Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №726/2264/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/2264/26

Провадження № 2/727/3216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

25 вересня 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Васківчук В. В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит - Капітал" звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1703705 від 17.01.2020 року, в сумі: 15 073,21 грн., а також - судового збору у розмірі 2662,4 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Такі позовні вимоги мотивовані наступним.

17.01.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений в електронній формі кредитний договір № 1703705, відповідно до якого відповідач отримав кредит у ромірі 7 000 грн. Свої зобов`язання за цим договором останній не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у вказаному в позові розмірі.

10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №55-МЛ від 10.12.2020 р., умовами якого визначено, що ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1703705 від 17.01.2020 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

30.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" повністю, виходячи з наступного.

Позивачем не надано належних доказів використання ним одноразового ідентифікатора, його направлення на відповідний номер телефону, електронної ідентифікації відповідача та вчинення ним дій, спрямованих на укладення договору.

Також позивачем не доведено факту фактичного надання йому кредитних коштів у розмірі 7 000 грн., оскільки надане позивачем платіжне доручення не містить достатніх відомостей для ідентифікації рахунку або платіжного засобу, на який було перераховано кошти.

Крім того, відповідач заперечував проти стягнення комісії у розмірі 700 грн, зазначаючи, що така комісія є платою за дії кредитодавця, вчинені на його власну користь.

Зазначає, що позивач безпідставно нарахував проценти за межами встановленого договором строку кредитування, оскільки після його спливу право кредитодавця нараховувати договірні проценти припинилося, а тому розмір заборгованості не може перевищувати 10 150 грн., що складається із суми основного боргу та процентів за 30 днів користування кредитом.

Крім того зазначив, що позивачем не надано повного реєстру боржників, який є додатком до договору відступлення права вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 року, а також належних доказів передачі саме права вимоги до відповідача та повідомлення останнього про заміну кредитора. На думку відповідача, надані витяг із реєстру та загальний акт приймання-передачі не підтверджують переходу права вимоги саме за кредитним договором № 1703705.

Щодо судових витрат відповідач зазначив, що у разі часткового задоволення позовних вимог судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу мають розподілятися пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн завищеними та такими, що не відповідають складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та ціні позову, у зв`язку з чим просив зменшити їх розмір.

09.09.2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позов. Вказав, що на виконання ухвали суду АТ «СЕНС БАНК» надало інформацію від 10.08.2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 було відкрито картку, на яку у період з 17.01.2020 року по 24.01.2020 року перераховано 7 000 грн., що підтверджує факт надання відповідачу кредитних коштів. Щодо доводів про неналежність доказів представник позивача зазначив, що подані до суду документи відповідають вимогам статей 76, 83, 95 ЦПК України, були подані в належній формі та надіслані відповідачу, а тому підстав для їх неврахування немає. Щодо розміру заборгованості представник позивача послався на умови кредитного договору №1703705 від 17.01.2020 року, відповідно до яких відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 30 днів, передбачено комісію у розмірі 700 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 1,5 % за кожен день користування. Зазначив, що відповідач здійснював пролонгації строку кредитування, у зв`язку з чим розрахунок заборгованості проводився з урахуванням змін залишку основного боргу та нарахованих процентів. Щодо комісії за надання кредиту представник позивача зазначив, що така комісія була прямо передбачена умовами укладеного сторонами договору, відповідач був ознайомлений з його умовами та погодився з ними, а недійсною відповідна умова договору не визнавалася. Щодо укладення кредитного договору представник позивача вказав, що відповідач під час оформлення кредиту зареєструвався на веб-сайті ТОВ «Мілоан», заповнив анкету-заяву, зазначив персональні дані, РНОКПП, паспортні дані, номер мобільного телефону та номер карткового рахунку для отримання кредитних коштів. Посилався на те, що в матеріалах справи містяться відомості про послідовність дій під час оформлення договору, час їх вчинення та ІР-адресу. На думку позивача, договір було належним чином укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, а тому він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Щодо переходу права вимоги представник позивача зазначив, що 10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №55-МЛ, на підставі якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №1703705. Згода боржника на заміну кредитора не вимагається, а неповідомлення боржника про таку заміну не припиняє права нового кредитора. Повний реєстр боржників не надавався через наявність у ньому персональних даних інших осіб, а належність права вимоги до відповідача підтверджується витягом із реєстру та іншими документами. Також зазначив, що оплату за договором відступлення права вимоги підтверджено платіжною інструкцією №20391 від 10.12.2020 року. Щодо витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначив, що їх розмір у сумі 8 000 грн підтверджується договором про надання правничої допомоги, ордером, актом наданих послуг та детальним описом виконаних робіт.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини своєї відсутності та їх поважність суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає можливим, відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за відсутністю учасників справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.1 - 1.6. Договору № 1703705 від 17.01.2020 року позикодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 7000.00 грн. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 17.01.2020. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16.02.2020. Сукупна вартість кредиту складає 3850.00 грн. в грошовому виразі та 669.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. Комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.Проценти за користування кредитом: 3150.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків відфактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Отримання кредитних коштів відповідачем у розмірі 7 000 грн. позивач підтверджує платіжним дорученням №13953296 від 17.01.2020 року ТОВ «Мілоан».

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

На підтвердження доводів про укладення сторонами кредитного № 1703705 від 17.01.2020 року позивачем надано електронні докази в паперовій формі, зокрема: що договір про споживчий кредит № 1703705 від 17.01.2020 року, згідно якого кредитодавець ТОВ «Мілоан» зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 7000,00 грн. строком на 30 днів, комісія за надання кредиту становить 700,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 3150, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Даний договір укладається в електронній формі, проект якого розміщений в особистому кабінеті позичальника (оферта). Прийняття позичальником пропозиції про укладання договору (акцепт) відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням SMS на мобільний телефонний номер позичальника, а останній використовує одноразовий ідентифікатор для підписання електронного договору.

З наявної у справі письмової копії електронного кредитного договору вбачається відсутність відомостей про одноразовий ідентифікатор, яким би позичальник підписав даний договір, як і дату та час такого підписання.

З копії довідки про ідентифікацію вбачається, що на номер телефону НОМЕР_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор J37867 для підписання договору 17.01.2020 о 14:19.

Згідно листа АТ «Сенс банк» від 26.12.2025 р. на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку, маска якої N? НОМЕР_2 , рахунок до картки N? НОМЕР_3 .

Як свідчить зміст кредитного договору № 1703705 від 17.01.2020 року, в розділі «Реквізити сторін» підписи від імені позикодавця та позичальника відсутні, тобто відомості про підписання відповідачем правочину одноразовим ідентифікатором, або власноручним підписом не відображені. Графік розрахунків, який є додатком № 1 до договору № 1703705 від 17.01.2020 року, також не підписано.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд зауважує, що позивачем не надано суду доказів того, що на виконання вимог ЗУ «Про електронну комерцію» ОСОБА_1 при підписанні договору було використано одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до письмової копії анкети-заяви на кредит № 1703705 від 17.01.2020 року позичальник ОСОБА_1 подав заяву на отримання кредиту у сумі 7000 грн. строком на 30 днів зі сплатою комісії в розмірі 700 грн. та процентів в розмірі 3150 грн. і такі умови були погоджені кредитодавцем. Процес оформлення та розгляду заяви тривав 17.01.2020 з 15:09:16 до 15:19:10 час підписання договору.

Суд виходить з того, що указаний документ не підтверджує використання відповідачем ідентифікатора, надісланого на його номер телефону, та підписання ним кредитного договору електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

У наявній у справі паперовій копії електронного документа (кредитного договору від 17 січня 2020 року) підписи сторін у вигляді одноразових ідентифікаторів не відображені.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ст. 5 цього Закону електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 100 ЦПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (п. 12 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та п. 15 ч. 1 ст. 1 чинного ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в ЗУ «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Згідно із ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

За змістом позовної заяви розміщений в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує його (ідентифікатор) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).

Таким чином, за обставинами цієї справи позивач мав довести, що ОСОБА_1 не лише отримав на номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор, а і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене у договорі поле для його підпису. Наданий суду доказ - кредитний договір у паперовій копії не дозволяє візуально визначити спеціально відведене у договорі поле для його підпису позичальником.

З огляду на те, що ТОВ «Мілоан» було кінцевим отримувачем електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором від ОСОБА_1 на підтвердження прийняття ним пропозиції укласти договір (оферти), відтак саме позивач мав технічну можливість надати докази отримання від нього зазначеного електронного повідомлення та відповідно підписання ним договору за допомогою одноразового ідентифікатору. Матеріали цієї справи доказів зазначеного не містять.

Отже, неможливо дійти висновку про підписання ОСОБА_1 кредитного договору, а також про те, що дії відповідача, про які стверджує позивач (реєстрація на сайті та отримання одноразового ідентифікатора на номер мобільного телефону), пов`язані саме з його наміром укласти зазначений кредитний договір.

Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справ товариством, суд враховує те, що воно є професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.

У постанові Верховного Суду у справі №758/14925/23 від 04 лютого 2026 року зазначено, що питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами факт укладення кредитного договору № 1703705 від 17.01.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 на умовах, викладених у поданій позивачем копії кредитного договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав та інтересів у належний спосіб, визначений законом, обраний виходячи з факту перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів, що не заперечувалося в ході розгляду даної справи.

У зв`язку із відмовою в позові, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 100, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2026 року.

Суддя М.Є. Бойко