Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №727/10197/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №727/10197/26

Суддя: Слободян Г. М.

Справа № 727/10197/26

Провадження № 3/727/1515/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., за участю прокурора Романович В. С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 в провадження судді з Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли п`ять протоколів про адміністративні правопорушення, складені 09.07.2026, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/223/26 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , будучи начальником Відділу у Чернівецькій області Міністерствау справах ветеранів України, якому присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є державним службовцем на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (тобто всупереч встановленого строку не пізніше 31.01.2024, згідно із п. 2.7 розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до наказу Міністерства у справах ветеранів України від 15.07.2019 № 137-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Відділу у Чернівецькій області Міністерства у справах ветеранів України в порядку переведення за його згодою з Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на рівнозначну посаду з 16.07.2019.

Згідно з наказом Міністерства у справах ветеранів України від 30.12.2022 № 785-к ОСОБА_1 переведено з посади начальника Відділу у Чернівецькій області Міністерства у справах ветеранів України з 02.01.2023 на рівнозначну посаду завідувача Сектору у Чернівецькій області Міністерства у справах ветеранів України.

Відповідно до наказу Міністерства у справах ветеранів України від 26.01.2024 № 43-к ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача Сектору у Чернівецькій області Міністерства у справах ветеранів України 31.01.2024 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату державних службовців Міністерства у справах ветеранів України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Так, у п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію відповідно до ст. 45 Закону, кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування,зазначені у ч.ч. 7-14 ст. 45 Закону, подають відповідні декларації у строки,встановлені ч.ч. 7 - 14 ст. 45 Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до ч. 7 ст. 45 Закону суб`єкти декларування з числа військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у п.п. 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби.

Відповідно до наданої Військовою частиною Збройних Сил України Міністерства оборони України інформації, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас 11.11.2023.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, був зобов`язаний подати щорічну декларацію за 2021 рік до 09.02.2024,шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подав о 13:51, унікальний ідентифікатор декларації - 907ad083-fd2d-4068- 83b3-b9b9cc48b871 (протерміновано на 830 календарних днів).

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо створення та заповнення декларації за 2021 рік лише 19.05.2026.

Листом від 28.05.2026 № 47-01/37432-26 ОСОБА_1 було запрошено до Національного агентства на 11.06.2026 на 11:00 для надання пояснень щодо причин несвоєчасного подання декларації та, у разі наявності підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

11.06.2026 ОСОБА_1 до Національного агентства не з`явився.

Листом від 12.06.2026 №47-01/41474-26 ОСОБА_1 було повторно запрошено до Національного агентства на 09.07.2026 на 11:00 для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

09.07.2026 до Національного агентства надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , що зареєстровані 09.07.2026 за № 75860/0/09-26, в яких останній щодо причин несвоєчасного подання декларації за 2021 рік зазначив наступне.

Обіймаючи посаду начальника Відділу у Чернівецькій області Мінветеранів, ОСОБА_1 з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, за дозволом керівництва добровільно вступив до лав територіальної оборони м. Києва та брав участь у відсічі збройної агресії російської федерації на підступах до столиці. Також ОСОБА_1 зазначив, що у 2022 році він брав участь в обороні м. Бахмута Донецької області, а у 2023 році - у заходах зі звільнення та оборони Вовчанського напрямку Харківської області.

Зі слів ОСОБА_1 під час проходження військової служби він отримав електронною поштою інформацію про скорочення посади, яку обіймав до мобілізації.

Також ОСОБА_1 повідомив, що після звільнення з військової служби у Збройних Силах України його було звільнено з Міністерства у справах ветеранів України.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що був обізнаний про призупинення обов`язку щодо подання декларацій на період дії воєнного стану, однак після відновлення такого обов`язку не відстежував зміни законодавства, оскільки, за його словами, був зосереджений на інших обставинах.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що не отримував від завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства у справах ветеранів України жодних повідомлень, нагадувань чи застережень щодо необхідності подання декларацій.

Також він повідомив, що після отримання повідомлення від Національного агентства подав усі декларації, обов`язок щодо подання яких виник відповідно до вимог законодавства.

Уважно вивчивши пояснення ОСОБА_1 , вказані обставини не можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларації, оскільки обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасного подання декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Варто наголосити, що ОСОБА_1 неодноразово подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, йому відома послідовність дій та строки подання таких декларацій. До того ж, ОСОБА_1 звільнено з посади 31.01.2024, вже після відновлення декларування.

ОСОБА_1 не надано документів, які б підтверджували існування об`єктивних і непереборних перешкод своєчасного подання декларації протягом усього строку, встановленого для її подання, а також свідчили про об`єктивну неможливість її подання у визначений Законом строк.

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 17.06.2026 № 70-05/6985-26 технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період, не зафіксовано.

09.07.2026 ОСОБА_1 до Національного агентства не з`явився, додаткових письмових пояснень чи клопотань від нього не надходило.

Таким чином, поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Місцем вчинення правопорушення є місцезнаходження місця роботи:вул. Грушевського Михайла, 1, м. Чернівці, 58002, час вчинення адміністративного правопорушення: є дата фактичного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 19.05.2026 о 13:51.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ч. 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2021 рік, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/224/26 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , будучи начальником Відділу у Чернівецькій області Міністерствау справах ветеранів України, якому присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є державним службовцем на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (тобто всупереч встановленого строку не пізніше 31.01.2024, згідно із п. 2.7 розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції»).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, був зобов`язаний подати щорічну декларацію за 2022 рік до 09.02.2024, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2022 рік ОСОБА_1 подав о 14:17, унікальний ідентифікатор декларації - ff55ed24-b8da-4610- 900e-f4b66466be2b (протерміновано на 830 календарних днів).

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо створення та заповнення декларації за 2022 рік лише 19.05.2026.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ч. 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2022 рік, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/227/26 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , будучи начальником Відділу у Чернівецькій області Міністерствау справах ветеранів України, якому присвоєно 4 (четвертий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є державним службовцем на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2024 рік (при звільнені) (тобто всупереч встановленого строку після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, згідно із пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»).

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію за 2024 рік (після звільнення) до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2024 рік ОСОБА_1 подав 19.05.2026 о 14:37, унікальний ідентифікатор декларації - 0348b870-0bdf-4edl- 8527-86c22340dlef (протерміновано на 414 календарних днів).

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинив ОСОБА_1 , дії по заповненню декларації за 2024 рік останній розпочав лише 19.05.2026.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ч. 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2024 рік (при звільненні), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/226/26 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , будучи начальником Відділу у Чернівецькій області Міністерствау справах ветеранів України, якому присвоєно 4 (четвертий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є державним службовцем на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію при звільненні (тобто всупереч встановленого строку після припинення діяльності протягом 30 днів з дня припинення діяльності, згідно із пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»).

Таким чином, ОСОБА_1 під час звільнення з посади завідувача Сектору у Чернівецькій області Міністерства у справах ветеранів України 31.01.2024 зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом 30 днів з дня припинення діяльності, тобто до 01.03.2024.

Згідно з відомостями з Реєстру декларацію при звільненні ОСОБА_1 подав 09.10.2025 о 10:43, унікальний ідентифікатор декларації - 22a3325f-27a2-430f-bea6-7eldb88f8cel (протерміновано на 587 календарних днів).

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинив ОСОБА_1 , дії по заповненню декларації при звільненні останній розпочав лише 09.10.2025.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ч. 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію при звільненні, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/225/26 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , будучи начальником Відділу у Чернівецькій області Міністерствау справах ветеранів України, якому присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є державним службовцем на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (тобто всупереч встановленого строку не пізніше 31.01.2024, згідно із п. 2.7 розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції»).

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 подав 19.05.2026 о 14:28, унікальний ідентифікатор декларації - 74993Ь7с-ГОс1-495е- b86d-5753e5d92979 (протерміновано на 779 календарних днів).

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо створення та заповнення декларації за 2023 рік лише 19.05.2026.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив ч. 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2023 рік, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, санкцією яких передбачено відповідальність, зокрема, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

26.08.2026 ОСОБА_1 надав клопотання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, де зазначив, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебувають матеріали про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п`яти протоколів про адміністративні правопорушення, складених уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції 09 липня 2026 року, а саме: №47-01/223/26 щодо декларації за 2021 рік, №47-01/224/26 щодо декларації за 2022 рік, №47-01/225/26 щодо декларації за 2023 рік, №47-01/226/26 щодо декларації при звільненні та №47-01/227/26 щодо щорічної декларації за 2024 рік.

Просив врахувати загальні обставини його життя у відповідний період. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він добровільно став на захист України, був мобілізований до Збройних Сил України та протягом 2022-2023 років проходив військову службу. У 2022 році брав участь в обороні м. Бахмут Донецької області, а у 2023 році — у заходах зі звільнення та оборони Вовчанського напрямку Харківської області. Ці обставини викладені не лише у його поясненнях, а й безпосередньо відображені у матеріалах, складених НАЗК. При цьому саме у 2023 році його сім`я зіткнулася з іншою надзвичайно складною обставиною: у його дружини ОСОБА_2 було діагностовано онкологічне захворювання, у серпні 2023 року їй проведено операцію, після чого вона продовжила лікування, перебувала під постійним медичним наглядом та отримала III групу інвалідності. Відтоді він постійно перебуваю поруч із дружиною і допомагаю їй у зв`язку зі станом здоров`я.

Максимальний дворічний строк сплив щодо декларацій за 2021 та 2022 роки — 09.02.2026 року, щодо декларації при звільненні — 01.03.2026 року, щодо декларації за 2023 рік — 31.03.2026 року. Натомість усі протоколи були складені лише 09.07.2026 року, тобто після закінчення граничного строку, встановленого частиною четвертою статті 38 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.08.2026 зазначені матеріали були об`єднані в одне провадження за №727/10197/26.

Тому провадження щодо мене за протоколами №47-01/223/26, №47-01/224/26, №47- 01/225/26 та №47-01/226/26 підлягають закриттю саме з цієї процесуальної підстави.

Іншої, принципово відмінної правової оцінки потребує протокол №47-01/227/26 щодо декларації за 2024 рік.

Відповідно до цього протоколу щорічну декларацію за 2024 рік він мав подати до 00 год. 00 хв. 01 квітня 2025 року.

Сам факт того, що декларацію було подано після цієї дати, він не заперечує.

Для притягнення його до адміністративної відповідальності за цим протоколом недостатньо довести, що декларацію було подано після 01.04.2025 року. Необхідно також установити, що станом на момент закінчення строку її подання він не мав поважної причини, яка перешкоджала своєчасному виконанню цього обов`язку.

Саме в цій частині висновок НАЗК про наявність складу адміністративного правопорушення, на його думку, не відповідає фактичним обставинам справи.

Його дружина ОСОБА_2 є онкохворою. У серпні 2023 року їй було проведено оперативне лікування з приводу онкологічного захворювання. Після операції лікування не закінчилося: вона перебуває під медичним наглядом, проходить контрольні обстеження та лікування, їй встановлено III групу інвалідності, а через стан здоров`я вона потребує його постійної допомоги.

Безпосередньо напередодні закінчення строку подання декларації за 2024 рік стан здоров`я дружини зумовив необхідність її госпіталізації.

Відповідно до виписки-епікризу з медичної карти стаціонарного хворого ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», ОСОБА_2 була госпіталізована 24 березня 2025 року та перебувала на стаціонарному лікуванні до 02 квітня 2025 року.

У його випадку на 01.04.2025 року відсутність своєчасно поданої декларації була обумовлена не байдужістю до вимог закону, не свідомим ухиленням від декларування та не бажанням приховати відомості, а конкретною надзвичайною сімейною обставиною — перебуванням його онкохворої дружини у стаціонарі та необхідністю здійснювати їй допомогу і догляд.

Тому посилання лише на те, що надалі декларацію було подано значно пізніше, не відповідає суті тієї ознаки складу правопорушення, яку закон формулює словами «без поважних причин». Дата подальшого подання декларації підтверджує, що встановлений строк дійсно був порушений. Але сам факт порушення строку він і не заперечує. Предметом правової оцінки має бути інше: чи був цей строк первинно пропущений без поважної причини.

Подальша дата подання декларації може оцінюватися судом у сукупності з іншими обставинами, однак вона не може ретроспективно усунути документально підтверджений факт існування поважної причини саме на момент спливу строку.

Вважає, що ці обставини за своїм характером є об`єктивними, істотними та такими, що безпосередньо стосуються можливості належного виконання ним обов`язку у визначений законом момент.

Стосовно декларацій за 2021, 2022, 2023 роки та декларації при звільненні його прямо визнаю, що мав відповідальніше поставитися до своїх обов`язків, і прошу закрити відповідні провадження виключно через сплив передбаченого законом дворічного строку.

Однак ситуація із декларацією за 2024 рік є іншою саме тому, що на останній день установленого строку існувала конкретна документально підтверджена поважна причина, яка має оцінюватися як обов`язкова складова питання про наявність чи відсутність складу ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За таких обставин вважаю, що провадження за протоколом №47-01/227/26 також підлягає закриттю, однак уже з іншої правової підстави — у зв`язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Просив суд, провадження у справах про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за протоколами №47-01/223/26, №47-01/224/26, №47-01/225/26 та №47-01/226/26 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП граничного строку накладення адміністративного стягнення.

Провадження у справі за протоколом №47-01/227/26 щодо несвоєчасного подання декларації за 2024 рік закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки на момент закінчення встановленого законом строку подання декларації існувала поважна, об`єктивна та документально підтверджена причина її несвоєчасного подання — перебування його дружини ОСОБА_2 , яка має онкологічне захворювання та III групу інвалідності, на стаціонарному лікуванні з 24.03.2025 року по 02.04.2025 року та необхідність здійснення ним допомоги і догляду за нею.

В судовому засіданні прокурор Романова В. С. зазначила, що вказані обставини не можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларацій, оскільки обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасного подання декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Варто наголосити, що ОСОБА_1 неодноразово подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, йому була відома йослідовність дій та строки подання таких декларацій. До того ж, ОСОБА_1 звільнено з посади 31.01.2024, вже після відновлення декларування.

Посилання ОСОБА_1 на те, що у відповідний період він здійснював догляд за дружиною, яка перебувала на стаціонарному лікуванні, саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість своєчасного подання декларації.

Факт хвороби дружини беззаперечно є складною обставиною, яка вимагає додаткових зусиль для належної організації свого життя. Разом з тим, вищевказана обставина не є такою, що унеможливлювала виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо дотримання вимог фінансового контрою, який встановлений законом. При цьому, подання декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не є складною та довготривалою процедурою, яка потребує значного вільного часу. А у випадку, якщо фінансове становище декларанта за звітній період не зазнало істотних змін додатково свідчить про те, що подання декларації не було пов`язано із необхідністю мати значний час для подання декларації та свідчить про безвідповідальне ставлення до виконання обов`язків щодо вимог фінансового контролю, який встановлений законами України.

Окрім того, у ОСОБА_1 був тривалий строк для подання декларації, який визначений Законом України «Про 'запобігання корупції», не враховуючи термін, протягом якого його дружина перебувала на стаціонарному лікуванні.

Так, як вбачається з виписки-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 , остання перебувала на лікуванні лише у період з 24.03.2025 по 02.04.2025, а відтак ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вчасно подати декларації у встановлені законом терміни

Більше того, останній не подав декларації і після лікування, а лише зі спливом значного часу, тривалістю більше року.

Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 не звільняють суб`єкта декларування від виконання встановленого Законом України «Пре запобігання корупції» обов`язку щодо своєчасного подання декларації та не спростовують висновків про доведеність винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності за першими чотирма епізодами, оскільки, на його думку, перебіг відповідних строків необхідно обчислювати з моменту виникнення обов`язку щодо подання декларації, а не з моменту вчинення адміністративного правопорушення, є неспроможним.

Також встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.12.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП останнього звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Таким чином, факт попереднього розгляду щодо нього справи за аналогічним правопорушенням та визнання його винним у його вчиненні об`єктивно підтверджує, що ОСОБА_1 був поінформований про необхідність належного виконання вимог антикорупційного законодавства в частині декларування.

Обставин, що обтяжують відповідальність особи не виявлено.

У зв`язку з цим, датами вчинення ОСОБА_1 правопорушень є 09.10.2025 та 19.05.2026, тобто час несвоєчасного подання ним декларацій, а датою його виявлення є дата складання протоколу, тобто 09.07.2026, оскільки саме на цей час уповноваженим державою органом зібрано усі необхідні докази, що свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності наразі не закінчився.

Просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, які виразилися у несвоєчасному поданні ним без поважних причин декларацій за 2021, 2022, 2023 роки, «при звільненні» та «після звільнення» за 2024 рік та притягнути його до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав повністю, підтвердив факти, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, а також, ще раз наголосив на обставинах, на підставі яких, він вважає можливо закрити провадження у справах. Зазначив, що був обізнаний про призупинення обов`язку щодо подання декларацій на період дії воєнного стану, однак після відновлення такого обов`язку не відстежував зміни законодавства, оскільки, за його словами, був зосереджений на інших обставинах. Не отримував від завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства у справах ветеранів України жодних повідомлень, нагадувань чи застережень щодо необхідності подання декларацій. Після отримання повідомлення від Національного агентства подав усі декларації, обов`язок щодо подання яких виник відповідно до вимог законодавства.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення, що дійсно є дружиною ОСОБА_1 і перебувала на лікуванні у період з 24.03.2025 по 02.04.2025. В цей період її чоловік приїздив до неї зранку і ввечері, весь інший час протягом дня вона була одна в лікарні і сторонньої допомоги не потребувала весь час. Вважає, що за таких обставинах чоловік мав час і можливість подати декларації.

Вислухавши прокурора та ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зважає на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої тадругої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктами правопорушень, визначенихчастинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є суб`єкти декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єкти декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік..

Згідно з п. 2-7 Розділ ХІІІ "Прикінцеві положення" вищевказаного Закону, установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій-чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Декларації, подані під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого статтею 45 цього Закону. Суб`єкти декларування, які подали такі декларації, мають право протягом 14 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо подання виправленої декларації за відповідний звітний період. Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує такому суб`єкту декларування можливість подати виправлену декларацію за відповідний звітний період протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем одержання відповідного звернення суб`єкта декларування.

Вищезгаданим Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023, передбачено декілька видів декларацій, зокрема:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

ОСОБА_1 присвоєно 5 (п`ятий) ранг, присвоєно 4 (четвертий) ранг, державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (а.с.26,27).

Відповідно до наданої Військовою частиною Збройних Сил України Міністерства оборони України інформації, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас 11.11.2023 (а.с.36).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, в тому числі: протоколи про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 року, особову картку державного службовця (а.с.29-30), табель обліку робочого часу (а.с.31-34), лист НАЗК (а.с.38-39), вимоги (а.с.41), положення про відділ у Чернівецькій області Міністерства у справа ветеранів України (а.с.44-47), наказ №1 від 02.01.2023 (а.с.48-49), положення про Сектор у Чернівецькій області (а.с.50-53), табелі обліку робочого часту (а.с.54-57), лист НАЗК (а.с.58-59), письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.61-63), службова записка (а.с.64-67), суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Отже, протокол №47-041/223/26 від 09.07.2026 складено за несвоєчасне подання щорічної декларації за 2021 рік. Граничний термін подання якої тривав до 09.02.2024 року. Фактично подав декларацію 19.05.2026 о 13:51.

Згідно з протоколом №47-01/224/26 від 09.07.2026 правопорушення стосується несвоєчасного подання щорічної декларації за 2022 рік. Граничний термін подання якої тривав до 09.02.2024 року. Фактично подав декларацію 19.05.2026 о 14:17.

Згідно з протоколом №47-01/227/26 від 09.07.2026 правопорушення стосується несвоєчасного подання щорічної декларації за 2024 рік. Граничний термін подання якої тривав до 01.04.2025 року. Фактично подав декларацію 19.05.2026 о 14:37.

Згідно з протоколом №47-01/226/26 від 09.07.2026 правопорушення стосується несвоєчасного подання декларації «після звільнення» за 2024 рік. Граничний термін подання якої тривав до 01.03.2024 року. Фактично подав декларацію 19.05.2026 о 10:43.

Згідно з протоколом №47-01/225/26 від 09.07.2026 правопорушення стосується несвоєчасного подання щорічної декларації за 2023 рік. Граничний термін подання якої тривав до 31.03.2024 року. Фактично подав декларацію 19.05.2026 о 14:28.

ОСОБА_1 було звільнено з державної служби - 31.01.2024 року, вільнено з військової служби в запас 11.11.2023.

Дружина була госпіталізована в період з 24.03.2025 по 02.04.2025.

Таким чином, судом встановлено, що несвоєчасність подання декларацій ОСОБА_1 тривала з 09.02.2024 до 19.05.2026 (протоколи №47-041/223/26 від 09.07.2026, №47-01/224/26 від 09.07.2026), з 01.04.2025 до 19.05.2026 (протокол №47-01/227/26 від 09.07.2026), з 01.03.2024 до 19.05.2026 (протокол №47-01/226/26 від 09.07.2026), з 31.03.2024 до 19.05.2026 (протокол №47-01/225/26 від 09.07.2026), і сягають від року до двох років і трьох місяців. Такий строк не можна визначити як «незначний строк».

Крім того, на момент початку перебігу цих строків ОСОБА_1 вже був звільнений з військової служби в запас і це не може слугувати поважною причиною пропуску ним строків. Крім того, на момент госпіталізації його дружини вже сплинули строк для подання декларацій, тому посилання на цю обставину, як поважну причину є недоречною. Також слід, врахувати пояснення свідка ОСОБА_2 , яка зазначила,що ОСОБА_1 мав можливість, час для своєчасного подання декларацій, оскільки він не знаходився біля неї цілодобово і вона обходилась самостійно під час госпіталізації.

Несвоєчасність подання декларації у ОСОБА_1 не носить разовий характер, оскільки несвоєчасно подані щорічні декларації за 2021, за 2022, за 2023, за 2024 роки та декларація «при звільненні» за 2024 рік.

Враховуючи особу і стан ОСОБА_1 слід зазначити, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.12.2020 ОСОБА_1 вже було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП останнього звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення. Тобто, факт попереднього розгляду щодо нього справи за аналогічним правопорушенням та визнання його винним у його вчиненні об`єктивно підтверджує, що ОСОБА_1 був поінформований про необхідність належного виконання вимог антикорупційного законодавства в частині декларування.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Щодо строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Днем вчинення адміністративного правопорушення є дата несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 - 19.05.2026, отже, 2 роки спливають 19.05.2028 року, днем виявлення є дата складення протоколів – 09.07.2026, отже 6 місяців спливають 09.01.2027 року відповідно. Таким чином, на момент розгляду справи в суді строки притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не сплили.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП судом не встановлено, строк накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення не закінчився.

Крім того, враховую, що відповідно до розділу ІV Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 21.10.2011 р. № 1001/2011, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, слід визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.05.2015, що ОСОБА_1 має прав на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 40-1 КУпАП та п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд уважає що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 33-35, 38, 40-1, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 50 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення.

Суддя Слободян Г.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua