Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №346/2321/20 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2321/20

Провадження № 22-ц/4808/1445/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А., Баркова В.М.,

за участю секретаря – Гудяк Х.М.

учасники справи

позивач – ОСОБА_1

відповідач – фізична особа підприємець ОСОБА_2

третя особа: Головне управління держпродспоживслужби в Івано-Франківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,

на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Махно Н.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про усунення недоліків наданої послуги,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про усунення недоліків наданої послуги.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22 липня 2019 року нею замовлено у приватного підприємця ОСОБА_2 послуги по виготовленню та встановленню полівінілхлорид конструкцій металопластикових вікон профіль «Veka» 5-ти камерні в кількості 17 штук, та двері балконні в кількості дві штуки, а також вхідні двері броньовані по АДРЕСА_1 .

Між ними було обумовлено розміри, якість металопластикової продукції, та вартість в розмірі 112750 грн.

У зв`язку з виявленням істотних недоліків у наданій послузі 30.07.2019 року вона звернулася до Головного управління захисту споживачів в Івано-Франківській області з вимогою здійснити державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем був прийнятий товар відповідно до накладної №141517 від 22.07.2019 року, на час перевірки металопластикові конструкції встановлені.

За результатами проведеної перевірки від 07.08.2019 № 11219/108/56-2019 Коломийським відділенням поліції встановлено, що 22.07.2019 року фірма «VEKA» в особі приватного підприємця ОСОБА_2 здійснила вивіз замовлення металопластиткових вікон та дверей за адресою: АДРЕСА_1 , після чого було здійснено розрахунок на загальну суму 112750 грн.

За результатами проведення будівельно-технічного дослідження за №16/01/20 від 16.01.2020 року виконані будівельно-монтажні роботи по встановленню блоків віконних та дверних у прорізи зовнішніх стін, а саме розміри з`єднувального шва (монтажного зазору) у житловому будинку по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам.

У відповідності до таблиці № 2, сторінка 15 Висновку проведення будівельно-технічного дослідження за №16/01/20 від 16.01.2020 року, заміні потребують шість вікон перший поверх та вісім вікон в тому числі двоє балконних дверей, які розміщені на другому поверсі.

Просила суд зобов`язати відповідача усунути недоліки шляхом заміни шести металопластикових вікон профіль «Veka» 5-ти камерні на першому поверсі та восьми вікон на другому поверсі в тому числі двері балконні в кількості дві штуки. Зобов`язати відповідача сплатити неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2025 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути недоліки шляхом заміни шести металопластикових вікон профіль «Veka» 5-ти камерні на першому поверсі та восьми вікон на другому поверсі в тому числі двері балконні дві штуки, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд стягнув з ОСОБА_2 у дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331, 20грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся з апеляційною скаргою, у якій посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що до відповідача звернулася дочка позивачки, ОСОБА_4 щодо купівлі метелопластикових віконних та дверних конструкцій. На прохання позивача він здійснив виїзд на об`єкт, який на той час перебував на стадії будівництва, тривали роботи з цегляної кладки. Під час відвідування здійснювався попередній розрахунок орієнтовної вартості майбутнього замовлення. Дане відвідування не передбачало остаточних технічних замірів, фіксації геометричних параметрів чи прийняття зобов`язань щодо будівельно-монтажних робіт.

У червні 2019 році ОСОБА_4 повторно звернулася до ОСОБА_2 , надавши самостійно визначений перелік необхідних виробів, їхню кількість та розміри. Після узгодження дизайну і профілю позивачу були надані роздруковані специфікації із зазначенням переліку, кількості та точних розмірів виробів для передачі заводу-виробнику.

Факт замовлення конкретних конструкцій підтверджується ескізами (специфікаціями), які позивачка надала до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Саме за цими ескізами формувалося замовлення, і саме ця продукція була повністю отримана позивачкою.

Зазначає, що позивачка обґрунтовує позов претензіями до якості будівельно-монтажних робіт, а саме невідповідність монтажних зазорів будівельним нормам, а не до якості самого товару. Відповідач лише продав металопластикові конструкції, які повністю відповідають замовленню за розмірами та сертифікату якості виробника. Жодних робіт зі встановлення конструкцій відповідач не виконував.

У матеріалах справи відсутні договір на проведення обмірів та визначення остаточних геометричних параметрів конструкцій, акт проведення відповідних робіт, технічне завдання виробника, договір на здійснення монтажних чи інших будівельних робіт, акт виконаних робіт, документ про прийняття відповідальності за результат встановлення конструкцій.

За приписами Управління захисту прав споживачів відповідач мав організувати експертизу. На припис від 19.09.2020 року відповідач надіслав Управлінню сертифікат відповідності заводу-виробника.

Відповідач намагався провести експертизу, однак позивачка відмовилася підписати й узгодити специфікації виробів, необхідні для експертної установи. Відповідач пропонував спільно та без експертів звірити розміри конструкцій у зручний час, але позивачка відмовилася, наполягаючи на експертизі без надання необхідних для неї документів.

Розміри реалізованих відповідачем металопластикових конструкцій відповідають замовленню споживача, оскільки замовлення на продаж інших, більших розмірів таких конструкцій, не було. Позивачка бачила конструкції до їх монтажу та знала їхні розміри, оскільки були вказані на кожному виробі, але не висловлювала претензій до завершення будівельних робіт. Жодних дефектів самі металопластикові конструкції не мали ні в момент продажу, ні під час перевірки Держпродспоживслужби.

На вирішення експертизи ставилося лише одне питання - чи відповідають будівельно-монтажні роботи (розміри монтажних швів) будівельним нормам. Згідно з п.7 ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 перед монтажем обов`язково перевіряється відповідність розмірів блоків і стінових прорізів. Чи робив це виконавець робіт, відповідачу невідомо, оскільки він був відсутній під час монтажу. Відповідно, жодних порушень прав споживача з боку відповідача не допущено.

Суд помилково прирівняв монтажні дефекти до істотних недоліків самого товару, не навівши для цього жодних правових мотивів, не з`ясував основної обставини — моменту виникнення недоліків.

Суд залишив поза увагою питання про те, коли саме виникли проблеми: до передачі, під час встановлення, внаслідок монтажних робіт чи вже в процесі експлуатації. Без доведення цих обставин покладання відповідальності на продавця є безпідставним.

Також суд залишив поза увагою беззаперечного прийняття товару та його тривалого використання. Позивачка прийняла конструкції, змонтувала їх, зробила відкоси та інші супутні роботи, після чого тривалий час експлуатує (і продовжує експлуатувати) ці вироби без будь-яких заперечень.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено ОСОБА_1 подати до суду відзив на апеляційну скаргу у десятиденний строк з дня отримання апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 заперечили доводи апеляційної скарги.

В судове засідання представник третьої особи Головного управління держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не з`явився. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги позивача є належно обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду не в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно накладної № 141517 від 22 липня 2019 року ОСОБА_1 сплачено фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 112750,00грн за металопластикові вікна з профілю «VEKA» , 5-ти камерні.

30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Головного управління Декржпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в якій вона просила вжити заходів для захисту її прав споживача, у зв`язку із придбання товару неналежної якості ФОП ОСОБА_2 .

Головне управління Декржпродспоживслужби в Івано-Франківській області було розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповідь.

Згідно висновку за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за №16/01/20 від 16.01.2020 року виконані будівельно-монтажні роботи по встановленню блоків віконних та дверних у прорізи зовнішніх стін, а саме розміри з`єднувального шва (монтажного зазору) у житловому будинку по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо). Невідповідності полягають у недотриманні вимог п.5.2.3 «ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Шви з`єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови», а саме розміри перерізів з`єднувальних швів для при влаштуванні блоків із ПВХ профілів білого кольору при розмірі сторони до 2500 мм допускається приймати 10-15 мм.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року в справі № 582/18/21).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила захистити її право як споживача, посилаючись на недоліки поставлених метелопластикових конструкцій.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 659 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 23/236 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.

Відповідно до частини третьої статті 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

У пункті 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно з частинами третьою - четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Звертаючись до суду, позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що 22 липня 2019 року нею замовлено у приватного підприємця ОСОБА_2 послуги по виготовленню та встановленню полівінілхлорид конструкцій металопластикових вікон профіль «Veka» 5-ти камерні в кількості 17 штук, двері балконні в кількості дві штуки по АДРЕСА_1 . Між ними було обумовлено розміри, якість металопластикової продукції та вартість в розмірі 112750 грн. Дані вироби мають істотні недоліки, за результати будівельно-технічного дослідження від 16.01.2020 року заміні потребують шість вікон перший поверх та вісім вікон тому числі двоє балконних дверей, які розміщенні на другому поверсі будинку.

Згідно частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що згідно накладної від 22 липня 2019 року №141517 ОСОБА_1 прийняла від ФОП ОСОБА_2 вікна метелопластикові профіль «Veka» 5-ти камерні в кількості 21, на суму 112 750,00 грн.

26 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з письмовою вимогою про усунення недоліків в якій зазначила,що вікна,які були нею замовлені менші повисоті приблизно на 5см, двері менші по висоті на10-11 см.

30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Головного управління Декржпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в якій вона просила вжити заходів для захисту її прав споживача, у зв`язку із придбання товару неналежної якості ФОП ОСОБА_2 .

В даній скарзі позивачка зазначила, що під час монтажу працівниками ФОП ОСОБА_2 вікон і дверей нею з`ясувалось, що вікна не відповідають тим розмірам, які нею були замовлені по висоті менші приблизно на 5 см, двері по висоті менші приблизно на 10-11 см.

За результатами проведення перевірки за скаргою позивачки ГУ Держпродспожив служби Івано-Франківської області було складено 19 вересня 2019 року акт № 0257, згідно якого в ході здійснення заходу встановлено, що між споживачем та СПД не заключено письмової угоди на виготовлення метелопластикових конструкцій. Послуги надавалися відповідно до замовлення та наданих споживачем розмірів. Після відвантаження метелопластикових конструкцій споживачеві надана накладна №141517 від 22.07.2019 року, де є підпис споживача проте, що він отримав продукцію. Зі слів суб`єкта господарювання на час перевірки металопластикові конструкції встановлено. Монтажні роботи проводились не суб`єктом господарювання. Замовлення пред`явлене на час перевірки не підписане жодною із сторін. Суб`єкта господарювання зобов`язано видавати (оформляти) замовлення у відповідності до встановлених законодавством вимог, а також оформити письмові договора.

При наявності письмової згоди споживача організувати проведення експертизи для встановлення причин втрати якості замовленої продукції (відповідності розмірів метелопластикових конструкцій). Зі слів споживача монтажні роботи проводилися суб`єктом господарювання, жодних документів щодо монтажних робіт не пред`явлено.

ГУ Держпродспожив служби Івано-Франківської області 19 вересня 2019 року ФОП ОСОБА_2 внесено припис про виконання законних вимог про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів.

Згідно вказаного припису зобов`язано відповідача за письмової згоди споживача організувати проведення експертизи для встановлення причин втрати якості продукції (відповідність замовленим розмірам). Видавати, оформлювати договори та супровідні документи встановлених зразків.

На виконання вказаного припису ОСОБА_2 повідомив ГУ Держпродспоживслужбу Івано-Франківської області про те, що не має потреби організовувати проведення експертизи. Розміри реалізованих ним метелопластикових конструкцій відповідають замовленню споживача, вироби не мали недоліків на дату їх реалізації і встановлення порушень прав споживача ним допущено не було та додав сертифікат відповідності.

За не виконання припису виданого на підставі акту №0257 від19 вересня 2019 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.188 КУпАП України ,та накладено стягнення – штраф у розмірі 340,00 грн.

Згідно висновку за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за №16/01/20 від 16.01.2020 року виконані будівельно-монтажні роботи по встановленню блоків віконних та дверних у прорізи зовнішніх стін, а саме розміри з`єднувального шва (монтажного зазору) у житловому будинку по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо). Невідповідності полягають у недотриманні вимог п.5.2.3 «ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Шви з`єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови», а саме розміри перерізів з`єднувальних швів для при влаштуванні блоків із ПВХ профілів білого кольору при розмірі сторони до 2500 мм допускається приймати 10-15 мм.

Позивачка посилається нате, що виготовлені металопластикові конструкції не відповідали розмірам, які вона замовляла.

Між тим, матеріали справи не містять належних доказів того, що розміри виготовлених та поставлених позивачці металопластикових конструкцій (вікна, двері) не відповідають розмірам згідно її замовлення.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно висновку будівельно-технічного дослідження за №16/01/20 від 16.01.2020 року предметом дослідження були саме будівельно-монтажні роботи по встановленню блоків віконних та дверних у прорізи зовнішніх стін та розміру з`єднувального шва.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач поставив металопластикові конструкції з недоліками, а саме менших розмірів, які були обумовлені позивачкою, суду не надано.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву суду було надано ескізи метелопластикових конструкцій на яких зазначено розміри виробів, посилаючись на те, що виготовлені вироби відповідають зазначеним розмірам.

Між тим, дані ескізи не містять підписів сторін. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачка зазначила, що дані розміри здійснено відповідачем.

Разом з тим, в акті ГУ Держпродспожив служби Івано-Франківської області від 19 вересня 2019 року № 0257 зазначено, що послуги надавалися відповідно до замовлення та наданих споживачем розмірів.

Вказана обставина позивачкою не спростована. Доказів того, що відповідачем виготовлено металопластикові конструкції за розміром менші ніж вона замовляла, суду не надано.

Разом із тим, саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного недоліку продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця (див. постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16, від 26 лютого 2025 року у справі № 619/3972/21 (провадження № 61-5655св24)).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутності правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , яка фактично не довела неналежне виконання відповідачем договору підряду та поставки, а також те, що замовлені позивачем металопластикові конструкції поставлені відповідачем з порушенням розмірів, встановлених договором.

Відповідно до ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п.п.1,3 ч.1 ч. 376 ЦПК України рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25травня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про усунення недоліків наданої послуги.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1996,8 грн грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8418-6308-3067-6622 від 18.06.2026.

Зважаючи на звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів дійшла висновку про необхідність компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави судовий збір в розмірі 1996,80 грн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про усунення недоліків наданої послуги відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , за рахунок держави судовий збір в розмірі 1996,80 грн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

В.М. Барков