Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №404/6933/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Провадження № 33/4809/483/26 Головуючий у суді І інстанції Бурко Р.В.

Категорія: ст. 130 КУпАП Головуючий у суді ІІ інстанції Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 23 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить

- визнати, що до моменту належного повідомлення про постанову суду строк для добровільної сплати штрафу не міг бути пропущений з його вини;

- скасувати застосування до нього наслідків, передбачених статтею 308 КУпАП, в частині стягнення подвійного розміру штрафу, тобто 34 000 гривень;

- надати йому можливість виконати постанову суду шляхом сплати основного штрафу у розмірі 17 000 гривень без стягнення подвійного розміру штрафу;

- вжити передбачених законом заходів щодо недопущення подальшого примусового стягнення спірної суми до вирішення цього питання судом.

Перевіривши зміст апеляційної скарги вважаю, що її необхідно повернути апелянту, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Положення даної норми закону визначає момент початку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення - день винесення постанови. Крім того, законодавець наділяє особу, яка пропустила визначений законом строк на звернення із апеляційною скаргою, правом подати заяву про поновлення такого строку, зазначивши поважність причин його пропуску.

В матеріалах справи наявна рекомендоване повідомлення, яким повідомлявся

ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.

Як вбачається з постанови суду розгляд справи розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 .

Проте, з постанови суду першої інстанції вбачається, що приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП суддя дослідив докази у справі.

Згідно інформації наявної в електронній системі «Єдиний державний реєстр судових рішень» оскаржувана постанова судом першої інстанції надіслана до електронної системи 25.09.2025, зареєстрована 25.09.2025, забезпечено надання загального доступу 26.09.2025.

А тому, підстава поновлення рішення, як не отримання його копії судом не можуть бути враховано, оскільки судом першої інстанції належним чином повідомлено

ОСОБА_1 про розгляд справи та починаючи з 26.09.2025 судове рішення відносно нього опубліковано в системі з відкритим доступом.

В той же час, суд звертає увагу на судову практику та позицію ВС щодо визнання причини пропуску процесуального строку поважною відповідно до яких підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

В той же час, збирання доказів на підтвердження причини пропуску строку у відповідності покладається на учасників судового провадження.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином враховуючи те, що апелянт не зазначає про поважність причин поновлення строку починаючи з вересня 2025 року, а доводи фактично зводяться до неотримання ним копії судового рішення, апеляційний суд вважає відсутні підстави для його поновлення.

При цьому необхідно зазначити про те, що як слідує із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично погоджується з рішенням суду про притягання його до адміністративної відповідальності, не оспорює свою причетність до скоєного та готовий виплатити суму штрафу, однак не погоджується з діями державного виконавця щодо стягнення з нього подвійної суми штрафу.

Порядок оскарження рішень державного виконавця визначається статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження». Дії виконавця щодо безпосереднього виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ. Водночас постанови про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафу оскаржуються до адміністративного суду. Відповідні правила також передбачені статтями 20 і 287 Кодексу адміністративного судочинства України та статтями 447–453 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції також враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 та від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що спори щодо оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу належать до адміністративної юрисдикції незалежно від того, судом якої юрисдикції видано виконавчий документ.

За таких обставин, апеляційний суд роз`ясняє ОСОБА_1 , що у випадку незгоди з діями державного виконався він має право оскаржити відповідні постанови державного виконавця про накладення штрафу до відповідно суду адміністративної юрисдикції,з належним обґрунтуванням причин пропущеного строку.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 23 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 23 вересня 2025 року, - повернути особі, яка її подала.

Копію даної постанови разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук