Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №752/11595/26
Суддя: Машкевич К. В.
Справа № 752/11595/26
Провадження № 2/752/10927/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр правової допомоги «Україна» про розірвання договорів та стягнення боргу, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить:
1) розірвати договори від 05 серпня 2024 року №№05082411, 05082413 та 05082414, укладені між ним та ТОВ « Центр правової допомоги «Україна»;
2) стягнути з ТОВ « Центр правової допомоги «Україна» на його користь 40 000, 00 грн сплачених коштів.
Посилається в позові на те, що 05 серпня 2026 року між ним та відповідачем будо укладено 7 типових договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг.
За договором № 05082411 ним у день його укладення було сплачено 15 000. 00 грн.
Обсяг правової допомоги - комунікація та контроль листування при проходженні МСЕК і необхідних обстежень.
За договором №05082413 сплачено в день його укладення 10 000, 00 грн.
Обсяг правової допомоги - заява до ГУ ПФУ.
За договором №05082414 в день укладення сплачено 15 000, 00 грн.
Обсяг правової допомоги - запити в архіви щодо отримання довідок про заробітну плату.
З часу кладення договорів пройшло більше року, проте жодних зобов`язань за договорами сторона відповідача не виконала, а звернення до товариства ним та його представником результату не дали.
15 січня 2026 року відбулася зустріч його представника та представника відповідача, на якій частково була визнана його претензія щодо інших договорів на суму 55 000, 00 грн, однак повертати кошти за оспорюваними договорами відповідач відмовився, посилаючись на виконанням умов договорів, що не відповідає дійсності.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 06 травня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 11 травня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу додатково копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.
У червні 2026 року представник відповідача подав відзив, яким проти позову заперечує.
Посилається на те, що 03 червня 2026 року був підписаний договір про врегулювання спору за договорами про надання правової допомоги.
Позивачу було повернуто 40 000, 00 грн, сплачених за договорами, та 1 211, 20 грн судового збору.
Договір підписаний позивачем та керівником товариства.
Крім того, позивачем була складена заява до суду про відмову від позову та закриття провадження в справі, яка ним мала бути направлена до суду.
З урахуванням цього, просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
За змістом частин 1 та 3 статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 29 Закону визначено, що дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням.
Договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
В свою чергу, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Таким чином, до взаємовідносин сторін підлягають застосуванню норми ЦК України та Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 30 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Судом встановлено, що 05 серпня 2026 року між сторонами будо укладено 7 типових договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг.
Предметом спору в справі є 3 з них: № 05082411, за яким відповідач взяв на себе зобов`язання з комунікації та контролю за листуванням при проходженні МСЕК і необхідних обстежень.
За умовами договору позивачем було сплачено 15 000. 00 грн.
За договором №05082413 відповідч взяв на себе зобов`язання скласти заяву до ГУ ПФУ та сплачено в день його укладення 10 000, 00 грн.
За договором №05082414 відповідач мав скласти запити в архіви щодо отримання довідок про заробітну плату та в день його укладення сплачено 15 000, 00 грн.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що умови договорів відповідачем не виконані.
Дані обставини відповідачем не спростовані.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 статті 16 ЦК України.
У пункті 7 частини 2 статіт 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав є припинення правовідношення.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Правові наслідки та відповідальність за порушення зобов`язання врегульовано Главою 51 ЦК У-країни.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
03 червня 2026 року між сторонами був укладений Договір про врегулювання спору за договорами про надання правової допомоги від 05 серпня 2024 року.
За умовами договору позивачу сплачено 41 211, 20 грн, з яких 40 000, 00 грн сплачених позивачем при їх укладенні та 1 211, 20 грн судового збору.
Договір підписаний керівником відповідача та позивачем.
Крім того, представником відповідача до відзиву долучено копію заяви позивача до суду про відмову від позову та закриття провадження в справі в зв`язку з врегулюванням спору.
Позивач, отримавши відзив та додатки до нього, даних обставин не заперечив, врегулювання спору з відповідачем та отримання грошових коштів не спростовував.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням цього, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 626, 628, 629, 651, 901, 903 ЦК України, Законом України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр правової допомоги «Україна» про розірвання договорів та стягнення боргу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Машкевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua