Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №725/8607/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/8607/26

Номер провадження 3/725/1678/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749264, ОСОБА_1 16.08.2026 о 19:45год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , образливо чіплялася, висловлювалась нецензурною лайкою та погрожувала ОСОБА_2 , чим ображала його честь та гідність, тим самим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину не визнала. Пояснила, що після паркування свого автомобіля за адресою: АДРЕСА_2 до неї підійшов невідомий чоловік та у агресивній формі став на неї кричати та звинувачувати її у тому, що вона 11.07.2026 під час виїзду із двору здійснила наїзд на кошеня. При цьому він називав її нецензурними словами, ображав та принижував. Вона намагалася пояснити що не робила того, у чому її звинувачує цей чоловік та, щонайменше, він має це якось довести. Так як спокійно владнати ситуацію не вдалося, вона вирішила викликати поліцію.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що був очевидцем конфлікту, який відбувся 16.08.2026 між його знайомою ОСОБА_1 та невідомим чоловіком. Під час конфлікту незнайомець звинувачував ОСОБА_4 , що вона начебто здійснила наїзд на кішку, ображав її, кричав на неї. так як заспокоїти чоловіка словами не вдалося, вони викликали поліцію.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, а також переглянувши відеоматеріали, долучені до справи, суд приходить до наступного висновку:

Так, відповідно до вимог до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Відповідно до вимог ст. 252, ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Вказані вимоги не були дотримані працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749264 від 16.08.2026 щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 16.08.2026 о 19:45год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , образливо чіплялася, висловлювалась нецензурною лайкою та погрожувала ОСОБА_2 , чим ображала його честь та гідність.

Крім того, судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 749263, згідно якого ОСОБА_2 16.08.2026 о 19:45год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , образливо чіплявся, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував ОСОБА_1 , чим ображав його честь та гідність.

Суд вважає, що працівники поліції формально підійшли до своїх обов`язків: не з`ясували причин конфлікту, не встановили належним чином об`єктивних обставин події та склали протокол про адміністративне правопорушення за аналогічним змістом і обставинами відносно обох учасників конфлікту ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) за ст. 173 КУпАП.

Ідентичність вказаних протоколів, зазначення у них однакових дій та обставин вчинення правопорушення обох учасників конфлікту, свідчить про формальний підхід працівників поліції до оформлення адміністративних матеріалів та покладених на них обов`язків щодо збирання доказів, передбачених ч. 2 ст. 251 КУпАП.

Проте, незважаючи на формальний підхід щодо з`ясування обставин правопорушення та його причин, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП. При цьому суд виходить з натупного:

Так, Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

За результатом розгляду справи, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дійсно, стався конфлікт на ґрунті особистої неприязні та взаємних звинувачень.

Проте дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були спрямовані на порушення громадського порядку, а були направлені одне проти одного.

Те, що місцем конфлікту є громадське місце, не є самостійною і достатньою підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 як хуліганських.

Окрім того, у даному випадку, відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що й відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

За таких обставин, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства у розумінні вимог ст. 173 КУпАП.

Згідно ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тлумачить на його користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП необхідно закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,33,124,247,283-285,294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Апеляційного суду Чернівецької області через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.