Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №754/16707/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/64/26

Справа №754/16707/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дзюба Дар`я Володимирівна через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції України, в якій просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 5793293 від 24 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП. Окрім того, представниця позивача просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, яким регулюються правила дорожнього руху, є немотивованою та необґрунтованою. Відповідачем неповно з`ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Відповідач посилається на обставини, які є недоведеними, які він вважає встановленими, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідачем не застосовано законодавство, що регулює спірні правовідносини, грубо порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення ним протиправної постанови.

У позовній заяві йдеться про те, що 24 вересня 2025 року близько 10 години 50 хвилин на проїзній частині по вул. О.Теліги у м. Києві сформувався затор, що спричинило необхідність позивачу перестроїтись у праву крайню смугу руху. На смузі для маршрутних транспортних засобів не було транспортних засобів аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, маршрутних транспортних засобів, тому Позивач не створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Позивач був вимушений скористатися виключною необхідністю, оскільки поспішав у судове засідання до Шевченківського районного суду міста Києва для представлення прав та інтересів клієнта у суді.

Представниця позивача стверджує, що законні підстави для притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП відсутні, тому подія та склад адміністративного правопорушення у даному конкретному випадку відсутні, а постанова підлягає скасуванню.

Сторона позивача наполягає на тому, що відповідачем не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і її винність не доведена.

Стислий виклад позиції відповідача

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві йдеться про те, що 24.09.2025 о 10 год 57 хв за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги водій рухався на своєму транспортному засобі по смузі, призначеній для руху маршрутних транспортних засобів та громадського транспорту, без наміру здійснити поворот праворуч, порушення було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського.

Після виявлення даного правопорушення відповідач встановив причини та умови вчинення позивачем адміністративного правопорушення та попередив позивача, що щодо нього буде розгляд адміністративної справи. Позивач щодо вчиненого порушення не заперечував, а лише питав, чому відпустили іншого водія, на що інспектор пояснив, що у того водія є оперталон, після чого позивач зазначив, що в нього також є оперталон, інспектор запитав, який саме, але позивач не надав документа, а тільки зазначив, що він є адвокатом. Крім того, надаючи пояснення інспектору позивач ні разу не зазначив, що спізнюється на засідання в Шевченківський районний суд м. Києва, як то зазначено в позовній заяві, крім того невміння розпоряджатися власним часом не надають права на порушення правил дорожнього руху, тому дане твердження не відповідає дійсності, тим самим Позивач намагається ввести в оману суд для уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідач під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, діяв відповідно до покладених на нього повноважень, а також виконував процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а тому не має підстав для скасування даної постанови.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

24.09.2025 поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержантом Ярошенком І.В. складено постанову серії ЕНА № 5793293 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою застосовано адміністративне стягнення до ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 680,00 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 24.09.2025 о 10:57 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем LEXUS GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначено дорожнім знаком 5.11 ( бодікамера 473779), чим порушив п. 17.1 ПДР - на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій зупинці та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Стороною відповідача надано відеозапис події.

Норми права та мотиви суду

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина третя статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).

Крім того, у п. 1.5 ПДР вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з п. 8.4 ПДР дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.

Дорожній знак 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» - дорога, на якій по спеціально відведеній смузі здійснюється рух транспортних засобів за встановленим маршрутом, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів.

Дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» - смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів.

Отже, адміністративна відповідальність за порушення п. 17.1 ПДР настає за зупинку, а також за рух транспортного засобу на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів.

Позивач не заперечує факту керування автомобілем LEXUS GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 24.09.2025 об 10:57.

З відеозапису з бодікамери поліцейського 473779, наявного в матеріалах справи, чітко вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом LEXUS GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух смугою для маршрутних транспортних засобів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач мав право використовувати смугу для маршрутних транспортних засобів згідно з вимогами ПДР.

Позивач зазначає про те, що він був змушений скористатися виключною необхідністю, оскільки поспішав у судове засідання.

Однак такі доводи суд відхиляє з огляду на те, що жодних доказів на їхнє підтвердження позивачем не надано. Натомість, із відеозапису слідує, що позивач запитав лише: «Чи можна попередження?», а після того, як поліцейський повідомив, що за таке правопорушення передбачений лише штраф у сумі 680,00 грн, позивач здивувався такому розміру штрафу. Також позивач запитав, чому відпустили іншого водія, на що інспектор пояснив, що у того водія є оперталон, після чого позивач зазначив, що в нього також є оперталон, інспектор запитав, який саме, але позивач не надав відповідного документа, а тільки зазначив, що він є адвокатом.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем вимог п. 17.1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що розгляд працівником поліції справи про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП був неналежним та неповним. За результатами судового розгляду встановлено, що працівником поліції було повною мірою виконано приписи КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та не допущено жодних порушень, які б зумовлювати неправомірність чи необґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК