Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №384/499/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/452/26 Головуючий у суді І інстанції: Гут Ю.О.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Урсаленка Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Урсаленка Б.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 15.11.2025 року о 23 год. 35 хв. в селищі Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області по вул. Толстого,9, керував транспортним засобом марки «MERSEDES-BENZ E 220 CDI» , н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» у встановленому законом порядку та від проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням адвокат Урсаленко Б.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

- поновити строк на апеляційне оскарження;

- задовольнити клопотання про витребування та безпосереднє дослідження доказів;

- скасувати постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області;

- закрити провадження по справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд не оцінив два описи одного епізоду викладеного, як в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в постанові ЕНА № 616023.

На думку адвоката факт керування автомобілем «MERSEDES-BENZ E 220 CDI» не доведений належною сукупністю доказів.

На думку адвоката відеозапис є фрагментарним та його не перевірено на повноту, безперервність та автентичність.

Крім того, поліція не довела відмову від огляду на визначення стану сп`яніння.

На думку апелянта, суд першої інстанції помилково розглянув справу без участі ОСОБА_1 . А тому,постанова судді суді першої інстанції не відповідає вимогам проявного та вмотивованого рішення.

Щодо поновлення строку адвокат зазначає про те, що повернення первісної апеляційної скарги відбулося не внаслідок пропуску строку апеляційного оскарження, не через відмову від апеляційного оскарження та не внаслідок недобросовісної процесуальної поведінки, а виключно через формальний та усувний недолік оформлення документів, які підтверджують повноваження захисника.

Вислухавши захисника та апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Оскільки повернення первісної апеляційної скарги відбулося не внаслідок пропуску строку апеляційного оскарження, а повторна апеляційна скарга подана через невеликий проміжок часу, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №514318 від 16.11.2025, яким підтверджується, що саме 15.11.2025 року о 23.35 годині в селищі Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області по вул. Толстого,9 мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- постановами серії ЕНА №6885660 та серії ЕНА №6885721 від 22.03.2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.ч.5, 10 ст.121 КУпАП, які, як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 не оскаржувались, а накладені за їх вчинення штрафи повністю сплачені;

- довідкою інспектора САП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія та відсутність відомостей про притягнення його раніше до адміністративної відповідності за ч.1 ст.130 КУпАП;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого

ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- відеозаписом події, які містяться на диску на якому зафіксовано рух транспортного засобу «MERSEDES-BENZ E 220 CDI» , н/з НОМЕР_2 та його зупинку працівниками поліції. Після зупинки з водійського місця вийшов ОСОБА_1 , який повідомив, що не керував транспонуй засобом. Причиненою зупинки було – рух транспортного засобу в період дії комендантської години. Встановивши ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд. На відеозаписі міститься зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров`я. Вказану відмову ОСОБА_1 пояснив, що він не керував транспортним засобом.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування

ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

В той же час, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Доводи апеляції про те, що в матеріалах справи не містить доказів факту керування транспонуй засобом є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються наявним відеозаписом в матеріалах справи.

При цьому необхідно зазначити позиції адвоката Урсаленка Б.О. про відсутність факту керування взагалі є критичною, оскільки на відеозаписі зафіксовано, як рух транспортного засобу «MERSEDES-BENZ E 220 CDI»так і його зупинку. Та, зокрема, після зупинки зафіксовано, як водій ОСОБА_1 покинув транспортний засіб.

Доводи апеляції про те, що суддя встановив, що ОСОБА_1 вийшов з водійського місця а інша особа з іншого місця є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються безпосередньо постановою суду відповідно до якої суддя встановив, що з переглянутого диску відеозапису, зафіксованому на бодікамеру поліцейського чітко видно, що після зупинення автомобіля «MERSEDES-BENZ E 220 CDI», н/з НОМЕР_2 із-за керма вказаного автомобіля вийшов ОСОБА_1 , а не інша особа.

Не може бути враховано доводи апеляції про те, що суд з метою доведення факту керування повинен вставити номер бодікамери, назву та тривалість відеозапису, походження копій і таке інше оскільки, оскільки ОСОБА_1 та його адвоката

Урсаленка Б.О. взагалі не оспорюють інформацію зафіксовану на відеозаписі у тому числі факт керування та факт відмови від проходження огляду.

На прохання адвоката Урсаленка Б.О. суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в рамках цієї справи ОСОБА_1 інкримінують керування транспортним засобом «MERSEDES-BENZ E 220 CDI».

Також, в матеріалах цієї справи наявний відеозапис на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «MERSEDES-BENZ E 220 CDI».

Враховуючи те, що працівниками поліції додано достатні докази, які підтверджують обставини викладені в проколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судного рішення у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 керував іншим транспортним засобом.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують обставини викладені в проколі про адміністративне правопорушення, суд не враховує доводи апеляції про те, що суд не оцінив опис обставин справи.

Що стосується доводів апеляції про визнання відеозаписів неналежними доказами, необхідно зазначити наступне.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник Урсаленка Б.О. не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме факт керування та відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

При цьому, суд не враховує доводи про відсутність номер та марка технічного засобу, оскільки вказане жодним чином не впливає на порядок огляду передбачений вимогами КУпАП.

Необхідно зазначити про те, що суд оцінює докази з точки зору їх належні та допустимі.

Разом з тим, суд не є тим, органом, який може встановити будь-які вручання у відеозапис, оскільки вказане питання потребує експертних знань.

Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння є такими, що не знайшли підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи.

Апеляційний суд також не враховує доводи апеляції про те, що постанова суду першої інстанції не відповів вимогам повного та вмотивованого рішення є такими, що не знайшли підтвердження та спростовуються безпосередньо постановою суду у якій суд чітко, зрозуміло та повно викладено причини, з яких суд дійшов саме таких висновків.

В той же час адвокат Урсаленка Б.О., в апеляційній скарзі, не наводить будь-яких конкретних аргументів на підтвердження невинуватості свого підзахисного, а фактично зводиться до прискіпувань, які не впливають на склад адміністративного правопорушення.

Судом не враховує клопотання про необхідність повторного витребування відеоматеріалів, а також працівників поліції оскільки наявні у матеріал справи докази повністю доводять вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Урсаленку Б.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Урсаленка Б.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук