Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №198/462/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1046/26 Справа № 198/462/25 Головуючий у першій інстанції: Гайдар І. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О. від 12 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження та відновлення становища, яке існувало до порушення, –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона з 03 квітня 2023 року працює на різних посадах в Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації Щастинського району Луганської області, в якій розпорядженням начальника військової адміністрації була запроваджена дистанційна форма роботи, а з 04 квітня 2023 року також встановлений особливий порядок взаємодії та спосіб комунікації з працівником ОСОБА_1 . В подальшому начальником Нижньотеплівської СВА видані розпорядження: від 17.03.2025 №8-ос «Про особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці»; від 28.03.2025 №17-од «Про припинення дистанційної роботи та організацію роботи ОСОБА_1 ». Не погодившись з діями роботодавця, ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із вимогами про визнання вказаних розпоряджень неправомірними та їх скасування, при цьому адміністративним судом вжито заходів забезпечення позову у справі №360/612/25 та ухвалою від 25.03.2025 зупинена дія розпорядження від 17.03.2025 № 8-ос «Про особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці», а ухвалою від 16.04.2025 зупинена дія розпорядження від 28.03.2025 № 17-од «Про припинення дистанційної роботи та організацію роботи ОСОБА_1 ». Після звернення позивачки до адміністративного суду начальником адміністрації 09.04.2025 видані розпорядження: №20-од «Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА від 14.10.2022 № 7-од»; № 21-од «Про окремі питання організації роботи працівників Нижньотеплівської СВА, щодо яких запроваджено режим дистанційної роботи». Всі видані розпорядження позивачка вважає такими, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та носять відкритий дискримінаційний характер відносно ОСОБА_1 . Оскільки 29.05.2025 Луганським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про закриття провадження в зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, позивачка змушена звернутись до суду загальної юрисдикції. Тому ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА від 28.03.2025 №17-од «Про припинення дистанційної роботи та організацію роботи ОСОБА_1 », відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення запровадженої дистанційної роботи з ОСОБА_1 .

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження №17-од від 28.03.2025 «Про припинення дистанційної роботи та організацію роботи ОСОБА_1 ». Вирішено також відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення дистанційної роботи ОСОБА_1 в Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації Щастинського району Луганської області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 969,00 грн.

Додатковим рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В апеляційній скарзі Нижньотеплівська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 14.10.2022 розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА №7-од запроваджено дистанційну роботу Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області з 14 жовтня 2022 року на період дії воєнного стану та визначено, що при призначенні на посаду працівників військової адміністрації кожного ознайомлювати з цим розпорядженням, а останнім необхідно виконувати упродовж робочого часу посадові обов`язки та інші завдання начальника адміністрації в повному обсязі і перебувати на постійному зв`язку за номером мобільного телефону та електронної пошти, зазначених в заяві при прийнятті на роботу (а.с. 13 т.1).

03.04.2023 розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА №11-ос, на підставі відповідної заяви, ОСОБА_1 призначена на посаду завідувача сектору з юридичних та кадрових питань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування. В заяві позивачкою запропоновані для визначення роботодавцем її адреса електронної пошти та номер мобільного телефону (а.с. 14, 77 т.1).

Розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА №12-ос від 04.04.2023 встановлено порядок взаємодії та спосіб комунікації на час дистанційної роботи з ОСОБА_1 за номером мобільного телефону та на електронну адресу (а.с. 14 зворот т.1).

14.03.2025 розпорядженням №7-ос завідувача сектору з юридичних та кадрових питань Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області Архипенко А.В., на підставі її заяви з 20.03.2025, переведено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (а.с. 15 т.1).

17.03.2025 розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА № 8-ос встановлено з 27.03.2025 особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні Нижньотеплівської сільської військової адміністрації для ОСОБА_1 та визначено, що один робочий день на тиждень виконання посадових обов`язків має здійснюватись за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, бульвар Лесі Українки, буд. 43-а. Метою прийняття розпорядчого акта зазначено належну організацію правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання вимог законодавства, інших нормативних актів (а.с. 16 т.1).

Через два тижні, 01.04.2025, розпорядження від 17.03.2025 № 8-ос скасовано як таке, що не реалізовано (а.с. 90 т.1).

Окремо необхідно відмітити, що адреса робочого місця, за якою позивачці один день на тиждень необхідно було здійснювати роботу не в дистанційній формі, визначена розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА № 15-од від 19.04.2024 «Про тимчасове місцезнаходження Нижньотеплівської сільської військової адміністрації» (а.с. 88).

24.03.2025 розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА №12-од, з метою організації роботи адміністрації, внесені зміни до розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА №7-од від 14.10.2022, якими по суті шляхом викладення в новій редакції його пункту першого визначено перелік працівників військової адміністрації, що виконують роботу в дистанційній формі, та до якого не була включена ОСОБА_1 .

Через три дні, 27.03.2025, розпорядження від 24.03.2025 №12-од визнано таким, що втратило чинність, на підставі ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 (а.с. 23, 24, зворот т.1).

28.03.2025 оспорюваним розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА №17-од для ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта, з 01.04.2025 припинено режим дистанційної роботи та зобов`язано продовжити виконання посадових обов`язків за адресою тимчасового місцезнаходження Нижньотеплівської військової адміністрації: Івано-Франківська обл., м. Коломия, бульвар Лесі Українки, буд. 43-а (а.с. 25 т.1).

Згідно змісту зазначеного вище розпорядження №17-од від 28.03.2025, воно прийняте з

метою більш ефективної організації роботи Нижньотеплівської сільської військової адміністрації, у тому числі в частині забезпечення належного налагодження правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання вимог законодавства, інших нормативних актів у військовій адміністрації, враховуючи гостру нагальну потребу фактичної присутності працівника на робочому місці в приміщенні військової адміністрації через постійне збільшення кількості правових питань в діяльності військової адміністрації, які вимагають оперативного та професійного опрацювання з боку головного спеціаліста - юрисконсульта військової адміністрації, необхідність забезпечення якісного та надтермінового правового аналізу на відповідність чинному законодавству проєктів актів та документів, які створюються у військовій адміністрації або надходять до неї, супроводу судових справ, учасником яких є військова адміністрація, необхідність безпосередньої участі на нарадах та інших заходах, які проводяться у приміщенні військової адміністрації, що не може бути забезпечено (з урахуванням попередньої практики) в умовах роботи головного спеціаліста - юрисконсульта військової адміністрації у режимі дистанційної роботи.

09.04.2025 начальником Нижньотеплівської СВА видані два розпорядження № 20-од та № 21-од, якими відповідно визнано таким, що втратило чинність, розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА № 7-од від 14.10.2022, та врегульовано окремі питання організації роботи працівників адміністрації, щодо яких запроваджено режим дистанційної роботи, а саме продовжено такий для певних працівників згідно з переліком до розпорядження, до якого не була включена ОСОБА_1 (а.с. 26, зворотній бік, 27-28).

Також установлено, що 25 березня 2025 року ОСОБА_1 зверталась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом (справа №360/612/25) до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, в якому просила визнати неправомірним та скасувати розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області О.Коробки від 17.03.2025 №8-ос «Про особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці» (а.с. 218-220 т.1).

Також, в провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа №360/964/25 за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання неправомірним та скасування розпорядження в.о. начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області О.Висторобської від 01.04.2025 № 12-ос «Про скасування розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації від 17.03.2025 № 8-ос «Про особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, з урахуванням ухвал цього ж суду про виправлення описок від 19 травня 2025 року та від 29 травня 2025 року, об`єднано в одне провадження для спільного розгляду справи №360/612/25 та №360/964/25 за позовами ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, присвоївши об`єднаній справі №360/612/25.

29 травня 2025 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №360/612/25 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 29.05.2025.

Згідно з частиною другою статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положення статті 60-2 КЗпП України визначають, що дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу. Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Разом з цим, Верховною Радою України прийнято Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-IX), який встановив відповідні обмеження і нові правила регулювання трудових відносин в цей особливий період.

Закон №2136-IX не змінює змісту статті 60-2 КЗпП України, водночас регулювання трудових відносин під час дистанційної роботи у період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням норм, передбачених цим Законом, що мають пріоритет перед іншими нормами законодавства.

Серед основних особливостей регулювання трудових відносин під час виконання роботи дистанційно, встановлених Законом № 2136-IX слід виділити наступні: - під час дії воєнного стану запровадження дистанційної роботи може здійснюватися з ініціативи роботодавця без попередження про це за два місяці, як це передбачено статтею 32 КЗпП України (норми якої застосовувались у мирний час). Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136-IX); - у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Отже, враховуючи вказані норми законодавства, переведення працівника на дистанційну роботу є правом роботодавця, а не його обов`язком, право позивачки на дистанційну роботу не є безумовним.

При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації на підставі трудового договору, без встановлення дистанційної форми роботи як невід`ємної умови трудових відносин. Дистанційна форма роботи була запроваджена щодо позивачки окремим розпорядженням роботодавця, а тому її встановлення не свідчить про набуття позивачкою безумовного та безстрокового права на подальше виконання роботи виключно дистанційно.

Розділом 2 посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, затвердженої 03.03.2025, визначено завдання та обов`язки, відповідно до якого головний спеціаліст-юрисконсульт Нижньотеплівської сільської військової адміністрації:

забезпечує юридичне супроводження діяльності Нижньотеплівської сільської військової адміністрації;

проводить аналіз на відповідність чинному законодавству та візує проєкти договорів, меморандумів, програм та розпорядчих актів Нижньотеплівської сільської військової адміністрації;

надає юридичну та методичну допомогу структурним підрозділам та головним спеціалістам сільської військової адміністрації. Для координації роботи співпрацює з відділами та секторами сільської військової адміністрації;

забезпечує у необхідних випадках листування з правових питань та веде справи по матеріалах судових справ, в установленому законом порядку.

за дорученням начальника представляє у встановленому законодавством порядку інтереси Нижньотеплівської сільської військової адміністрації в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів у межах наданих йому повноважень;

надає правову допомогу при розгляді скарг, заяв, пропозицій громадян, органів виконавчої влади, громадських об`єднань, підприємств, установ, організацій різної форми власності (у межах компетенції);

бере участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з правових питань з працівниками сільської військової адміністрації;

проводить разом з керівниками інших структурних підрозділів роботу з перегляду нормативно - правових актів сільської військової адміністрації з метою приведення їх у відповідність із чинним законодавством, готує пропозиції щодо внесення до них змін і доповнень чи визначення їх такими, що втратили чинність;

займається розробленням проєктів нормативно-правових актів, проводить експертизу проєктів нормативно-правових актів;

бере участь у роботі комісій та груп сільської військової адміністрації;

у межах наданої компетенції розглядає звернення громадян, громадських об`єднань, підприємств, установ, організацій;

розробляє інструктивно-методичні документи для забезпечення виконання власних завдань;

готує інформаційні матеріали з правових питань для висвітлення на вебресурсах адміністрації;

організовує та веде претензійну та позовну роботу в установленому законом порядку;

надає методичну допомогу посадовим особам сільської військової адміністрації (82 зворот - 83 т.1).

Зі змісту розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА від 28.03.2025 №17-од убачається, що рішення про припинення дистанційної роботи було обумовлено конкретними виробничими потребами, зокрема необхідністю належної організації правової роботи, оперативного та професійного опрацювання правових питань, проведення правового аналізу проєктів актів і документів, супроводу судових справ, а також безпосередньої участі головного спеціаліста-юрисконсульта у нарадах та інших заходах, що проводяться у приміщенні військової адміністрації. Отже, роботодавцем наведено об`єктивні обставини, з якими він пов`язував необхідність зміни способу організації виконання позивачкою трудових обов`язків.

Матеріали справи не містять доказів того, що режим дистанційної роботи для позивачки у спірний період у березні 2025 року був виключним та незамінним, з урахуванням того, що місцезнаходження роботодавця перенесено до Івано-Франківської області у м.Коломия по бульвару Лесі Українки, буд. 43-а; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, доводи про фактичну неможливість виконання роботи у приміщенні військової адміністрації спростовуються відомостями щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 за 2024 рік, а також відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідно до яких станом на час видачі оспорюваного наказу від 28.03.2025 №17-од позивачка фактично проживала по АДРЕСА_1 , тобто у населеному пункті за місцем розташування відповідача Нижньотеплівської сільської військової адміністрації (м. Коломия, бульвар Лесі Українки, буд. 43-а).

Згідно пояснень представника позивачки у судовому засіданні апеляційного суду 23 вересня 2026 року, ОСОБА_1 здійснила переїзд на проживання до міста Харкова у квітні-травні 2025 року, що також відповідає інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , як ВПО по АДРЕСА_1 13.04.2025.

Таким чином, визначення зазначеної адреси як місця виконання трудових обов`язків не створювало для позивачки об`єктивної необхідності змінювати місце проживання чи переїжджати до іншого населеного пункту, на час винесення оспорюваного розпорядження.

Колегія суддів також не погоджується з доводами позивачки про дискримінаційний характер оспорюваного розпорядження.

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).

У відзиві на позовну заяву від 16.07.2025 відповідач, зокрема, зазначив, що станом на дату видання розпорядження №17-од (28.03.2025), всі необхідні працівники, які мешкають безпосередньо у місті Коломия та населених пунктах, розташованих на території Коломийської міської територіальної громади, розпочали роботу в приміщенні військової адміністрації (а.с. 67 т.1).

Крім того, відповідачем було надано копію штатного розпису військової адміністрації, а позивачкою копію розпорядження начальника військової адміністрації від 09.04.2025 №21-од, із змісту яких вбачається, що дистанційний режим роботи у військовій адміністрації запроваджено лише щодо 9 працівників; щодо інших працівників військової адміністрації дистанційний режим роботи припинено, тобто відповідні працівники працюють безпосередньо на робочих місцях у приміщенні військової адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що станом на спірний період у Нижньотеплівській сільській військовій адміністрації не було встановлено єдиного для всіх працівників режиму роботи. Так, на робочому місці у приміщенні військової адміністрації працювали начальник Нижньотеплівської СВА Коробка О.В., головний спеціаліст з кадрових питань Бровченко І.С., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності – бухгалтер Мартинюк О.Л., головний спеціаліст – бухгалтер Фінансового відділу Кіфор З.В., начальник відділу – адміністратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Омельченко О.В., головний спеціаліст Фінансового відділу Сіщук Т.М., а після видання розпорядження від 28.03.2025 №17-од – і головний спеціаліст-юрисконсульт Архипенко А.В.

Водночас розпорядженням начальника Нижньотеплівської СВА від 09.04.2025 №21-од дистанційний режим роботи було запроваджено щодо ОСОБА_2 , заступника начальника із взаємодії з громадськістю та вирішення соціальних питань громадян, Галаганової О.О., начальника Служби у справах дітей, Данищук Г.Ю., головного спеціаліста - бухгалтера Служби у справах дітей, Камінської К.В., головного спеціаліста з питань діловодства, контролю та звернень громадян, Комаришин М.Д., начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності – головного бухгалтера, Левандовського О.О., головного спеціаліста з мобілізаційної роботи та цивільного захисту, Мирошниченка Д.М., головного спеціаліста з архітектури та житлово-комунального господарства, Ползік І.О., завідувача сектору соціального захисту населення, та ОСОБА_3 , головного спеціаліста сектору соціального захисту населення.

Наведені обставини не свідчать про застосування до ОСОБА_1 особливого режиму роботи, як до окремого працівника, а про диференційовану організацію роботи працівників військової адміністрації залежно від виконуваних ними трудових функцій, виробничої необхідності та місця проживання.

Факт того, що щодо одних працівників зберігалася дистанційна форма роботи, а щодо інших визначено роботу у приміщенні військової адміністрації, не є достатнім для висновку про дискримінаційне поводження роботодавцем відносно позивачки.

У розпорядженні від 28.03.2025 №17-од роботодавець окремо зазначив необхідність фактичної присутності такого працівника у зв`язку зі збільшенням кількості правових питань у діяльності військової адміністрації, необхідністю оперативного правового аналізу проєктів актів та документів, супроводу судових справ, а також безпосередньої участі у нарадах та інших заходах.

Крім того, доводи про вибірковість вимоги щодо роботи у приміщенні військової адміністрації спростовуються тим, що станом на спірний період очно працювали також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Отже, судом не встановлено наявності відмінного ставлення до позивачки за будь-якою захищеною законом ознакою або відсутності об`єктивного та розумного обґрунтування різниці в умовах організації праці. Наявність різних форм роботи у працівників Нижньотеплівської СВА за встановлених у справі обставин обумовлена організацією діяльності військової адміністрації та характером трудових функцій відповідних працівників, а тому не може бути підставою для висновку про дискримінаційний характер розпорядження від 28.03.2025 №17-од.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для висновку про протиправність розпорядження від 28.03.2025 №17-од, оскільки воно прийняте роботодавцем у межах його повноважень щодо визначення організації праці та з урахуванням обґрунтованої виробничої необхідності.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Нижньотеплівської СВА від 28.03.2025 №17-од «Про припинення дистанційної роботи та організацію роботи ОСОБА_1 », відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом відновлення запровадженої дистанційної роботи з ОСОБА_1 .

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення, а також додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн 50 коп. (а.с.216 т.1).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області– задовольнити.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2025 року та додаткове рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження та відновлення становища, яке існувало до порушення – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44107138) судові витрати у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк