Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №753/19327/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19327/26

провадження № 1-кп/753/2140/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42026100000000067 від 26.02.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Вірменія, уродженця м. Єреван, Республіки Вірменія, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє на цей час.

Наприкінці 2025 року громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою отримання грошової винагороди, вступив у контакт із невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_7 », яка використовувала для зв`язку застосунок для обміну повідомленнями «Telegram», зокрема обліковий запис « ОСОБА_8 », закріплений за номером телефону НОМЕР_1 .

У подальшому, на початку січня 2026 року, ОСОБА_4 , використовуючи належні йому мобільні телефони із SIM-картками № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , розпочав систематичне листування із зазначеною особою та отримав пропозицію виконувати за грошову винагороду завдання, спрямовані на підготовку терористичного акту на території України.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованої діяльності та її спрямованість на порушення громадської безпеки і залякування населення, ОСОБА_4 добровільно погодився на її здійснення, вступивши у попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім`я « ОСОБА_7 » щодо підготовки до вчинення терористичного акту.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи відповідно до отриманих від невстановленої особи вказівок, не пізніше 23 лютого 2026 року придбав чотири мобільні телефони та SIM-картки до них, які планував використати як складові частини саморобного вибухового пристрою.

У подальшому, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи відповідно до отриманих інструкцій, ОСОБА_4 розібрав зазначені мобільні телефони, від`єднав дроти живлення динаміків та вивів їх назовні з метою подальшого використання як елементів електродетонаційної схеми.

Крім того, з метою виготовлення вибухової речовини та саморобного вибухового пристрою ОСОБА_4 придбав близько 10 кг аміачної селітри, 8 пакетів цукрової пудри по 200 г кожен, 5 лампочок, 5 конекторів до них, мийні засоби та інші компоненти.

Надалі, виконуючи отримані від невстановленої особи вказівки, ОСОБА_4 здійснив змішування придбаних компонентів, унаслідок чого отримав вибухонебезпечну речовину, яку планував використати для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

Після придбання та підготовки необхідних компонентів ОСОБА_4 повідомив невстановлену особу на ім`я « ОСОБА_7 » за допомогою застосунку «Telegram» про готовність до наступного етапу реалізації спільного злочинного умислу - виготовлення та закладення саморобного вибухового пристрою у визначеному місці.

При цьому ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що його дії спрямовані на підготовку до вчинення терористичного акту, тобто вибуху, який створює небезпеку для життя чи здоров`я людей або заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.

Однак злочинний умисел ОСОБА_4 та невстановленої особи не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки 02 березня 2026 року протиправну діяльність ОСОБА_4 було викрито та припинено співробітниками Служби безпеки України, а підготовлені ним компоненти та предмети, призначені для виготовлення саморобного вибухового пристрою, виявлено та вилучено.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 02 березня 2026 року, у громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_4 виник умисел на незаконне зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений час та за невстановлених обставин ОСОБА_4 отримав від невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_7 » три уніфіковані запали дистанційної дії типу УЗРГМ-2, два корпуси ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 та один корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1.

У подальшому ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання зазначених предметів, умисно зберігав їх за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

02 березня 2026 року за вказаною адресою зазначені предмети виявлено та вилучено.

Встановлено, що після отримання зазначених предметів ОСОБА_4 не отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім`я « ОСОБА_7 » подальших вказівок щодо їх призначення, способу використання чи подальшого поводження з ними.

Три вилучені предмети є промислово виготовленими уніфікованими запалами дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які за певних обставин спроможні до вибуху та належать до категорії вибухових пристроїв.

Два вилучені предмети є промислово виготовленими корпусами ручної осколкової наступальної гранати РГД-5, які належать до категорії вибухових речовин, а один предмет - промислово виготовленим корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1, який належить до категорії вибухових речовин.

Два корпуси ручних осколкових наступальних гранат РГД-5 та корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 у конструктивному зборі (поєднанні) із наданими на дослідження уніфікованими запалами дистанційної дії типу УЗРГМ-2 перебували у справному стані та були придатні до здійснення вибуху.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:

-ч. 1 ст.14 ч. 2 ст. 258 КК України, а саме: готування до вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб;

-ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що через додаток «Telegram» почав спілкування з особою на ім`я « ОСОБА_7 ». Спочатку просто спілкуватись, потім він запропонував роботу. У той час у нього були проблеми з грошима, так як не міг знайти роботу. «ОСОБА_7» надав інструкції, що необхідно купити компоненти для пристрою. Він погодився, отримав гроші на картку та купив, що сказав « ОСОБА_7 ». Більшість компонентів він купував на базарі: конектори, телефони, хімікати, силітру. Потім « ОСОБА_7 » сказав, що особа, яка мала зібрати пристрій більше не може це зробити, і що пристрій необхідно зібрати йому, на що він погодився. Про вчинене шкодує, зробив для себе висновки. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушень, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При цьому слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 68 КК України, за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Санкція частини 2 статті 258 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 68 КК України, максимально можливе покарання, яке можливо призначити ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.14 ч. 2 ст. 258 КК України, становить 6 років позбавлення волі.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, розкаявся.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження вчинення нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, способу їх вчинення та спрямованості умислу обвинуваченого, ступеню здійснення злочинного наміру та причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця,

Підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.»

Суд врахував всі обставини життя обвинуваченого ОСОБА_4 (відсутність роботи, перебування на утриманні дружини), які характеризують особу обвинуваченого у загальносоціальному плані, однак жодним чином не знижують ступеня тяжкості вчиненого злочину. Також судом було враховано умови в яких вчинено злочини - правовий режим військового стану, що у певній мірі підвищує його суспільну небезпечність.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 накладався ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.07.2026, а тому підлягає скасуванню.

Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 68 КК України у вигляді позбавлення волі строком на шість років без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 02 березня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.07.2026 №760/6238/26 на - мобільний телефон Galaxy A14, s/n НОМЕР_4 ; мобільний телефон ZTE 8010, s/n НОМЕР_5 , з сім-картками номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; 2 мобільні телефони Sigma з від`єднаними проводами, виведеними назовні, з сім-картками; 2 мобільні телефони Nomi з від`єднаними проводами, виведеними назовні, з сім-картками; 5 конекторів для лампочок; 5 лампочок; 8 пакетиків цукрової пудри по 200 грамів кожен; два пластикові контейнери з аміачною селітрою загальною вагою близько 10,5 кг; речовину ГМТД вагою до 5 грамів; банківську картку А Банк № НОМЕР_6 ;) банківську картку Приватбанк № НОМЕР_7 ;) банківську картку Монобанк № НОМЕР_8 ; квитанції на купівлю селітри на 2 арк.; 3 підривачі УЗРГМ-2; 2 корпуси гранат РГД-5;1 корпус гранати Ф-1; рештки ганчір`яного матеріалу, на якому розміщувалась речовина ГМТД. - скасувати.

Речові докази:

- 2 мобільні телефони Sigma з від`єднаним проводами виведеними назовні з сім картками; 2 мобільні телефони Nomi з від`єднаним проводами виведеними назовні з сім картками; 5 конекторів для лампочок; 5 лампочок; два пластикові контейнери з аміачною селітрою загальною вагою близько 10.5 кг, до 5 грамів речовини ГМТД; 3 підривача УЗРГМ-2; 2 корпуси гранат РГД 5; 1 корпус гранати Ф1 - передати ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

- мобільний телефон ZTE 8010 s/n НОМЕР_5 з сім-картками НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; мобільний телефон Galaxy A14 s/n НОМЕР_4 , банківську картку А Банк НОМЕР_6 ; банківську карткуПриватбанк НОМЕР_7 ; банківську картку Монобанк НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_4 за належністю.

- квитанції на купівлю селітри на 2 арк.; - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

- 8 пакетиків по 200 грамів цукрової пудри, - рештки трап`яного матеріалу на якому розміщувалась речовина ГМТД. - знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 28881,60 грн.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1