Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №175/4267/14-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7233/26 Справа № 175/4267/14-ц Головуючий у першій інстанції: Озерянська Ж. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж.М. від 30 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Литвиненко В.В. про виправлення описки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2014 року у справі №175/4267/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про виправлення описки.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішенні (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Встановлено, що у жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2014 року у справі 175/4267/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 усіх видів заробітку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 06.10.2014 року до досягнення ними повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 243 грн. 60 коп. Рішення набрало законної сили.

У січні 2026 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду першої інстанції заяву про виправлення описку, в якій, уточнивши вимоги, просить виправити описку у резолютивній частині Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2014 року у даній справі шляхом виключення слів “на кожну дитину” та викладення відповідної частини рішення у редакції “стягнути аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) на двох дітей до досягнення ними повноліття”.

В своїй заяві про виправлення описки заявник посилається на те, що аліменти у розмірі 1/3 на кожну дитину є порушенням норм законодавства, оскільки законом встановлено, що 1/3 частка доходу стягується на двох дітей, а не на кожну.

Статтею 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру ? описки та очевидні арифметичні помилки.

У розумінні процесуального закону описка ? це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Арифметична помилка ? це помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю), тобто та помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору

Разом з тим виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц та від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі №990/162/23 вказано, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Отже, формулювання, наведене в резолютивній частині рішення суду від 10 листопада 2014 року, не є технічною помилкою, оскільки відповідає змісту заявлених позовних вимог, які були предметом розгляду суду першої інстанції.

Таким чином, місцевий суд правильно виходив із того, що при ухваленні рішення суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог та саме в такому обсязі вирішив спір.

Разом з тим, зміна визначеного рішенням суду розміру аліментів шляхом постановлення ухвали про виправлення описки означала б зміну змісту та суті судового рішення, що не відповідає положенням статті 269 ЦПК України.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до положень цивільного процесуального законодавства питання правильності вирішення спору по суті та законності й обґрунтованості судового рішення підлягають перевірці в порядку апеляційного перегляду рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у разі незгоди із судовим рішенням учасник справи має право оскаржити його в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених статтею 269 ЦПК України підстав для виправлення описки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2014 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк