Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №615/492/23 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 615/492/23

провадження № 51-1273км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 на вирок Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 серпня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12022221050000264 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 серпня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Вирішено долю речових доказів.

Суд першої інстанції встановив, що у вечірній час 30.12.2022 під час спільного вживання алкогольних напоїв у будинку за місцем проживання ОСОБА_8 в с. Литвинівка Богодухівського району Харківської області між останнім та потерпілою ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка в ході якої ОСОБА_8 умисно завдав потерпілій 5 ударів кулаками обох рук у грудну клітку, 4 удари кулаками в голову, потилицю, ніс та щелепу, після чого взяв зі столу кухонний ніж та завдав їй 5 ударів в шию та грудну клітку. Унаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпіла на місці померла.

При перегляді вироку за апеляційними скаргами засудженого та захисника Харківський апеляційний суд ухвалою від 19 січня 2026 року залишив це рішення без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У поданих касаційних скаргах:

- захисник просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок місцевого суду ґрунтується на припущеннях, оскільки жодних належних та допустимих доказів у доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину органом досудового розслідування не здобуто, а ті що були покладені судом в основу вироку є суперечливими.

Вважає, що протокол огляду місця події від 30.04.2022 проведеного в домоволодінні ОСОБА_8 є недопустимим доказом у справі в зв`язку з допущеними істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що поза увагою судів обох інстанцій залишилися її зауваження про те, що ця слідча дія була проведена без дозволу ОСОБА_8 .

Стверджує, що судами обох інстанцій не перевірено показів ОСОБА_8 про можливу причетність до вбивства свідка ОСОБА_10 , яка проживала в його будинку та мала конфлікти з потерпілою і могла обмовити його.

На переконання захисника, вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину не було доведено в суді поза розумним сумнівом, оскільки очевидним є той факт, що на вилучених у його домоволодінні з місця вбивства ножах та пляшках, якими він користувався, був виявлений його епітелій (пото-жирові сліди), однак цю обставину суди обох інстанцій залишили поза увагою і не перевірили можливу причетність до злочину іншої особи, яка дійсно мала неприязні відносини із потерпілою.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфу, позбавивши ОСОБА_8 можливості довести свою невинуватість і усунути суперечності у справі, чим допустив неповноту судового розгляду.

- прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу та призначити новий розгляд у цьому суді.

Вказує, що у своєму рішенні суд апеляційної інстанції не дав умотивованих відповідей на доводи апеляційних скарг сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, недопустимість зібраних доказів у справі, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та порушення права на справедливий суд, і обмежився лише викладенням вимоги сторони захисту про ухвалення у справі виправдувального вироку, чим не додержався приписів ст. 419 КПК.

З урахуванням зазначеного захисник та прокурор вважають, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання вимог статей 370, 374 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

У судовому засіданні захисник вимоги своєї касаційної скарги та касаційної скарги прокурора підтримав.

Прокурор вимоги касаційної скарги сторони обвинувачення підтримав повністю, а скаргу сторони захисту частково.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Колегія суддів не перевіряє доводи касаційної скарги захисника в частині неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та її незгоди з оцінкою доказів наданою судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки перевірка цих обставин відповідно до вказаних положень закону не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку і має відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законним та обґрунтованим.

Положеннями ст. 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався.

Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК у випадку залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких цю скаргу визнано необґрунтованою.

При перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту апеляційний суд цих вимог закону не дотримався.

Як убачається з матеріалів провадження, у своїх апеляційних скаргах сторона захисту вказувала на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і просила суд апеляційної інстанції скасувати вирок та закрити кримінальне провадження через недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину (т. 5, а. к. п. 165-167, 168-170).

Однак, усупереч положенням ст. 419 КПК, при викладенні у своєму рішенні доводів і вимог апеляційних скарг засудженого та захисника, апеляційний суд лише зазначив їхню вимогу про виправдання засудженого.

На спростування доводів апеляційних скарг апеляційний суд в ухвалі обмежився лише посиланням про обґрунтованість висновку суду першої інстанції у вироку щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням показань свідків у суді та даних, які міститься в письмових доказах, зазначивши у підсумку, що зібрані в кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази доводять вину засудженого у вчиненому.

Однак такий висновок був зроблений апеляційним судом без належного аналізу всіх доводів апеляційних скарг, ретельної перевірки матеріалів провадження та надання вмотивованих відповідей на ці доводи.

Так, без належного аналізу, перевірки та відповіді апеляційного суду залишилися доводи сторони захисту про недоведеність «поза розумним сумнівом» належними і допустимими доказами причетності ОСОБА_8 до вбивства потерпілої ОСОБА_9 .

Зокрема, поза увагою цього суду залишилися доводи сторони захисту щодо:

- суперечностей у показаннях свідка ОСОБА_10 допитаної судом в порядку ст. 225 КПК (на стадії досудового розслідування), які містять розбіжності;

- недопустимості як доказу, протоколу огляду місця події від 30.12.2022, оскільки такий відбувся без дозволу ОСОБА_8 і фактично проводився як обшук, що ставить під сумнів його законність і законність усіх інших похідних від нього доказів;

- показань ОСОБА_8 про причетність до вбивства потерпілої інших осіб, зокрема свідка ОСОБА_10 , з якою у неї були неприязні стосунки;

- безпідставної відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання сторони захисту про призначенні судової психофізіологічної експертизи ОСОБА_8 з використанням поліграфа;

- відсутності інших належних, допустимих і прямих доказів, які б беззаперечно доводили причетність ОСОБА_8 до вбивства потерпілої.

Ці порушення допущені апеляційним судом є істотними у розумінні вимог ч. 1 ст. 412 КПК, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість ухвали, зміст якої не відповідає вимогам статей 370 та 419 цього Кодексу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді касаційної інстанції.

Передбачених ст. 415 КПК обставин, які є підставами для призначення нового розгляду в суді першої інстанції захисник у касаційній скарзі не навела і такого з матеріалів провадження не вбачається, а тому Суд вважає необхідним її касаційну скаргу задовольнити частково, а касаційну скаргу прокурора повністю, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, ретельно, з використанням наданих процесуальних можливостей, уважно перевірити доводи апеляційних скарг сторони захисту, у разі необхідності дослідити докази у справі, з`ясувати правильність встановлення місцевим судом обставини, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону ухвалити у справі законне і обґрунтоване судове рішення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 КПК при скасуванні судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції суд касаційної інстанції вирішує питання про обрання запобіжного заходу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі та з метою забезпечення оперативного розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити, касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 січня 2026 року стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.

Обрати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________ ___________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3