Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №638/12889/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/12889/25 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В.

Провадження № 33/818/1600/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря – Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Бови В.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 травня 2026 року якою провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП – закрито, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

У відомостях протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 373291 від 26.06.2025 зазначається, що 26.06.2025 о 10:55 год. ОСОБА_1 за адресою м. Харків, пр-т Науки, буд. 7В, керуючи транспортним засобом Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373267 від 26.06.2025 зазначається, що 26.06.2025 о 10:55 год. ОСОБА_2 за адресою м. Харків, пр-т Науки, буд. 7В, керуючи транспортним засобом Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Не погодившись із судовим рішенням захисником ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в якій вона просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити відносно нього адміністративне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилався на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім доказам у справі та передчасно дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку із збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Більш того, на думку сторони захисту, суд першої інстанції не встановлював вини учасників події.

Крім того, захисник Бова В,О. просила поновити пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції посилаючись на те, що повний текс оскаржуваного рішення, який їй був потрібен для подання вмотивованої апеляційної скарги вона отримала 09.05.2026.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відомостями матеріалів справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, про місце день та час апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції враховує, що апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає про можливість проведення апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та її захисника. Відповідно до відомостей телефонограми №64/2026 від 25.09.2026 ОСОБА_2 також вважав за можливе провадити апеляційний розгляд за його відсутності, подані заперечення підтримував.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Приписами ч. 1 ст. 268 зокрема встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи наявність заяв від усіх учасників справи про можливість проведення апеляційного розгляду за їх відсутності, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності належно повідомлених учасників справи. Апеляційний розгляд належить провадити в межах поданої апеляційної скарги з урахуванням відомостей наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з відомостей матеріалів цієї справи, суд не дотримався всіх вказаних вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Правовим аналізом ст. 38 КУпАП встановлено, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку. Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки підстава закриття провадження за відсутністю події або складу правопорушення є реабілітуючою обставиною, а сплив строків притягнення до відповідальності – ні. Зазначене вочевидь має істотне значення, оскільки може створювати правові наслідки для учасників справи.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, всупереч ст.280 КУпАП, районний суд не встановив наявності або відсутності вини учасників справи. Про вказаний обов`язок судів зазначав Верховний Суд України у своїй постанові від 23.12.2005 №14.

Разом з тим, враховуючи зазначене, а також вимоги ст. 24 Конституції України, якими встановлена рівність перед законом і судом, суд апеляційної інстанції не може розглядати цю справу, вирішуючи питання щодо вини лише ОСОБА_2 . Таке питання належить розглядати стосовно ОСОБА_1 у разі її встановлення, що виходить за межі поданої апеляційної скарги.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом встановлено об`єктивні відомості щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог КУпАП, а саме недотримання ним вимог ст. 280 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова жодних висновків щодо наявності вини учасників події не містить.

Однак, відповідно до відомостей протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 373291 від 26.06.2025 зазначається, що 26.06.2025 о 10:55 год. ОСОБА_1 за адресою м. Харків, пр-т Науки, буд. 7В, керуючи транспортним засобом Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373267 від 26.06.2025 зазначається, що 26.06.2025 о 10:55 год. ОСОБА_2 за адресою м. Харків, пр-т Науки, буд. 7В, керуючи транспортним засобом Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Схемою ДТП встановлено остаточне положення транспортних засобів після настання події дорожньо-транспортної пригоди, а також відомості щодо напрямків руху транспортних засобів. Схема дорожньо-транспортної пригоди містить відомості щодо пошкоджень транспортних засобів з якими погодились учасники цієї пригоди. Зокрема автомобіль Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 отрималв пошкодження заднього бамперу. Автомобіль Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження заднього лівого крила, яке є одним цілим з бампером.

Матеріали справи містять світлини з місця події, які фіксують пошкодження транспортних засобів.

Крім того, до підсистеми «Електронний суд» долучений відеозапис з місця події дорожньо-транспортної пригоди. З цього відеозапису вбачається, зокрема рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 заднім ходом та виконання низки прийомів під час руху. Звукозапис відсутній, а сам відеозапис відображає події з передньої частини її транспортного засобу. Іншим файлом відеозапису, встановлено остаточне положення після події. Однак, розташування транспортних засобів, враховуючи їх пошкодження не знаходяться у безпосередній близькості до їх місця зіткнення. Очевидним є те, що ОСОБА_1 в порушення вимог п 2.10 в перемістила свій транспортний засіб в первинне положення з якого вона розпочала свій рух після зіткнення. Таким чином, суд апеляційної інстанції ставиться критично до відомостей цього відеозапису в цілому, оскільки порушення кінцевого розташування транспортних засобів в момент зіткнення порушено, а коментарі до відеозапису ОСОБА_1 в цій частині, суд апеляційної враховує висунутою нею версією події. Разом з тим, цей відеозапис надає об`єктивної можливості встановити напрямки руху транспортних засобів від їх первинного розташування.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 26.06.2026 він рухався заднім ходом по проїздній частині за торгівельним центром. В цей час на тротуарі вздовж дороги по якій він рухався стояв автомобіль ОСОБА_1 . В час коли автомобілі порівнялися припаркований автомобіль почав рухатися заднім ходом у зв`язку з чим сталося зіткнення. Вважав, що ОСОБА_4 порушила вимоги п. 10.2 та 10.1 Правил дорожнього руху, оскільки ОСОБА_2 був на головній дорозі, та не переконалася у безпеці свого маневру.

З пояснень потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що 26.06.2025 вона, будучи припаркованою розпочала рух заднім ходом. Перед початком маневру, вона впевнилася, що автомобіль ОСОБА_2 стоїть припаркований вздовж проїздної частини та не рухається. Під час руху свого транспортного засобу вона побачила, як інший учасник дорожнього руху також розпочав рух. ОСОБА_5 різко зупинилася та почала сигналити, після чого сталося зіткнення.

Висновком експерта №12998 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи вбачається обопільне порушення водіями ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) транспортних засобів вимог п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху.

При цьому, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_5 та її захисник не скористалися процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду. Проведення повторної судової автотехнічної експертизи, про проведення якої, просила захисник Бова В.О. в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає недоречним, оскільки ОСОБА_1 змінила розташування свого транспортного засобу, що вочевидь створює варіативність події дорожньо-транспортної пригоди, а також захисник не заявляла клопотання про повторне призначення автотехнічної експертизи суду апеляційної інстнації.

Отже, враховуючи, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколах та схемі ДТП відповідають дійсності, а тому можуть слугувати доказами у справі.

Тобто, ці відомості, які є наявними у матеріалах цієї справи у своїй сукупності надають об`єктивних підстав суду апеляційної інстанції встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рухаючись заднім ходом не переконалися в безпечності виконуваного маневру в результаті обопільних дій сталося зіткнення.

При цьому, характер пошкоджень транспортних засобів зображений на світлинах, які є наявні в матеріалах справи надають підстав встановити механізм та причинно – наслідковий зв`язок у діях обох учасників справи.

Так, враховуючи відомості справи, ОСОБА_2 , хибно вважаючи, що перебуває на головній дорозі, не переконавшись у безпеці маневру руху заднім ходом розпочав рух, не помітивши або свідомо ігноруючи іншого учасника події, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР.

Водночас, ОСОБА_1 не переконавшись у безпеці маневру руху заднім ходом розпочала рух та не була уважною, чим також порушила вимоги п. 10.9 ПДР. До відеомостей відеозапису, який відтворює рух транспортного засобу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки після події вона перемістила свій автомобіль. У зв`язку з чим, встановити дійсність цього відеозапису з огляду пояснень учасників-апелянтів, на думку апеляційної скарги, неможливо, оскільки вочевидь створюється варіативність обставин події.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок обопільних дій водіїв сталося зіткнення транспортних засобів та завдано матеріальних збитків, що становить наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у діях обох водіїв.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції встановив наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачене ст. 124 КУпАП у зв`язку із порушенням водія вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створити небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки дорожнього руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою інших осіб.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, матеріали цієї справи містять переконливі та узгоджені між собою докази, які надають суду беззаперечних підстав встановити факт порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Водночас, відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовими приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП та ст. 221 КУпАП у їх нерозривному взаємозв`язку, встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених 124 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановлення закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що тривалість строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо та не може перевищувати граничні строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені законом. Порушення цих строків фактично позбавляє правових підстав для накладення адміністративного стягнення та є істотним порушення імперативних вимог, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Водночас, притягнення осіб до адміністративної відповідальності поза межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП свідчать про порушення прав та основоположних свобод людини, гарантованих ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції фактично позбавлений процесуальної можливості притягти Кучеренко І.Ю. та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Таким чином, дослідивши матеріали та оцінюючи відомості, що є наявними в цій справі, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, згідно доводів поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Бови В.О. про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити, поновивши їй строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Бови В.О. – задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 травня 2026 року якою провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності - скасувати та ухвалити нову.

Визнати винними ОСОБА_1 ,1984 р.н., та ОСОБА_2 , 1970 р.н., винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справістосовно кожного закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков