Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №714/1096/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Суд: Герцаївський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №714/1096/26

Суддя: Єфтемій С. М.

Справа № 3/714/453/26

ЄУН: 714/1096/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. м.Герца

Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешканця

АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України ,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року ОСОБА_1 , у той день о 15 год. 00 хв., перебуваючи за місцем проживання, АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , яке виражалось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме : нанесені ударів по обличчю, внаслідок чого останній завдав шкоду її фізичному здоров`ю.

Такі дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ч.1 ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєні даного правопорушення не визнав та суду пояснив, що проживає із дружиною, донькою та онуками в одному господарстві однак у різних будинках. Так як донька працює у м. Чернівці то за господарством здебільшого доглядає він. У той вечір, коли донька повернулася з роботи, він зайшов до будинку де проживає донька із онуками та повідомив, що у її відсутності до будинку навідаються чужі особи. З даного приводу, донька та найменша онука почала на нього голосно кричати та виштовхнули з будинку. Жодних дій зі своєї сторони по відношенню до доньки він не чинив. Згодом, у той самий вечір приїхали працівники поліції, які покликали його на вулицю та наказали розписатися у якихось документах. Через похилий вік, незадовільний стан здоров`я та незнання української мови, попросив працівника поліції повідомити зміст документів, на що останній відмовився та залишили їх господарство.

Заслухавши пояснення особи що притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши додані до протоколу письмові докази, слід зазначити про наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є : всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП),

Відповідальність за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини, а об`єктивна – полягає у вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілому.

Таким чином, домашнє насильство, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, відповідно до п. 3 ч.1 вказаного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення врегульовано Інструкціею з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції яка затверджена наказом МВС України від 06.11.2015 року за № 1376 по тексту – Інструкція)

Відповідно до п. 4 Інструкції, у разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення.

У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача ( абз. 4 п. 12 Інструкції).

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення) (п. 15 Інструкції).

Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №356713 складеного відносно ОСОБА_1 , останній вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , яке виражалось у нанесені ударів по обличчю останній, чим завдав шкоду фізичного характеру.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (стаття 255 КУпАП) та не може бути перекладено на суд.

Разом із тим, жодних відомостей окрім самого протоколу про те, що ОСОБА_2 було нанесено побої або їй було заподіяно тілесні ушкодження до протоколу не долучено. Будь-яке пояснення ОСОБА_2 до протоколу не долучено.

Також не зазначено про участь перекладача під час складання даного протоколу відповідно до ст. 268 КУпАП.

Відомості про те, що особа, що притягається до відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні, надані суду матеріали не містять.

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього у справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

Отже, під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не були належним чином роз`яснені його права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені статтею 268 КУпАП.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на установлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що в ситуації яка склалася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мав місце конфлікт, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Тому, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Слід зазначити, що конфлікт (лат. conflictus – зіткнення, сутичка) – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Враховуючи вищенаведене, оскільки обставини можливого настання наслідків у виді спричинення фізичної шкоди ОСОБА_2 про які йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», в т.ч. що вони настали внаслідок дій ОСОБА_1 , то означені доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Отже, враховуючи, що наявний в матеріалах адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року який повинен бути первинним і головним доказом в даній справі, складений із грубим порушенням права особи на захист, що робить його очевидно недопустимим доказом, то відсутні підстави заслуховувати в судовому засіданні інших учасників справи.

Також беручи до уваги відсутність інших доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ураховуючи що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку із чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua