Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №182/3080/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2268/26 Справа № 182/3080/26 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Кривий Ріг

24.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., при секретарі судового засідання Шевченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Толпегіна А.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.07.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

за участі захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності (в режимі ВКЗ) ОСОБА_1

представника потерпілого – адвоката

(в режимі ВКЗ) Малишевського О.І.

в с т а н о в и л а :

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.07.2026р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Толпегіним А.В., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказано, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що мстить суперечності, оскільки огляд на стан сп`яніння не проводився, та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що не вживав алкоголь;

- вказує, що направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я було складено 20.04.2026р. о 17:00год. іншим працівником поліції, та ОСОБА_1 проходження огляду у закладі охорони здоров`я не пропонувалося, працівник поліції ОСОБА_4 щодо вказаних підстав не допитувався, чим було порушено вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин справи;

- не погодився із протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки у ньому зазначено порушення вимог п. 1.5 ПДР та п. 8.7 ПДР, при цьому п. 8.7 ПДР лише визначає термін «Світлофори», та не визначає порядок проїзду світлофорів, тобто не може бути порушений;

- вказує, що відеозапис моменту ДТП зроблений невстановленим технічним засобом, з екрану монітору чи телевізора та має тривалість 10 секунд, проте на вказаному відеозапису відсутні основні світлофори, якими мали б керуватися водії;

- вказує, що на відеозапису зафіксовано, як з автомобіля ВАЗ 2113 після ДТП з місця водія вийшов чоловік, та як повідомив ОСОБА_1 , то був його знайомий, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_5 підійшла пізніше, тобто свідок ОСОБА_5 надала неправдиві показання;

- вказує, що ним особисто зроблено відеозапис роботи світлофора на вказаному перехресті, та зафіксовано, що коли волій автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 .» у напрямку свого руху перетинав пішохідний перехід, то на світлофорі червоного кольору горів час «34секунди», то у напрямку руху потерпілого ОСОБА_6 горів червоно-жовтий сигнал світлофора із перемиканням на зелений, а у ОСОБА_1 в цей час відбувалося перемикання з жовтого сигналу на червоний, тобто потерпілий ОСОБА_6 виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора;

- прохає оскаржувану ухвалу скасувати провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, інтереси потерпілого ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції представляє адвокат Малишевський О.І.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Толпегіна А.В., та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, представника потерпілої – адвоката Малишевського О.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 20.04.2026 о 16-30 год. в м. Нікополі по вул. Г.Чорнобиля керував автомобілем «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на регульоване перехрестя вул. Трубників на заборонений червоний сигнал світлофору та вчинив зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 . У наслідок неконтрольованого руху автомобіль «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на автомобіль «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 , яка зупинилась на заборонений сигнал світлофору. При цьому водій ОСОБА_1 керував у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі). Від проходження огляду для встановлення ступеню алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом водія було відсторонено.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5, 1.5, 8.7 ПДР, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою винуватість не визнав, пояснив, що дійсно потрапив у ДТП, однак через те, що водій автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 рухався на заборонений жовтий сигнал світлофора. ОСОБА_1 наголосив на тому, що він їхав з вул. Херсонської, яка є особливо небезпечною ділянкою дороги через обстріли з боку ворога, тому дотримання швидкості руху може призвести до трагічних наслідків. Оскільки він є військовослужбовцем, то сприймає таку загрозу як реальну, бо м. Нікополь перебуває у зон бойових дій. Під`їжджаючи до перехрестя він вважав, що встигає проїхати, оскільки йому горів світлофор зелений із жовтим світлом. Також він зауважив, що якби йому був червоний сигнал світлофору, то на першому перехресті він обов`язково б потрапив у ДТП. Крім того, він запевнив суд, що за кермом автомобіля «ВАЗ» був чоловік у нетверезому стані, а не жінка. Даного чоловіка він добре знає, оскільки він з ним разом навчався та він йому майже як брат, тому про це під час оформлення ДТП нікому не говорив. З приводу ст.130 КУпАП ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовлявся від огляду, працівники поліції пропонували лише пройти огляд на приладі «Драгер» на місці, якби йому запропонували у медичний заклад, то він обов`язково б поїхав, оскільки драгерам не довіряє.

Суд першої інстанції дослідивши пояснення ОСОБА_1 щодо невизнання своєї винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, а також заперечення сторони захисту щодо режиму роботи світлофорів та порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, відкинув їх, як неспроможні, та такі, що спростовуються сукупністю досліджених та оцінених доказів.

Так, опитана судом першої інстанції потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 20.04.2026 близько 16-30 год. з чоловіком виїжджала з двору, де мешкали, зі сторони ОСОБА_8 , їхали ставити машину у гараж за адресою: Б.Мозолевського 33. Вони зупинились на червоне світло світлофору, наполягла, що саме вона була за кермом. Коли зупинились на червоному світлі світлофору, то побачила що прямо на них летить чорна машина і не зупиняється, за кермом був ОСОБА_1 , далі все сталось дуже швидко, вона не очікувала, що буде ДТП. Тому перша її думка була, що це удар дрону, у зв`язку з чим після події у паніці вона вибігла з авто та побігла від місця аварії. Потім заспокоївшись та зрозумівши, що відбулось ДТП, побігла назад. Також свідок зазначила, що автомобіль «Volkswagen» рухався на зелене світло світлофору. На перехресті нікого не було, тому вона зосередила увагу на автомобілі «VOLVO». Крім того вона уточнила, що коли виїхала із двору, то їй вже загорівся жовтий сигнал світлофору, а коли вже під`їхали, то був червоний.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності доказів вважав, що винуватість ОСОБА_1 також підтверджена матеріалами справи, а саме:

- протоколами серій ААД за №960613, №960614 від 20.04.2026 з фототаблицею;

- схемою місця ДТП від 20.04.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_7 , який зазначив, що 20.04.2026 о 15-59 год. він рухався на автомобілі «Volkswagen», почав рух на зелене світло світлофору, перебуваючи у правій смузі руху по пр.Трубників на перехресті з вул. Г.Чорнобиля. Зліва від нього на шаленій швидкості рухався автомобіль «VOLVO», який протаранив передню частину його автомобіля та зніс автомобіль «ВАЗ», який стояв на перехресті у зустрічному напрямку, та зупинився через 60-80 метрів;

- корінцем чеку «Драгер» щодо водія ОСОБА_7 - проба негативна;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ЦРЛ м. Покров від 20.04.2026, зазначені ознаки алкогольного сп`яніння: запах у ОСОБА_1 алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, огляд не проводився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, згідно із яким огляду на стан сп`яніння у гр. ОСОБА_1 не проводився через його відмову, що зафіксовано на бодикамеру № 799305;

- документами про сертифікацію приладу «Драгер»;

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та відео з камер спостереження «Безпечне місто», на яких зафіксовано події, які у повній мірі підтверджують обставини, що зазначені у протоколах.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали відеозапису моменту ДТП, встановив, що світлофор для водіїв не видно, однак наявний світлофор для пішоходів із цифровим табло, на якому горить червоний сигнал та наявний зворотній відлік часу з 36 секунди. В цей момент автомобіль «ВАЗ», який наблизився до перехрестя і зупинився. Автомобіль «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 , з`явився на відеозаписі, коли вказаний світлофор показує 33 сек., а автомобіль «Volkswagen» на 34 секунді. Автомобіль «VOLVO» рухається з явним перевищенням швидкості. ДТП сталася, коли світлофор для пішоходів показав вже 32 секунди. Тобто, водії рухалися по своїм смугам руху та виїхавши на перехрестя відбулося зіткнення між автомобілями, через що автомобіль «VOLVO» відкинуло на автомобіль «ВАЗ», який від удару розвернуло та відкинуло у сторону. Дані обставини сторонами провадження не заперечувались.

На відеозаписах з бодикамер поліцейських зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, зокрема, і на місці приладом «Драгер», його поведінку та пояснення усіх сторін щодо ДТП, процедуру оформлення матеріалів, що тривала близько двох годин. За весь проміжок часу ОСОБА_1 жодного заперечення з приводу складених протоколів чи подій ДТП не висловлював. Він сперечався з ОСОБА_5 щодо відшкодування шкоди та своєї винуватості. Жодних зауважень, що ОСОБА_5 не була за кермом автомобіля, ОСОБА_1 не висловлював, просив поліцейського його відпустити на 20 хвилин.

Суд першої інстанції також дослідив заперечення сторони захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 , що відео з камер «Безпечне місто» де зафіксовано, що одразу після ДТП з вікна автомобіля «ВАЗ» вилазить чоловік.

Суд першої інстанції об`єктивно оцінивши та дослідивши наявні докази по справі у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також пунктів 1.5, 8.7 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а висновки суду, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП КУпАП, є неспроможними.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказано, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що мстить суперечності, оскільки огляд на стан сп`яніння не проводився, та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що не вживав алкоголь, є також неспроможними, оскільки після ДТП працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 та спитав, чи вживав він алкоголь, на що ОСОБА_1 відповів – «Трошки» - файл «Софієнко 1» час 0:04:50.

Доводи апеляційної скарги захисника, що направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я було складено 20.04.2026р. о 17год. іншим працівником поліції, та ОСОБА_1 проходження огляду у закладі охорони здоров`я не пропонувалося, працівник поліції ОСОБА_4 щодо вказаних підстав не допитувався, чим було порушено вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин справи, також не мають під собою підґрунтя, оскільки ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився.

Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, тобто особа, яка підлягає огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я прибуває до такого закладу у супроводі працівників поліції, у іншому випадку такий огляд є недійсним.

Таким чином порядок оформлення направлення на огляду до закладу охорони здоров`я істотного значення не має.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо незгоди із протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки у ньому зазначено порушення вимог п. 1.5 ПДР та п. 8.7 ПДР, при цьому п. 8.7 ПДР лише визначає термін «Світлофори», та не визначає порядок проїзду світлофорів, тобто не може бути порушений, є неслушними, оскільки жодним чином не впливають на правильність вирішення справи, суд першої інстанції надав обґрунтовану відповідь у постанові щодо посилання на зазначений пункт ПДР у сукупності з іншими вимогами ПДР, які не були дотримані ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис моменту ДТП зроблений невстановленим технічним засобом, з екрану монітору чи телевізора та має тривалість 10 секунд, проте на вказаному відеозапису відсутні основні світлофори, якими мали б керуватися водії є також безпідставними, оскільки свідок ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_1 рухався саме на червоне світло світлофора, що узгоджується з її особистими діями, як водія транспортного засобу, яка зупинилася на перехресті, виконуючи вимоги ПДР, а саме зупинки на червоне світло світлофора.

Також пояснення потерпілої ОСОБА_5 узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 , який показав в суді першої інстанції, що під`їжджаючи до перехрестя, вважав, що встигає проїхати, оскільки йому горів світлофор зелений із жовтим світлом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що на відеозапису зафіксовано, як з автомобіля ВАЗ 2113 після ДТП з місця водія вийшов чоловік, та як повідомив ОСОБА_1 , то був його знайомий, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_5 підійшла пізніше, тобто свідок ОСОБА_5 надала неправдиві показання, є також безпідставними, оскільки потерпіла ОСОБА_5 повідомила суду, що перебувала в автомобілі з чоловіком, та вони разом їхали до гаражу.

Відповідно до матеріалів відеозапису, чоловік не вийшов через водійське, а виліз через вікно, що також не заперечувалося і стороною захисту.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ним особисто зроблено відеозапис роботи світлофора на вказаному перехресті, та зафіксовано, що коли волій автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 .» у напрямку свого руху перетинав пішохідний перехід, то на світлофорі червоного кольору горів час «34секунди», то у напрямку руху потерпілого ОСОБА_6 горів червоно-жовтий сигнал світлофора із перемиканням на зелений, а у ОСОБА_1 в цей час відбувалося перемикання з жовтого сигналу на червоний, тобто потерпілий ОСОБА_6 виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відображають лише частину перехрестя, тобто на даному дорожньому відрізку мається дві смуги із одностороннім рухом, яка розділена парковою смугою, та подія ДТП мала місце на другій смузі одностороннього руху, при цьому порядок роботи світлофорів повинен бути для всіх смух однаковим, як для першої смуги, так і для другої, а отже не можна керуватися роботою світлофора не на його початковій зміні сигналів.

ОСОБА_1 особисто показав в суді, що бачив жовтий сигнал світлофора, тобто розумів, що через мить загориться червоне світло світлофора, яке заборонить йому рух, та вважав що встигне перетнути перехрестя. При цьому для водіїв, які перебували на перехресті в цей момент загорівся зелений сигнал світлофора, що узгоджується із показаннями потерпілої ОСОБА_5 , та з урахуванням її дій по зупинці на світлофорі відсутні підстави ставити під сумнів її пояснення та порядок роботи світлофора.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної ухвали та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Толпегіна Андрія Володимировича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.07.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.07.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя