Окрема думка від 15 вересня 2026 р. у справі №904/2985/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

16 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/2985/25

судді Рогач Л. І.

на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (колегія суддів: Чередко А. Є. - головуючий, Мороз В. Ф., Іванов О. Г.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 (суддя Фещенко Ю. В.),

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання недійсним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Товариство) про:

- визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Товариства від 09.04.2025 відносно Підприємства про задоволення акта про порушення № 79 від 25.03.2025, оформленого протоколом комісії з розгляду актів про порушення № 79 від 09.04.2025, на підставі якого відбулось донарахування об`єму природного газу за період з 11.00 години 20.03.2025 до 13:00 години 25.03.2025, що складає 16 488,10 куб. м на суму 343 739,29 грн;

- визнання незаконним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості згідно з актом про порушення № 79 від 25.03.2025 у розмірі 16 488,10 куб. м на суму 343 739,29 грн, що складений Товариством за наслідками задоволення комісією з розгляду актів про порушення акта про порушення № 79 від 25.03.2025 відносно Підприємства;

- зобов`язання Товариства провести перерахунок на об`єкті Підприємства, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Янгеля, 31, шляхом виключення необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 11.00 години 20.03.2025 до 13:00 години 25.03.2025, згідно з актом про порушення № 79 від 25.03.2025 у розмірі 16 488,10 куб. м на суму 343 739,29 грн, нарахованих на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення Товариства від 09.04.2025 відносно Підприємства про задоволення акта про порушення № 79 від 25.03.2025, оформленого протоколом № 79 від 09.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою позивача із діями відповідача щодо проведення перевірки, виявленим порушенням та, як наслідок, донарахуванням об`єму природного газу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026, в позові відмовлено.

За висновками судів, відсутні підстави для задоволення заявленого позову, оскільки докази на підтвердження правомірності вимог позивача є менш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування відповідачем.

Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, позивач посилається на те, що суди у прийнятті оскаржуваних судових рішень не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 05.09.2024 у справі № 904/428/23, від 28.02.2023 у справі № 927/ 153/22, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, від 11.02.2021 у справі № 927/770/18, від 03.03.2020 у справі № 921/447/18, від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 та від 13.02.2024 у справі № 902/1267/21.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує щодо доводів скаржника та вважає оскаржувані судові рішення законними.

Короткий зміст постанови Верховного Cуду

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 09.04.2025 про задоволення акта про порушення № 79 від 25.03.2025, визнання незаконним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, а також про зобов`язання відповідача провести перерахунок шляхом виключення донарахованого за період з 11:00 20.03.2025 до 13:00 25.03.2025 об`єму природного газу в розмірі 16 488,10 куб. м вартістю 343 739,29 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026, у позові відмовлено. Суди виходили з доведеності виявленого під час перевірки порушення - роботи комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі внаслідок витоків газу на з`єднаннях імпульсної трубки датчика тиску обчислювача, а також з правомірності рішення комісії та здійсненого донарахування.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2026 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо доведеності порушення та некоректності обліку природного газу внаслідок позаштатного режиму роботи вузла обліку, зазначивши, що суди врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, а також відхилив доводи скаржника щодо недостовірності бульбашкового методу виявлення витоку газу.

Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та оцінкою відомості акта перевірки технічного стану вузла обліку № 10142 від 20.03.2025, на який позивач посилався на обґрунтування відсутності порушень станом на 14:00 20.03.2025, тоді як правильність здійсненого донарахування, зокрема визначеного періоду, входила до предмета доказування. Вказавши на недотримання вимог щодо всебічності та повноти з`ясування обставин справи передбаченими статтями 236, 237 ГПК України, Верховний Суд із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України скасував судові рішення попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотиви викладення окремої думки

1. Відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

2. Реалізуючи це право, викладаю окрему думку щодо постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2026 у справі № 904/2985/25 (далі - «постанови») в частині обсягу скасування судових рішень попередніх інстанцій та передачі справи на новий розгляд.

3. Погоджуюся з висновками про те, що суди попередніх інстанцій, оцінивши акт перевірки технічного стану вузла обліку № 10142 від 25.03.2025 та акт про порушення № 79 від 25.03.2025, обґрунтовано визнали доведеним порушення, передбачене підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, - роботу комерційного вузла обліку газу позивача в позаштатному режимі внаслідок витоків газу на з`єднаннях імпульсної трубки датчика тиску обчислювача (пункти 4.29- 4.32 постанови).

4. Поділяю також висновок про те, що суди встановили некоректність обліку природного газу внаслідок такого позаштатного режиму, врахувавши висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, а тому доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду в цій частині не знайшли підтвердження (пункти 4.33, 4.34 постанови).

5. Погоджуюся з висновками щодо допустимості застосування бульбашкового методу та відхилення доводів скаржника про недоведеність складу мильної емульсії, походження бульбашок, незастосування приладового методу і неналежну фіксацію витоків (пункти 4.35- 4.39 постанови).

6. Погоджуюся і з тим, що правильність визначення періоду необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу входила до предмета доказування, а відомості, викладені в акті перевірки технічного стану вузла обліку від 20.03.2025, потребують оцінки (пункти 4.40- 4.44 постанови). У цій частині необхідність нового розгляду справи заперечень у мене не викликає.

7. Водночас не можу погодитися з висновком про наявність підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій повністю та передачі справи на новий розгляд у повному обсязі (пункти 4.48- 4.50 постанови). З урахуванням висновків, викладених у пунктах 4.29- 4.39 постанови, обставина, що потребує додаткового з`ясування, стосується лише визначення початку періоду донарахування, а не факту порушення та його кваліфікації. На мою думку, у такому разі обсяг скасування мав відповідати обсягу виявленої неповноти з`ясування обставин справи.

8. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Стаття 310 ГПК України, як це випливає вже з її назви, визначає підстави як для повного, так і для часткового скасування рішень і передачі справи на новий розгляд. Отже, процесуальний закон передбачає часткове скасування як рівноцінний інструмент, вибір якого визначається обсягом установлених порушень.

9. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що цей критерій істотності слід застосовувати щодо тієї частини судового рішення, якої стосується недосліджений доказ. Відомості акта від 20.03.2025 можуть вплинути на визначення початку періоду донарахування, проте не на обставини порушення, визнані доведеними (пункти 4.32, 4.34 постанови). У частині факту порушення невстановлених обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, немає.

10. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. У частині висновків щодо факту порушення судові рішення попередніх інстанцій, з огляду на пункти 4.29- 4.39 постанови, відповідають вимогам законності та обґрунтованості.

11. Статтею 15 ГПК України визначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання господарського судочинства, особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат. Повний новий розгляд справи вимагає відповідних витрат часу і судових витрат сторін, охоплює й ті питання, щодо яких Верховний Суд у цій постанові погодився з висновками судів, і, на мою думку, не є співмірним обсягу обставин, що залишилися нез`ясованими.

12. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку. Це право тлумачиться у світлі верховенства права, одним з основоположних аспектів якого є принцип правової визначеності.

13. У рішенні від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини виходив з того, що принцип правової визначеності вимагає, щоб рішення, якими суди остаточно вирішили справу, не ставилися під сумнів.

14. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що:

- принцип правової визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень;

- жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного рішення лише з метою нового слухання і нового вирішення справи;

- повноваження вищих судових органів щодо перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду;

- відступ від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі та непереборні обставини.

15. Зазначені стандарти застосовні й до визначення обсягу скасування судових рішень у касаційному порядку, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (стаття 284 ГПК України), а касаційний перегляд за чинним процесуальним законом має винятковий характер і обмежений підставами, визначеними частиною другою статті 287 ГПК України.

16. У рішенні від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти росії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що правильне по суті рішення не може бути скасоване лише заради дотримання правового пуризму, а скасування рішення виправдане тоді, коли воно спрямоване на виправлення суттєвої помилки.

17. На мою думку, у частині факту порушення скасування судових рішень попередніх інстанцій не пов`язане з потребою виправлення судової помилки, оскільки відповідні висновки судів Верховний Суд у цій постанові визнав обґрунтованими. Тому передача цієї частини справи на новий розгляд, як вважаю, не узгоджується з наведеними стандартами.

18. Вважаю, що заявлені у справі вимоги є подільними, адже позивач заявив вимоги як про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 09.04.2025, так і про зобов`язання відповідача провести перерахунок шляхом виключення донарахованого об`єму.

