Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №344/11705/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/11705/26

Провадження № 33/4808/606/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Гангура М.І.,

розглянувши апеляційну скаргу в режимі відеоконференції адвоката Гангура Михайла Івановича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що 19 червня 2026 року о 16 год. 23 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Січових Стрільців, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Гангур М.І. просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Вважає, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, порушенням права ОСОБА_1 на захист, є незаконною і необґрунтованою.

Зазначає, що суд першої інстанції відмовивши в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, позбавив його, як захисника Удуда С.О., можливості реалізувати право на захист, оскільки позбавив сторону захисту законного права мати захисника, обґрунтовувати свою правову позицію по справі та брати участь у судовому засіданні. Крім того, суд позбавив права на особисту участь у судовому засіданні ОСОБА_1 , всупереч його заяві у якій він виявив бажання особистої участі у розгляді справи.

Вказує, що з метою реалізації права обвинуваченого на захист, у зв`язку з бажанням обвинуваченого особисто брати участь в судовому засіданні, до суду першої інстанції ним було подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_2 відбув у службове відрядження до 12 бригади спеціального призначення «Азов» для виконання бойових завдань у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, однак у задоволенні такого клопотання суд також відмовив, чим порушив права особи.

Наголошує., що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові невмотивовано відхилено всі доводи та заперечення, викладені у клопотанні про закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі і щодо відсутності ознак сп`яніння в ОСОБА_1 , а отже і підстав для направлення його на медичне обстеження.

Адвокат Гангур М.І. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Також адвокатом Гангуром М.І. було подано клопотання про зупинення провадження у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі.

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження доходжу наступних висновків:

Відповідно до частини четвертої статті 277 цього Кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Так, зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі не передбачено діючим КУпАП та можливе лише після внесення змін до КУпАП, оскільки кодексом передбачено випадки можливого зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення.

Аналогічна позиція щодо вказаного питання викладена в листі Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави для зупинення апеляційного провадження.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Твердження апелянта про порушення права на захист не є слушним, оскільки ОСОБА_1 скористався правом на правову допомогу і залучив адвоката, який представляв його інтереси в суді. Справа в суді першої інстанції перебувала з 22 червня 2026 року по 09 вересня 2026 року, ОСОБА_1 та його адвокат в судове засідання неодноразово не з`являлися хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи. Неодноразово подавали клопотання про відкладення розгляду (а.с. 14, 19, 22, 23, 27, 32, 36).

В судове засідання 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився. 26 серпня 2026 року адвокат Гангур М.І. через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено.

Разом з тим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Так під час апеляційного розгляду було поновлено права ОСОБА_1 та розглянуто справу у присутності його адвоката, тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 червня 2026 року серії ЕПР1 № 697322 (а.с. 1) 19 червня 2026 року о 16 год. 23 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Січових Стрільців, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі водій відмовився., чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським 1в ТОР роти УПП бат. УПП в Івано-Франківській області сержантом поліції Яворським С.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

Також ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та надав пояснення: «на підставі проходження лікування та обстеження у лікаря гастроентеролога, що підтверджується довідкою».

Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.

Підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, відповідних Інструкцій, не здобуто.

Виклад обставин в протоколі цілком відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.

В протоколі зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, а саме, що він відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР (а.с. 2) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість, звужені зіниці очей які не реагують на світло, але не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою.

На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 6), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано зупинку працівниками поліції транспортного засобу марки «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням ПДР. Після зупинки працівники поліції перевірили документи у водія ОСОБА_1 . В ході розмови працівники поліції виявили ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 та запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. На таку пропозицію останній погодився, але в подальшому в ході розмови ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та розпочав процедуру оформлення процесуальних документів. Після складання документів, працівники поліції оголосили їх зміст ОСОБА_1 , який підписав та отримав копії.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про відсутність ознак сп`яніння в ОСОБА_1 не є слушним, оскільки поліцейський фактично виявляє ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння і наявність ознак сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані сп`яніння. Підтвердити або спростувати стан сп`яніння можливо за умови проходження огляду в передбачений законом спосіб, але від такого ОСОБА_1 відмовився.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозапис, підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, на пропозицію поліцейського відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що підтверджується змістом відеозаписів, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаю, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 мали підстави пропонувати йому пройти огляд в лікарні відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції.

Той факт, що ОСОБА_1 19 червня 2026 року о 20 год. 20 хв. самостійно пройшов медичний огляд з метою виявлення стану сп`яніння про що в матеріалах справи є Довідка № 118-В про проходження огляду на стан сп`яніння у КНП «ПНЦ ІФ ОР», за змістом якої у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с. 48), не спростовують факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського, тобто порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки ч. 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Оскільки ОСОБА_1 відповідний огляд пройшов поза межами двох годин за відсутності поліцейського вказаний огляд є недопустимим.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Гангура Михайла Івановича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло