Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №388/1627/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/456/26 Головуючий у суді І інстанції: Баранський Д.М.

Категорія: ст.126 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 18 червня 2026 року о 17:36 годині в м. Долинська, вул. Центральна (Радянська), 189, Кропивницький район, Кіровоградська область, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом взагалі. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА № 6309400 від 9 грудня 2025 року, чим порушив вимоги пп. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що жоден із досліджених записів не показує ОСОБА_1 за кермом «Opel Meriva» о 17:36 18.06.2026 у місці, зазначеному в протоколі. На записі боді камери в цей час він розмовляє з поліцейськими ходячи по узбіччю/дорозі, а файл (запис з невстановленого реєстратора) завершується о 17:33:58, не показує водія, салону чи номера автомобіля та взагалі не зазначений у протоколі як доказ.

Також, ОСОБА_1 зазначає про те, що о 17:36 керування не зафіксовано: суд змінив фактичний час події.

Заміна судом часу з 17:36 на 17:33 не є виправленням описки. Це зміна фактичної основи обвинувачення, оскільки саме керування є миттєвою дією, а не триваючим станом присутності біля автомобіля. Особу притягнуто за подію в час коли відео показує не керування, а розмову.

Одночасно матеріали містять офіційну довідку інспектора САП ВВзІ КРУП ГУНП в Кіровоградській області Є. Єпіфанової, за якою станом на 18.06.2026 відповідно до даних аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався. Два документи походять від одного органу поліції та повідомляють взаємовиключні відомості.

Сукупність доказів не усуває сумніви,оскільки у цій справі маємо: два різні відеозаписи, які суд описує як єдину безперервну фіксацію; файл 70маі, не зазначений у протоколі, без установленого джерела й без зображення водія; час руху 17:33:08-17:33:58 замість інкримінованого 17:36; бодікамеру, на якій о 17:36 відбувається розмова біля нерухомого автомобіля; пил, походження і час виникнення якого не встановлені; дії з ключем та документами після події, які доводять доступ, але не керування; неоднозначну репліку, отриману до належного роз`яснення прав і після навідних звинувачень; протокол і рапорт працівників поліції без незалежної первинної фіксації моменту керування; суперечливі час, місце, дата народження та автори цифрових файлів; незасвідчену копію попередньої постанови та офіційну довідку поліції з протилежними відомостями.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 630940 від 18 червня 2026 року, яким підтверджується, що саме 18 червня 2026 року о 17:36 годині в АДРЕСА_2 , мало місце правопорушення, яке ставиться в вину

ОСОБА_1 ;

- копією постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6309400 від 09.12.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом;

- довідками інспектора САП відділу взаємодії з громадами Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про належність транспортного засобу;

- відеозаписами наявними в матеріалах справи. Так відеозапис « ОСОБА_1 , ч. 5 ст. 126 від 18.06» починається того, як на зустріч працівникам поліції їде транспортний засіб «Opel Meriva». В подальшому екіпаж патрульної поліції здійснює маневр розвороту. На відеозаписі 0.00.21 -0.00.24 «ОСОБА_1 , ч. 5 ст. 126 від 18.06» при збільшені кадрів можливо зрозуміти, що водій транспортного засобу «Opel Meriva» здійснює маневр повороту. В цей час екіпаж патрульної поліції починає його переслідування. Повернувши до провулку де здійснив поворот транспортний засіб «Opel Meriva», на відеозаписі зафіксовано хмара пилу перед транспортним засобом «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 , що у свою чергу свідчить про те, що водій збільшував швидкість транспортного засобу. При цьому, на відеозаписі не зафіксовано інші транспортні засоби які здійснювали маневр повороту, куди здійснив поворот водій транспортного засобу «Opel Meriva», а також рух інших транспортних засобів по вул. Центральна (Радянська), 189 в м. Долинській.

Коли поліцейський автомобіль здійснив зупинку позаду автомобіля «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 то з нього вийшов ОСОБА_1 . Поліцейський одразу запитав скільки йому років, попередив, що ведеться відеофіксація, а також назвався та повідомив про місце роботи. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його зупинено у зв`язку з причетністю до адміністративного правопорушення та попросив пред`явити посвідчення водія. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було. Поліцейський запитав чому він їздить без посвідчення водія. ОСОБА_1 у свою чергу бажає з поліцейським якоїсь розмови, а той у свою чергу не бажає вчиняти такі дії. Поліцейський вимагає водія назватися. Водій ігнорує прохання поліцейського, відкриває передні водійські двері автомобіля та піднімає у цих дверях бокове скло, а також витягує ключ із замка запалення. Поліцейський знову вимагає у водія назвати прізвище, ім`я та по батькові, а водій ігнорує запитання та у цей момент зачиняє двері автомобіля ключем.

Поліцейський зазначає водієві, що він є ОСОБА_2 та просить назвати його по батькові. Той у свою чергу повідомляє, що не скаже та намагається залишити місце події. Поліцейський повідомляє, що за таку поведінку може його затримати за адміністративне правопорушення. Водій просить зачекати та витягує свій мобільний телефон. Поліцейський запитує чи є він ОСОБА_3 , а той у свою чергу погоджується з цим. Далі поліцейський вимагає назвати рік народження, а водій ігнорує цю вимогу поліцейського та відходить розмовляти по телефону. Поліцейський вимагає перебувати на місці.

Поліцейський повідомляє водієві, що він вже має адміністративне стягнення та може отримати п`ять років позбавлення права керування. Водій стверджує, що йому скоро їхати здавати теорію. Поліцейський пропонує водієві надати страховий поліс та технічний паспорт на транспортний засіб. Водій у свою чергу одразу попрямував до автомобіля, відкрив ключем водійські двері та із середини автомобіля надав поліцейському необхідні документи. Водій продовжує стверджувати, що йому скоро їхати здавати теорію та, що він їхав та нічого не порушував. Поліцейський указує, що як він може не порушувати, як у нього не має права керування. Водій продовжує зазначати, що йому необхідно здавати теорію. Також, поліцейський стверджує, що на водія виписували штраф за відсутність страхового поліса, а він у свою чергу зазначає, що не на цьому автомобілі. ОСОБА_1 зазначає, що проживає у Долинській.

Поліцейський запитує у ОСОБА_1 , що з цим будуть вони робити, а той у свою чергу починає просити його якось залагодити та вказує, що йому скоро здавати теорію. Поліцейський зазначає, що протокол стосовно водія буде розглядатися в суді.

Поліцейський зазначає, що стосовно водія виписували постанову 9 грудня 2025 року та з цього часу не пройшов рік. Керував він тоді автомобілем «BMW» та запитав водія кому автомобіль належав. ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що автомобіль належав ОСОБА_4 . Поліцейський одразу запитав, що він з тим ОСОБА_4 робив, а ОСОБА_1 повідомив, що він його попросив. Поліцейський вказує, що це ОСОБА_5 , який загинув. На місце події прийшов чоловік, який зазначає, що ОСОБА_1 є його малим. Поліцейський повідомляє, що стосовно нього складе протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейський повторно зазначив, що ведеться відеофіксація.

Поліцейський повідомляє, що санкція статті за це правопорушення передбачає штраф сорок тисяч та п`ять років позбавлення права керування. Раніше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 грн., який частково був сплачений. Чоловік на місці події запитує у поліцейського чи не впливає якось той факт, що ОСОБА_1 зараз навчається, а поліцейський повідомляє, що з цього приводу суд прийматиме рішення.

Чоловік запитує у поліцейського чи у разі сплати штрафу зможе ОСОБА_1 здати іспит та отримати посвідчення водія. Поліцейський продовжує зазначати, що з приводу протоколу рішення прийматиме суд. Інший чоловік на місці події запитує у поліцейського як можливо гарно та правильно вийти з цієї ситуації.

