Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №990/468/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа №990/468/25

адміністративне провадження № П/990/468/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В., Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції та в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява, подана адвокаткою Бондаренко Ганною Віталіївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач, ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі - третя особа, КДКП), з такими позовними вимогами:

- визнати рішення Вищої ради правосуддя №1916/0/15-25 від 11 вересня 2025 року про скасування частково рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2025 року №64дп-25 про закриття дисциплінарного провадження №07/3/2-807дс-100 дп-24 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 і притягнення прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду протиправним та нечинним;

- скасувати рішення Вищої ради правосуддя №1916/0/15-25 від 11 вересня 2025 року.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що оскаржуване рішення ВРП не містить передбачених чинним законодавством України підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки до позивачки незаконно застосоване дисциплінарне стягнення, у тому числі з порушенням передбачених ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» (далі також - Закон 1697-VII) правил обліку строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_1 вказала, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя не відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам справи, встановленим під час розгляду скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, оскільки ВРП ухвалила рішення з підстав, які штучно створюють підґрунтя для продовження строків притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності; які не були зазначені у висновках комісії зі службового розслідування, а також поданій Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора скарги до КДКП та не були предметом розгляду на її засіданні.

ОСОБА_1 відзначила, що рішення ВРП не містить будь-якого аналізу доводів і міркувань з боку особи, яка притягувалась до дисциплінарної відповідальності. ВРП обмежилась коротким висновком про те, що не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 без зазначення причин такого не прийняття.

Позивачка пояснила, що під час ухвалення рішення №1916/0/15-25 від 11 вересня 2025 року Вища рада правосуддя перебрала на себе функцію слідчого органу, встановивши під час розгляду скарги обставини, які раніше не з`ясовувались, а саме щодо констатації факту утримування позивачкою частини матеріалів кримінального провадження станом на 11 вересня 2025 року.

Окрему увагу позивачка приділила тому, що матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів на підтвердження доводів скарг про передачу позивачці як безпосередньо матеріалів кримінального провадження, так і матеріалів виїмки.

Також пояснила, що слідча ОСОБА_2 , яка здійснювала виїмку документів, не направляла їх через канцелярію як окремий службовий документ. Службою діловодства Дніпропетровської обласної прокуратури ці документи не зареєстровані та жодним чином не обліковувалися.

Отже, ОСОБА_1 дотрималася положень п.1.17 Тимчасової інструкції, так як передала усі наявні у неї документи у спосіб, передбачений законодавством.

З-поміж іншого зосередила увагу на тому, що складений 31 липня 2023 року Акт прийому-передачі був підписаний начальником відділу та спеціалістом з діловодства без жодних зауважень щодо оформлення документів.

Автор позову вказав, що упродовж двох місяців після від`їзду позивачки до Києва, а саме у період з 01 серпня 2023 року по 28 вересня 2023 року, до матеріалів кримінального провадження був неконтрольований доступ необмеженого кола осіб.

Не погоджується позивачка і з тим, що протиправні дії позивачки почалися 31 липня 2023 року і тривають по теперішній час, маючи характер триваючого правопорушення, оскільки фактичне, безпосереднє здійснення повноважень прокурора у Дніпропетровській обласній прокуратурі позивачкою було припинено 31 липня 2023 року.

ОСОБА_1 пояснила, що у своїй дисциплінарній скарзі до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора визначала, що відлік строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності слід рахувати не з моменту передачі документів 31 липня 2023 року, а з моменту виявлення дисциплінарного правопорушення, тобто з 08 квітня 2024 року, а саме з моменту складення прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3. рапорту про можливу втрату вказаних матеріалів.

Надалі, у скарзі на рішення КДКП від 09 квітня 2025 року Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора зазначила, що втрата статусу прокурора у кримінальному провадженні жодним чином не звільнила позивачку ( ОСОБА_1 ) від обов`язку передати вилучені матеріали, які мали статус документів у кримінальному провадженні i повинні були зберігатися при ньому. Цей обов`язок продовжується i до цього часу, тому строки притягнення до відповідальності за цим епізодом не сплили.

Натомість Вища рада правосуддя при розгляді скарги і ухваленні рішення від 11 вересня 2025 року не звернула увагу на незаконність такої позиції і, погодившись з доводами скаржника визначила, що позивачка станом на 11 вересня 2025 року продовжує утримувати матеріали нотаріальної справи і тимчасового доступу, тобто продовжує вчиняти дисциплінарне правопорушення.

Отже, оскаржуване рішення ВРП суперечить обставинам справи, висновку Комісії зі службового розслідування та виходить за межі розгляду дисциплінарного провадження, розгляд якого здійснювався КДКП.

У письмовому відзиві на позовну заяву ВРП висловила незгоду з вимогами та доводами, викладеними у позовній заяві, просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

ВРП зазначила, що згідно з пунктом 1.17 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12 лютого 2019 року № 27 (далі - Тимчасова інструкція) при звільненні або переведенні працівника прокуратури (крім державного службовця) до іншого структурного підрозділу чи органу прокуратури усі службові документи в паперовій формі, інші матеріальні носії інформації, що перебувають у нього у зв`язку з виконанням службових обов`язків, передаються на підставі акта, який підписується працівником, що звільняється (переводиться), його безпосереднім керівником і працівником служби діловодства або працівником, який забезпечує ведення діловодства у структурному підрозділі (прокуратурі).

У цьому взаємозв`язку відповідач зауважив, що КДКП у рішенні від 09 квітня 2025 року № 64дп-25 зазначила про факти неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 своїх службових обов`язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а саме: не забезпечення виконання завдань, передбачених статтями 2, 9, 25, 28 КПК України, щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування; відсутності фактичного керування досудовим слідством та ініціювання заслуховування на нарадах стану досудового розслідування й надання оцінки роботі слідчого; утримування у себе тривалий час матеріалів кримінального провадження без проведення слідчих дій та не скеровування їх органу досудового розслідування; порушення вимог пункту 1.17 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України щодо передачі матеріалів кримінального провадження у належному й прошитому вигляді повноважній особі відбулись у період з 24 листопада 2021 року до 28 вересня 2023 року.

ВРП зазначає, що КДКП дійшла висновку, що позивачка вчинила дисциплінарний проступок, однак закрила дисциплінарне провадження через сплив річного строку для накладення стягнення.

Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 не скористалася правом на оскарження рішення КДКП від 09 квітня 2025 року № 64дп-25 до ВРП, а тому, на переконання відповідача, фактично погодилась із встановленим фактом дисциплінарного проступку.

ВРП дійшла висновку, що рішення КДКП про відсутність доказів непередання прокурором ОСОБА_1 матеріалів тимчасових доступів є необґрунтованим та не відповідає обставинам, встановленим КДКП під час здійснення дисциплінарного провадження.

ВРП стверджує, що під час дисциплінарного провадження отримано достатньо доказів, зазначених скаржником у дисциплінарній скарзі, які свідчать, що 31 липня 2023 року ОСОБА_1 не передала нотаріальну справу повноважній особі, а згодом вводила в оману працівників обласної прокуратури щодо її місцезнаходження, перешкоджала службовому розслідуванню стосовно відшукання втрачених матеріалів.

ВРП звертає увагу, що правопорушення ОСОБА_1 має ознаки триваючого, оскільки не завершено 31 липня 2023 року, у день, коли вона не передала окремі матеріали кримінального провадження, а триває дотепер.

З огляду на зазначене ВРП вважає, що в діях прокурора ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України №1697-VII, - неналежне виконання службових обов`язків, а саме: порушення вимог пункту 1.17 Тимчасової інструкції щодо передання матеріалів кримінального провадження в належному й прошитому вигляді повноважній особі.

КДКП у своїх поясненнях доводила, що ОСОБА_1 хоча і порушила вимоги Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, що полягало у неналежному оформленні та не переданні матеріалів кримінального провадження, однак достеменно встановити, чи містили передані матеріали документи, вилучені з володіння Державного нотаріального архіву у Дніпропетровській області та матеріали, вилучені з кримінальної справи, неможливо. За фактом виявлення факту відсутності частини матеріалів кримінального провадження обласною прокуратурою в квітні 2024 року призначено відповідне службове розслідування, яке з урахуванням рішення про його продовження, завершилося в жовтні 2024 року.

КДКП стверджувала, що Комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку, що саме дії ОСОБА_1 призвели до затягування досудового розслідування, порушення розумних строків, непритягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, а також до втрати оригіналів документів кримінального провадження. Поряд з цим, проведеним службовим розслідуванням достеменно не встановлено час, місце і обставини зникнення частини матеріалів кримінального провадження, відповідні докази Комісії не надані. Тому, 04 листопада 2024 року за фактом втрати цих документів розпочато кримінальне провадження № 42024040000000530 за ч. 1 ст. 367 КК України, досудове розслідування у ньому триває, процесуальні рішення у ньому про повідомлення особам про підозру не приймались.