19. Правомірність рішення комісії залежить від доведеності порушення, його кваліфікації та дотримання процедури розгляду акта про порушення. Ці обставини суди попередніх інстанцій встановили, і Верховний Суд у цій постанові з ними погодився. Визначення ж періоду та обсягу донарахування міститься в акті-розрахунку. Водночас з установлених судами обставин вбачається, що рішення комісії періоду донарахування не визначає: період (з 11:00 20.03.2025 до 13:00 25.03.2025) та обсяг донарахування встановлено актом-розрахунком. Тому неоцінений доказ щодо початку періоду донарахування на правомірність рішення комісії не впливає, а вимога про визнання його недійсним не потребує нового розгляду.

20. Слід також враховувати, що засідання комісії з розгляду акта про порушення відповідно до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем має бути проведено не пізніше двох місяців з дня складання акта про порушення. Щодо акта про порушення від 25.03.2025 цей строк сплив. У разі визнання недійсним рішення комісії за наслідками нового розгляду справи, зокрема з підстав, що не стосуються визначення періоду нарахування, повторний розгляд акта про порушення відбуватиметься з пропуском зазначеного строку, а можливість такого розгляду та правомірність прийнятого за його наслідками рішення комісії стануть предметом окремої оцінки. Це створює для обох сторін правову невизначеність щодо остаточного врегулювання їх відносин стосовно порушення, доведеність якого Верховний Суд у цій постанові підтвердив, і додатково свідчить на користь збереження судових рішень у частині вимог.

21. Вимоги щодо акта-розрахунку та зобов`язання провести перерахунок мають кількісний характер. Донарахований об`єм (16 488,10 куб. м) і його вартість (343 739,29 грн) визначено за чітко окреслений проміжок часу - з 11:00 20.03.2025 до 13:00 25.03.2025. Суди встановили, що некоректність обліку зумовлена заниженням значення тиску, яке коректор використовує для приведення виміряного лічильником об`єму газу до стандартних умов (пункт 4.31 постанови). Відтак величина недообліку в кожному відрізку часу залежить від об`єму газу, що пройшов через лічильник у цьому відрізку.

22. Таким чином, у разі встановлення, що частину періоду до розрахунку включено безпідставно, суд першої інстанції може частково задовольнити вимоги про скасування акта-розрахунку та зобов`язання провести перерахунок, не виходячи за межі позовних вимог. Точний розмір такої частини має встановити суд першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 300 ГПК України цих обставин встановлювати не може.

23. Подільність стосується не лише окремих позовних вимог, а й змісту вимог щодо акта-розрахунку та перерахунку. Вважаю, що межі частини судового рішення, яку зачіпає неоцінений доказ, визначаються межами доводів касаційної скарги. За доводами скаржника, відображеними в пунктах 4.41, 4.42 постанови, актом перевірки від 20.03.2025 підтверджено відсутність порушень станом на 14:00 20.03.2025. Отже, навіть за умови повного прийняття цей довід може вплинути лише на правомірність включення до розрахунку проміжку з 11:00 до 14:00 20.03.2025. Інші доводи скаржника, які могли б вплинути на обсяг донарахування за решту періоду, Верховний Суд у цій постанові визнав необґрунтованими (пункти 4.34- 4.39 постанови).

24. Визначення такої межі не є встановленням обставин чи оцінкою доказу. Питання, чи правомірно включено зазначений проміжок до розрахунку, має вирішити суд першої інстанції, суд касаційної інстанції лише окреслює частину судового рішення, якої стосується виявлена неповнота. Такий підхід відповідає усталеній практиці часткового скасування судових рішень у частині певної суми за грошовими вимогами.

25. Отже, за можливості подільності позовних вимог, у тому числі в межах однієї вимоги, коли неповнота з`ясування доказів або обставин справи стосується лише їх частини, вважаю, що слід застосовувати саме часткове скасування судових рішень і часткову передачу справи на новий розгляд відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України.

26. Враховуючи вищевикладене, на мою думку, за наслідками касаційного перегляду належало:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення щодо необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та зобов`язання провести перерахунок щодо об`єму природного газу, донарахованого за період з 11:00 до 14:00 20.03.2025, і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції;

- в іншій частині зазначені судові рішення залишити без змін.

Суддя Рогач Л. І.