Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №990/45/26 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №990/45/26

адміністративне провадження № П/990/45/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження

справу №990/45/26

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправним та скасування рішення, -

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 17.02.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 15.01.2026 №6/ас-26 про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

ІІ. РУХ СПРАВИ

2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.

3. Верховний Суд ухвалою від 24.02.2026 відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.04.2026 о 12 год. 00 хв.

4. За результатами судового засідання 20.05.2026 Суд за погодженням зі сторонами вирішив розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).

6. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся ОСОБА_1 як особа, яка відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі- Закон №1402-VIII), тобто має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), а саме наукової роботи, професійної діяльності адвоката чи на посаді судді, щонайменше сім років.

7. На підтвердження досвіду професійної діяльності адвоката Гребінь О.О. надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.04.2012 №4859/10, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.04.2012 №240, а також копії судових рішень у справах, у яких кандидат брав участь як захисник. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю кандидата зупинено згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI - на підставі подання заяви про зупинення адвокатської діяльності від 17.11.2020.

8. Указом Президента України від 16.11.2020 №501/2020 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

9. Рішенням Комісії від 04.03.2024 №105/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

10. Рішенням Комісії від 21.10.2024 №323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). ОСОБА_1 успішно склав тестування та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

11. Рішенням Комісії від 20.01.2025 №16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.

12. Рішенням Комісії від 17.04.2025 №89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. ОСОБА_1 виконав практичне завдання та його допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

13. Рішенням Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів, зокрема на посади суддів Київського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії ОСОБА_2 .

Висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД)

14. 13.01.2026 на адресу Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

15. У висновку йдеться про те, що згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - майнова декларація), за 2019 рік кандидат задекларував набуття у власність чотирьох автомобілів: «Lexus ES250» 2017 року випуску (далі - р.в.), «Toyota Camry» 2017 р.в., «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. та «Toyota RAV4» 2017 р.в. Вартість кожного транспортного засобу в майновій декларації становить 50000 грн, що суттєво нижче ринкової вартості аналогічних автомобілів навіть на вторинному ринку. За розрахунками ГРД найнижча ринкова вартість цих чотирьох авто становить близько 67000 дол. США, що станом на 2019 рік могло становити понад 1700000 грн.

16. Відповідно до майнової декларації за 2018 рік, що передував набуттю у власність цих чотирьох транспортних засобів, кандидат задекларував грошові активи на суму 60000 дол. США та 600000 грн. На кінець 2019 року, після набуття у власність чотирьох автомобілів, грошові активи ОСОБА_1 не змінилися. Заощаджень дружини позивач ні у 2018 році, ні у 2019 році не декларував. При цьому протягом 2019 року ОСОБА_1 отримав 480650 грн доходів, доходи дружини в декларації не зазначені.

17. Згідно з даними Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи у Київській області за 2019 рік становили 129478 грн, тобто чотирьох осіб (враховуючи дружину та двох дітей) - 517912 грн, що більше, ніж доходи ОСОБА_1 за 2019 рік.

18. Також дружина кандидата двічі протягом 2019 року літала з Києва у Ларнаку і Хургаду, ймовірно, на відпочинок. У ці ж дати кордон перетинало двоє синів подружжя. Сам кандидат за 2019 рік п`ять разів був за кордоном рейсами до Стамбула, Ларнаки, Бодрума , Дубая та Хургади .

19. Відповідно до висновку ГРД, на думку стороннього спостерігача, сумнівно виглядає не лише спроможність ОСОБА_1 придбати чотири автомобілі за ринковою вартістю, а навіть за вартістю, вказаною в майновій декларації за 2019 рік. Аналогічний висновок можна зробити щодо можливості кандидата з дружиною подорожувати протягом року. ГРД вважає, що необхідні пояснення з приводу невідповідності між доходами та видатками ОСОБА_1 за вказаний період.

20. ОСОБА_1 письмово пояснив ГРД, що автомобілі «Lexus ES250» 2017 р.в., «Toyota Camry» 2017 р.в. та «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. були придбані спільно з його товаришем, який запропонував разом інвестувати з метою подальшого перепродажу: товариш займався пошуком автомобілів, а сам кандидат для купівлі використовував частину власних заощаджень. Зі слів ОСОБА_1 , основну діяльність з купівлі-продажу автомобілів здійснював його товариш, проте придбані транспортні засоби було зручніше оформлювати на себе.

21. Вартість автомобілів була визначена нижчою від фактичної ринкової ціни - на умовах, запропонованих продавцями, які наполягали на оформленні угод саме за такою ціною. Кандидат пояснив, що під час заповнення майнової декларації за 2019 рік зазначив інформацію про транспортні засоби, які були зареєстровані на нього, але фактично належали йому лише частково. Для правильного заповнення майнової декларації кандидат звертався до НАЗК, де йому повідомили, що вартість автомобілів має бути відображена за ціною, зазначеною у правовстановлюючих документах на дату набуття у власність.

22. Надалі, зі слів ОСОБА_1 , його товариш реалізував ці автомобілі, про що кандидат зазначив інформацію в розділі «Доходи, у тому числі подарунки», не відображаючи кошти у складі грошових активів, оскільки вся сума від продажу йому не належала, а була повернена товаришу як пропорційна частина спільного внеску у цю угоду. Підсумкове пояснення ОСОБА_1 щодо набуття ним трьох автомобілів полягає в тому, що придбання та наступний продаж зазначених транспортних засобів були результатом спільної ініціативи з метою набуття досвіду в сфері купівлі-продажу автомобілів, а не приховування будь-яких активів чи доходів.

23. Стосовно автомобіля "Toyota RAV4" 2017 р.в., оформленого на дружину, ОСОБА_1 зазначив, що в договорі купівлі-продажу автомобіля визначена його вартість 50000 грн. Кандидат визнав, що ринкова вартість на момент придбання відрізнялася. Заниження вартості авто у договорі було ініційоване продавцем, який наполягав на оформленні угоди саме за такою ціною. Кандидат вважає, що його дії узгоджувалися з роз`ясненнями НАЗК, оскільки незалежна оцінка не проводилася, інші документи щодо вартості автомобіля відсутні. Позивач стверджував, що не мав наміру приховувати інформацію, вказавши ціну, зазначену у договорі.

24. На думку ГРД, наведені обставини свідчать не про помилку, а про усвідомлений вибір моделі оформлення активів, що вказує на умисне створення номінальної схеми володіння майном. Повторне зазначення однакової ціни - 50000 грн для різних транспортних засобів різних років випуску та з різними продавцями свідчить про системний характер заниження, а не про випадкові обставини конкретних угод. Право власності на транспортний засіб визначається виключно на підставі державної реєстрації, а не суб`єктивного уявлення сторін. Кандидат був єдиним власником автомобілів та їх продавцем. Отже, дохід виник саме у нього, незалежно від подальшого розподілу коштів. Такі дії кандидата викликали у ГРД обґрунтовані сумніви у доброчесності судді, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, порушують суспільну довіру до судді.

25. У висновку ГРД йдеться і про те, що у майновій декларації за 2020 рік кандидат зазначив, що 17.07.2020 його дружина набула у власність дві квартири в місті Обухів Київської області: площею 48,3 м2 - за 425874 грн та 66,3 м2 - за 584585 грн. На думку ГРД, вказано не реальну, а балансову вартість нерухомості. Відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.07.2020 реальна вартість квартири площею 48,3 м2 становила 567525 грн без податку на додану вартість (далі - ПДВ), а квартири площею 66,3 м2 - 663000 грн без ПДВ. Отже, реально сплачена вартість за дві квартири без ПДВ - 1230525 грн або 45123 дол. США.

26. Зазначена ціна є нижчою від ринкової вартості у відповідному мікрорайоні у той час. Відповідно до даних забудовника ціна за м2 тоді становила від 460 дол. США, або 12397 грн. Отже, мінімальна вартість вказаних квартир станом на липень 2020 року мала б становити 1420696 грн, або 52716 дол. США.

27. Того ж року 23.12.2020 кандидат набув у власність транспортний засіб «Lexus ES250» 2020 р.в., вартість якого відповідно до майнової декларації становила 1368169 грн, або 49091 дол. США. Отже, протягом 2020 року подружжя на дві квартири та автомобіль витратило 2598694 грн, або 94214 дол. США.

28. Водночас на кінець 2019 року, що передував купівлі нерухомості і автомобіля, ОСОБА_1 задекларував 60000 дол. США та 600000 грн заощаджень. Наприкінці 2020 року, після купівлі майна, заощадження кандидата становили 10000 дол. США і 200000 грн. Різниця - 400000 грн і 50000 дол. США, тобто 1813500 грн, або 64000 дол. США, чого було б недостатньо для купівлі двох квартир та автомобіля.

29. Протягом 2020 року ОСОБА_1 і його дружина отримали 672282 грн доходів. За розрахунками ГРД середньостатистичні витрати сім`ї з чотирьох людей в Київській області за 2020 рік становили 538372 грн. Якщо вирахувати цю мінімальну суму з доходів, залишилося б 133910 грн, або 4736 дол. США. Навіть якщо додати ці кошти до різниці між заощадженнями за 2019- 2020 роки, цього було б недостатньо для купівлі двох квартир і автомобіля.

30. Відповідно до пояснень, які ОСОБА_1 надав ГРД, оформленню права власності на дві квартири передувало укладення попередніх договорів купівлі-продажу: у 2016 році - на квартиру площею 66,3 м2, у 2020 році - на квартиру площею 48,3 м2. Кошти за першу квартиру сплачені у 2016 році, за другу квартиру - невідомо.

31. Кандидат також надав ГРД попередню угоду на купівлю квартири площею 66,3 м2, яку було укладено 23.12.2016. Відповідно до угоди вартість квартири становила 659000 грн. Сторони домовилися, що на підтвердження зобов`язання і на забезпечення виконання попереднього договору покупець сплачує кошти до 26 грудня 2016 року. Водночас у попередньому договорі зазначається, що ціна квартири на момент укладення основного договору підлягає перерахунку з огляду на зміну площі квартири після оформлення продавцем права власності на неї та може відрізнятись від зафіксованої в попередньому договорі.

32. У договорі купівлі-продажу цієї квартири відсутні будь-які згадки про укладення попереднього договору, його номера, дати, будь-яких інших додаткових документів, а також дати реального здійснення оплати за нерухомість.

33. Якщо оплата за квартиру дійсно відбулась до 26.12.2016 у розмірі 659000 грн, то виникає питання щодо походження коштів на цю операцію. За словами позивача, квартира була куплена на родинні заощадження, хоча відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з 2006 до 2016 року ОСОБА_1 заробив 343916 грн, а його дружина - 86677 грн. На переконання ГРД, 430593 грн - це нереальна сума для проживання родини протягом 10 років, не кажучи про купівлі квартири.

34. В оскаржуваному рішенні Комісії зазначено, що квартира площею 48,3 м2 була набута за договором переуступки від 31.03.2017. У договорі сторони підтвердили, що усі фінансові питання між ними було узгоджено та на момент укладення договору вони не мають один до одного фінансових питань та претензій. Відповідно до попереднього договору купівлі квартири, укладеного попереднім продавцем, попередній продавець мав сплатити 534 860 грн до 30.04.2017. Водночас у договорі купівлі-продажу відсутні будь-які згадки про існування попереднього договору, договору переуступки, їх номерів, дат укладення, будь-яких інших додаткових документів, а також дати реального здійснення оплати за нерухомість. Отже, дата реального здійснення оплати за нерухомість є невідомою. Якщо оплата за квартиру була здійснена у 2017 році у розмірі 534860 грн, виникає питання щодо походження коштів на цю операцію.

35. За словами позивача, квартиру куплено на родинні заощадження. Проте відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з 2006 до 2017 року кандидат заробив 387082 грн, а його дружина - 86677 грн. На переконання ГРД, 473759 грн -нереальна сума для проживання родини протягом 10 років, не кажучи про купівлю квартири.

36. ГРД вважала сумнівними обидві ситуації: і якщо фактична оплата за нерухомість відбувлася у 2020 році, і якщо вона була здійснена раніше. Крім того, ГРД зазначила, що кошти, офіційно зароблені кандидатом та його дружиною, є вкрай нереалістичними з точки зору їх достатності для проживання сім`ї та купівлі нерухомості в той час, що може свідчити про приховування доходів кандидатом або його дружиною.

37. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але має бути врахована під час оцінювання.

38. У 2025 році кандидат отримав спадщину від батька. У повідомленні про суттєві зміни в майновому стані він задекларував лише грошові кошти (380686 грн), одну земельну ділянку площею 0,0821 га (оціночною вартістю 200686 грн) та 40% частки у статутному капіталі ТОВ «Жуківці Агро» (номінальна вартість 180000 грн). Водночас на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.09.2025 кандидат також отримав у власність три земельні ділянки площею 0,1003 га, 0,1692 га та 3,1324 га, а також житловий будинок площею 113,5 м2. Зазначена власність не була відображена у повідомленні.

39. Кандидат пояснив, що при успадкуванні цих об`єктів оцінка їх вартості не проводилася, тому обов`язок повідомлення не настав. Відомості про все успадковане майно будуть відображені у майновій декларації за 2025 рік. Натомість, на думку ГРД, відсутність оцінки не звільняє декларанта від обов`язку повідомити про сам факт набуття об`єкта спадщини. Посилання на «невідому вартість» є необґрунтованим, оскільки закон передбачає можливість зазначення вартості на дату набуття права або з відповідною приміткою, а не ігнорування обов`язку зазначення активу.

40. До початку суддівської кар`єри ОСОБА_1 , як зазначила ГРД, кандидував на місцевих виборах до Кагарлицької районної ради від 25.10.2015 від політичної партії "Опозиційний блок", яка сформувалася на базі колишньої Партії регіонів і часто критикувалася за проросійську риторику. За словами позивача, його висування мало виключно місцевий, неполітичний характер і було обумовлено тодішньою суспільно-політичною ситуацією, коли громадяни долучалися до процесів місцевого самоврядування з метою стабілізації роботи органів влади після подій 2014 року. Кандидат зазначив, що членом політичних партій не був, участі у політичній діяльності не брав, його метою було служіння інтересам місцевої громади.

41. У майновій декларації за 2024 рік ОСОБА_1 не зазначив своєї дружини як члена сім`ї, хоча в попередніх деклараціях вона систематично фігурувала як особа, пов`язана спільним побутом, майном та фінансовими інтересами. Кандидат надав ГРД рішення суду, відповідно до якого шлюб між ним та його дружиною було розірвано. Водночас вже колишня дружина кандидата залишається співвласницею ТОВ «Жуківці Агро», де іншою співвласницею є рідна сестра кандидата, а до 30.09.2025 засновником (учасником) юридичної особи значився і сам позивач.

42. 09.12.2025 Комісія надіслала ОСОБА_1 лист із пропозицією надати пояснення щодо окремих обставин, у тому числі тих, які частково стали підставою для ухвалення висновку ГРД.

43. 06.01.2026 Комісія отримала письмові пояснення кандидата, які ідентичні поясненням, наданим і викладеним у висновку ГРД.

Співбесіда і рішення ВККС

44. Комісія у складі колегії 15.01.2026 провела співбесіду із ОСОБА_1 .

45. Під час співбесіди ОСОБА_1 , ілюструючи власну рішучість і відповідальність, навів приклад зі своєї адвокатської практики. Він повідомив, що на стадії досудового розслідування був залучений до кримінального провадження та представляв інтереси одного з чотирьох підозрюваних, стосовно яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і розглядалося питання про його продовження. ОСОБА_1 зазначив, що не оскаржував відповідне судове рішення щодо свого клієнта, оскільки виявив помилку, допущену слідчим суддею під час визначення строків застосування запобіжного заходу. У результаті належного адвокатського захисту клієнта було звільнено з-під варти.

46. ОСОБА_1 вважав, що, перебуваючи на посаді судді і розглядаючи будь-які питання, він виявляє рішучість та відповідальність, зокрема при прийнятті рішення про надання дозволу на обшук.

47. Комісія встановила, що протягом 2020- 2024 років кандидат систематично порушував строки надсилання електронних копій судових рішень для оприлюднення в ЄДРСР. Щороку у більш ніж половині розглянутих ним справ і матеріалів порушено строки. Згідно з інформацією із суддівського досьє:

- у 2020 році ОСОБА_1 розглянув 30 справ, з яких у 15 випадках (50%) електронні копії судових рішень надіслано з порушенням установлених строків;

- у 2021 році з 1310 розглянутих справ і матеріалів у 809 випадках (понад 61%) допущено порушення строків їх надсилання до ЄДРСР;

- у 2022 році з 1037 розглянутих справ і матеріалів такі порушення мали місце у 562 випадках (понад 54%);

- у 2023 році з 1215 розглянутих справ і матеріалів порушення строків зафіксовано у 681 випадку (понад 56%);

- у 2024 році ОСОБА_1 з 1466 розглянутих справ і матеріалів у 867 випадках (понад 59%) допущено порушення строків їх надсилання до ЄДРСР.

48. ОСОБА_1 зазначив, що майже 95% випадків порушення строків надсилання рішень для оприлюднення в ЄДРСР стосувалися справ про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 пов`язував це з великою кількістю такої категорії справ і наявністю лише одного помічника.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

49. Під час співбесіди члени Комісії встановили, що в інформації, наданій Національною школою суддів України (далі - НШСУ), відсутні відомості про проходження ОСОБА_1 періодичного навчання, починаючи з квітня 2023 року.

50. ОСОБА_1 повідомив, що має сертифікат про проходження періодичного навчання, однак не може пояснити причини відсутності цієї інформації в даних, наданих НШСУ. За його словами, періодичне навчання в НШСУ він проходив лише один раз - у грудні 2023 року. У дистанційних курсах НШСУ участі не брав.

51. Комісія встановила, що ОСОБА_1 востаннє проходив періодичне навчання судді у грудні 2023 року. Інших заходів, організованих НШСУ, спрямованих на підтримання кваліфікації або розвиток професійних навичок, позивач після цього не відвідував. Крім того, заходи самоосвіти, зокрема ознайомлення з науковими публікаціями, на які кандидат посилався у письмових поясненнях від 15.08.2025, протягом тривалого часу фактично не здійснювалися. Отже, ОСОБА_1 обмежився виконанням лише мінімальних вимог щодо професійного розвитку, встановлених законодавством, не проявив ініціативи та не здійснив додаткових дій, спрямованих на власний безперервний професійний розвиток понад обов`язковий мінімум. На думку Комісії, це негативно впливає на оцінку кандидата за показником "Безперервний розвиток".

52. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Особиста компетентність:

Рішучість та відповідальність - 16,33;

Безперервний розвиток - 15,33.

Загальний бал - 31,66.

53. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено в 31,66 бала, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія одноголосно дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

54. Стосовно відповідності показнику «Ефективна взаємодія» ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що у своїй діяльності прагне будувати відносини на засадах взаємної поваги, відкритості та чесності, тому завжди керується принципами об`єктивності та неупередженості. Для нього важливим вмінням є співпрацювати в команді, знаходити спільну мову з людьми з іншою точкою зору та вибудовувати конструктивний діалог. Кандидат розуміє важливість відкритості судової системи та готовий до діалогу із суспільством щодо питань правосуддя.

55. Під час дослідження питання дотримання строків оприлюднення судових рішень в ЄДРСР ОСОБА_1 пояснив це, зокрема, наявністю лише одного помічника та значним рівнем навантаження. Водночас Комісія зазначила, що здатність судді налагодити ефективну організацію роботи з помічником є одним із базових проявів відповідності показнику «Ефективна взаємодія». При цьому відповідальність за організацію цього процесу несе саме суддя, який має створити необхідні умови для якісного виконання помічником покладених на нього обов`язків.

56. Також Комісія взяла до уваги, що в умовах широкомасштабного збройного вторгнення, недостатнього фінансування судової системи та кадрової кризи пошук і залучення помічників суддів є об`єктивно ускладненим. Водночас строки направлення судових рішень для оприлюднення в ЄДРСР порушувались задовго до початку широкомасштабного вторгнення та пов`язаних із ним кризових явищ, що підтверджує системний і тривалий характер цих недоліків. Зазначені обставини негативно впливають на оцінку за показником "Ефективна взаємодія".

57. ОСОБА_1 у письмових поясненнях надав таку інформацію стосовно відповідності показнику «Стійкість мотивації»: його головним рушієм є прагнення до справедливості, неупередженості та служіння закону. Він вірить у важливість незалежної та чесної судової системи для забезпечення захисту прав і свобод кожної людини. Його внутрішня переконаність та віра у справедливість допомагають долати перешкоди та є потужним стимулом для виконання професійних обов`язків на найвищому рівні. ОСОБА_1 не зупиняється на досягнутому, а постійно прагне поглиблювати свої знання та навички, щоб бути максимально компетентним та ефективним у своїй роботі.

58. У мотиваційному листі ОСОБА_1 вказав, що його мотивацією до зайняття посади судді суду апеляційної інстанції є можливість надавати об`єктивну оцінку судовим рішенням, забезпечувати реалізацію принципу верховенства права та права на судовий захист шляхом ефективного апеляційного перегляду. Усвідомлення власної спроможності й надалі рухатись цим шляхом, наявність необхідних знань і досвіду, а також прагнення постійного розвитку спонукають його до участі в конкурсі на посаду судді суду апеляційної інстанції з метою максимальної реалізації свого потенціалу на користь суспільству.

59. Під час співбесіди ОСОБА_1 зазначив, що вважає себе готовим до участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду з огляду на досвід роботи в судовій системі, а також на притаманні йому відчуття справедливості, принциповості та відповідальності. Основною мотивацією для себе він назвав прагнення до справедливості. Отриманий професійний досвід - від роботи на посаді помічника судді до здійснення правосуддя як судді - кандидат вважає достатнім для посилення діяльності апеляційного суду та сприяння систематизації судової практики.

60. Водночас Комісія зауважила, що надані пояснення з приводу відповідності показнику "Стійкість мотивації" у письмових поясненнях, мотиваційному листі та під час співбесіди є загальними і не підтверджують усвідомлену мотивацію до роботи на посаді судді апеляційного суду.

61. Також Комісія звернула увагу, що хоча в письмових поясненнях позивач зазначив про прагнення до поглиблення знань та навичок, на практиці він не здійснив більших від мінімально необхідних дій для підтримки та розвитку власних знань, зокрема стосовно проходження навчання в НШСУ. Комісія наголошує, що здійснення правосуддя в суді апеляційної інстанції вимагає від кандидатів суттєво більших від мінімальних дій для розвитку, а також усвідомленої мотивації до тривалого виконання професійних обов`язків судді.

62. У своїх поясненнях ОСОБА_1 не продемонстрував ціннісного рівня мотивації для кандидата на посаду судді апеляційного суду, що негативно впливає на оцінку за показником "Стійкість мотивації".

63. Стосовно показника «Емоційна стійкість» ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що вміння зберігати внутрішню рівновагу, ясність мислення та самоконтроль у складних, стресових чи емоційно напружених ситуаціях є ключовим аспектом його особистої та професійної компетентності. Він навчився ефективно керувати своїми емоціями та реагувати на зовнішні подразники зважено та об`єктивно. Цьому сприяють вміння зберігати спокій під тиском, не піддаватися паніці чи роздратуванню, відновлювати емоційний баланс після інтенсивних переживань. Також кандидат зберігає емпатію та співчуття до учасників судового процесу, має ефективні стратегії управління стресом та емоціями, працює над зміцненням емоційної стійкості.

64. Під час співбесіди ОСОБА_1 зазначив, що емпатія допомагає йому краще розуміти учасників провадження та їхні позиції, у зв`язку з чим він прагне налагоджувати конструктивний контакт із людьми. За його словами, він намагається завчасно прогнозувати можливі варіанти розвитку подій і організовувати свою роботу, що, на його переконання, дозволяло б уникати особливо критичних ситуацій.

65. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Соціальна компетентність:

Ефективна комунікація - 8;

Ефективна взаємодія - 8,33;

Стійкість мотивації - 8,33;

Емоційна стійкість - 9,67;

Загальний бал - 34,33.

66. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності ОСОБА_1 набрав 34,33 бала, що нижче за 75 відсотків максимально можливого бала. Комісія одноголосно дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

67. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутня інформація про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

68. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 досліджено Висновок, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

69. Стосовно п. 1 Висновку (ймовірного заниження вартості автомобілів «Lexus ES250» 2017 р.в., «Toyota Camry» 2017 р.в., «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. та «Toyota RAV4» 2017 р.в.):

70. ОСОБА_1 підтвердив інформацію, зазначену у Висновку та раніше наданих Комісії письмових поясненнях, вказавши, що придбання автомобілів «Lexus ES250» 2017 р.в., «Toyota Camry» 2017 р.в., «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. здійснювалось спільно з його товаришем, який був ініціатором відповідних операцій. Транспортні засоби були ввезені зі США, при цьому організацію їх пошуку, логістики та ремонту забезпечував товариш. Також товариш самостійно купував зазначені транспортні засоби. Роль позивача полягала в оформленні зазначених транспортних засобів на себе, при цьому власних коштів на їх придбання він не використовував. Вартість автомобілів, надалі відображена в майнових деклараціях, визначалась продавцями в договорах купівлі-продажу.

71. У рішенні Комісія зазначила: «Транспортні засоби «Lexus ES250» 2017 р.в. та «Toyota RAV4» 2017 р.в. викуплені кандидатом у товариша з доплатою для потреб сім`ї, тоді як «формально» перебували у власності ОСОБА_1 . Інші два транспортні засоби, «Toyota Camry» 2017 р.в. та «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в., надалі були продані. ОСОБА_1 відобразив цю інформацію в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2020 рік. Оскільки ці кошти були повернені товаришу, кандидат не відобразив їх у розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації за 2020 рік».

72. На уточнювальне запитання уповноваженої представниці ГРД Гребінь О.О. зазначив, що на момент реєстрації транспортних засобів не витрачав власних коштів на їх купівлю. Втім, опісля він повідомив, що витратив на це незначні власні кошти - 2-3 тис. дол. США, які отримав від своїх батьків та батьків дружини.

73. Після укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів і передання відповідного майна право власності на них презюмується за ОСОБА_1 . Надані кандидатом письмові та усні пояснення свідчать про те, що єдиним власником зазначених транспортних засобів був саме він.

74. У наданих письмових та усних поясненнях ОСОБА_1 підтвердив, що вартість транспортних засобів у договорах купівлі-продажу визначено формально та нижче від фактичної ціни придбання - на умовах, запропонованих продавцями, які наполягали на оформленні угод саме за такою ціною. При цьому ОСОБА_1 сам зазначив у письмових поясненнях, що: "реальна вартість даного транспортного засобу на момент придбання була ринковою та відрізнялася від вказаної у договорі".

75. Так само ОСОБА_1 визнає, що хоча він був власником транспортних засобів, дохід від їх продажу отримував його товариш, оскільки саме йому «належали» відповідні кошти.

76. Комісія наголосила, що права особи, яка є власником певного майна, презюмуються: в сторонньої особи виникає розумне очікування, що саме власник може володіти, користуватись та розпоряджатись майном, яке належить йому на праві власності. У цьому контексті Комісія поділила позицію ГРД, викладену у Висновку: «за відсутності договорів, які б підтверджували спільну власність або інше речове чи зобов`язальне право, твердження про «фактичне» володіння іншою особою не має жодного юридичного значення. Таким чином, на думку ГРД, пояснення вказує на свідоме створення номінальної схеми володіння майном».

77. Посилання ОСОБА_1 на те, що вартість транспортних засобів у договорах у розмірі 50000 грн була визначена продавцями, саме по собі не звільняє його від необхідності зазначати реальну ціну у договорах купівлі-продажу і, як наслідок, в майнових деклараціях. У наданих письмових та усних поясненнях ОСОБА_1 визнав, що усвідомлював невідповідність зазначеної в договорах вартості реальній ціні придбання транспортних засобів. За таких обставин ОСОБА_1 мав розуміти, що наполягання продавців на заниженні ціни могло бути пов`язане, зокрема, з наміром зменшити об`єкт оподаткування, що, своєю чергою, призводить до скорочення податкових надходжень до відповідних бюджетів, або ж з метою уникнення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та/або валютного законодавства. Крім того, на момент укладення договорів щодо придбання зазначених транспортних засобів ОСОБА_1 уже перебував у статусі кандидата на посаду судді місцевого суду, що об`єктивно вимагало від нього підвищеної уваги для відповідності вимогам доброчесності та вжиття додаткових заходів для перевірки повноти й достовірності відомостей про вартість майна, яке оформлювалося на його ім`я.

78. Також згідно з майновою декларацією за 2020 рік ОСОБА_1 продав два транспортні засоби: «Toyota Camry» 2017 р.в. та «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. Відповідно до Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об`єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля підлягає оподаткуванню. ОСОБА_1 пояснив, що оскільки автомобіль «Hyundai Santa Fe» 2016 р.в. належав йому лише формально, дохід від його продажу отримав товариш, який і сплачував податок. ОСОБА_1 звернувся до нього за відповідним підтвердженням, проте квитанції у нього не збереглись.

79. Комісія наголосила, що принцип «власність зобов`язує» охоплює не лише надання особі відповідних майнових прав, а й покладення на неї обов`язків, зокрема обов`язку сплачувати податки у випадках і порядку, визначених законом. Посилання на те, що він нібито володів проданими транспортними засобами виключно формально, не звільняє його від обов`язку виконання податкових зобов`язань, у тому числі шляхом здійснення належних платежів, а не покладатись на добросовісність третьої особи, у якої могли зберігатись відповідні документи чи відомості.

80. Також Комісія звернула увагу на те, що згідно з наданими кандидатом поясненнями відповідні договори купівлі транспортних засобів можуть у стороннього спостерігача викликати враження удаваних правочинів, які вчинені сторонами для приховання інших правочинів, які вони насправді вчинили (ч. 1 ст.235 Цивільного кодексу України). Під час співбесіди ОСОБА_1 не лише не спростував сумніви, а й підтвердив їх: коштів за зазначені транспортні засоби не сплачував (або сплачував, але незначні); був лише номінальним власником; задля повноцінного права власності додатково сплатив кошти стосовно двох автомобілів, які йому вже належали на праві власності; кошти від продажу інших автомобілів передав «справжньому» власнику - своєму товаришу; а також не прослідкував за сплатою відповідних податків.

81. Комісія звернула увагу на те, що йдеться не про поодинокий випадок, а щонайменше про чотири окремі епізоди, що в сукупності свідчить про системний характер відповідних дій. При цьому під час співбесіди кандидат не визнав наявності проблемних аспектів у зазначених правовідносинах, зазначивши, що він не порушував закон, а під час декларування користувався поясненнями, наданими НАЗК.

82. Дослідивши Висновок, письмові пояснення кандидата, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані кандидатом майнові декларації, Комісія зазначила, що в стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви, які ОСОБА_1 не спростував, щодо відповідності таким критеріям:

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, а саме, що перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, він діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

- чесність, а саме що завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов`язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності, а також, що надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

83. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відповідає критерію доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

84. Стосовно п. 2 Висновку (набуття у власність двох квартир у місті Обухові Київської області) ОСОБА_1 зазначив, що у грудні 2016 року уклав попередню угоду із забудовником на купівлю квартири площею 66,3 м2 за акційною ціною приблизно 10000 грн за м2. Тому ціна в договорі відповідає реальній. Стосовно наявності коштів на купівлю цього майна ОСОБА_1 зазначив, що розрахунок здійснено 23.12.2016, на підтвердження надав копію платіжного доручення від 23.12.2016.

85. Стосовно квартири площею 48,3 м2 ОСОБА_1 повідомив, що 31.03.2017 колишня власниця уклала попередній договір купівлі-продажу. На підтвердження здійснення нею оплати ОСОБА_1 надав копії платіжних доручень від 31.03.2017 та від 04.04.2017, які підтверджують формування основної суми коштів, за яку було придбано зазначену квартиру. Відповідно до договору переуступки від 26.05.2020 новим набувачем квартири стала дружина судді за номінальною вартістю без додаткових платежів.

86. Кошти на купівлю квартири площею 66,3 м2 надала на той момент теща ОСОБА_1 , яка отримала доходи від здійснення підприємницької діяльності. Для купівлі квартири площею 48,3 м2 кандидат використав власні заощадження та кошти, надані батьком.

87. Комісія вважала надані усні та письмові пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності критеріям доброчесності та професійної етики вважалися спростованими.

88. Комісія дійшла аналогічних висновків стосовно:

- п. 1 Інформації (декларування майна, набутого у 2025 році в порядку спадкування). ОСОБА_1 повідомив, що у декларації про суттєві зміни майнового стану він відобразив лише те майно, щодо якого була наявна інформація про вартість. Майно, вартість якого на момент подання декларації не була визначена, в ній не зазначалось. Водночас він указав, що відповідні відомості будуть зазначені у майновій декларації за 2025 рік.

- п. 2 Інформації (участь в місцевих виборах у 2015 році). ОСОБА_1 повідомив, що дійсно брав участь у цих виборах як кандидат. Пропозиція балотуватися від відповідної політичної сили йому надійшла від клієнта, інтереси якого він на той час представляв. Активної політичної діяльності він не здійснював і після завершення виборчого процесу до політичної діяльності не повертався.

- п. 3 Інформації (недекларування дружини у майновій декларації за 2024 рік та її участь у сімейному бізнесі сім`ї кандидата). ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до рішення Обухівського районного суду Київської області від 27.04.2023 шлюб між ним і його дружиною розірвано. Крім того, кандидат зазначив, що раніше був засновником аграрного підприємства, власниками якого на цей час є його колишня дружина та сестра. Свою частку в зазначеному підприємстві ОСОБА_1 передав 02.06.2020 своєму товаришу за номінальною вартістю 500 грн. Надалі товариш відчужив цю частку на користь дружини кандидата, а частку, успадковану ОСОБА_1 , було передано його сестрі.

89. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 (нуль) балів, тому Комісія виснувала, що ОСОБА_1 не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

90. Рішенням від 15.01.2026 Комісія встановила, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність ОСОБА_1 вимогам до кандидата на посаду судді; визначила, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 409,89 бала; визнала ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

91. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , узагальнено, покликається на такі аргументи:

(а) щодо права на оскарження та вмотивованості рішення

92. Оскаржуване рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, що є підставою для його скасування згідно з п. 4 ст. 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів».

93. Дискреційні повноваження ВККС не є безмежними; закон має вказувати на обсяг дискреції та спосіб її здійснення з достатньою чіткістю, щоб захистити особу від свавільних дій. Оцінка Верховним Судом мотивів рішення Комісії не є втручанням у її дискреційні повноваження.

94. Обмеження доступу до професії судді впливає на приватне життя (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), професійний розвиток та кар`єрне зростання.

(б) щодо критерію особистої компетентності

95. Стосовно показника «рішучість та відповідальність» ВККС зробила негативний висновок виключно через несвоєчасне надсилання рішень до ЄДРСР, ігноруючи інші приклади рішучості Позивача (адвокатська практика, надання дозволів на обшук). Комісія не врахувала надмірне навантаження Білоцерківського міськрайонного суду, що робить вчасне публікування всіх рішень фізично неможливим.

96. Розбіжність в оцінках членів Комісії за цим показником становить 32% (від 12 до 20 балів), що свідчить про відсутність єдиного підходу.

97. Стосовно показника «безперервний розвиток» твердження ВККС, що виконання мінімальних вимог (навчання в НШСУ) є недостатнім, не ґрунтується на Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.01.2025 №20/зп-25 (далі - Положення), яке вимагає лише «свідомих та послідовних зусиль». Позивач навів доводи про самоосвіту, вивчення практики ЄСПЛ та подання заявок на нові курси. Не враховано тяжкі особисті обставини (хвороба та смерть обох батьків у 2025 році), що обмежували можливість додаткової активності.

98. Позивач також звертає увагу на істотну розбіжність в оцінках членів Комісії (від 9 до 18 балів), що свідчить про їх необґрунтованість.

(в) щодо критерію соціальної компетентності

99. Оцінюючи показник «ефективна комунікація», ВККС обмежилася загальною констатацією відсутності прикладів, не проаналізувавши пояснення позивача про навички встановлення контакту, емпатію та толерантність.

100. Під час оцінки показника «ефективна взаємодія» Комісія вдруге використала той самий факт - порушення строків оприлюднення рішень в ЄДРСР, що призвело до зниження бала та штучного заниження загальної оцінки.

101. Показник «стійкість мотивації» ВККС оцінювала, повторно враховуючи "мінімальне" навчання в НШСУ, що вже оцінювалося у критерії особистої компетентності. Члени Комісії не ставили позивачу жодних запитань щодо довгострокових мотивів чи бачення місії в апеляційній інстанції.

102. Бал за показником «емоційна стійкість» у рішенні ВККС взагалі не обґрунтовано.

103. Позивач вважає, що одні й ті самі обставини були взяті Комісією як підстава для зниження оцінки двічі за різними показниками різних критеріїв. Формування підсумкового балу в такий спосіб свідчить про порушення процедури проведення співбесіди та загального оцінювання кандидата на посаду судді.

104. Таким чином, порушення Комісією встановленої Положенням послідовності обговорення показників, а також подвійне використання однієї й тієї ж обставини для заниження оцінки за різними критеріями є самостійною формою порушення процедури кваліфікаційного оцінювання та прямо свідчить про необ`єктивність Комісії при оцінці кандидатури позивача.

(г) щодо критерію доброчесності та професійної етики

105. ВККС замість встановлення об`єктивних фактів порушень оцінювала «враження стороннього спостерігача» та «рівень спростування сумнівів».

106. Позивач зазначив, що автомобілі купувалися на аукціонах у США у пошкодженому стані, що об`єктивно зумовлює ціну нижче ринкової в Україні. Подальший продаж автомобілів у 2020-2021 роках відбувався за фактичною вартістю, що виключає намір ухилення від податків.

107. На момент придбання автомобілів (2019 рік) позивач не був суддею.

108. Також позивач покликався на відсутність будь-яких актів перевірок чи претензій з боку податкових органів.

109. На думку позивача, ВККС не є органом правосуддя і не має повноважень надавати цивільно-правову кваліфікацію правочинам або визнавати їх удаваними за відсутності судового рішення.

110. Згідно з п. 11 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 №3659/0/15-24, (далі - Єдині показники), сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях. Згідно з п. 13, придбання майна за ціною нижче ринкової не свідчить про недоброчесність за наявності переконливих пояснень, які ВККС належним чином не проаналізувала.

Позиція відповідача

111. У відзиві на позовну заяву Вища кваліфікаційна комісія суддів України наводить, узагальнено, такі заперечення.

(а) щодо права на оскарження та вмотивованості рішення

112. Участь позивача у конкурсі є його власним добровільним рішенням, що виключає можливість будь-якого протиправного втручання в його приватне життя.

113. Непроходження особою одного з етапів відбору не створює негативних наслідків для кар`єри; позивач не позбавляється посади, яку займав, та не має перешкод для участі у конкурсах у майбутньому.

114. Спірне рішення прийняте в межах чітко визначеного конкурсу для оцінки кандидата в короткий період, тому воно не є остаточним запереченням права на доступ до професії.

(б) щодо критерію особистої компетентності

115. Порушення строків надсилання рішень до ЄДРСР мали систематичний характер з 2020 по 2024 роки (щороку більш ніж у половині справ), що безпосередньо характеризує організацію роботи судді.

116. Посилання на зовнішні обставини (перевантаженість) без демонстрації дієвих заходів для подолання труднощів не може розглядатися як підтвердження відповідності показнику «рішучість».

117. Формальне дотримання мінімальних вимог щодо навчання не свідчить автоматично про «безперервний розвиток», оскільки Комісія оцінює фактичну спрямованість на вдосконалення, а не лише виконання нормативів. Під час співбесіди встановлено відсутність відомостей про періодичне навчання в НШСУ (крім одного разу), кандидат не брав участі в дистанційних курсах та не зміг навести приклади наукових публікацій, з якими ознайомлювався. Посилання на особисті сімейні обставини не можуть бути підставою для виправдання відсутності систематичного професійного розвитку.

118. Факт різниці в індивідуальних оцінках членів Комісії не свідчить про відсутність єдиного підходу, а є проявом самостійності кожного члена Комісії.

(в) щодо критерію соціальної компетентності

119. Саме на кандидата покладається обов`язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію.

120. Оцінювання має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням; середній арифметичний бал є механізмом узгодження цих індивідуальних оцінок.

121. Врахування повторюваних аспектів діяльності (наприклад, навчання) у різних показниках відображає всебічний підхід і не є повторним оцінюванням тих самих обставин.

(г) щодо критерію доброчесності та професійної етики

122. Комісія вважає, що формальна передача власності або «номінальне» володіння майном не звільняє від дотримання вимог; дії кандидата могли створити враження удаваних правочинів і викликати сумніви у стороннього спостерігача. Ціна в 50000 грн за автомобілі суттєво нижча за ринкову вартість навіть на вторинному ринку. Право власності передбачає обов`язки, зокрема щодо оподаткування. Формальна передача власності або «номінальне» володіння майном не звільняє від дотримання вимог законодавства. Враховуючи вказані обставини, а також надані Позивачем пояснення, на переконання Комісії, дії кандидата могли створити враження удаваних правочинів і викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

123. Комісія не встановлює факт правопорушення і не притягає до відповідальності, а оцінює відповідність поведінки стандартам доброчесності. Відсутність рішень податкових чи судових органів про порушення не виключає негативної оцінки з боку Комісії.

Позиція позивача, викладена у відповідь на відзив

124. У відповіді на відзив позивач зазначив, що оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оскаржуваних рішень Комісії не є втручанням у її дискреційні повноваження (постанова Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 990/183/23). Таким чином, Верховний Суд вправі перевірити чи є обґрунтованим та вмотивованим рішення Комісії щодо непідтвердження здатності кандидатом здійснювати правосуддя у відповідному суді.

125. Верховний Суд зауважив, що невиконання уповноваженим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №380/16070/21). Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).

126. Відтак оскаржуване рішення не є таким, що відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ст. 2 КАС України. Попри закріплений на законодавчому рівні обов`язок вмотивованості рішень, відповідач обмежився фрагментарним переказом фактів, однак не надав їм належної оцінки, що підтверджується таким.

127. Положення не передбачає додаткових обов`язкових дій понад встановлений законом мінімум (періодичне навчання), а твердження Комісії про його "недостатність" прямо суперечить тексту Положення.

128. Відсутність даних у базі НШСУ є технічною проблемою системи, а не провиною кандидата, який підтвердив проходження навчання у 2023 році.

129. Комісія проігнорувала тяжкі хвороби та смерть обох батьків у 2025 році, через що позивач свідомо пріоритезував основну роботу та сімейні обов`язки.

130. Механізм визначення середнього арифметичного бала не усуває вимогу мотивувати суттєву розбіжність в оцінках членів Комісії, що порушує принцип правової визначеності.

131. Комісія допустила повторне оцінювання одних і тих самих фактів (навчання в НШСУ, робота з помічником, ЄДРСР) у межах різних показників, що призвело до штучного заниження балів.

132. У рішенні відсутній аналіз пояснень позивача щодо навичок емпатії, активного слухання та логічного викладу думок.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

133. Оцінивши аргументи сторін та обставини справи, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

134. Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

135. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

136. Згідно з ч. 1 ст.92 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

137. 09.12.2023 було прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон №3511-ІХ), який набрав чинності 30.12.2023.

138. 20.11.2024 прийнято Закон України №4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11.12.2024.

139. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.

ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

140. Відповідно до ч. 3 ст.127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

141. Згідно з ч. 2 ст. 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

142. Частиною 1 ст. 69 Закону №1402-VIII визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

143. Статтею 28 Закону №1402-VIII окреслено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

- має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років;

- має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

- має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

- має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1- 3 цієї частини, щонайменше сім років.

Відповідно до ст. 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

3. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є:

1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі;

2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Вища рада правосуддя затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.

Статтею 85 Закону №1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Сукупна кількість балів, які суддя (кандидат на посаду судді) може отримати на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, не може перевищувати 50 відсотків максимальної кількості балів кваліфікаційного оцінювання.

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

У разі застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 цього Закону, результати його кваліфікаційного іспиту дійсні лише у межах такої процедури.

Для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).

Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Суддівське досьє має містити:

1) копії всіх заяв судді, пов`язаних з його кар`єрою, та доданих до них документів;

2) копії всіх рішень, прийнятих щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстиції, органами суддівського самоврядування, Президентом України або іншими органами, які приймали відповідні рішення;

3) інформацію про результати участі судді у конкурсах на зайняття посади судді;

4) інформацію про результати проходження в Національній школі суддів України початкової підготовки, підготовки судді упродовж перебування на посаді судді;

5) інформацію про результати кваліфікаційного оцінювання судді та регулярної оцінки судді упродовж перебування на посаді;

6) інформацію про здійснення викладацької діяльності;

7) інформацію про зайняття суддею адміністративних посад з копіями відповідних рішень;

8) інформацію про обрання (призначення) судді до органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції;

9) інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, зокрема:

а) загальну кількість розглянутих справ;

б) кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування;

в) кількість рішень, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов`язань;

г) кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни;

ґ) дотримання строків розгляду справ;

д) середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення;

е) судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді;

10) інформацію про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема:

а) кількість скарг на дії судді;

б) кількість дисциплінарних проваджень та їх результати;

11) інформацію щодо дотримання суддею правил професійної етики:

а) відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції;

б) інші дані щодо відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

в) дані щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики;

12) інформацію щодо відповідності судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;

13) декларації родинних зв`язків судді та декларації доброчесності судді;

14) результати тестувань щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх проведення);

15) результати застосування інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх застосування);

16) висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності);

17) інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.

Досьє кандидата на посаду судді має містити:

1) документи, подані кандидатом на посаду судді відповідно до частини першої статті 72 або частини третьої статті 79-3 цього Закону;

2) інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної етики;

3) матеріали проведення спеціальної перевірки та іншу інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї задекларованим доходам, у тому числі копії декларацій, поданих відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;

3-1) висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності (за наявності);

4) іншу інформацію та матеріали, визначені пунктами 6, 13-17 частини четвертої цієї статті.

Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Оригінали окремих документів, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можуть додатково зберігатися у паперовій формі.

Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються у порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій із Радою суддів України.

Суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком:

1) відомостей про місця проживання або перебування, дати народження фізичних осіб, їх адрес, номерів телефонів чи інших засобів зв`язку, адрес електронної пошти, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, серій та номерів паспортів, військових квитків, місцезнаходження об`єктів власності (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів;

2) відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей;

3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об`єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді);

4) інформації, що містить державну таємницю.

Доступ до матеріалів суддівського досьє (крім вказаних вище в частині сьомій цієї статті) як до публічної інформації здійснюється виключно через веб-сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) мають члени та уповноважені працівники секретаріатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя відповідно, а також уповноважені працівники Державної судової адміністрації України.

Судді (кандидату на посаду судді) забезпечується доступ для перегляду його досьє в повному обсязі.

Для здійснення своїх повноважень члени Громадської ради доброчесності мають право повного доступу до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді). Якщо до інформації, що міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.

За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

(а) щодо права на оскарження та вмотивованості рішення

144. Частина 7 ст. 101 Закону №1402-VIII визначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

145. Згідно зі ст. 88 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев`ятьма голосами.

Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

146. Предметом спору є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.01.2026 №6/ас-26 про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

147. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

148. Суд встановив, що оскаржуване рішення від 15.01.2026 №6/ас-26 ухвалено за наслідками дослідження Комісією досьє позивача, Висновку ГРД від 13.01.2026, письмових та усних пояснень кандидата, інформації, отриманої від державних органів за результатами спеціальної перевірки, а також поданих позивачем як суддею майнових декларацій.

У рішенні викладено фактичні обставини за кожним з епізодів, покладених в основу Висновку ГРД та наданої Комісії Інформації (придбання транспортних засобів у 2019 році, набуття у власність двох квартир, набуття спадщини у 2025 році, участь у місцевих виборах 2015 року, недекларування дружини у декларації за 2024 рік), надані позивачем пояснення щодо кожного з цих епізодів і мотиви, з яких Комісія визнала одні пояснення переконливими, а інші - ні.

Аналогічно деталізовано викладено обставини та мотиви оцінювання за показниками особистої та соціальної компетентності, включно з результатами поіменного оцінювання кожного члена Комісії. Така структура рішення дає позивачу можливість зрозуміти дійсні підстави, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а суду - перевірити їх обґрунтованість.

149. Аргумент позивача про те, що оскаржуване рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення, спростовується змістом самого рішення, яке містить посилання на конкретні показники компетентності, передбачені Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники критеріїв компетентності та доброчесності, затверджені рішенням Комісії, а також на конкретні положення Єдиних показників, які застосовуються під час дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді.

150. Щодо доводу про те, що дискреційні повноваження Комісії не є безмежними, Суд зазначає, що межі такої дискреції у цій справі окреслені законодавчо визначеними критеріями компетентності, доброчесності та професійної етики (ст. 79-3 Закону №1402-VIII), деталізованими у відповідних положеннях та Єдиних показниках, які встановлюють як перелік показників, так і підходи до їх застосування. Комісія застосувала саме ці, встановлені законодавством критерії, а не довільні власні уявлення про доброчесність чи компетентність, а тому підстав вважати, що вона вийшла за межі наданої їй дискреції, Суд не встановив.

151. Оцінюючи довід позивача про те, що оскаржуване рішення обмежує його право на приватне життя у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Суд враховує, що негативний результат добору за конкретним конкурсом на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду не є тотожним позбавленню позивача наявного статусу судді, який він продовжує мати, не є актом притягнення до дисциплінарної відповідальності і не встановлює остаточної заборони на участь у майбутніх конкурсах.

З огляду на це, а також враховуючи, що оскаржуване рішення прийняте на підставі результатів оцінювання, перевірених Судом у межах судового контролю, а не свавільно, Суд не вбачає у ньому непропорційного втручання у права позивача, гарантовані статтею 8 Конвенції, та порушення, здатного вплинути на висновок щодо правомірності рішення по суті.

152. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи позивача про невмотивованість оскаржуваного рішення та про вихід Комісії за межі наданих їй дискреційних повноважень.

(б) щодо критерію особистої компетентності

153. Пунктами 2.4 - 2.7 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об`єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв`язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

154. Згідно з п. 2.15 Положення показники критерію особистої компетентності оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.

155. Підпунктом 5.6.1.2 Положення передбачено, що вага критерію особистої компетентності під час кваліфікаційного оцінювання складає 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність - 25 балів, безперервний розвиток - 25 балів.

156. Пункт 5.7 Положення визначає, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала.

У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

157. Отже, ВККС України на виконання наданих їй ч. 5 ст. 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності «рішучість та відповідальність» та «безперервний розвиток» встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників.

158. У постанові від 04.06.2026 у справі № 990/557/25, яка теж стосувалася кваліфікаційного оцінювання, Велика Палата Верховного Суду відзначила:

« 127. Ці показники оцінюються членами ВККС України за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об`єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому ВККС України є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

128. ВККС України вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб`єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов`язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

… 133. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що судовий контроль за рішеннями Комісії не має всеосяжного характеру і не передбачає повторного оцінювання судом рівня відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію кваліфікаційного оцінювання.

Судове втручання можливе у випадках порушення процедури оцінювання, перевищення Комісією своїх повноважень або ухвалення рішення неповноваженим складом, а також у випадках ухвалення рішення за явної його необґрунтованості та свавільності висновків. У всіх інших випадках оцінка критеріїв кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) належить до дискреційних повноважень Комісії.

134. Варто нагадати, що оцінка таких особистісних якостей кандидата, як рішучість і відповідальність, ґрунтується на внутрішньому переконанні та професійному судженні членів Комісії.»

159. Суд вважає цей висновок застосовним до справи, що розглядається.

160. Щодо показника «рішучість та відповідальність» Комісія виявила, що порушення строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР мали системний і багаторічний характер: протягом 2020- 2024 років кандидат систематично порушував строки надсилання електронних копій судових рішень для оприлюднення в ЄДРСР. Щороку у більш ніж половині розглянутих ним справ і матеріалів порушено строки. Висока частка порушень протягом 2020-2024 років поспіль, попри зміну загальної кількості розглянутих справ, вказує на системний, а не поодинокий чи ситуативний характер відповідного недоліку в організації суддею власної роботи.

161. У постанові від 18.01.2021 у справі № 9901/177/20, яка теж стосувалася оцінки дій судді, Велика Палата Верховного Суду відзначила:

«… часові межі виготовлення ухвал та рішення, допущені суддею ОСОБА_1 (393 дні), не можуть бути виправдані браком кадрів, навантаженням справ та матеріалів, яке, за даними в. о. голови Київського окружного адміністративного суду, не перевищувало середній показник по суду. До таких також не може бути віднесено складність роботи системи «Діловодство спеціалізованого суду». До того ж зі змісту матеріалів справи не вбачається, що суддя ОСОБА_1 вчиняла будь-які дії, які б свідчили про її намір виготовити та надати сторонам у справі судові рішення до часу звернення позивача у справі зі скаргою до ВРП.»

162. Оприлюднення судових рішень не у встановлені законодавством строки істотно обмежує можливості учасників правовідносин, третіх осіб та суддів щодо своєчасного використання судової практики у власних провадженнях, а також завдає відчутної шкоди авторитету судової влади та суспільній довірі до неї.

163. Довід про навантаження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області не спростовує цього висновку. Позивач зазначив, що майже 95% випадків порушення строків припадає на справи про адміністративні правопорушення, що зумовлено значною кількістю справ цієї категорії та наявністю лише одного помічника. Однак таке пояснення не свідчить про об`єктивну неможливість дотримання строків оприлюднення судових рішень. Дотримання строків належить до сфери відповідальності судді як особи, яка організовує свою роботу та свого апарату. Комісія правомірно виходила з того, що обов`язок належної організації такої роботи покладається саме на суддю.

164. Те, що Комісія не навела у рішенні кожен із прикладів рішучості, на які посилався позивач, не означає, що ці приклади не досліджувались. Із протоколу засідання вбачається, що відповідні пояснення надавалися і обговорювалися під час співбесіди, однак оцінка з об`єктивних причин ґрунтувалася переважно на офіційних, документально підтверджених даних суддівського досьє щодо строків оприлюднення рішень, а не на неперевірених твердженнях кандидата про власну поведінку в конкретних, вибраних ним самим справах. Такий підхід Комісії Суд вважає таким, що не суперечить меті кваліфікаційного оцінювання.

165. Щодо розбіжності в індивідуальних оцінках членів Комісії за показником «рішучість та відповідальність» у межах від 12 до 20 балів, то відповідно до п. 5.7 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Підсумковий бал позивача 16,33 є середньоарифметичним результатом, що свідчить про послідовне застосування встановленого методологією механізму. Розбіжність в оцінках не є доказом порушення, а конкретних доводів про свавільність оцінки окремого члена позивач не навів.

166. Щодо показника «безперервний розвиток» Суд встановив, що позивач востаннє проходив періодичне навчання судді у грудні 2023 року, участі у дистанційних курсах НШСУ не брав, а посилання у письмових поясненнях на ознайомлення з науковими публікаціями не було підтверджено конкретними прикладами під час співбесіди. Довід позивача про те, що Положення не вимагає додаткових дій понад встановлений законом мінімум, Суд відхиляє, оскільки предметом оцінки за цим показником є не формальне виконання мінімальної кількості годин навчання, а наявність свідомих і послідовних зусиль кандидата з підтримання та розвитку професійної кваліфікації, що прямо випливає із самої назви показника «безперервний розвиток».

167. Аргумент позивача про те, що відсутність відомостей у базі НШСУ є технічною проблемою системи, не спростовує встановленого Комісією факту, оскільки сам позивач підтвердив, що після грудня 2023 року фактично не проходив жодних інших заходів НШСУ, тому питання належить не до технічного відображення вже пройденого навчання, а до факту його непроходження.

168. Також Суд не бере до уваги доводи про особисті обставини 2025 року (хвороба та смерть обох батьків), оскільки період відсутності ознак додаткової професійної активності передував цим подіям майже на два роки і не міг бути ними зумовлений.

169. Розбіжність в індивідуальних оцінках членів Комісії за показником «безперервний розвиток» у межах від 9 до 18 балів Суд оцінює за тими самими підходами, що викладені щодо показника «рішучість та відповідальність»: наявність розбіжності в межах індивідуального оцінювання за внутрішнім переконанням членів колегіального органу є наслідком передбаченого законодавством механізму, а не самостійним доказом порушення процедури, за відсутності конкретних доводів про свавільність оцінки того чи іншого члена Комісії.

170. За результатами такого аналізу Суд вважає обґрунтованим висновок Комісії про те, що позивач за критерієм особистої компетентності набрав 31,66 бала, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, а відтак не відповідає цьому критерію. Наведені позивачем доводи не спростовують встановлених Комісією обставин та не свідчать про необ`єктивність оцінювання.

(в) щодо критерію соціальної компетентності

171. Згідно з п.п. 2.8-2.12 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація - це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія - це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість - це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

172. Щодо показника «ефективна комунікація» Суд враховує, що надані позивачем письмові пояснення не містили конкретних, підтверджених прикладів застосування відповідних навичок у професійній діяльності. Аргумент позивача про те, що Комісія обмежилась загальною констатацією відсутності прикладів, не проаналізувавши його пояснення, Суд відхиляє, оскільки обов`язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про власну відповідність критерію покладається саме на кандидата, а не на Комісію.

173. Щодо доводу про подвійне врахування порушення строків надсилання рішень до ЄДРСР у межах показників «рішучість та відповідальність» і «ефективна взаємодія» Суд дійшов висновку, що зазначені показники оцінюють різні за змістом аспекти суддівської діяльності: показник «рішучість та відповідальність» - особисту здатність судді своєчасно й послідовно виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, тоді як показник «ефективна взаємодія» - здатність судді налагодити ефективну організацію роботи з помічником та іншими працівниками апарату суду.

Врахування одного й того самого факту (систематичного порушення строків) є проявом всебічності оцінювання компетентності кандидата з різних боків його професійної діяльності, а не неправомірним подвоєнням негативних наслідків одного порушення. Комісія також обґрунтовано врахувала, що відповідні порушення мали місце, зокрема й до повномасштабного вторгнення та пов`язаних із ним кризових явищ, що підтверджує їх системний характер.

174. Також Суд відхиляє довід про подвійне врахування проходження навчання в НШСУ під час оцінювання показників «безперервний розвиток» і «стійкість мотивації». Перший із них характеризує фактичні дії кандидата, спрямовані на підтримання та підвищення професійної кваліфікації, водночас другий стосується наявності в кандидата усвідомленого прагнення до тривалого, належного та якісного виконання повноважень судді апеляційного суду. Тому реальні зусилля кандидата у сфері професійного розвитку можуть бути враховані як один із відповідних індикаторів його стійкої мотивації та не свідчать про повторне оцінювання одного й того самого критерію.

175. Подані кандидатом пояснення мали загальний характер і не містили конкретного обґрунтування його усвідомленої та довгострокової мотивації, а тому Комісія мала підстави визнати їх недостатніми для позитивної оцінки відповідного показника.

176. Довід про відсутність будь-якого обґрунтування бала за показником «емоційна стійкість» Суд відхиляє, адже в самому оскаржуваному рішенні Комісія зазначила:

«Стосовно показника «Емоційна стійкість» ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що вміння зберігати внутрішню рівновагу, ясність мислення та самоконтроль у складних, стресових чи емоційно напружених ситуаціях є ключовим аспектом його особистої та професійної компетентності. Він навчився ефективно керувати своїми емоціями та реагувати на зовнішні подразники зважено та об`єктивно. Цьому сприяють вміння зберігати спокій під тиском, не піддаватися паніці чи роздратуванню, відновлювати емоційний баланс після інтенсивних переживань. Також кандидат зберігає емпатію та співчуття до учасників судового процесу, має ефективні стратегії управління стресом та емоціями, працює над зміцненням емоційної стійкості.

Під час співбесіди ОСОБА_1 зазначив, що емпатія допомагає йому краще розуміти учасників провадження та їхні позиції, у зв`язку з чим він прагне налагоджувати конструктивний контакт із людьми. За його словами, він намагається завчасно прогнозувати можливі варіанти розвитку подій і організовувати свою роботу, що, на його переконання, дозволяло б уникати особливо критичних ситуацій» .

177. Зазначений бал є найвищим серед усіх показників соціальної компетентності позивача, у рішенні відсутні будь-які негативні висновки Комісії щодо зазначеного показника.

178. Щодо доводу про порушення Комісією встановленої Положенням послідовності обговорення показників як самостійної підстави протиправності рішення Суд зазначає, що позивач не конкретизував, у чому саме полягало порушення визначеної Положенням послідовності та яким чином це вплинуло на результат оцінювання. З огляду на висновок Суду про правомірність врахування одних і тих самих фактичних обставин у межах різних, самостійних за змістом показників, сам факт повторного звернення до відомих обставин під час обговорення різних показників не свідчить про недотримання встановленої процедури обговорення.

179. За результатами такого аналізу Суд вважає обґрунтованим висновок Комісії про те, що позивач за критерієм соціальної компетентності набрав 34,33 бала, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, а відтак не відповідає цьому критерію.

(г) щодо критерію доброчесності та професійної етики

180. Згідно з п. 2.13 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 1) незалежність; 2) чесність; 3) неупередженість; 4) сумлінність; 5) непідкупність; 6) дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; 7) законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім?ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

181. Пунктом 2.14 Положення встановлено, що для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

182. Відповідно до п. 2.16 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

183. Пунктом 2.17 Положення передбачено, що у разі якщо інформація (відомості, дані) стосовно судді (кандидата на посаду судді) стала відома під час проведення співбесіди, така інформація (відомості, дані), якщо це можливо, невідкладно долучається членом Комісії - доповідачем до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та досліджується для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

184. Оцінюючи доводи сторін за цим критерієм, Суд насамперед враховує правову природу оцінювання, яке здійснює Комісія. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, Комісія під час кваліфікаційного оцінювання не встановлює факт правопорушення та не притягує кандидата до юридичної відповідальності, а оцінює відповідність його поведінки стандартам доброчесності за критерієм обґрунтованого сумніву стороннього спостерігача.

185. Відповідно, аргумент позивача про те, що ВККС не є органом правосуддя і не вправі надавати цивільно-правову кваліфікацію правочинам чи визнавати їх удаваними за відсутності судового рішення, не спростовує правомірності оскаржуваного рішення, оскільки Комісія не встановлювала обов`язкової для інших органів цивільно-правової кваліфікації угод, а послалася на ознаки удаваності лише як на один з елементів оцінки, що формують обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата в межах саме кваліфікаційного, а не судового чи іншого юрисдикційного провадження.

186. Аргумент позивача про те, що сумнів Комісії ґрунтується лише на припущеннях, а не на встановлених фактах, всупереч п. 11 Єдиних показників, спростовується змістом наданих самим позивачем письмових та усних пояснень.

Комісією встановлено, а самим позивачем підтверджено, що транспортні засоби були придбані та зареєстровані на його ім`я, тоді як фактичними коштами для їх придбання розпоряджалася інша особа (товариш) («Роль кандидата полягала в оформленні зазначених транспортних засобів на себе, при цьому власних коштів на їх придбання він не використовував.

Вартість автомобілів, надалі відображена в майнових деклараціях, визначалась продавцями в договорах купівлі-продажу»); дохід від продажу двох автомобілів отримав саме цей товариш; на уточнювальне запитання представниці ГРД позивач спершу заперечив власні витрати на придбання транспортних засобів, а згодом визнав витрату 2-3 тис. дол. США. Такі обставини є встановленими фактами, що випливають з власних суперечливих пояснень позивача, а не припущеннями Комісії.

187. Також Суд не бере до уваги аргумент про те, що придбання майна за ціною, нижчою від ринкової, саме по собі не свідчить про недоброчесність за наявності переконливих пояснень, оскільки Комісія саме дослідила надані пояснення і визнала їх непереконливими: вартість у розмірі 50000 грн була вказана для чотирьох транспортних засобів різних років випуску, придбаних у різних продавців, що, на відміну від поодинокого випадку, вказує на системний характер заниження ціни; крім того, позивач підтвердив обізнаність із невідповідністю вказаної в договорах вартості реальній ціні придбання, а на момент укладення цих договорів уже мав статус кандидата на посаду судді місцевого суду, що об`єктивно вимагало від нього підвищеної уваги до дотримання вимог доброчесності.

188. Посилання позивача на те, що транспортні засоби придбавалися на аукціонах у США в пошкодженому стані, що об`єктивно зумовлює нижчу ціну, не було підкріплено жодними доказами реальності ціни конкретних автомобілів ні під час кваліфікаційного оцінювання, ні під час судового розгляду цієї справи, а тому не спростовує висновків Комісії. Довід про те, що станом на момент придбання автомобілів (2019 рік) позивач ще не мав статусу судді, не звільняє від оцінки цих обставин у межах подальшого кваліфікаційного оцінювання. Предметом такого оцінювання є доброчесна поведінка кандидата, включно з періодом, що передував набуттю суддівського статусу, якщо відповідні обставини (зокрема подальше декларування цього майна вже в статусі судді) мають значення для оцінки його доброчесності на момент проходження конкурсу.

189. Аргумент позивача про відсутність будь-яких актів перевірок чи претензій з боку податкових органів Суд відхиляє, адже кваліфікаційне оцінювання не є видом провадження, в межах якого встановлюється факт податкового чи іншого правопорушення, а є оцінюванням відповідності поведінки кандидата стандартам доброчесності за критерієм обґрунтованого сумніву, який визначається за іншим стандартом доказування, ніж той, що застосовується контролюючими органами. Відсутність рішень таких органів сама по собі не виключає негативної оцінки з боку Комісії.

190. Щодо придбання квартир Комісія вважала надані усні та письмові пояснення достатніми та розумними, тому сумніви у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики спростовані.

191. Аналогічно Комісія визнала достатніми та переконливими пояснення позивача щодо декларування успадкованого у 2025 році майна, зазначивши про намір відобразити повні відомості у майновій декларації за 2025 рік, щодо участі в місцевих виборах 2015 року, а також щодо недекларування дружини у декларації за 2024 рік з урахуванням наданого рішення суду про розірвання шлюбу.

192. Негативного висновку щодо доброчесності Комісія дійшла виключно у зв`язку з обставинами придбання чотирьох транспортних засобів у 2019 році. Така вибіркова, диференційована, підтверджена конкретними документами (платіжними дорученнями, судовим рішенням про розірвання шлюбу) оцінка різних епізодів справи, частина з яких вирішена на користь позивача, спростовує аргумент про формальний чи упереджений підхід Комісії та свідчить про вмотивовану та обґрунтовану оцінку доброчесності позивача.

193. За результатами такого аналізу Суд погоджується з висновком Комісії про те, що обставини, пов`язані з набуттям позивачем транспортних засобів у 2019 році, викликають обґрунтований сумнів стороннього спостерігача щодо відповідності позивача критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», який позивач не спростував ні під час кваліфікаційного оцінювання, ні під час судового розгляду цієї справи. Відтак підсумковий бал 0 (нуль) балів за критеріями доброчесності та професійної етики і висновок про невідповідність позивача цим критеріям є обґрунтованими.

194. Враховуючи викладене, Суд, перевіривши оскаржуване рішення на предмет його відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку, що Комісія ухвалила його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1402-VIII, з використанням наданих їй повноважень з метою, з якою вони надані, з дотриманням встановленої законом процедури кваліфікаційного оцінювання, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та пропорційно, з наданням позивачу можливості надати пояснення на кожному етапі оцінювання і з дотриманням його права на участь у процесі прийняття рішення.

195. Оскаржуване рішення містить виклад фактичних обставин, оцінку наданих позивачем пояснень та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків за кожним із чотирьох критеріїв кваліфікаційного оцінювання, що відповідає вимогам ст. 88 Закону №1402-VIII і дає можливість здійснити його повноцінний судовий контроль. Доводи позивача, наведені як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив, детально досліджені Судом, однак жоден з них не спростовує встановлених Комісією обставин та не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

196. За таких обставин, розглянувши спір по суті, Суд не встановив підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 15.01.2026 №6/ас-26.

197. Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення Комісії від 15.01.2026 №6/ас-26 ухвалене в межах конкретного конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23, та стосується виключно результату проходження позивачем етапу "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах цього окремого конкурсного провадження.

198. Зазначене рішення:

- не позбавляє позивача статусу судді, який він продовжує обіймати на посаді судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області;

- не є актом притягнення до дисциплінарної відповідальності та не тягне жодних дисциплінарних наслідків;

- не встановлює остаточної або безстрокової заборони позивачу претендувати на посаду судді апеляційного суду в майбутньому;

- не містить оцінки, яка автоматично поширювалася б на будь-які інші, майбутні конкурсні процедури, оскільки кожне кваліфікаційне оцінювання є самостійним процесом, що здійснюється на підставі актуальних на момент його проведення досьє, пояснень кандидата та обставин, які можуть суттєво змінитися з плином часу (зокрема, показники безперервного розвитку, дотримання строків оприлюднення рішень, майновий стан тощо є динамічними і підлягають новій оцінці у наступних процедурах кваліфікаційного оцінювання).

199. Наслідком оскаржуваного рішення є виключно те, що позивач не був рекомендований для зайняття однієї з 550 вакантних посад судді апеляційного суду за наслідками цього конкретного конкурсу.

Таке рішення не є перешкодою чи забороною для звернення позивача із заявою про участь у майбутніх конкурсах на посади суддів апеляційної інстанції, у межах яких він матиме право надати нові, оновлені пояснення та докази, усунути виявлені під час цього оцінювання недоліки (зокрема щодо проходження періодичного навчання, дотримання строків оприлюднення судових рішень) та підтвердити свою відповідність визначеним критеріям.

200. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

201. З огляду на наведені вище висновки Суд не вбачає підстав для задоволення позову.

202. За правилами ст. 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.М. Чиркін