Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №752/24647/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24647/25

Провадження № 2/752/2480/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Захарченко Тарас Сергійович про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщина, суд

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, який діє в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом і просить встановити позивачу додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна належить квартира квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому.

В січні 2025 року позивач подала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Захарченко Т.С. заяву про прийняття спадщини, однак спадкова справа ним заведена не була.

31 липня 2025 року вона повторно звернулася до приватного нотаріуса Захарченко Т.С., однак в видачі Свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено в зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, вона після смерті батька з 21 січня 2025 року до 20 березня 2025 року важко хворіла та проходила лікування в різних медичних закладах.

Реабілітаційний період також тривав довгий час, вона знаходилася в пригніченому стані, мала фінансові проблеми, а тому пропустила строк для прийняття спадщини.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 08 жовтня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року в справі було відкрито провадження за парвилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу та третій особі додатково копію позову з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третій особі пояснень на позов.

Відповідач та третя особа своїм правом не скористалися, відзив на позов та пояснення не подали.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися з невідомих причин, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Про причини неявки суд до відома не поставили.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261, 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами частин1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

З копії заяви позивача від 28 січня 2025 року вбачається, що вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченка Т.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Дана заява була засвідчена приватним нотаріусом Захарченко Т.С.

Листом приватного нотаріуса Захарченка Т.С. від 06 липня 2026 року на адресу суду вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Листом приватного нотаріуса від 31 липня 2025 року позивач була повідомлена про неможливість видати Свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на подачу заяви про її прийняття.

Тобто, прийнявши заяву позивача про прийняття спадщини, подану у встановлений законом строк, приватний нотаріус спадкову справу до майна померлого не відкрив.

До складу спадкового майна належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності від 07 серпня 2006 року.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної норми закону поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено вище, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 9 лютого 2022 року в справі № 709/769/19, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Тобто, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Обов`язок доведення поважності пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Це відповідає чисельній практиці Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 .

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Тобто, саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Іші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Вчинення або невчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року зазначено, що при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи позивач в установлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченка Т.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак спадкова справа ним заведена не була.

Листом приватного нотаріуса від 31 липня 2025 року позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на подачу заяви про її прийняття.

Крім того, з долученої позивачем меддокументації вбачається, що вона протягом січня - березня 2025 року серйозно хворіла, проходила лікування в медичних закладах, а в подальшому реабілітацію.

Враховуючи викладене вище, оцінюючи приведені в позові причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та їх обґрунтування позивачем, суд вважає їх поважними та достатніми для продовження цього строку.

Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217, 1223, 1224, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - 2 місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Київська міська рада, адреса: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ: 22883141.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Захарченко Тарас Сергійович, адреса: 02125, м.Київ, бульвар Перова, 15, РНОКПП: НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич