Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №120/16104/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 120/16104/25

адміністративне провадження № К/990/36147/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів -Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (головуючий суддя Віятик Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року (головуючий суддя Курко О.П., судді Ватаманюк Р.В., Боровицький О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025, №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, якими визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2025 роки.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025 року, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року, №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року

рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Вінницькій області (Могилів-Подільська ДПІ) з 18.06.2012 року по теперішній час.

Основні види діяльності (КВЕД) позивача є: 10.71- виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, 10.72 виробництво сухарів печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав (номер 437316521) ОСОБА_1 з 18.02.2022 року на праві власності належить земельна ділянка площею 3,371 га, що розташована на території Могилів-Подільської ОТГ за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510400000:00:004:0709 з цільовим призначенням: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

ГУ ДПС у Вінницькій області проведено розрахунки земельного податку на 2025 рік за даною земельною ділянкою та винесені позивачу податкові повідомлення-рішення: №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025, №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2025 роки.

Позивач у порядку досудового врегулювання спору здійснював адміністративне оскарження оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Рішеннями ДПС України за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги без задоволення.

Вказано, що скаржник обліковується як фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2 групи з 01.10.2023. Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 власну земельну ділянку з кадастровим номером 0510400000:00:004:0709 надає у оренду ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦАК» (ЄДРПОУ 42796845). Відтак, є платником податку на майно в частині земельного податку на земельну ділянку і у податкового органу відсутні підстави застосування вимог підпункту п. 297.1 ст. 297 ПКУ при нарахуванні земельного податку за зазначену земельну ділянку та відкликання.

Не погоджується із оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями статті 269 ПК України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пункту 269.2 статті 269 ПК України, особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Приписами статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Положеннями пункту 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, передбачених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

За приписами підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України (у редакції Закону України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві») платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, крім податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов`язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку.

У свою чергу, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що для надання пільг платнику єдиного податку потрібно наявність двох умов:

1) використання позивачем власної земельної ділянки у своїй господарській діяльності;

2) наявність у нього статусу платника єдиного податку І-ІІІ групи.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Вінницькій області (Могилів-Подільська ДПІ) з 18.06.2012 року по теперішній час.

В оскаржуваний період 2022-2025 роки позивач здійснював підприємницьку діяльність з 10.71- виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72), за наступними системами оподаткування:

01.07.2021-30.09.2023 загальна система оподаткування;

01.10.2023 теперішній час спрощена система оподаткування (єдиний податок 2 група).

Щодо доводів позивача про протиправність нарахування сум грошового зобов`язання з земельного податку за період 2022-2024 роки за відсутності даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та із застосування коефіцієнту індексації у спосіб, не передбачений ст. 289 ПК України, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою правильності нарахування земельного податку ГУ ДПС у Вінницькій області надіслано запит (вих. №5670/5/02-32-24-10-17 від 11.06.2025) ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за цільовим призначенням земельної ділянки 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» в 2025 році.

Відповідно до отриманої відповіді від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за вх.№39300/6 від 18.06.2025 здійснено нарахування земельного податку відповідно до нормативно-грошової оцінки земельних ділянок на 2025 рік.

12.08.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області було надіслано запит №46802/5/02-32-24-10-17 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за цільовим призначенням земельної ділянки 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» в 2022- 2024 роках.

Згідно із відповіддю ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (№ 53034/6 від 13.08.2025) надано нормативно-грошову оцінку на 2025 рік; надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022-2024 роки не вбачається за можливе, так як дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, однак по даних земельних ділянках не замовлялись і не формувались витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Держгеокадастру від 12.01.2026 повідомлено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08. Додатково зазначено, що коефіцієнти індексації НГО у розрізі років становить, зокрема, 2022- 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 1,051 (для всіх категорій земель); 2024 1,12 (для всіх категорій земель).

У 2025 році відповідно до рішення Могилів-Подільської міської ради № 02-22/1462 від 24.07.2024 визначена ставка податку у розмірі 2% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У 2022-2024 роках відповідно до рішення Могилів-Подільської міської ради № 249 від 30.06.2021 визначена ставка податку у розмірі 2% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, ГУ ДПС у Вінницькій області, керуючись нормами статті 289 ПК України, здійснено нарахування земельного податку за земельну ділянку площею 3,371 га за кадастровим номером 0510400000:00:004:0709 з цільовим призначенням та використанням (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за адресою: м. Могилів-Подільський, вул. Незалежності, 152, яка перебуває у власності ОСОБА_1 з 18.02.2022 року та винесені податкові повідомлення-рішення:

За 2025 рік - №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025 на суму 528 048,32 грн. Розрахунок: 26402415,92 (НГО земельної ділянки за 2025 р.) * 2% (ставка)=528048,32 грн.

За 2024 рік - №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025 на суму 471 471,7 грн. Розрахунок: 23573585,64 (НГО земельної ділянки за 2025 р., зменшена на коефіцієнт індексації - 1,12) * 2%=471471,7 грн.

За 2023 рік - № 1140931-2410-012-UA05080050000023603 від 29.08.2025 на суму 448 593,45 грн. Розрахунок: 22429672,5 (НГО земельної ділянки за 2024 р., зменшена на коефіцієнт індексації 1,051) * 2%=448593,45 грн.

За 2022 рік - № 1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 на суму 389 600,34 грн. Розрахунок: 19504063,00 (НГО земельної ділянки за 2023 р., зменшена на коефіцієнт індексації 1,15) * 2%=390081,2 грн, проте оскільки земельна ділянка перебуває у власності з 17.02.2022, земельний податок розраховано: 390081,2:365*318=389600,34 грн.

З метою нарахування земельного податку за 2022 - 2024 роки ГУ ДПС у Вінницькій області використано коефіцієнти індексації НГО на зменшення, взявши за основу НГО на 2025 рік.

Стосовно правильності нарахування земельного податку за 2022-2024 роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Базою оподаткування платою за землю відповідно до статті 271 ПК України є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахування коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПК України.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший пункту 289.1 статті 289 ПК України).

Абзацом першим і п`ятим пункту 289.2 статті 289 ПК України визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Це означає, що індексація нараховується не лише за поточний рік, а накопичується за всі роки, починаючи з дати останньої нормативної грошової оцінки ділянки. Отже, за рік, у якому затверджено НГО земельної ділянки, коефіцієнт не застосовується (він дорівнює 1), а коефіцієнти за кожен рік перемножуються.

Кумулятивний коефіцієнт індексації це добуток щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки (НГО) земель за весь період з моменту останньої оцінки до поточного року. Він показує загальне зростання вартості землі та застосовується для розрахунку земельного податку й орендної плати.

Тобто, в ПК України чітко зазначено, що коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки.

Відповідно в даному випадку, враховуючи, що згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на запит ГУ ДПС у Вінницькій області нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 за періоди до 2025 року відсутня, то ГУ ДПС у Вінницькій області мало право нараховувати земельний податок починаючи з 2025 року і далі із кумулятивним врахуванням щорічних коефіцієнтів індексації НГО.

ГУ ДПС у Вінницькій області протиправно використано коефіцієнти індексації за 2021 - 2023 роки на зменшення, взявши за основу нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2025 рік.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначено, що ГУ ДПС у Вінницькій області при визначенні та нарахуванні земельного податку позивачу за 2022-2024 роки діяла поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, визначений законами України, що вказує на протиправність винесених податкових повідомлень-рішень якими визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2024 роки.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, №1140930-2410-0212- A05080050000023603 від 27.08.2025 обґрунтовано визнані судами попередніх інстанцій протиправними та скасовано їх.

Щодо нарахування позивачу податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2025 рік та прийняття податкового повідомлення-рішення № 738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025 колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 17.06.2025. Водночас відповідь ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок (вх. № 39300/6) отримана відповідачем лише 18.06.2025, тобто після прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення контролюючий орган не мав належним чином підтверджених відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які є необхідними для визначення розміру податкового зобов`язання.

В касаційній скарзі контролюючий орган зазначає, що отримавши лист-відповідь від 17.06.2025 від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ГУ ДПС у Вінницькій області зареєструвало його 18.06.2025 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 17.01.2018 «Деякі питання документування управлінської діяльності», якою затверджено Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну.

Колегія суддів вважає такі доводи помилковими, оскільки відповідно до пункту 158 зазначеної Інструкції, документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження, створювані - у день підписання або затвердження.

Будь-яких належних та допустимих доказів порушення строків та процедури реєстрації вхідних документів у ГУ ДПС у Вінницькій області, які б підтверджували реєстрації відповідно листа не в день його надходження, відповідач не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, з урахуванням наведеного у сукупності суд не знайшов передбачених КАС України підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої ст. 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

М.М.Яковенко