Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №120/693/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №120/693/24

адміністративне провадження № К/990/13766/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів: Васильєвої І. А., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 120/693/24

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: М. М. Капустинський, В. Б. Шидловський, Т. В. Сапальова) від 24 лютого 2026 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (далі - ТОВ «Вінницька птахофабрика», позивач, Товариство) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС, відповідач, скаржник, податковий/контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28 листопада 2023 року № 1033/32-00-23-32/35878908, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 613 137 823,55 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 153 284 455,89 грн.

2. Справа розглядалася судами неодноразово.

3. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 10 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28 листопада 2023 року № 1033/32-00-23-32/35878908.

Стягнув на користь ТОВ «Вінницька птахофабрика» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 280 грн та 20 000 грн витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

4. Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Східне МУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

5. Постановою Верховного Суду від 01 травня 2025 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

6. За наслідками нового розгляду справи, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року.

7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, через систему «Електронний суд» 30 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Вінницька птахофабрика» відмовити у повному обсязі. Змінити розподіл судових витрат в порядку, передбаченому частиною шостою статті 139 КАС України.

8. Постановою Верховного Суду від 26 січня 2026 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 120/693/24 залишено без змін.

9. 09 вересня 2025 року ТОВ «Вінницька птахофабрика» подано до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат на правову допомогу, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат Товариства на професійну правову допомогу в суді касаційної інстанції та в суді апеляційної інстанції при новому розгляді в загальному розмірі 396 311,28 гривень.

10. 29 вересня 2026 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло заперечення на заяву розподіл судових витрат на правову допомогу. Відповідач вказав, що поданий позивачем до матеріалів справи «акт надання послуг № 128 від 23.07.2025» не відповідає вимогам статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не є детальним та фактично лише зазначає про надання робіт адвокатським об`єднанням позивачу, що не враховує і не підтверджує реально здійснені витрати позивачем, необхідні для надання правничої допомоги. Вказує, що винагорода адвоката у розмірі 396 311,28 грн не є співрозмірною складності справи та витраченому часу. Просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання по розподілу судових витрат ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» на професійну правову допомогу в суді касаційної інстанції та в суді апеляційної інстанції в повному обсязі.

11. Додатковою постановою Сьомий апеляційний адміністративний суд від 24 лютого 2026 року заяву представника ТОВ «Вінницька птахофабрика» задоволено частково.

Стягнуто на користь ТОВ «Вінницька птахофабрика» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви ТОВ «Вінницька птахофабрика» щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

12. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткової постанови, відповідач 26 березня 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про винесення додаткового рішення відмовити у повному обсязі.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

14. 27 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 120/693/24 залишити без змін.

15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Частково задовольняючи заяву ТОВ «Вінницька птахофабрика», суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 396 311,28 грн - не є обґрунтованим з огляду на заявлену кількість часу, витраченого на надання правничої допомоги, та відповідний розмір оплати. Тому, керуючись критеріями співмірності, обґрунтованості та пропорційності, суд зменшив суму таких витрат до 50 000 грн.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволення заяви, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

18. На обґрунтування касаційної скарги скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 134, 139, 242 КАС України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 440/7120/20, щодо необхідності оцінки реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

19. Скаржник стверджує, що, зменшивши заявлені позивачем витрати з 396 311,28 грн до 50 000 грн, суд апеляційної інстанції не навів обґрунтованого розрахунку присудженої суми та мотивів, з яких визнав її співмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим адвокатом часом. На думку скаржника, наданий позивачем акт надання послуг від 23 липня 2025 року № 128 не містить детального опису виконаних робіт, а з банківських виписок неможливо ідентифікувати кожну окрему послугу, оскільки в них зазначено лише про надання юридичних послуг. У зв`язку із цим скаржник вважає, що позивач не підтвердив реальність і необхідність понесених витрат, а присуджена сума не є співмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

20. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив умови договору про надання правничої допомоги та додаткових угод до нього, якими, за твердженням скаржника, не передбачено стягнення відповідних витрат із суб`єкта владних повноважень. Також скаржник посилається на незастосування судом частини першої статті 133 КАС України та зазначає, що кошторисом відповідача передбачено видатки лише на сплату судового збору, натомість видатки на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

21. На підтвердження своїх доводів скаржник також посилається на висновки, викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17 та від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 щодо критеріїв реальності, обґрунтованості й співмірності витрат на професійну правничу допомогу та необхідності їх документального підтвердження.

22. З огляду на викладене скаржник вважає, що оскаржувана додаткова постанова ухвалена без повного та всебічного з`ясування обставин і належного мотивування.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Відповідно до частини першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

25. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

26. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

27. Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

28. У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

29. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

30. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

31. Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

32. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

33. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

34. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

35. Як установив суд апеляційної інстанції, надання адвокатським Об`єднанням АДЕР ХАБЕР адвокатських послуг ТОВ «Вінницька птахофабрика» професійної правничої допомоги підтверджується:

1. Копія договору про надання правової допомоги № 01/12-2023 від 26 грудня 2023 року разом з квитанцією про накладання електронних підписів (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

2. Копія Додаткової угоди № 2 від 23 серпня 2024 року разом з квитанцією про накладання електронних підписів (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

3. Засвідчена копія рахунку рахунок № 107 від 23 серпня 2024 року разом з квитанцією про накладання електронного підпису (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

4. Засвідчена копія виписки з банківського рахунку АО АДЕР ХАБЕР за 10 вересня 2024 року (оригінал в електронному вигляді наявний у АО АДЕР ХАБЕР).

5. Засвідчена копія рахунку № 74 від 05 травня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронного підпису (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

6. Засвідчена копія виписки з банківського рахунку АО АДЕР ХАБЕР за 29 травня 2025 року (оригінал в електронному вигляді наявний у АО «АДЕР ХАБЕР»).

7. Засвідчена копія акту надання послуг № 68 від 05 травня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронних підписів (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

8. Засвідчена копія звіту від 05 травня 2025 року (оригінал наявний у Товариства).

9. Копія Додаткової угоди № 3 від 22 травня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронних підписів (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

10. Копія Рахунку на оплату № 87 від 22 травня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронного підпису (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

11. Копія Рахунку на оплату № 149 від 23 липня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронного підпису (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

12. Копія виписки по рахунку від 05 серпня 2025 року (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

13. Копія виписки по рахунку від 15 серпня 2025 року (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

14. Копія Акту надання послуг № 128 від 23 липня 2025 року разом з квитанцією про накладання електронних підписів (оригінал в електронному вигляді наявний у Товариства).

15. Засвідчена належним чином копія звіту щодо надання правової допомоги від 23 липня 2025 року (оригінал наявний у Товариства).

16. Доказ направлення копії заяви із додатками іншому учаснику (оригінал).

36. Оцінивши обґрунтованість заявлених витрат, суд апеляційної інстанції визнав їх розмір - 396 311,28 грн - таким, що не відповідає кількості часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, та вартості наданих послуг, у зв`язку із чим, керуючись критеріями співмірності, обґрунтованості та пропорційності, зменшив суму відшкодування до 50 000 грн.

37. ТОВ «Вінницька птахофабрика» додаткову постанову не оскаржило, тому в межах цього касаційного провадження перевірці підлягає законність судового рішення лише в частині стягнення на користь Товариства 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

38. Заперечуючи проти відшкодування цієї суми, контролюючий орган посилається на невідповідність акта надання послуг вимогам статті 134 КАС України, неможливість ідентифікувати окремі послуги за банківськими виписками, відсутність підтвердження реальності понесених витрат та неспівмірність присудженої суми зі складністю справи й витраченим адвокатом часом.

39. Водночас, доводи касаційної скарги зводяться до загального твердження про неспівмірність витрат, стягнутих на користь Товариства, та не містять належного обґрунтування неправильності вирішення судом апеляційної інстанції питання про їх розподіл. З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів наданих послуг контролюючий орган не зазначає, які саме витрати та в якому розмірі є неспівмірними, а також які з них, на його думку, були безпідставно враховані судом при визначенні суми, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Водночас суд апеляційної інстанції вже зменшив заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу з 396 311,28 грн до 50 000 грн.

40. Наведені доводи фактично спрямовані на повторну оцінку поданих доказів та встановлення іншого розміру витрат, що відповідно до частини другої статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

41. Посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду щодо критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції застосував відповідні критерії під час вирішення питання про розподіл судових витрат та саме з огляду на них не присудив Товариству всю заявлену суму. Отже, застосований апеляційним судом підхід не суперечить висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник.

42. Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на те, що договором про надання правничої допомоги та додатковими угодами до нього не передбачено стягнення відповідних витрат із суб`єкта владних повноважень, оскільки підстави й порядок розподілу судових витрат визначаються процесуальним законом та не залежать від наявності такої умови в договорі між адвокатом і клієнтом.

43. Відсутність у кошторисі суб`єкта владних повноважень видатків на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не звільняє його від установленого судовим рішенням обов`язку щодо їх компенсації стороні, на користь якої вирішено справу. Положення статті 133 КАС України не встановлюють такого звільнення та не ставлять розподіл судових витрат у залежність від передбачення відповідних видатків у кошторисі суб`єкта владних повноважень.

44. Твердження скаржника про недослідження доказів і ненадання оцінки його запереченням не підтверджують порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 242 КАС України. Як убачається з оскаржуваної додаткової постанови, суд урахував заперечення відповідача та саме з огляду на наведені в них доводи частково задовольнив заяву Товариства.

45. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Вінницька птахофабрика» та стягнення на його користь 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Визначений судом розмір відшкодування відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності, а наведені скаржником доводи не дають підстав для іншого висновку.

46. При цьому, касаційна скарга відповідача не містить відомостей про обставини, які б давали підстави для здійснення іншого розподілу витрат на правничу допомогу, а також свідчили б про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для скасування додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 120/693/24 та задоволення касаційної скарги в цій частині відсутні.

47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 120/693/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов