Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №725/4385/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/4385/26

Номер провадження 2/725/1169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року.Чернівецький районний суд м.Чернівці

у складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Чернівецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Ольги Кобилянської,31 м.Чернівці) про визнання батьківства та внесення правильних відомостей про батька дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівців із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що з травня 2022 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з ОСОБА_2 на території Республіки Польща народилася донька ОСОБА_3 .

У свідоцтві про народження дитини, виданого уповноваженими органами Республіки Польща, батьком дитини був записаний ОСОБА_4 , з яким його цивільна дружина перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ще з 03.01.2022 припинили фактичні шлюбні відносини. 12.02.2022 ОСОБА_2 виїхала до Республіки Польща та з цього часу жодного разу на територію України не поверталася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що виключає можливість його біологічного батьківства відносно ОСОБА_5 .

Згідно результату ДНК-експертизи від 25.11.2025 він є біологічним батьком ОСОБА_5 .

За таких обставин просив визнати його батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виключити відомості про ОСОБА_4 як батька дитини. Зобов`язати Чернівецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Управління державної реєстрації актів цивільного стану м.Новогард внести зміни до Книги реєстрації народжень, актовий запис 3204043/00/АU/2023/196377 від 29 серпня 2023 року про народження дитини ОСОБА_5 , змінивши у графі «Батько» з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

25.05.2026 ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, де просив визнати його батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити, що правильними відомостями про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є: ОСОБА_1 ; дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зобов`язати Чернівецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі рішення суду внести відповідні відомості про батька дитини до Державного реєстру актів цивільного стану громадян України та/або вчинити необхідні реєстраційні дії відповідно до рішення суду. У разі наявності у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян України актового запису щодо народження ОСОБА_5 , внести до нього зміни, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Поновити строк звернення до суду, якщо суд дійде висновку про його пропуск.

Ухвалою суду від 26.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

10.06.2026 представник третьої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до суду відзив на позов (письмові пояснення), де вказував, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, а вимогу щодо зобов`язання Першого ВДВС внести зміни до актового запису такою, що суперечить чинному законодавству України та нормам міжнародного приватного права.

Так, Перший ВДВС не має доступу до паперового носія актового запису про народження дитини, не є його тримачем та не може вносити до нього жодних змін, оскільки він складений іноземним (польським) органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити. Додатково пояснив, що у період спільного проживання з відповідачкою у них народилася донька ОСОБА_3 . Однак батьком доньки у свідоцтві про народження було зазначено чоловіка цивільної дружини ОСОБА_2 – ОСОБА_4

25.11.2025 проведено ДНК-експертизу, за результатами якої підтверджено, що він (позивач) є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5 . Із даними позовними вимогами він звертався до суду у Польщі, однак йому було відмовлено у задоволенні позову через пропуск строку на звернення до суду. Оскільки іншого порядку встановити факт батьківства малолітньої ОСОБА_5 немає, просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у режимі відеоконференції позов визнала та не заперечувала щодо його задоволення. Пояснила, що малолітня ОСОБА_3 є її спільною дитиною з позивачем ОСОБА_1 .

Із січня 2022 року вона припинила відносини з колишнім чоловіком ОСОБА_4 , однак їх шлюб розірвано не було, так як за короткий час після цього розпочалася війна і вона переїхала до Польщі. Неодноразово просила чоловіка звернутися до суду для розірвання шлюбу, однак він відповідав, що не має часу на це.

При цьому ОСОБА_4 було відомо, що вона перебуває у фактичних відносинах з іншим чоловіком. Дочка була народжена у Польщі, у зв`язку із чим, уповноваженими працівниками Управління державної реєстрації актів цивільного стану м.Новогард внесено відомості до Книги реєстрації народжень та видано свідоцтво про народження. При цьому батьком ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_4 , оскільки донька народилася до спливу десяти місяців з дня його смерті. Просила позов задовольнити.

Представник Чернівецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Польща народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначено громадян України: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.14).

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (п.2 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, визначення застосовуваного права; підсудність судам України справ з іноземним елементом (ч.1 ст.2 Закону).

Статтею 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

Згідно довідки про реєстрацію особи громадянином України №956, виданої консулом Консульства України в Гданську, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України з часу народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с.16).

Частиною 1 ст.3 вказаного Закону передбачено, що якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

24 травня 1993 року між Україною та Республікою Польща підписано Договір між про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР N 3941-XII ( 3941-12 ) від 04.02.94.

Частинами 2,3 ст.28 вказаного Договору передбачено, що встановлення і оспорювання походження дитини від певної особи регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є мати дитини в момент народження дитини. Але достатнім є дотримання форми визнання дитини, що передбачена законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої визнання має бути або було здійснене.

В справах, зазначених в пунктах 1 і 2, компетентними є органи тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина, а також органи тієї Договірної Сторони, на території якої дитина має місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за N 789 – ХІІ та ч. ч.7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 122 СК України якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер (а.с.23).

Враховуючи те, що смерть ОСОБА_4 настала до спливу десяти місяців до дня народження ОСОБА_5 , то його було зазначено у свідоцтві про народження батьком дитини (а.с.23).

Згідно пояснень сторін, вони зі спільною заявою про визначення походження дитини від батька до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану не зверталися.

В той же час, ч.1 ст.126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/2 з відповідними змінами, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження.

Таким чином, позивачу та відповідачці слід звернутися до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану зі спільною заявою про визначення походження дитини від батька, або надати докази щодо неможливості внесення змін про батька до актового запису про народження ОСОБА_6 , у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про передчасність звернення до суду із даним позовом.

При цьому суд не бере до уваги визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 , оскільки, на думку суду, таке визнання суперечить вимогам чинного законодавства (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Статтею 9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

За результатом вказаної справи встановлено, що актовий запис про народження ОСОБА_5 зареєстрований на території Республіка Польща, у зв`язку із чим відділ державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України не має доступу до вказаного документа, не є його тримачем, а тому не може вносити до нього жодних змін.

Враховуючи вказані вимоги закону та фактичні обставини справи, суд вважає що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.125,126,128,130,134,135 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чернівецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення правильних відомостей про батька дитини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.