Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №646/8291/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/8291/26

Провадження № 2/646/5069/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 вересня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 року та кредитним договором №P29.338.71083 від 05.07.2017 року в загальному розмірі 117323,83 грн, з яких:

- за кредитним договором №Z70.205.72837 становить 60013,32 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 23053,17 грн; заборгованість за процентами – 36960,15 грн; заборгованість за комісією – 0 грн;

- за кредитним договором №P29.338.71083 становить 57310,51 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 18000 грн; заборгованість за процентами – 39310,51 грн; заборгованість за комісією – 0 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.05.2017 та 05.07.2017 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладені кредитні договори №Z70.205.72837 та №P29.338.71083, відповідно до яких останньому надані кредити у розмірі 23700,00 грн та 18000,00 грн, строком на 36 місяців із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіками платежів.

26.11.2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №12/85. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 року та кредитним договором №P29.338.71083 від 05.07.2017 року.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 року провадження у цій цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи провести без її участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі «Судова влада України», своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

30.05.2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № №Z70.205.72837, що містить власноручний підпис відповідача. Також між АТ «Ідея Банк» та відповідачем підписано – згоду-повідомлення фізичної особи-клієнта Банку від 30.05.2017, заяву анкету від 30.05.2017 та заяву-акцепт № Z70.205.72837 до Договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ «ІДЕЯ БАНК» від 30.05.2017, які містять власноручний підпис відповідача.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 23700,00 грн під 15.00% річних, строком на 36 місяців.

Відповідно до п. 1.14 договору – банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно з п. 1.3 договору - за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5.50%.

Відповідно до п. 1.4 договору - станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15%.

Згідно з п. 3.3.1 договору - за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Банк має право нараховувати пеню, за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі: 0,15% в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за цим Договором.

Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 від 30.05.2017 та виписки по рахунку відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 23700 грн.

Як вбачається з довідки-розрахунку, складеної АТ «Ідея Банк», заборгованість відповідача за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 станом на 26.11.2020 складає 60013,32 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 23053,17грн; заборгованість за процентами – 36960,15 грн; заборгованість за комісією – 0 грн.

05.07.2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № P29.338.71083, що містить власноручний підпис відповідача. Також між АТ «Ідея Банк» та відповідачем підписано – згоду-повідомлення фізичної особи-клієнта Банку від 05.07.2017, заяву анкету від 05.07.2017 та заяву-акцепт № P29.338.71083до Договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ «ІДЕЯ БАНК» від 05.07.2017, які містять власноручний підпис відповідача.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 18000,00 грн під 15.00% річних, строком на 36 місяців.

Відповідно до п. 1.14 договору – банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно з п. 1.3 договору - за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6,00%.

Відповідно до п. 1.4 договору - станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління Банку, становить 9.5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15,5000%.

Згідно з п. 3.3.1 договору - за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Банк має право нараховувати пеню, за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі: 0,15% в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за цим Договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань Позичальником на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 від 05.07.2017 та виписки по рахунку відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 18000 грн.

Як вбачається з довідки-розрахунку, складеної АТ «Ідея Банк», заборгованість відповідача за кредитним договором №P29.338.71083 станом на 26.11.2020 становить 57310,51 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 18000 грн; заборгованість за процентами – 39310,51 грн; заборгованість за комісією – 0 грн.

26.11.2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №12/85.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 року та кредитним договором №P29.338.71083 від 05.07.2017 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію № 20282 від 26.11.2020.

За приписами частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з позицією Європейського Суду з прав людини в аспекті оцінки аргументів сторін, сформовану по справі «Серявін та інші проти України» № 4909/04, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» № 303A, п. 29).

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Окрім того, суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Стосовно заборгованості відповідача за основним боргом, відсотками у зазначеному позивачем розмірі суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

У якості доказу про наявність заборгованості відповідача в загальному розмірі 117323,83 грн, з яких:

- за кредитним договором №Z70.205.72837 становить 60013,32 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 23053,17 грн; заборгованість за процентами – 36960,15 грн;

- за кредитним договором №P29.338.71083 становить 57310,51 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 18000 грн; заборгованість за процентами – 39310,51 грн; детального розрахунку сум заборгованості за зазначеними вище опціями позивачем суду не надано.

Надана позивачем виписка за кредитним рахунком не може вважатись безумовним доказом підтвердження достовірності розміру заборгованості в частині нарахованих та несплачених відсотків, оскільки в даних виписках не міститься інформація про розмір відсоткової ставки, яка застосовувалася АТ «Ідея Банк», нарахування та сплату процентів тощо, що позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування/сплати процентів за договорами у заявлених розмірах.

Отже, суд критично ставиться до підтвердження заборгованості у зазначеному розмірі наданою довідками-розрахунками, які не відображають ні період, за який здійснювався розрахунок заборгованості за основним боргом, нарахування несплачених відсотків за користування кредитом, ні відсоткову ставку, ні залишкову суму кредиту, на яку, згідно із договором, мають бути нараховані відсотки.

Таким чином, із змісту зазначених документів неможливо встановити наявність заборгованості у заявленому позивачем розмірі - 117323,83 грн.

За відсутності інших належних та допустимих доказів суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи довідки-розрахунки заборгованості, складені первісним кредитором, та виписки по рахунку за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 року та кредитним договором №P29.338.71083 від 05.07.2017, у наданому вигляді не містять достатніх відомостей для підтвердження заявленого розміру заборгованості.

Сам по собі договір факторингу та реєстр прав вимоги до нього, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.

Отже суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за кредитним договором №Z70.205.72837 у розмірі 36960,15 грн та за кредитним договором №P29.338.71083 у розмірі 39310,51 грн не підтверджені належними доказами.

При цьому надані позивачем виписки по рахунку підтверджують лише факт видачі кредитних коштів у розмірі 23700,00 грн та 18000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, а саме - за кредитним договором №Z70.205.72837 у розмірі 23053,17 грн та за кредитним договором №P29.338.71083 у розмірі 18000 грн є обґрунтованими, підтверджується наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із вимогами частин першої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинне здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками, який заявлений до стягнення, тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 41053,17 грн, з яких за кредитним договором №Z70.205.72837 у розмірі 23053,17 грн та за кредитним договором №P29.338.71083 у розмірі 18000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1863,15 грн (5324,80 грн*34,99%) .

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України - інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було довірено Адвокатському об`єднанню «Апологет», представником якого є Усенко М.І.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025, копії детального опису наданих послуг до акту № 1210 та № 1533 за договором про надання правничої допомоги від 08.06.2026, копію актів наданих послуг № 1210 та № 1533 від 08.06.2026 на загальну суму 16000 грн.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (34,99%), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5598,40 грн - з урахуванням пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором №Z70.205.72837 від 30.05.2017 року та кредитним договором №P29.338.71083 від 05.07.2017 року в загальному розмірі 41053 (сорок одна тисяча п`ятдесят три) гривні 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5598 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) гривні 15 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, р/р НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Є. Серпутько