КДКП також звертає увагу, що при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження підтвердився факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків як прокурором у кримінальному провадженні щодо здійснення неефективного нагляду у формі процесуального керівництва за додержанням законів органами, що ведуть досудове слідство.

При цьому, КДКП дійшла до висновків, що оскільки повноваження ОСОБА_1 як старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні закінчилися 28 вересня 2023 року, і будь-яких протиправних дій після зазначеної дати нею не вчинялися, тому строк накладення на прокурора дисциплінарного стягнення станом на час розгляду матеріалів сплинув і дисциплінарне провадження у цій частині стосовно цього прокурора підлягає закриттю.

У підсумку КДКП вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню.

У додаткових письмових поясненнях, надісланих на адресу суду 20 квітня 2026 року, відповідач додатково зазначив, що ВРП встановила, що під час дисциплінарного провадження отримано достатньо доказів, зазначених скаржником у дисциплінарній скарзі, які свідчать, що 31 липня 2023 року ОСОБА_1 не передала нотаріальну справу повноважній особі, а згодом вводила в оману працівників обласної прокуратури щодо її місцезнаходження, перешкоджала службовому розслідуванню стосовно відшукання втрачених матеріалів.

Відповідач вказав, що у межах дисциплінарного провадження ВРП оцінює докази за стандартом доказування «які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин», а не за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який використовується в кримінальних справах.

ВРП повторно зазначила, що правопорушення ОСОБА_1 має ознаки триваючого, оскільки не завершено 31 липня 2023 року, у день, коли вона не передала окремі матеріали кримінального провадження, а триває дотепер. На переконання відповідача, неправомірна поведінка ОСОБА_1 розпочалася 31 липня 2023 року, коли вона порушила вимоги пунктів 1.17, 11.1.8 Тимчасової інструкції, статті 100 КПК України і належним чином не передала працівникам Дніпропетровської обласної прокуратури кримінальне провадження, а також матеріали тимчасових доступів.

Також додаткові пояснення надіслала КДКП, в яких повторно наголосила на тому, що рішення КДКП від 09 квітня 2025 року №64дп-25 про закриття дисциплінарного провадження №07/3/2-807дс-100дп-24 прийнято з урахуванням обставин, установлених службовим розслідуванням за фактом можливого порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12017040650003333. Проте КДКП, на відміну від висновків ВРП, підтверджуючи факт порушення ОСОБА_1 порядку руху та передачі матеріалів кримінального провадження, вважає, що вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.1 ст. 43 Закону №1697-VII, у частині втрати документів, вилучених під час здійснення досудового розслідування, або їх подальшого зберігання у себе, не знайшло об`єктивного підтвердження. Тобто на час здійснення дисциплінарного провадження достеменно не встановлено часу, місця та способу зникнення частини матеріалів кримінального провадження, а також не встановлено обставин, які б підтверджували факт перебування цих матеріалів у ОСОБА_1 .

Зауважено, що ОСОБА_1 допущено порушення при передачі 31 липня 2023 року матеріалів кримінального провадження, але не факт перебування цих матеріалів у позивача від тоді і до цього часу не встановлено.

Верховний Суд ухвалою від 15 жовтня 2025 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник ВРП в судове засідання, призначене на 28 вересня 2026 року не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення у встановленому процесуальним законом порядку.

Представники позивача та третьої особи не заперечували про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість переходу до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.

Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №84 від 29 квітня 2024 року на підставі рапорту прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3. від 08 квітня 2024 року призначено службове розслідування за фактом можливого порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12017040650003333 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 365-2 Кримінального кодексу України, та можливої втрати вилучених під час здійснення досудового розслідування документів службовими особами прокуратури.

На підставі листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора № 17/1-35747-19 від 19 серпня 2024 року, враховуючи неповноту вказаного висновку службового розслідування, його скасовано та відповідно до наказу №144 від 05 вересня 2024 року комісією проведено додаткове службове розслідування.

Висновками комісії зі службового розслідування від 25 жовтня 2024 року констатовано:

1. факт відсутності у кримінальному провадженні №12017040650003333 та наглядовому провадженні матеріалів, вилучених 14 червня 2023 року з Державного нотаріального архіву у Дніпропетровській області матеріалів нотаріальної справи - оригіналів документів щодо проведення приватним нотаріусом ОСОБА_4 нотаріальної дії - видачі свідоцтва від 08 лютого 2017 року про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) і матеріалів, вилучених 02 листопада 2022 року з кримінальної справи №68099046 (оригінали інвентарної справи, технічних паспортів на приміщення за вказаною адресою);

2. факт порушення прокурором ОСОБА_1 вимог ст.ст.2, 9, 28, 36, 222 КПК України, 1.1.17 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури від 12 лютого 2019 року №27, п.7.47 Регламенту Дніпропетровської обласної прокуратури, затвердженого Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 25 квітня 2023 року, та ст.ст. 11, 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Зокрема, комісією було встановлено, що прокурор ОСОБА_1 тривалий час (в період з 26 листопада 2021 року до 31 липня 2023 року), порушуючи вимоги п.7.47 Регламенту Дніпропетровської обласної прокуратури, утримувала у себе матеріали кримінального провадження та допустила їх часткову втрату.

Це стало підставою для висновку про наявність дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» (невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Одночасно з цим прийнято рішення щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040650003333 за ознаками ч.1 ст. 367 КК України за фактом невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них службовою особою обласної прокуратури.

За наслідками проведення службового розслідування до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 13 грудня 2024 року була надіслана, зокрема, дисциплінарна скарга в.о. керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Окрім цього, 25 грудня 2024 року розподілено дисциплінарну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Риженка О.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 .

Комісія рішенням від 15 січня 2025 року №16дп-25 дисциплінарні провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 об`єднала в одне провадження.

За наслідками розгляду дисциплінарних скарг КДКП вважала підтвердженими доводи скаржників щодо вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII - неналежне виконання службових обов`язків.

Разом з цим, Комісія дійшла висновку, що повноваження ОСОБА_1 як старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017040650003333 закінчилися 28 вересня 2023 року, будь-яких протиправних дій після зазначеної дати нею не вчинено, то строк накладення на прокурора дисциплінарного стягнення сплинув.

КДКП рішенням від 09 квітня 2025 року №64дп-25 дисциплінарне провадження №07/3/2-807дс-100дп-24 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 закрила.

В подальшому, 08 травня 2025 року (вх. № 4739/0/8-25) до Вищої ради правосуддя надійшла скарга виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2025 року №64дп-25 про закриття дисциплінарного провадження №07/3/2-807дс-100дп-24 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 .

У своїй скарзі на вказане рішення Генеральна інспекція погодилась з висновками КДКП про сплив строків накладання дисциплінарного стягнення за не забезпечення ефективного процесуального керівництва, однак зазначає, що рішення КДКП № 64дп-25 від 09 квітня 2025 року про відсутність достатніх доказів про те, що ОСОБА_1 31 липня 2024 року не передала матеріали тимчасових доступів i відсутність ii вини в ix утраті - є необґрунтованим.

Вища рада правосуддя рішенням №1916/0/15-25 від 11 вересня 2025 року скасувала частково рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2025 року №64дп-25 про закриття дисциплінарного провадження №07/3/2-807дс-100дп-24 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 .

Одночасно позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Позивачка, не погоджуючись з рішенням ВРП, звернулася за захистом свого порушеного права з цим позовом до суду.

Суд, вивчивши доводи позивачки та відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого.

За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон № 1697-VII, про що зазначено у преамбулі до цього Закону.

Частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності встановлено статтею 43 Закону№ 1697-VII, за правилами пункту 1 частини першої та частини третьої якої прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, серед іншого, з підстав невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом (стаття 44 Закону №1697-VII).

За визначенням, яке міститься у частині першій статті 45 вказаного вище Закону, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

За правилами частини третьої статті 48 Закону України №1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною першою статті 49 цього Закону на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон №1798-VIII.

Пункт 5 частини першої статті 3 вказаного Закону відносить до повноважень ВРП розгляд скарг на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

За нормами частин третьої, п`ятої статті 53 Закону №1798-VIII скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається ВРП у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.

За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ВРП має право: 1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення відповідного органу без змін.

Частиною першою статті 54 Закону №1798-VIII визначено, що рішення ВРП за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини п`ятої статті 53 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення ВРП ухвалене за його скаргою (частина друга статті 54 Закону № 1798-VIII).

З рішення ВРП від 11 вересня 2025 року вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало неналежне виконання позивачкою службових обов`язків, а саме: порушення вимог статті 43 Закону №1697-VII.

Визначальним питанням у межах спірних правовідносин у цій справі є наявність/відсутність факту вчинення дисциплінарного проступку та відповідно дотримання строку, протягом якого прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII.

Досліджуючи обставини, що мають значення для розгляду справи, Суд вважає за необхідне викласти події, які відбулись у відповідній хронологічній послідовності.

У зв`язку з тим, що кримінальне провадження №12017040650003333 розслідувалося Дніпровським ВП та ВП №5 Дніпровського РУП ГУ НП у Дніпропетровській області неефективно і з порушенням розумних строків, подальше досудове слідство постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 листопада 2021 року на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України доручено ГУНП у Дніпропетровській області. Для здійснення процесуального керівництва постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24 листопада 2021 року створено групу прокурорів, старшим якої призначено ОСОБА_1 .

Водночас, згідно з висновком службового розслідування від 25 жовтня 2024 року встановлено, що незважаючи на те, що процесуальне керівництво доручено Дніпропетровській обласній прокуратурі саме через неефективність попереднього розслідування, необхідність негайної активізації досудового слідства і виконання значної кількості слідчих дій, ОСОБА_1 неналежно виконала обов`язки прокурора та не забезпечила виконання завдань, передбачених ст. ст. 2, 9, 25, 28 КПК України, щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Так, у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст.36, 214, 218 КПК України і п. 7.46 Регламенту Дніпропетровської обласної прокуратури від 30.06.2022 № 90 та п. 7.47 Регламенту Дніпропетровської обласної прокуратури від 25 квітня 2023 року №125 з 26 листопада 2021 року до 31 липня 2023 року утримувала у себе матеріали кримінального провадження №12017040650003333, не передавала їх органу досудового розслідування, внаслідок чого слідчий був позбавлений можливості самостійно виконати слідчі дії.

При цьому, вона особисто не виконала жодної слідчої дії та провела лише кілька процесуальних заходів зі здійснення доступу до документів, які надалі були втрачені за невстановлених обставин.

Зокрема, за епізодом заволодіння нерухомим об`єктом по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 внесла до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання:

- від 24 квітня 2023 року про тимчасовий доступ з можливістю вилучення у Державному нотаріальному архіві Дніпропетровської області оригіналу нотаріальної справи щодо видачі приватним нотаріусом ОСОБА_4 свідоцтва № 174 від 08 лютого 2017 року про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна по АДРЕСА_1 ;

- від 12 вересня 2022 року про надання тимчасового доступу і вилучення оригіналів документів з кримінальної справи № 68099046, яка перебувала у володінні ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.

Ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2023 року та від 24 жовтня 2022 року № 202/6260/22 клопотання задоволені.

Виконання ухвал ОСОБА_1 доручила слідчому ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2, яка, вилучивши 14 червня 2023 року нотаріальну справу з Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області та 02 листопада 2022 року інвентаризаційну справу з кримінальної справи № 68099046, передала їх особисто ОСОБА_1 .

З 01 серпня 2023 року на підставі листа Офісу Генерального прокурора від 31 липня 2023 року №31/2/2-47вих-24 ОСОБА_1 відряджено до Офісу Генерального прокурора.

З цих причин, ОСОБА_1 відповідно до акту від 31 липня 2023 року передала наглядові провадження працівникам Дніпропетровської обласної прокуратури, у тому числі кримінальне провадження № 12017040650003333 в 3-х томах. Водночас дописку від руки у надрукованому акті щодо передачі 3-х томів кримінального провадження №12017040650003333 здійснено спеціалістом ОСОБА_8 . Крім того, з її слів, третій том був не прошитим та не пронумерованим.

Під час підписання цього акту прийому-передачі, головним спеціалістом ОСОБА_8. та заступником начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_1 була відсутня у зв`язку з відрядженням до Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, всупереч вимогам п. 1.17 Тимчасової інструкції ОСОБА_1 31 липня 2023 року не передала належним чином оформлені матеріали кримінального провадження, а відтак достеменно встановити неможливо чи містилися у них матеріали, які вилучено 14 червня 2023 року з володіння Державного нотаріального архіву у Дніпропетровській області (матеріалів нотаріальної справи - оригіналів документів щодо проведення приватним нотаріусом ОСОБА_4 нотаріальної дії - видачі свідоцтва від 08 лютого 2017 року № 174 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1) і матеріалів, вилучених 02 листопада 2022 року з кримінальної справи № 68099046 (оригінали інвентарної справи, технічних паспортів на приміщення за вказаною адресою).

За фактом виявлення відсутності частини матеріалів кримінального провадження обласною прокуратурою в квітні 2024 року призначено відповідне службове розслідування, яке з урахуванням рішення про його продовження, завершилося в жовтні 2024 року.

Комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку, що саме дії ОСОБА_1 призвели до затягування досудового розслідування, порушення розумних строків, непритягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, а також до втрати оригіналів документів кримінального провадження.

При цьому проведеним службовим розслідуванням достеменно не встановлено час, місце і обставини зникнення частини матеріалів кримінального провадження, відповідні докази Комісії не надані.

Тому, 04 листопада 2024 року за фактом втрати цих документів розпочато кримінальне провадження № 42024040000000530 за ч. 1 ст. 367 КК України, досудове розслідування у ньому триває, процесуальні рішення у ньому про повідомлення особам про підозру не приймались.

При розгляді матеріалів дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів знайшла підтвердженим факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків як прокурором у кримінальному провадженні № 12017040650003333 щодо здійснення неефективного нагляду у формі процесуального керівництва за додержанням законів органами, що ведуть досудове слідство.

При цьому, КДКП дійшла до висновків, що оскільки повноваження ОСОБА_1 як старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні закінчилися 28 вересня 2023 року, і будь-яких протиправних дій після зазначеної дати нею не вчинялися, тому строк накладення на прокурора дисциплінарного стягнення станом на час розгляду матеріалів сплинув і дисциплінарне провадження у цій частині стосовно цього прокурора підлягає закриттю.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2025 року № 64дп-25 закрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 з підстав закінчення строку накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням скаржник реалізував своє право оскаржити його до Вищої ради правосуддя.

При розгляді цих матеріалів ВРП дійшла висновку, що рішення КДКП про відсутність доказів, що 31 липня 2023 року прокурор ОСОБА_1 не передала матеріалів тимчасових доступів є необґрунтованим та не відповідає обставинам, установленим КДКП під час здійснення дисциплінарного провадження.

Вища рада правосуддя вважає, що під час дисциплінарного провадження отримано достатньо доказів, зазначених скаржником у дисциплінарній скарзі, які свідчать, що 31 липня 2023 року ОСОБА_1 не передала нотаріальну справу повноважній особі, а згодом вводила в оману працівників обласної прокуратури щодо її місцезнаходження, перешкоджала службовому розслідуванню стосовно відшукання втрачених матеріалів.

За позицією ВРП, наявність зазначеного порушення підтверджено: висновками й матеріалами службових розслідувань, проведених на підставі наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29 квітня 2024 року № 84, від 05 вересня 2024 року № 144; поясненнями спеціаліста відділу документального забезпечення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 ; поясненнями прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ; поясненнями керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10 ; поясненнями заступника начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 ; поясненнями старшого слідчого СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2; актом прослуховування голосового повідомлення, яке ОСОБА_1 04 січня 2024 року надіслала ОСОБА_2 .

Вища рада правосуддя прийшла до висновку, що зазначені докази є переконливими та засвідчують, що 31 липня 2023 року ОСОБА_1 не передала нотаріальної справи. ВРП вважає, що правопорушення ОСОБА_1 має ознаки триваючого, оскільки не завершено 31 липня 2023 року, у день, коли вона не передала окремі матеріали кримінального провадження, а триває дотепер, тобто до дня розгляду скарги і прийняття рішення.

Оцінивши обставини та факти, встановлені під час перевірки скарги на рішення КДКП від 09 квітня 2025 року № 64дп-25, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. спростовують зазначені в цьому рішенні висновки щодо закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 . Переконливими є доводи скаржника, що неправомірна поведінка ОСОБА_1 розпочалася 31 липня 2023 року, коли вона порушила вимоги п. п. 1.17, 11.1.8 Тимчасової інструкції, ст. 100 КПК України і належним чином не передала працівникам Дніпропетровської обласної прокуратури кримінальне провадження, а також матеріали тимчасових доступів.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя вважає, що в діях прокурора ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 43 Закону № 1697-VII, - неналежне виконання службових обов`язків, а саме порушення вимог пункту 1.17 Тимчасової інструкції щодо передання матеріалів кримінального провадження в належному й прошитому вигляді повноважній особі.

Таким чином ВРП прийшла до висновку, що рішення КДКП від 09 квітня 2025 року №64дп-25 у частині закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 з підстав закінчення строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, за порушення вимог п. 1.17 Тимчасової інструкції щодо передання матеріалів кримінального провадження в належному й прошитому вигляді повноважній особі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи питання правильності застосування ВРП приписів частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VІІ, Суд виходить із такого.

Частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII встановлено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону №1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення КДКП своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

Отже, момент, з яким Закон пов`язує початок перебігу річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, є день вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Це правило є чітким, зрозумілим і не допускає неоднозначного тлумачення.

Під триваючим правопорушенням Суд розуміє проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, яке припиняються, або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Триваючі правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. Такі дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Відтак днем обчислення річного строку для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення буде день початку (факту) неналежного виконання ним установленого обов`язку або день припинення правопорушення.

Так, в рішенні відповідача сформовано висновок про те, що трудові правовідносини з ОСОБА_1 не припинено, вона продовжує виконувати функцію прокурора, однак нею документи дотепер не передано і не вжито жодних заходів для встановлення їх місцезнаходження, а тому дисциплінарний проступок триває.

В свою чергу, КДКП, на відміну від висновків ВРП, підтверджуючи факт порушення ОСОБА_1 порядку руху та передачі матеріалів кримінального провадження, вважає, що вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.1 ст. 43 Закону №1697-VII, у частині втрати документів, вилучених під час здійснення досудового розслідування, або їх подальшого зберігання у себе, не знайшло об`єктивного підтвердження.

Тобто на час здійснення дисциплінарного провадження не встановлено часу, місця та способу зникнення частини матеріалів кримінального провадження, а також не встановлено обставин, які б підтверджували факт перебування цих матеріалів у ОСОБА_1 . Відповідні докази скаржником Комісії надані не були, а також вони не були здобуті під час перевірки у межах дисциплінарного провадження.

При цьому Комісія врахувала, що відповідно до вимог ч.4 ст. 48 Закону №1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Як встановила Комісія, групу прокурорів у кримінальному провадженні №12017040650003333 на чолі з позивачем як старшим цієї групи було визначено постановою від 24 листопада 2021 року. Відповідно до процесуального рішення заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 виключено зі складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Тому, на думку КДКП, встановлені факти неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 своїх службових обов`язків щодо забезпечення руху та передачі матеріалів кримінального провадження у неналежно сформованому вигляді відповідній повноважній особі, могли відбуватися саме у період часу з 24 листопада 2021 року до 28 вересня 2023 року.

Комісія вважає, що з урахуванням відомостей, установлених під час здійснення дисциплінарного провадження, зокрема того, що повноваження ОСОБА_1 як старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017040650003333 закінчилися 28 вересня 2023 року, а доказів вчинення нею будь-яких протиправних дій після зазначеної дати не здобуто, строк накладення дисциплінарного стягнення на прокурора сплинув, у зв`язку з чим дисциплінарне провадження в цій частині стосовно цього прокурора підлягало закриттю.

Основною відмінністю висновків ВРП та КДКП є оцінка обставин щодо місцезнаходження (у чиєму володінні перебувають) оригіналів документів про проведення приватним нотаріусом нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (вилучених під час здійснення досудового розслідування).

На переконання відповідача, вказані документи перебували і досі перебувають у фактичному володінні прокурора ОСОБА_1 у зв`язку з чим вчинення нею правопорушення триває дотепер.

На підтвердження вказаного висновку ВРП наводить, зокрема, пояснення спеціаліста відділу документального забезпечення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8, прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3., керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10., заступника начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9, старшого слідчого СУ ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2, а також акт прослуховування голосового повідомлення, яке ОСОБА_1 надіслала 04 січня 2024 року ОСОБА_2 .

Однак, Комісія вважає, фактичні обставини, на які вказують у своїх поясненнях ці особи, підтверджують лише допущенні порушення ОСОБА_1 при передачі 31 липня 2023 року матеріалів кримінального провадження, але не факт перебування цих матеріалів у позивача від тоді і до цього часу.

Також КДКП пояснила, що наведені пояснення прокурора, а також пояснення інших прокурорів лише свідчать про те, що ОСОБА_1 до звернення до неї працівників Дніпропетровської обласної прокуратури не було відомо про відсутність згаданих документів у переданих нею матеріалах кримінального провадження, і тим більше не підтверджують їх перебування безпосередньо у неї.

КДКП зазначила, що надання ОСОБА_1 суперечливої інформації щодо місцеперебування втрачених матеріалів може пояснюватися її спробами згадати, де ці матеріали можуть перебувати, відновити у пам`яті хід подій, тобто нею були висловлені лише припущення щодо місцезнаходження зазначених документів, які, однак, не підтверджують факту володіння ними саме ОСОБА_1 .

Указане підтверджується, зокрема, тим, що ОСОБА_11 , згаданий у поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , під час дисциплінарного провадження заперечив факт перебування у нього матеріалів кримінального провадження.

Так, виконувач обов`язків директора житлово-комунального господарства № 6 ДМР ОСОБА_11 пояснив, що двічі надавав консультацію ОСОБА_1 : один раз - за місцем її роботи, а другий - вона приїздила до нього в офіс на АДРЕСА_2 . Під час розмови вона питала його щодо законності приватизації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Конкретних дат зустрічей не пам`ятає.

При цьому він надав документи ОСОБА_1 , але вказані документи є фотокопіями з господарської справи, про що він також повідомляв прокурора ОСОБА_3. під час телефонної розмови. Будь-яких матеріалів з кримінального провадження №12017040650003333, зокрема пов`язаних з об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , він не бачив та у себе не утримував.

Пояснення спеціаліста відділу документального забезпечення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 . Комісія сприймала критично, оскільки ОСОБА_8 не пам`ятає чому вона вносила зміни до актів прийому-передачі від 31 липня 2023 року та від 15 листопада 2023 року щодо кількості томів кримінального провадження і, водночас, точно пам`ятає, що в матеріалах цього кримінального провадження були відсутні матеріали нотаріальної справи. При цьому її пояснення також не містять відомостей про місцезнаходження матеріалів, вилучених під час здійснення досудового розслідування.

Таким чином, на думку Комісії, матеріали дисциплінарного провадження не містять додаткових фактичних даних, які б свідчили про факт володіння ОСОБА_1 матеріалами кримінального провадження після 28 вересня 2023 року.

Крім того, на думку КДКП, при оцінці вказаних обставин слід врахувати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024040000000530 за ч. 1 ст. 367 КК України за фактом неналежного виконання службовими особами прокуратури, що призвело до втрати документів (матеріалів кримінального провадження №2017040650003333), а саме те, що доказів на підтвердження факту перебування частини матеріалів кримінального провадження №2017040650003333 безпосередньо у ОСОБА_1 , на час розгляду висновку у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-807дс-100дп-24, а також і на теперішній час - не здобуто.

Враховуючи характер дисциплінарного проступку, який полягав у неналежному виконанні прокурором службових обов`язків щодо передання матеріалів кримінального провадження, суд погоджується з висновком КДКП, що з припиненням повноважень прокурора 28 вересня 2023 року закінчився і строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Отже, Суд погоджується із доводами КДКП щодо порядку обрахунку строку притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у ситуації позивача з урахуванням обставин цієї справи.

Висновки ВРП в оскаржуваному рішенні про те, що строк правопорушення має ознаки триваючого дисциплінарного проступку, оскільки вони не зупинилися 31 липня 2023 року, тобто в день, коли вона не передала окремі матеріали кримінального провадження, є необґрунтованими, оскільки строк накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення сплинув, тому дисциплінарне провадження у цій частині стосовно цього прокурора правомірно закрито рішенням КДКП №64дп-25 від 09 квітня 2025 року. У зв`язку з цим ВРП дійшла до передчасних висновків про наявність строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з посиланням на відповідні докази.

Оскільки ВРП пов`язує проступок із конкретною дією (бездіяльністю) щодо не передання матеріалів кримінального провадження, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності підлягає обчисленню саме з моменту вчинення такої дії (бездіяльності). ВРП не навела переконливих мотивів, з яких дійшла висновку про факт вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 , та відповідно триваючий характер порушення, а тому не спростувала доводи про сплив установленого законом строку притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд вважає, що оспорюване рішення не містить належного та достатнього обґрунтування підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. У ньому не наведено конкретних мотивів, які б давали змогу встановити, на підставі яких саме доказів ВРП дійшла висновку про те, що матеріали кримінального провадження перебували саме у володінні прокурора ОСОБА_1 .

Саме по собі посилання на факт неналежного виконання прокурором службових обов`язків без наведення оцінки кожного істотного доказу та встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) прокурора і виявленим порушенням не може вважатись достатньою мотивацією рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, в оспорюваному рішенні не наведено мотиви, з покликанням на відповідні докази, відповідно до яких прокурора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності діяв не у межах повноважень, що визначені законом.

В обсязі встановлених у цій справі обставин, у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що рішення, не може бути визнано таким, що відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеними статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Отже, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на обґрунтованість доводів позивачки та наявність підстав до задоволення позовних вимог, колегія суддів вбачає за необхідне присудити на користь позивачки понесені нею судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 986,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя.

Керуючись 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя №1916/0/15-25 від 11 вересня 2025 року про скасування частково рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2025 року №64дп-25 про закриття дисциплінарного провадження №07/3/2-807дс-100 дп-24 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1 і притягнення прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ 00013698, адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, буд.12-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко,

І.Я.Олендер,

В.В. Хохуляк,

О.О. Шишов,

М.М. Яковенко,

Судді Верховного Суду