Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №206/1862/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2548/26 Справа № 206/1862/26 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Чіпа Ярослава Миколайовича на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп., та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 16 березня 2026 року о 14 годині 36 хвилин у м. Дніпрі на перехресті вул. Кирила Осьмака та вул. Олександра Данченка біля електроопори 19 водій ОСОБА_1 керував NISSAN ROGUE SPORTS, НОМЕР_1 , перевищив дозволену Правилами дорожнього руху України швидкість руху у населеному пункті, при виникненні небезпеки та перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможній був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом SKODA FABIA, НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п.12.4. ПДР - Порушення швидкості режиму в населених пунктах; п.12.3. ПДР – Невжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, відповідальність за що передбачена за ст. 124 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що у даній справі не доведено належними та допустимими доказами як сам факт порушення ОСОБА_1 пунктів 12.3 та 12.4 ПДР України, так і наявність прямого причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_1 і настанням наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів. Натомість такий зв`язок очевидно вбачається саме у діях водія ОСОБА_2 , який, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, створив аварійну ситуацію.

Зауважує, що суд першої інстанції не встановив, хто з водіїв першим порушив Правила дорожнього руху і чиї саме дії перебували у прямому причинному зв`язку із зіткненням транспортних засобів. З оскаржуваної постанови вбачається, що судом узагалі не аналізувалися дії другого учасника ДТП — водія ОСОБА_2 , тоді як саме він, керуючи автомобілем SKODA FABIA, виїжджав з другорядної дороги на перехресті, що покладало на нього обов`язок надати перевагу в русі транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі.

Посилається на п. 16.11 ПДР України, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя по головній дорозі.

Вважає, що невиконання цієї вимоги саме водієм ОСОБА_2 і призвело до створення аварійної ситуації, а отже саме його дії перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками — зіткненням транспортних засобів.

Зазначає, що висновок суду про порушення ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР України ґрунтується на припущеннях і не підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема висновком автотехнічної експертизи. Висновок суду про наявність у водія ОСОБА_1 об`єктивної можливості виявити небезпеку та своєчасно вжити заходів для запобігання ДТП є припущенням.

Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 дійсно рухався зі швидкістю, що перевищує 50 км/год, окрім як письмових пояснень ОСОБА_1 , в яких він міг зазначити приблизну орієнтовну швидкість руху (зокрема, близько 60 км/год).

Між тим, само по собі зазначення водієм у поясненнях орієнтовної швидкості руху не може автоматично вважатися беззаперечно встановленим фактом перевищення швидкісного режиму, а тим більше — тим порушенням, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

Позиції учасників апеляційного процесу.

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Чіп Я. М. надіслав заяву про розгляд справи у їх відсутності, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 клопотань або заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її відповідно до закону.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом статті 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції не були дотримані в повному обсязі.

Згідно статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП необхідно встановити не лише факт порушення нею Правил дорожнього руху та факт пошкодження транспортних засобів, а й те, що саме це порушення перебувало у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційний суд погоджується з тим, що матеріалами справи підтверджується факт руху автомобіля NISSAN ROGUE SPORTS під керуванням ОСОБА_1 зі швидкістю, яка перевищувала встановлене для населеного пункту обмеження.

Зокрема, відповідні обставини вбачаються з відеозапису, долученого до матеріалів справи, на якому зафіксовано рух автомобіля NISSAN з максимальною швидкістю 77 км/год.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про повну відсутність доказів перевищення ОСОБА_1 встановленої швидкості не знаходять свого підтвердження.

Разом з тим встановлення факту перевищення швидкості саме по собі не є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Суд першої інстанції мав встановити, чи перебувало зазначене порушення Правил дорожнього руху у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль NISSAN ROGUE SPORTS під керуванням водія ОСОБА_1 рухався головною дорогою, тоді як автомобіль SKODA FABIA під керуванням водія ОСОБА_2 виїжджав із другорядної дороги на головну.

Зазначена обставина підтверджується не лише поясненнями ОСОБА_1 , а й наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 , який повідомив, що виїжджав із другорядної дороги на головну, побачив автомобіль NISSAN та після початку руху відбулося зіткнення.

Крім того, зазначена дорожня обстановка зафіксована на схемі місця ДТП та безпосередньо вбачається з відеозапису дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому на схемі місця ДТП зазначено про наявність дорожніх знаків, якими визначено пріоритет руху по головній та другорядній дорогах.

Відповідно до пункту 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя по головній дорозі.

Отже, наведені докази свідчать про те, що автомобіль SKODA FABIA, під керуванням водія ОСОБА_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, повинен був надати перевагу в русі автомобілю NISSAN, під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водночас суд першої інстанції зазначеним обставинам належної оцінки не надав.

Фактично, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд обмежився посиланням на протокол, схему ДТП, пояснення учасників та відеозапис, однак не встановив, яким саме чином порушення ОСОБА_1 пунктів 12.3, 12.4 ПДР перебувало у причинному зв`язку з ДТП з урахуванням того, що небезпечна ситуація виникла після виїзду автомобіля SKODA FABIA, під керуванням водія ОСОБА_2 , з другорядної дороги на головну.

Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що автомобіль SKODA FABIA перед зіткненням виїжджає з другорядної дороги на головну, після чого відбувається зіткнення з автомобілем NISSAN.

При цьому з моменту, коли автомобіль SKODA FABIA став видимим у напрямку руху автомобіля NISSAN, до моменту зіткнення, за наявними на відеозаписі часовими даними, минуло близько трьох секунд.

Також із відеозапису вбачається відсутність очевидного гальмування автомобіля NISSAN безпосередньо перед зіткненням.

Водночас перед перехрестям на напрямку руху транспортного засобу NISSAN наявне заокруглення дороги, що має значення для визначення моменту, з якого водій ОСОБА_1 об`єктивно міг виявити автомобіль SKODA та небезпеку для свого руху.

Відповідно до пункту 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Отже, застосування пункту 12.3 ПДР передбачає встановлення конкретного моменту виникнення небезпеки для руху та об`єктивної можливості водія виявити таку небезпеку.

Саме по собі встановлення факту появи автомобіля SKODA у полі зору відеореєстратора не дає можливості безумовно ототожнювати цей момент із моментом виникнення для ОСОБА_1 обов`язку, передбаченого пунктом 12.3 ПДР, оскільки необхідно враховувати напрямок та траєкторію руху SKODA, її положення відносно траєкторії NISSAN та момент фактичного створення небезпеки зіткнення.

Крім того, суд першої інстанції не встановив, чи мав ОСОБА_1 після виникнення небезпеки технічну можливість шляхом своєчасного гальмування уникнути зіткнення.

У постанові суду першої інстанції не наведено розрахунків або інших об`єктивних даних щодо часу реакції водія, гальмівного шляху, відстані між транспортними засобами на момент виникнення небезпеки, часу, необхідного для зупинки автомобіля, а також не встановлено, чи призвело б дотримання ОСОБА_1 встановленого швидкісного режиму до уникнення зіткнення.

Зазначені обставини мають істотне значення, оскільки саме вони дозволяють встановити наявність або відсутність причинного зв`язку між порушенням ОСОБА_1 пунктів 12.3, 12.4 ПДР та наслідками у вигляді зіткнення транспортних засобів.

Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 не висловлював зауважень щодо схеми ДТП та погодився з нею, не спростовує зазначених висновків.

Згода учасника ДТП зі схемою місця події свідчить про відсутність заперечень щодо відображеної на схемі дорожньої обстановки, однак сама по собі не є визнанням вини у порушенні Правил дорожнього руху та не підтверджує наявності причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та дорожньо-транспортною пригодою.

Навпаки, зі схеми, на яку послався суд першої інстанції, вбачається наявність головної та другорядної доріг, що підлягало врахуванню при оцінці механізму ДТП та дотримання Правил дорожнього руху всіма її учасниками.

Не може бути підставою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 і посилання суду на те, що останній не скористався правом на призначення автотехнічної експертизи.

Нереалізація особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, права заявити клопотання про проведення експертизи не звільняє суд від обов`язку з`ясувати всі обставини, передбачені статтею 280 КУпАП, та не може замінювати доказування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Якщо суд дійшов висновку про наявність у водія технічної можливості уникнути зіткнення, такий висновок має ґрунтуватися на належних та достатніх доказах, а не на припущенні.

У цьому випадку суд першої інстанції не навів достатніх мотивів, на підставі яких дійшов висновку, що ОСОБА_1 після виникнення небезпеки об`єктивно мав можливість виконати вимоги пункту 12.3 ПДР та уникнути зіткнення.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що наявність порушення Правил дорожнього руху з боку водія автомобіля SKODA FABIA — ОСОБА_2 сама по собі не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку дотримуватися інших вимог ПДР.

Разом із тим зазначена обставина є істотною для встановлення механізму ДТП та причинного зв`язку між діями кожного з водіїв і наслідками ДТП.

Суд першої інстанції такого аналізу не здійснив.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є передчасним, оскільки ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин дорожньо-транспортної пригоди та не містить належного обґрунтування причинного зв`язку між встановленим порушенням швидкісного режиму і зіткненням транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що належними та достатніми доказами не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 повного складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Водночас апеляційний суд не заперечує факту допущення ОСОБА_1 порушення вимог Правил дорожнього руху в частині дотримання встановленого швидкісного режиму, однак зазначає, що сам по собі факт перевищення швидкості не є достатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. За матеріалами справи не доведено, що саме зазначене порушення перебувало у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Чіпа Ярослава Миколайовича задовольнити.

Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун