Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №644/4416/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 644/4416/23 Головуючий суддя І інстанції: Саркісян О.А.

Провадження № 33/818/1601/26 Суддя доповідач: Шабельніков С.К.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

при секретарі Чабановій А.В.,

за участю: захисника – адвоката Мотальової-Кравець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм Харківагро 2000, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 гривень 80 копійок.

До Харківського апеляційного суду захисник Мотальова-Кравець В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року в цій справі, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 не був присунім у судовому засіданні в суді першої інстанції та не отримував копію постанови у строк, передбачений ст.285 КУпАП, а тому він не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, але судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку направлялась судова повістка за місцем його мешкання, яке є наявним у матеріалах справи, однак вона повернулась до суду через відсутність адресату за вказаною адресою.

Крім того, відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2023 року №28, ОСОБА_1 повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, шляхом надіслання йому судової повістки в електронному вигляді, що підтверджується відомостями довідки про те, що 31 липня 2026 року він отримав судову повістку у мобільному додатку «Viber» на номер мобільного телефону, який міститься в матеріалах цього судового провадження.

При цьому, до початку апеляційного розгляду захисник Мотальова-Кравець В.Ю. повідомила суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 відомо про місце, дату та час апеляційного розгляду, але він не може з`явитись до суду, у зв`язку з чим просила провадити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , з яким узгодження процесуальна позиція сторони захисту.

Крім того, будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_1 до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило.

При цьому, суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з цим, належить врахувати, що саме захисник Мотальова-Кравцеь В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року у цій справі та вона особисто приймає участь під час апеляційного розгляду в режимі відеоконференції.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).

За таких обставини, враховуючи думку захисника Мотальової-Кравець В.Ю., апеляційний суд вирішив провадити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 , який був повідомлений про дату та час апеляційного розгляду і будь-яких клопотань про відкладення судового засідання не подавав, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.

Дослідивши відомості судового провадження, вислухавши доводи захисника Мотальової-Кравець В.Ю., яка підтримала клопотання та просила його задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП, апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Сабадаш проти України», поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Відповідно до чинного законодавства, початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження чи ознайомлення з її змістом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена 23 серпня 2023 року (арк.17-20), а тому останній день для подачі апеляційної скарги на це судове рішення, з урахуванням вимог ч.2 ст.294 КУпАП, припадає на 04 вересня 2023 року.

Копія оскаржуваної постанови судом першої інстанції направлена 23 серпня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_1 , яку отримано особисто адресатом 14 вересня 2023 року, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.23).

Разом з цим, з матеріалів цієї справи вбачається, що договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 та захисником Мотальовою-Кравець В.Ю. укладено 04 травня 2026 року, тобто майже через 2 роки та 8 місяців після отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції від 23 серпня 2023 року (арк.38-41).

05 травня 2026 року до Індустріального районного суду м.Харкова захисником Мотальовою-Кравець В.Ю. подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (арк.28).

Крім того, лише 26 травня 2026 року до Індустріального районного суду м.Харкова через «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга захисника Мотальової-Кравець В.Ю. разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_1 (арк.31-36).

При цьому, в своєму клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження захисник Мотальова-Кравець В.Ю. зазначає фактично єдину підставу для поновлення цього строку, а саме те, що її підзахисний не приймав участь у судовому засіданні в суді першої інстанції та не отримував копію оскаржуваної постанови.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Мельник проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не підтверджуються наявними доказами у справі, в зв`язку з чим відсутні законні підстави для його поновлення.

Водночас, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 отримував копію оскаржуваної постанови 14 вересня 2023 року, тобто достеменно знав про існування оскаржуваної постанови суду першої інстанції починаючи з вересня 2023 року, але апеляційна скарга подана захисником Мотальовою-Кравець В.Ю. лише 26 травня 2026 року, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, який складає майже 3 роки.

Апеляційний суд також зазначає, що строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не свідчать про їх поважність, в зв`язку з чим відсутні законні підстави для його поновлення.

Крім того, з відомостей цієї справи стосовно ОСОБА_1 апеляційним судом не було встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали стороні захисту оскаржити постанову судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року у передбачений ст. 294 КУпАП строк.

При цьому, за відсутність відомостей щодо непереборних обставин, які б свідчили про неможливість ОСОБА_1 реалізувати свої права щодо оскарження судового рішення, зокрема і шляхом звернення за правчиною допомогою, враховуючи отримання 14 вересня 2023 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана захисником Мотальовою-Кравець В.Ю. із значним невиправданим пропуском строку, який складає майже 2 роки та 9 місяців з дня прийняття оскаржуваної постанови, а тому доводи клопотання захисника щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції – є безпідставними та необґрунтованими.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути надана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене та з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для поновлення захиснику Мотальової-Кравець В.Ю. строку на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, не позбавляє ОСОБА_1 та його захисника процесуального права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду за наявності вмотивованого клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому належить навести докази стосовно непереборних причин, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду, вказавши підстави для поновлення пропущеного строку.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути адвокату Мотальовій-Кравець В.Ю.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков