла, а також не надав доказів того, що йому чиняться перешкоди в користуванні спірною квартирою.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивачів підлягає до стягненню судовий збір, що був сплачений при звернені до суду у розмірі 403, 86 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15,16,405 Цивільного кодексу України,ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354ЦПК України, 71,72 ЖК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визнання особи такою, що втратила право користування житлович прміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнути з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_1 403,86 гривень витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_3 403,86 гривень витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_2 403,86 гривень витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення буде складено 2.10.2026 р.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачі : ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ).
Треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 ).
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua