Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Державна зрада
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №752/15252/24
Суддя: Дмитрук Н. Ю.
Справа № 752/15252/24
Провадження № 1-кп/752/1007/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62024080200000866 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Скелеватне Токмацького району Запорізької області, заміжньої, із вищою освітою, колишньої старшого прокурора прокуратури Бахчисарайського району АР Крим, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
ОСОБА_4 , нехтуючи вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_7 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури Російської Федерації, погодилася на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АРК, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі Україні.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Бахчисарай АР Крим на посаді старшого прокурора прокуратури Бахчисарайського району АР Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні - серпні 2014 року, більш точну дату не встановлено, погодилась на призначення її на посаду старшого помічника прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, виконувала вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури.
Зокрема, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи стаж роботи в органах прокуратури, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, перебуваючи в приміщенні так званого «Бахчисарайського районного суду Республіки Крим» по вул. Фрунзе, буд. 52а, м. Бахчисарай, діючи в інтересах Російської Федерації, 07.12.2016, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі №5-1910/2016, 12.02.2016, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як старший помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі №5-138/2016, 14.03.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі №2-198/2017, 19.07.2018, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі №5-126/2018, 03.07.2019, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі №2а-910/2019, а також, перебуваючи в приміщенні так званого «Верховного суду Республіки Крим» по вул. Павленко, буд. 2, м. Сімферополь, діючи в інтересах Російської Федерації, 15.08.2018, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як старший помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі 21-641/2018, 26.03.2018, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяла участь як старший помічник прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у справі 21-243/2018 та висловила позицію щодо прийняття «судом» рішень російською мовою та відповідно до російського законодавства, чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової та правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
Допомога ОСОБА_4 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури російської федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 111 КК України - державну зраду, тобто діяння умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_4 з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Так, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.02.2017 у межах даного провадження проводилось спеціальне досудове.
Встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а також повістки про виклик до слідчого неодноразово у встановлений законом спосіб шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери були направлені ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 30.09.2015 підозрювану ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судові засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою в спосіб, передбачений вимогами КПК України, шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газети «Урядовий кур`єр», «Голос України»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та Голосіївського районного суду міста Києва, про розгляд справи. Жодних клопотань, заяв, скарг не подавала, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14.04.2026 судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_4 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов`язковою участю захисника.
Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_4 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, мала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_4 про розпочате кримінальне провадження, здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд розцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття, як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_4 як підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Суд, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, вважає, що тимчасова окупація з боку рф частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014, а також анексія з боку рф цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а, відтак, ці факти не потребують окремого судового доведення.
Так, постановою ради федерації федеральних зборів рф «Про використання Збройних Сил російської федерації на території України» від 01.03.2014 № 48-СФ за результатами звернення президента рф, виходячи з інтересів безпеки життя громадян рф, особового складу військового контингенту зс рф, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду президенту рф на використання зс рф на території України.
06.03.2014 Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07.03.2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною.
11.03.2014 Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 № 296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона визнана неконституційною.
Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
17.03.2014 представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».
18.03.2014 «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між рф та «Республікою Крим» про прийняття до рф «Республіки Крим» та утворення у складі рф нових суб`єктів, який вже 19.03.2014 рішенням конституційного суду рф визнаний таким, що відповідає конституції рф, 20.03.2014 його ратифікувала більшістю голосів держдума рф, а 21.03.2014 - рада федерації федеральних зборів рф, відтак, цей «Договір» набрав чинності 21.03.2014 року.
21.03.2014 прийнятий закон рф № 6-ФКЗ, яким прийнято до рф «Республіку Крим» та утворені в складі рф нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до рф з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).
11.04.2014 «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта рф.
Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів зс рф на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку рф.
Крім того, Верховною Радою України 21.04.2015 прийнято постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку рф на території АР Крим 20.02.2014, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16.03.2014, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 № 71/205 та від 19.12.2017 № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22.12.2018 послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку рф внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.
Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, стороною обвинувачення надано і досліджені судом такі докази:
- копія списку працівників органів прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які працевлаштовані в інших регіонах України станом на 23.06.2014, серед яких ОСОБА_4 не значиться;
- копія указу Президента України «Про вихід із громадянства України» № 01/2024 від 21.03.2014 ОСОБА_9 , де серед осіб, яким задовільнили клопотання про вихід із громадянства значиться ОСОБА_4 . Такий вихід з громадянства України суперечить вимогам Закону України «Про громадянство України» та не тягне за собою правових наслідків;
- копія відповіді з Адміністрації Президента України від 17.10.2016 № 03-01/3383, у якій повідомляється, що серед зазначених у запиті осіб, в тому числі ОСОБА_4 , клопотання про вихід із громадянства України на розгляд Комісії при Президентові з питань громадянства не надходили;
- копія наказу Генеральної прокуратури України № 13дк від 01.12.2014 про звільнення працівників прокуратур з посад за порушення присяги та з інших питань, серед яких значиться ОСОБА_4 ;
- копія списку працівників міських, районних і прирівняних до них прокуратур АР Крим станом на 31.12.2013, серед яких ОСОБА_4 - старший прокурор Прокуратури Бахчисарайсього району, наказ № 975к від 05.06.2012, молодший радник юстиції 28.02.2006;
- копія телефонного довідника органів прокуратури Республіки Крим росія станом на 04.07.2014, де містяться адреса Прокуратури Бахчисарайського району та контактні номери телефону старшого помічника прокурора ОСОБА_4 ;
- протокол огляду інтернет видань від 14.08.2015, яким здійснено пошук інформації та на сайті brs.gov.ua оглянуто статтю від 23.05.2014 із назвою з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». B статті зазначено «22 мая 2014 в большом зале Бахчисарайского районного совета состоялась 39-я внеочередная сессия районного совета 6 созыва. Перед началом сессии старший помощник прокурора Бахчисарайского района младший советник юстиции ОСОБА_4 ознакомила всех присутствующих основными положениями Закона Российской Федерации «О прокуратуре»;
- довідка-об`єтивка на колишнього прокурора прокуратури АРК, сформована на підставі відомостей, які містяться в базі персональних даних автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Кадри» та інформація із системи даних комплексної системи обліку персоналу та його ідентифікаційних документів, за допомогою якої виготовляються службові посвідчення прокурорів, згідно якої ОСОБА_4 , наказом 975 к 05.06.2012 призначена старшим прокурором прокуратури Бахчисарайського району Прокуратури Автономної Республіки Крим;
- рапорт, згідно якого в ході здійснення заходів з протидії диверсійно- розвідувальній діяльності та виявлення осіб, які усвідомлено співпрацювали представниками окупаційної влади російської федерації, у встановленому законом порядку, отримана достатня та достовірна інформація про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 колишній прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим всупереч вимогам законодавства України, порушуючи Присягу працівника прокуратури України, після анексії російською федерацією Кримського півострова з 2014 пішла служити у незаконно створену прокуратуру незаконно створеної Республіки Крим та виконувати вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури. Згідно наявної інформації ОСОБА_4 станом на 2024 рік мешкає у АР Крим, а саме у місті Бахчисарай. В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України (державна зрада) з урахуванням чого просять дозвіл на реєстрацію вказаного рапорту в ІТС ПНП (журналі ЄО) УСР в Київській області ДСР НП України та прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України;
- довідка про отримання інформації щодо державної зради прокурора відділу прокуратури АР Крим із додатками до нього. Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, уродж. м. Бахчисарай, АР Крим РНОКП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Паспорт громадянина України: в інформаційно телекомунікаційній системі «Єдина інформаційно-аналітична система управління міграційними процесами» відомості про документ відсутні. Нерухоме майно: Згідно бази даних «Реєстр прав на нерухоме майно» станом на 2024 рік нерухоме майно у власності відсутнє. Транспортні засоби: у згідно бази даних «Національна автоматизована інформаційна система Головний сервісний центр МВС України», станом на 2024 рік у власності автомобільний транспорт відсутній Перетин державного кордону: за офіційними даними, ОСОБА_4 державний кордон України за останні 5 років не перетинала. Всупереч вимогам законодавства України, порушуючи Присягу прокуратури України, після анексії російською федерацією працівника Кримського півострова з 2014 року ОСОБА_4 пішла служити у незаконно створену прокуратуру «Республіки Крим» та виконувати вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури. Під час аналізу судових актів, які розміщені на офіційному сайті російської федерації https://sudact.ru, виявлені вироки та ухвали суду по наступним справам у яких ОСОБА_4 приймала участь як сторона обвинувачення або справи розглядалися згідно її постанов, згідно її постанов: постановление № 5-138/2016 от 12 февраля 2016 г. по делу № 5-138/2016, постановленний № 5-1910/2016 от 07 декабря 2016 г. по делу № 5-1910/2016, решение № 2-198/2017 2-2690/2016 от 14 марта 2017 г. по делу № 2-198/2017, решение № 21-243/2018 от 26 марта 2018 г. по делу № 21-243/2018, постановление №5-126/2018 от 19 июля 2018 г. по делу № 5-126/2018, решение № 21-641/2018 от 15 августа 2018 г. по делу № 21-641/2018, решение № 2А-1012/2019 2А-910/2019 от 03 июля 2019 г. по делу № 2А-1012/2019. Також, відповідно до інформації в мережі Інтернет, а саме сайту уряду «Республіки Крим» у вкладці адміністрації Бахчисарайського району виявлено те, що з 2014 року ОСОБА_4 займала посаду помічника прокурора Бахчисарайського району «Республіки Крим». Крім того, у розділі глобальний пошук містяться статті про виступи ОСОБА_4 нa різних заходах, що проходили на території Бахчисарайського району Республіки Крим»;
- протокол огляду інтернет видань від 09.07.2024, яким оглянуто повідомлення розміщене для ЗМІ від 02.03.2014 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, наступного змісту: «Виконувач обов`язків Генерального прокурора України ОСОБА_13 надіслав листа прокуророві Автономної Республіки Крим ОСОБА_14 , в якому закликав «не піддаватися на провокації, зберігати спокій та неухильно дотримуватися Конституції України та Законів України». «На території Автономної Республіки Крим всупереч нормам міжнародного права та міжнародних договорів вчиняються дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності України, що створюють загрозу її державному суверенітету. З цією метою здійснюються провокації силового сценарію, дестабілізація ситуації в країні, порушення її миру і спокою. Для легітимізації своїх дій та створення видимості дотримання законності і правопорядку мають місце спроби призначення керівників прокуратури Автономної Республіки Крим у неправовий спосіб», - йдеться у документі. У листі акцентовано, що «Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України, на території якої поширюється дія Конституції України та законів України. У відповідності до статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурор Автономної Республіки Крим призначається Генеральним прокурором України за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Генеральним прокурором України призначаються заступники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва і Севастополя, їх заступники, міські, районні, міжрайонні, а також прирівняні до них прокурори. Призначення працівників прокуратури в інший спосіб є нелегітимним та не правовим». Керівник Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 підкреслив, що сумлінне виконанням своїх службових обов`язків працівниками органів прокуратури, сприятиме утвердженню Верховенства Права, законності та правопорядку.»;
- протокол огляду інтернет-видань від 09.07.2024, яким оглянуто на сайті https://zakon.rada.gov.ua/laws, Постанову Верховної Ради України «Про самоусунення Президента України від виконання конституційним повноважень та призначення позачергових виборів Президента України» від 22.02.20214 № 757-VIl, та Постанову Верховної Ради України «Про покладення на Голову Верховної Ради України виконання обов`язків Президента України згідно із статтею 112 Конституції України» від 23.02.2014 № 764-VIІ;
- протокол огляду інтернет-видань від 09.07.2024, яким оглянуто сайті https://www.kremlin.ru/, «Федеральный конституционный закон от 21.03.2014 г. № 6-ФКЗ О принятии в Российскую Федерацик Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя». Зазначеним актом Республіка Крим приймається до складу Російської Федерації у відповідності до Конституції Російської Федерації та ст. 4 Федерального конституційного закону від 17 грудня 2001 року № 6_ФК3 «О порядке принятия в Российскую Федерацию и образования в ее составе нового субъекта Российской Федерации». У ньому визначено, що громадяни України з дня прийняття в РФ РК та утворення у складі РФ нових суб`єктів, громадяни України, постійно проживаючі на території РК або території міста федерального значення Севастополя визнаються громадянами РФ за виключенням осіб, які упродовж одного місяця після цього дня заявлять про своє бажання зберегти наявне у них громадянство. Також у вказаному законі зазначається про те, що працівники органів прокуратури України, мають переважне право на прийняття на службу в органи прокуратури РФ, створені на цих територіях, при наявності у них громадянства РФ, а також при умові здачі ними екзамену на знання законодавства РФ та їх відповідності вимогам, встановленим законодавством РФ до працівників органів прокуратури;
- протокол огляду інтернет-видань від 09.07.2024, яким оглянуто сайті https://rk.gov.ru/, «Конституцию Республики Крым». Зазначеним актом визначаються основи конституційного устрою незаконно створеної «Республіки Крим», державний устрій, статус судової влади, органів прокуратури тощо. У вказаному акті вказуєьтся, що прокурори районів, міст і прирівняні до них прокурори призначаються на посаду і звільняються з посади Генеральним прокурором РФ;
- повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.08.2024 щодо виконання доручення, у якому зазначається, що шо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим, порушуючи присягу прокурора в частині служінню українському народові та Україні, а також неухильного додержання Конституції України та законів, будучи громадянкою України вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 отримала громадянство рф (паспорт рф НОМЕР_2 від 02.04.2014). Також, ОСОБА_4 свідомо погодилася на злочинну пропозицію представників органів влади російської федерації працювати на посаді старшого помічника прокурора прокуратури Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, яка увійшла до незаконно створених органів прокуратури країни- агресора російської федерації Республіки Крим. Разом з тим, інформація шодо перетину державного кордону України ОСОБА_4 з січня 2018 року відсутня. Водночас, у результаті огляду інтернет ресурсу, отримано інформацію, що старший помічник прокурора прокуратури Бахчисарайського району АР Крим ОСОБА_4 здійснювала функції державного обвинувачення або справи розглядалися згідно її постанов на тимчасово окупованих територіях України на підставі законодавства держави-агресора, чим забезпечила функціонування незаконно створених органів прокуратури цієї держави на окупованій території України;
- протокол огляду інтернет ресурсів від 08.07.2024, яким на сайті https://sudact.ru/regular/doc віднайдено постановление № 5-138/2016 от 12 февраля 2012 по делу № 5-138/2016, постановление № 5-1910/2016 от 07 декабря 2016 г. по делу № 5-1910/2016, решение № 2-198/2017 2-2690/2016 от 14 марта 2017 г. по делу № 2-198/2017, решение № 21-243/2018 от 26 марта 2018 г. по делу № 21-243/2018, постановление №5-126/2018 от 19 июля 2018 г. по делу № 5-126/2018, решение № 21-641/2018 от 15 августа 2018 г. по делу № 21-641/2018, решение № 2А-1012/2019 2А-910/2019 от 03 июля 2019 г. по делу № 2А-1012/2019, де у вказаних рішеннях ОСОБА_4 зазначена як помічник прокурора та старший помічник прокурора Бахчисарайського району АР Крим.
Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченої про вчинення стосовно неї процесуальних дій та забезпечення останній правами на захист, а саме: дані щодо публікації повісток про виклик обвинуваченого обвинуваченої на сайті Офісу Генерального прокурора, в газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті судової влади.
Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, за обставин, встановлених судом.
Доводи сторони захисту про недоведеність прямого умислу, недоведеність добровільного зайняття посади ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_4 по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання. Через оголошену ОСОБА_4 в межах даного провадження підозру у вчиненні злочину не допускається і її вихід з громадянства України.
Для зайняття посади страршого помічника прокурора Бахчисарайського району незаконно створеної прокуратури Республіки Крим ОСОБА_4 , відповідно до «Федеральный конституционный закон от 21.03.2014 г. № 6-ФКЗ О принятии в Российскую Федерацик Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя», як працівник органів прокуратури України, мала переважне право на прийняття на службу в органи прокуратури рф, при наявності у неї громадянства рф, а також при умові здачі нею екзамену на знання законодавства рф та її відповідності вимогам, встановленим законодавством рф до працівників органів прокуратури.
Отже, ОСОБА_4 будучи громадянкою України, обіймаючи посаду старшого прокурора прокуратури Бахчисарайського району АР Крим, маючи при цьому достатній рівень освіти, спеціальних знань, після окупації території Автономної Республіки Крим, починаючи з березня 2014 року не склала своїх повноважень прокурора та не вчинила жодних дій для звільнення її з посади прокурора, а навпаки свідомо та добровільно отримала громадянство рф, здала екзамен на знання законодавства рф, відповідала вимогам, встановленим рф до працівників органів прокуратури щоб бути призначеною на посаду генеральним прокурором рф.
У подальшому, обіймаючи посаду в органах прокуратури на території тимчасово окупованого півострова Крим, приймаючи участь у справах №5-1910/2016, 12.02.2016; №5-138/2016, 14.03.2017; №2-198/2017, 19.07.2018; №5-126/2018, 03.07.2019; №2а-910/2019; 21-641/2018, 26.03.2018; 21-243/2018 висловилювала позицію щодо прийняття «судом» рішень російською мовою та відповідно до російського законодавства, чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової та правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова. Зазначеними діями ОСОБА_4 надавала допомогу державним органам рф у проведенні підривної діяльності проти України, спричинивши шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України
Воєнна окупація невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим - мала відкритий характер, а тому ОСОБА_4 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, який має підвищену суспільну небезпеку, обставини вчинення злочину, поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої, яка маючи правовий зв`язок з Україною, яка надала їй право діяти від її імені, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи особою, що склала присягу прокурора, здійснила злочин проти основ національної безпеки України.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судима, дані про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, має вищу освіту, заміжня, отримала паспорт громадянина рф, має постійне місце проживання на тимчасово окупованій території країною агресором, та відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону України чинного на момент вчинення злочину), із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, що належить обвинуваченій.
Крім того суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 55 КК України, і вважає за необхідне, з урахуванням характеру злочину, вчиненого у зв`язку з зайняттям ОСОБА_4 посади помічника прокурора, призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.
На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових проступків і злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 323, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності.
Строк обчислення відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику обвинуваченої відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 323 КПК України та прокурору.
Інформація про вирок суду публікується у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті Голосіївського районного суду м. Києва.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua