Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №392/1225/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/475/26 Головуючий у суді І інстанції: Кратко Д.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

за участю :

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоархангельськ Кіровоградської області,не працює, не одружений, на утриманні 1 неповнолітня дитина, особа з інвалідністю 3 групи. який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 21:08 годині в смт. Смоліне по вул. Незалежності біля будинку №1, керував транспортним засобом «Renault Scenik», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не встановив належними та допустимими доказами факту керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Висновок суду першої інстанції ґрунтується на показаннях зацікавлених осіб, а не на об`єктивних доказах.

Вказує, що суд першої інстанції неправильно оцінив грубе порушення вимог безперервності відеофіксації, допущене працівниками поліції.

Крім того, вказує, що працівниками поліції порушено його право на правову допомогу, гарантоване статтею 59 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Відповідно до ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673887 від 23 травня 2026 року, ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 21:08 годині в смт. Смоліне по вул. .Незалежності біля будинку №1, керував транспортним засобом «Renault Scenik», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що вину не визнає.

Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673887 від 23 травня 2026 року, яким підтверджується, що саме 23 травня 2026 року о 21:08 годині в смт. Смоліне по вул. Незалежності біля будинку №1, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с.1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння проте останній від проходження огляду відмовився (а.с.3);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.4).

Крім того, його вина підтверджується:

- поясненнями допитаного у судовому засіданні суду першої інстанції в присутності законного представника неповнолітній свідок ОСОБА_3 який пояснив, що 23 травня 2026 року він був свідком того, як водій автомобіля «Renault Scenic» в`їхав у мотоцикл його товариша. Після цього між ними виникла сварка, під час якої він помітив, що водій автомобіля «Renault Scenic» перебуває у стані алкогольного сп`яніння, від нього чути запах алкоголю. Тоді він зателефонував батькові — ОСОБА_2 , який одразу приїхав. Надалі водій сів до автомобіля та поїхав.

- поясненнями свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 23 травня 2026 року йому зателефонував син ОСОБА_3 та повідомив, що водій автомобіля «Renault Scenic» в`їхав у мотоцикл його товариша, після чого між ними виникла сварка. При цьому, на думку сина, водій перебував у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши на місце події, водій вказаного автомобіля майже наїхав на ОСОБА_2 , він викликав поліцію.

Після чого він сів в свій автомобіль і почав переслідувати автомобіль «Renault Scenic», який згодом заїхав на автомобільну стоянку. Під час переслідування автомобіль «Renault Scenic» зник із поля зору ОСОБА_2 лише один раз — тривалістю близько 20 секунд — у момент, коли автомобіль заїжджав на стоянку.

Коли свідок ОСОБА_2 заїхав на стоянку, він помітив, що в автомобіля «Renault Scenic» загорілися «стопи» (стоп-сигнали) і водій вийшов із автомобіля. Надалі свідок бачив, що водій автомобіля «Renault Scenic», під час перебування на стоянці не вживав із іншими особами алкогольні напої.

Також, його вина підтверджується відеозаписами з відео реєстратора транспортного засобу та бодікамери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Scenic».

Потім зафіксовано спілкування працівників поліції із свідками та спілкування ОСОБА_1 із захисником-адвокатом засобами мобільного зв`язку 00:00:00 – 00:25:30 хв., 00:30:51-00:31:07 хв. пропозиція працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі; 00:31:29 хв. – відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с.7).

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує пояснення працівника поліції ОСОБА_4 , який в суді першої інстанції пояснив, що 23 травня 2026 року на лінію «102» надійшов виклик про те, що в смт. Смоліне, ймовірно, пересувається водій у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши на місце виклику, поспілкувавшись зі свідками та водієм ОСОБА_1 , а також переглянувши відео, надане свідками, було встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

При цьому в охоронців автостоянки на вжиття з якими алкогольних напоїв у судовому засіданні посилається ОСОБА_1 були відсутні ознаки вживання алкоголю, запах з порожнини рота. Також, сам ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зазначав, що вживав алкоголь після того як приїхав на автомобілі на автостоянку і лише потім вживав алкоголь. як одноособово, так і з охоронцями автостоянки.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зібрані докази по справі неналежні та недопустимі, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, який встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні.

Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно того, що відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є безпідставними. Оскільки повністю спростовуються відеозаписом в матеріалах справи з якого чітко вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Scenik», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який виходить з водійського місця даного транспортного засобу, при цьому свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Також, доводи апеляційної скарги стосовно того, що відеозапис, зафіксований нагрудною камерою поліцейського, є неналежним доказом, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію" та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них", затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, тому вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом, який взаємоузгоджується з іншими доказами по справі та відповідає дійсним фактичним обставинам справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

А тому, докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції порушено його право на правову допомогу, гарантоване статтею 59 Конституції України та статтею 268 КУпАП, не заслуговують на увагу. Оскільки матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 роз`яснювалися його права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, про що свідчить його підпис у графі 13 протоколу; будь-яких належних доказів створення перешкод у реалізації його конституційних прав матеріали справи не містять. Більше того, на переглянутому відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 із захисником, яке було ним здійснено за допомогою мобільного зв`язку.

Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук