Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №754/3197/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6149/26

Справа №754/3197/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Зотько Т.А.,

за участі секретаря судових засідань - Юхименко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «АК «Київводоканал» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Вимоги позову обґрунтовані тим, що 26.04.2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема й в частині визначення виконавця послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення. 05.08.2014 р. в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.

Відповідачі внаслідок порушення умов Договору та вимог, що передбачені нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 по 30 листопада 2025 року, послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконують належним чином, внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість у розмірі 67 755,11 грн..

Окрім того, відповідачами не сплачений розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку, внаслідок чого наразі борг складає 46,62 грн. та плата за абонентське обслуговування у сумі 2 125,37 грн..

Також в зв`язку з простроченням оплати споживчих житлово - комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 7 528,72 грн., інфляційних витрат у розмірі 37 527,56 грн., у зв`язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 24.02.2026 було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокаткою Мудрик А.І. подано відзив, згідно з яким зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 з початку 2024 року постійно проживає за межами України, а саме в Королівстві Іспанія, що підтверджується відповідними договорами оренди житлового приміщення в Іспанії. Даними з Державної прикордонної служби України підтверджено, що ОСОБА_2 виїхала за межі України 21 грудня 2023 року та станом на дату надання інформації (10.03.2026) на територію України не поверталася. До виїзду за межі України ОСОБА_2 фактично проживала за іншими адресами у м. Києві та орендувала житло. Зокрема, у 2021 році ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . У період з 2022 року до кінця 2023 року (до переїзду до Іспанії) ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Факт її проживання за цією адресою також підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі № 753/98/22, яким визначено місце проживання дитини та зазначено відповідну адресу як місце фактичного проживання ОСОБА_2 .. Отже, ОСОБА_2 тривалий час фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Спірна квартира не перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , вона не є наймачем зазначеного житлового приміщення, а лише зареєстрована за цією адресою. ОСОБА_2 не укладала жодних договорів із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо надання житлово-комунальних послуг, не є стороною договірних відносин із Позивачем та не набувала статусу споживача таких послуг. ОСОБА_2 фактично не проживає у вказаній квартирі та не користується житлово-комунальними послугами за цією адресою у період, за який Позивачем заявлено заборгованість. Ототожнення факту реєстрації місця проживання з фактом користування житлово-комунальними послугами та виникненням обов`язку щодо їх оплати суперечить положенням Закону України «Про житловокомунальні послуги». Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з Відповідача-2 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, представницею Мудрик А.І. зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період: з 01.01.2017 по 28.02.2017 - є такими, за якими строк позовної давності сплив до його зупинення; з 01.03.2017 по 31.07.2017 - є такими, за якими строк позовної давності сплив після його відновлення, але до моменту подання позову. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 заявлені з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у їх задоволенні в цій частині.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно з якою зазначено, що факт непроживання можна підтвердити довідкою, що видана на підставі Акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту непроживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також у разі, якщо особа зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації,їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою. Також представник зазначила, що строк застосування позовної давності можливий за період з 01.01.2017 по 01.04.2017, відтак просила суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представницею відповідачки ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив згідно з яким, просила суд визнати, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 заявлені з пропуском строку позовної давності, та застосувати положення про позовну давність відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України.

Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.

26.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Так ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

05.08.2014 р. в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.

Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_4 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.

У відповідності до п. 1.1 Договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати Боржнику відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Боржник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відтак, відповідачі отримують послуги централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору.

П.п. 1, 10 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, в порушення умов Договору та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 р. по 30 листопада 2025 р. послуг з водопостачання та водовідведення відповідачі не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 67 755,11 грн., яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування Да заміну вузла комерційного обліку.

Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.

Відповідний розмір внеску, встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 для відповідного будинку у розмірі 6,66 грн. щоквартально, однак він не сплачений відповідачами, внаслідок чого борг складає 46,62 грн.

31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - Договір-2), у зв`язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.

Згідно з п. 1 Договору-2 Виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з:

1)плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;

2)плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Плата за абонентське обслуговування становить 2 125,37 грн..

Таким чином, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає 69 927,10 грн.

Представником відповідачки ОСОБА_2 у поданому відзиві на позов, міститься посилання на те, що відповідачка ОСОБА_2 з початку 2024 року постійно проживає за межами України, а саме в Королівстві Іспанія, що підтверджується відповідними договорами оренди житлового приміщення в Іспанії. Даними з Державної прикордонної служби України підтверджено, що ОСОБА_2 виїхала за межі України 21 грудня 2023 року та станом на дату надання інформації (10.03.2026) на територію України не поверталася. До виїзду за межі України ОСОБА_2 фактично проживала за іншими адресами у м. Києві та орендувала житло. Зокрема, у 2021 році ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . У період з 2022 року до кінця 2023 року (до переїзду до Іспанії) ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Факт її проживання за цією адресою також підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі № 753/98/22, яким визначено місце проживання дитини та зазначено відповідну адресу як місце фактичного проживання ОСОБА_2 .. Отже, ОСОБА_2 тривалий час фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Спірна квартира не перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , вона не є наймачем зазначеного житлового приміщення, а лише зареєстрована за цією адресою. ОСОБА_2 не укладала жодних договорів із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо надання житлово-комунальних послуг, не є стороною договірних відносин із Позивачем та не набувала статусу споживача таких послуг. ОСОБА_2 фактично не проживає у вказаній квартирі та не користується житлово-комунальними послугами за цією адресою у період, за який Позивачем заявлено заборгованість. На підтвердження вказаних обставин суду надано копію відповіді Державної прикордонної служби України (а.с.62) копію рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2023 та ряд документів іноземною мовою, які не можуть бути досліджені судом, оскільки відсутній належний переклад українською мовою (а.а.63-64).

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з інформацією з Реєстру територіальної громади м.Києва про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 27.02.2026 відповідачка ОСОБА_2 , ОСОБА_2 час видачі довідки офіційно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.41).

У той же час матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , та в силу чинного законодавства у вказаний період була споживачем комунальних послуг, які надає ПрАТ «АК «Київводоканал», зверталася до позивача із заявами про відмову від отримання послуг або з претензіями про неотримання чи неякісне отримання таких послуг.

За таких обставин сам по собі факт проживання відповідачки ОСОБА_2 за іншою адресою не звільняє її від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, тим більше що матеріали справи не містять доказів її звернення до ПрАТ «АК «Київводоканал» із заявами про відмову від послуг, їх неотримання або проведення перерахунку.

При цьому факт реєстрації у спірній квартирі інших осіб не виключає обов`язку відповідачки ОСОБА_2 зі сплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, оскільки за змістом ч.1 ст.543 ЦК України кредитор вправі звернути вимогу про виконання солідарного обов`язку як до всіх боржників спільно, так і до будь-кого з них окремо.

Разом з тим, представницею відповідачки в поданому відзиві зазначено про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності до всіх вимог.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Таким чином, суд погоджується з доводами представниці відповідачки та приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з заявленими позовними вимогами по нарахованій заборгованості, з урахуванням трирічного строку, визначеного статтею 257 ЦПК України, за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 подані з пропуском строків, встановлених статтею 257 ЦПК України, оскільки перебіг строку звернення до суду було повністю скасовано 4 вересня 2025 року (Законом України № 4434-IX). З цієї дати відлік часу відновився, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог згідно поданої заяви сторони у справі.

Підстав для поновлення пропущеного позивачем строку, суд не вбачає.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. № 206 зі змінами внесеними згідно з Постановами КМ № 390 від 21.04.2023, № 1405 від 29.12.2023 3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1290; 2023 р., № 46, ст. 2465) викласти в такій редакції: "1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

Відповідно до п.2.2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із змінами та доповненням наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, активні бойові дії на всій території міста Києва тривала з 24.02.2022 по 30.04.2022 року.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачі прострочили виконання зобов`язання з оплати наданих їм послуг, підлягає стягненню на користь позивача нараховані інфляційні втрати, 3 % річних.

Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє часткове підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 178-180, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 162, 179 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 65 585,74 гривень, 3% річних у розмірі 6 580,10 гривень, інфляційні втрати у розмірі 32 619,22 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1 514,00 гривень з кожного.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», код ЄДРПОУ: 03327664, місцезнаходження: м.Київ, вул. Лейпцигська,1-а.

Дані відповідачів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду виготовлено 30.09.2026.

Суддя: Т.А.Зотько