Поліцейський повідомляє, що стосовно ОСОБА_1 складає протокол про адміністративне правопорушення та роз`яснює його права.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.1 а ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

А тому, факт порушення п. 2.1 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував, 09.12.2025 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування не маючи права керування транспортним засобом та повторно протягом року, а саме 18 червня 2026 року знову вчинив адміністративне правопорушення.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність обставин зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Що стосується доводів про не доведеність факту керування транспортним засобом, необхідно зазначити наступне.

В матеріалах справи наявний відеозапис на якому зафіксовано рух автомобіля «Opel Meriva».

При збільшені кадрів можливо зрозуміти, що водій транспортного засобу «Opel Meriva» здійснює маневр повороту. В цей час екіпаж патрульної поліції починає його переслідування. Повернувши до провулку де здійснив поворот транспортний засіб «Opel Meriva», на відеозаписі зафіксовано хмара пилу перед транспортним засобом «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 , що у свою чергу свідчить про те, що водій збільшував швидкість транспортного засобу.

ОСОБА_1 на місці події жодного разу не стверджував, що транспортним засобом керував не він, а інша конкретна особа, взагалі не заперечував та не спростовував звинувачення у керуванні транспортним засобом не маючи права керування ним.

В той же час суд не враховує показання ОСОБА_1 про те, що він стояв поряд з транспортним засобом «Opel Meriva», оскільки вказане спростовується відеозаписом наявним в матеріалах справи.

Що стосується доводів апеляції про визнання відеозапису неналежним доказом.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Переглядаючи відеозаписі встановлено, що за своєю суттю вони є безперервними та фактично продовжують один одного.

Отже, наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Разом з тим суд не враховує розбіжність часу в 3 хвилини між відео реєстратором та протоколом про адміністративне правопорушення, як підставу для закриття провадження у справі, оскільки вказане жодним чином не впливає подію яка мала місце та склад за ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того. не можуть бути враховані доводи апеляції про скасування рішення суду та закриття провадження у зв`язку із тим, що суд постався як на доказ відеозапис подій з використанням спеціальних технічних засобів – боді-камер поліцейського відповідно до якого йому інкриміноване час вчинення порушення тоді, коли він розмовляв з поліцейським, що зафіксовано на боді-камеру, а фактично події мали місце в інший час. Необхідно зазначити про те, що поліцейським при встановлені налаштувань часу на боді-камерах допущено технічну помилку на виставлено час реєстратора що не відповідає дійсному, що не може бути підставою для скасування постанови суду.

В той же час, вказана помилка є не суттєвою та жодним чином не впливає ні на процедуру огляду ні на фактичні обставини зафіксовані працівниками поліції та встановлені судом першої інстанції.

За таких підстав, не можуть бути враховані доводи захисника про розбіжність в часі в відеозаписах, оскільки на диску містяться відеозаписи з відео реєстратора, яким можливо встановити факт керування транспортним засобом та боді-камери, на якій міститься процедуру складення протоколу, щодо ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Розходження в часі апеляційний суд розцінює, як можливий технічний збій в роботі електроприладів, пов`язаний з похибкою після розрядки акумуляторів приладу.

Необхідного також зазначити про те, що ОСОБА_1 не оспорюють конкретні обставини, які мали місце та не зафіксовані на відеозаписі.

Тому, не можуть бути враховані доводи апелянта про розбіжність в часі, який зазначено на відео реєстраторі та часі скоєння адміністративного правопорушення зазначеному у складеного протоколі.

Розходження в часі апеляційний суд розцінює, як технічний збій в роботі електроприладів, пов`язаний з похибкою після розрядки акумуляторів приладу відео реєстраторі, який може не збігатися з реальним часом. При цьому, розбіжність у часі вказаному в протоколі та часі, що міститься на записі не може бути підставою для скасування постанови суду, оскільки це логічно пояснюється технічними особливостями роботу пристрою, настройками часу в приладах, які можуть не співпадати з точним часом у зв`язку з некоректною роботою акумуляторної батареї, у разі розряджання якої збивається дата.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. При цьому, санкція вказаної статті передбачає обов`язкове призначення додаткового стягнення - позбавлення права керування незалежно від його наявності.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , – залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2026про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук