Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №212/11168/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 212/11168/25

провадження № 61-1387св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року в складі колегії суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Громко Н. В., звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ПрАТ «Суха Балка») моральної шкоди, завданої смертю чоловіка від отриманого професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її чоловік ОСОБА_2 з 28 лютого 1995 року до 02 липня 2007 року працював у шахтобудівельному управлінні ВАТ «Суха Балка» мулярем, підземним гірничим робітником, підземним кріпильником. Робота ОСОБА_2 в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу призвела до розвитку у нього професійного захворювання: хронічного обструктивного захворювання легень 1 ступеня (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН першої ст. За життя ОСОБА_2 06 червня 2017 року встановлено стійку втрату працездатності 60 %, з яких 45% за радикулопатією, 15% за ХОЗЛ, безстроково та присвоєно ІІІ групу інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19 вересня 2025 року № 125/25/1595/В встановлено наявність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та отриманим ним за життя професійним захворюванням легень.

Позивачка зазначала, що у зв`язку із втратою чоловіка вона зазнала душевного болю й сильного емоційного стресу, чим їй завдано моральну шкоду, яку просить стягнути з ПрАТ «Суха Балка» у розмірі 600 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Покровський районний суд міста Кривого Рогу рішенням від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю особи, пов`язаною з виробництвом, у розмірі 400 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Стягнув із ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судові витрати в розмірі 4 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причина смерті чоловіка позивачки пов`язана із його хронічним професійним захворюванням. Внаслідок його смерті позивачці спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, позбавлено моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, суд вважав, що позивачці заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування у розмірі 400 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Суха Балка» оскаржило його в апеляційному порядку.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Суха Балка» залишив без руху та надав строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання цієї ухвали. Попередив особу, яка подає апеляційну скаргу, що у випадку невиконання цієї ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху мотивована тим, що особа, яка подає апеляційну скаргу у цій справі, має сплатити судовий збір у розмірі 6 000,00 грн, однак до апеляційної скарги доказів сплати судового збору не надано.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2025 року апеляційну скаргу ПрАТ «Суха Балка» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 жовтня 2025 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху ПрАТ «Суха Балка» отримало через підсистему «Електронний суд» 21 листопада 2025 року, однак станом на 29 грудня 2025 року заявник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не відреагував на зазначену ухвалу та недоліки апеляційної скарги не усунув.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала

28 січня 2026 року ПрАТ «Суха Балка» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заявник указує на те, що 26 листопада 2025 року на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ПрАТ «Суха Балка» на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків разом із оригіналом платіжної інструкції щодо оплати судового збору, яке 27 листопада 2025 року отримано Дніпровським апеляційним судом.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 18 лютого 2026 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у цій справі, витребував справу із суду першої інстанції.

У березні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2026 року цю справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.

Фактичні обставини, встановлені судами

25 березня 1983 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно « ОСОБА_4 ». 04 березня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. 21 квітня 2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Актом № 31 розслідування хронічного професійного захворювання від 04 травня 2007 року проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання радикулопатії попереково-крижової та шийної, хронічного обструктивного захворювання легень І ст. ОСОБА_2 . Комісією встановлено, що вказані хронічні професійні захворювання виникли у ОСОБА_2 внаслідок його роботи у важких умовах праці за професіями навантажника та кріпильника. 06 червня 2017 року ОСОБА_2 довідкою МСЕК встановлено стійку втрату працездатності 60 %, з яких 45% за радикулопатією, 15% за ХОЗЛ, безстроково та присвоєно 3 групу інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19 вересня 2025 року № 125/25/1595/В встановлено наявність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та отриманим ним за життя професійним захворюванням легень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституція України як закон прямої дії має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп; абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Забезпечення права на справедливий суд відіграє особливу роль у демократичному суспільстві, є його базовою цінністю, яка має вирішальне значення у безперешкодній реалізації основоположних прав і свобод людини і громадянина та дотриманні принципу верховенства права загалом. Водночас однією з важливих гарантій цього права є можливість оскарження судових рішень в апеляційному порядку.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року (заява № 15123/03) в пунктах 54, 55 зазначено, що беручи до уваги особливості порядку апеляційного оскарження за українським законодавством, право заявника на доступ до апеляційного суду було захищено основоположними гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції. У цьому зв`язку суд нагадує, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Отже, апеляційне провадження є однією із процесуальних гарантій захисту прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року, заява № 19164/04). Аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» (Shishkov v. russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111, заява № 26746/05)).

У цій справі, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Суха Балка» подало апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Суха Балка» залишив без руху та надав строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання цієї ухвали. Попередив особу, яка подає апеляційну скаргу, що у випадку невиконання цієї ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху мотивована тим, що особа, яка подає апеляційну скаргу у цій справі має сплати судовий збір у розмірі 6 000,00 грн, однак до апеляційної скарги докази сплати судового збору не надано.

21 листопада 2025 року ПрАТ «Суха Балка» отримало через підсистему «Електронний суд» ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Останнім днем визначеного заявнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги було 01 грудня 2025 року.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем та/або отримання апеляційним судом будь-яких документів від відповідача на усунення недоліків апеляційної скарги у період з 21 листопада 2025 року до 29 грудня 2025 року.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2025 року апеляційну скаргу ПрАТ «Суха Балка» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 жовтня 2025 року вважав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху ПрАТ «Суха Балка» отримало через підсистему «Електронний суд» 21 листопада 2025 року, однак станом на 29 грудня 2025 року заявник не виконав вимоги вказаної ухвали, не відреагував на зазначену ухвалу та недоліки апеляційної скарги не усунув.

З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У цій справі апеляційний суд установив, що всупереч наведеним вимогам процесуального закону до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України (вимоги частини другої статті 357 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказана норма є імперативною, а тому, установивши, що заявник не повністю усунув недоліки апеляційної скарги і не виконав вимоги апеляційного суду щодо надання копій апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу, що відповідає вимогам статей 185, 356 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, заявником не підтверджено. Так, доводи касаційної скарги про те, що заявником 26 листопада 2025 року ПрАТ «Суха Балка» на адресу апеляційного суду направлено клопотання про усунення недоліків разом з оригіналом платіжної інструкції щодо оплати судового збору і 27 листопада 2025 року вказане клопотання отримано Дніпровським апеляційним судом є неприйнятними, оскільки не підтверджені матеріалам справи.

Подаючи касаційну скаргу у цій справі, відповідач указував, що докази виконання ним вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема опис вкладення та квитанції поштового оператора, ним долучені до матеріалів справи. Разом із тим, указані докази відповідачем долучені не були, матеріали справи таких доказів не містять. До касаційної скарги такі докази відповідач також не додав. Серед додатків до касаційної скарги зазначено лише: довіреність, витяг з ЄДР, докази сплати судового збору (за подання касаційної скарги), докази направлення касаційної скарги з додатками позивачці та її представнику, квитанція про надсилання касаційної скарги представнику ОСОБА_5 , копія довіреності, виданої відповідачем ОСОБА_6, на представництво інтересів ПрАТ «Суха Балка».

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Обов`язок із виконання цих вимог законом покладено на особу, яка подала апеляційну скаргу (в цій справі - на відповідача ПрАТ «Суха Балка»).

Тобто відповідач згідно з вимогами ЦПК України має надати докази виконання ним відповідного обов`язку, чого ПрАТ «Суха Балка» у цій справі не зроблено.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів усунення заявником вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху у жоден спосіб. Таких доказів заявник не навів і в касаційній скарзі.

Апеляційний суд указав заявнику на недоліки апеляційної скарги, надав строк на їх усунення та роз`яснив наслідки невчинення відповідних дій. Тобто у цій справі апеляційний суд у повній мірі забезпечив ПрАТ «Суха Балка» можливість вчинити дії, які є необхідними для розгляду його апеляційної скарги та забезпечення йому права на доступ до правосуддя.

Безпідставне прийняття у цій справі апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам щодо її форми і змісту, є порушенням принципу рівності сторін спору та диспозитивності цивільного судочинства.

При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних апеляційним судом недоліків апеляційної скарги, заявник має право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яка відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За вимогами частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка»

залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. В. Сердюк

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара