Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №907/915/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 907/915/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Колосова О. П.,

за участю представників:

позивача - Соколова Д. І. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача-1 - Ліуша Б. Б. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 (колегія суддів: Манюк П. Т. - головуючий, Прядко О. В., Рим Т. Я.) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 (суддя Сисин С. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревопереробна фабрика Бескид"

до: 1) Головного управління ДПС у Закарпатській області, 2) Державної податкової служби України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради,

про припинення податкової застави нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревопереробна фабрика Бескид" (далі - ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави нерухомого майна.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" зазначало, що воно з 23.06.2023 є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215. Право власності набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023 та належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вказував, що під час перевірки реєстраційних відомостей він виявив наявність зареєстрованого обтяження у вигляді податкової застави, внесеної 19.03.2024 на підставі акта опису майна № 29/13-02-15 від 19.03.2024, складеного Головним управлінням ДПС у Закарпатській області. Запис про обтяження внесено державним реєстратором Магою Тетяною Василівною (Виконавчий комітет Ужгородської міської ради), номер запису про обтяження: 54189005, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 72143009 від 19.03.2024, обтяжувач: Державна податкова служба України (43005393).

Проте в зазначених відомостях у якості платника податків вказано ТОВ "Деревопереробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), тоді як обтяжено майно, що належить позивачу - ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040).

Позивач направляв Головному управлінню ДПС у Закарпатській області заяву про припинення податкової застави, однак відповідач-1 не усунув перешкоди у користуванні позивачем належним йому майном. Зокрема, Головне управління ДПС у Закарпатській області спочатку відмовило в наданні відомостей, посилаючись на конфіденційність інформації щодо третіх осіб, а згодом повідомило про відсутність будь-яких заходів з опису майна саме щодо позивача. У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту свого речового права.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 закрито провадження у справі в частині позову до Головного управління ДПС у Закарпатській області на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позов ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" задоволено; вирішено припинити обтяження у вигляді податкової застави відносно нерухомого майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 54189005, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 72143009 від 19.03.2024) щодо належного ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" на підставі договору купівлі-продажу № 1840 від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В., комплексу нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215).

2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид", установив, що податкова застава до позивача - ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" не застосовувалась. Водночас спірне нерухоме майно знаходиться в заставі у зв`язку з наявністю податкового боргу в іншого суб`єкта господарювання, а саме ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (попереднього власника). Відтак суд виснував, що приписи статей 89 і 93 Податкового кодексу України, на які посилаються відповідачі, не підлягають застосуванню, оскільки позивач не є боржником, щодо якого передбачені у вказаних нормах випадки виникнення податкової застави і звільнення майна з податкової застави.

Оскільки, за висновком суду, відповідачі не спростували правомірності набуття ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" 23.06.2023 права власності на спірне нерухоме майно; податкова застава до позивача - ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) не застосовувалась та податкова застава не пов`язана з особою позивача; обтяження на спірне нерухоме майно, зареєстроване на підставі акта опису майна від 19.03.2024 № 29/13-02-15 і рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 08.12.2023 № 294/13-02-14 про опис майна у податкову заставу ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), який не був власником спірного майна на день прийняття зазначеного рішення податковим органом - 08.12.2023 та на день складання акта опису і здійснення державної реєстрації обтяження - 19.03.2024, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" та припинення податкової застави щодо спірного майна, зазначивши, що таке обтяження у вигляді податкової застави нерухомого майна перешкоджає позивачу як титульному власнику в розпорядженні належним йому майном.

Разом із тим суд зазначив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач-1 у цій справі - Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44106694) є філією (іншим відокремленим підрозділом) без статусу юридичної особи, то він не може бути стороною в господарському процесі. Тому, за висновком суду, поданий на розгляд суду спір у справі № 907/915/25 у частині відповідача-1 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства і провадження у цій справі належить закрити. З урахуванням наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 907/915/25 в частині позову до Головного управління ДПС у Закарпатській області.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 907/915/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково; рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 в частині закриття провадження скасовано; в решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 залишено без змін.

2.4. Апеляційний господарський суд визнав правильними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки податкова застава не пов`язана з особою позивача, а обтяження, зареєстроване Головним управлінням ДПС у Закарпатській області перешкоджає позивачу як титульному власнику у розпорядженні належним йому майном, то наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" та припинення податкової застави щодо спірного майна.

Водночас суд апеляційної інстанції, пославшись на позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 31.08.2022 у справі № 921/574/20, виснував, що територіальні органи Державної податкової служби України, хоч і утворені без статусу юридичної особи, є органами державної влади (податковими органами, органами стягнення) та наділені процесуальною правосуб`єктністю, тобто можуть бути стороною в судовому процесі.

Відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Закарпатській області, яке безпосередньо прийняло рішення від 08.12.2023 № 294/13-02-14 про опис майна в податкову заставу та склало акт опису від 19.03.2024 № 29/13-02-15, є органом державної влади та є належним відповідачем у цій справі, до якого заявлено вимоги, що стосуються саме його владно-управлінських дій. Тому апеляційний суд скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі 907/915/25 у частині закриття провадження щодо Головного управління ДПС у Закарпатській області.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25, до Верховного Суду звернулося Головне управління ДПС у Закарпатській області з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю або направити справу на розгляд до Господарського суду міста Києва відповідно до частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Головне управління ДПС у Закарпатській області зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник стверджує, що в цьому випадку суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, зокрема статті 89, 93 Податкового кодексу України щодо підстав припинення податкової застави, та норми процесуального права, зокрема частину 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Головне управління ДПС у Закарпатській області вважає, що наявні підстави для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, згідно з якими факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно за новим набувачем, який не є податковим боржником, є самостійною та достатньою підставою для припинення (зняття) податкової застави, накладеної у зв`язку з податковим боргом попереднього власника. На думку скаржника, у вказаних справах позивач набув право власності з інших підстав та не ставилось питання щодо належної реєстрації майна за позивачем. Як зазначає скаржник, на відміну від вказаних справ, у цій справі майно вважається зареєстрованим за боржником (ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081)), реєстраційні дані не зазнали жодних змін на дату касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі. Крім того, за доводами скаржника, заходи з опису майна в податкову заставу до ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) не вживалися, акти опису майна, яке на праві власності належить позивачу, не складалися.

На думку скаржника, висновки Верховного Суду, від яких належить відступити, сформовані без урахування взаємозв`язку приписів статей 89, 93 Податкового кодексу України із частиною 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка передбачає, що відомості про речові права та їх обтяження, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

На думку скаржника, необхідно також відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, наведених у постановах від 24.07.2018 у справі № 910/22878/17, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, від 22.02.2022 у справі № 904/6672/20. При цьому скаржник зазначає, що правила виключної підсудності згідно із частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер. Тобто, якщо суд відкрив провадження з очевидним порушенням цієї норми, він не є судом, який повинен розглядати таку справу. При цьому, на думку скаржника, в межах цієї справи підстави для застосування частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України були наявні та очевидні безпосередньо з тексту позовної заяви.

Крім того, скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, стверджує про порушення судами попередній інстанцій вимог частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності, яка належить Господарському суду міста Києва.

Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано тлумачення щодо розбіжностей у реєстраційних відомостях на вказане нерухоме майно за нібито двома власниками одночасно.

3.4. 18.08.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 у частині, залишеній без змін постановою, залишити без змін. У відзиві позивач зазначає, що суди обох інстанцій встановили, що право власності позивача на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2023 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2023, індексний номер 68263761, і ця обставина підтверджена витягом із Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 № 336839637 та інформаційною довідкою від 23.07.2025 № 436521031. При цьому, за доводами позивача, податковий борг, для забезпечення погашення якого вчинялися оскаржувані дії, виник у іншої юридичної особи, а саме в ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081).

3.5. 04.09.2026 від Головного управління ДПС у Закарпатській області до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у справі.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревопереробна фабрика Бескид" є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215).

4.2. Право власності ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) набуло на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1840.

4.3. У договорі купівлі-продажу від 23.06.2023 зазначено, що ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (продавець), що є іпотекодержателем за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вишняковою І.В. за реєстровим № 41, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені, іпотекодавцем за яким є ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), та ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) (покупець) уклали такий договір згідно зі статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та пунктом 6 іпотечного договору, відповідно до якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) нерухоме майно (комплекс загальною площею 4850,4 м2) за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2121584200:08:010:0020, площею 2,07 га, яка належить територіальній громаді в особі Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, ідентифікаційний код 04349432; земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не є предметом продажу за цим договором, тому питання щодо оформлення права власності на земельну ділянку покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до покупця права власності на нерухоме майно.

4.4. Право власності на об`єкт нерухомості за ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" зареєстровано 23.06.2023 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав від 23.06.2023, індексний номер: 68163731.

4.5. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 № 336839637 щодо відомостей про об`єкт речових прав за реєстраційним номером 2276514321215 - нерухоме майно (комплекс загальною площею 4850,4 м2), розташоване за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82, 23.06.2023 на підставі договору купівлі-продажу за позивачем зареєстровано право власності.

4.6. Такі ж відомості про зареєстроване за позивачем 23.06.2023 право власності на об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023 зазначені в інформаційній довідці від 23.07.2025 № 436521031 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта речових прав за реєстраційним номером 2276514321215, яка була сформована на запит адвоката.

4.7. Водночас в інформаційній довідці від 23.07.2025 № 436521031 щодо об`єкта речових прав за реєстраційним номером 2276514321215 зазначені відомості про державну реєстрацію обтяжень у виді податкової застави із забороною відчуження майна, номер запису про обтяження: 54189005, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 72143009 від 19.03.2024, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Маги Тетяни Василівни (Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, Закарпатська область). Таке обтяження зареєстроване на підставі документів, поданих для державної реєстрації, зокрема, акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави №29/13-02-15, виданого 19.03.2024 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.

4.8. Із урахуванням інформаційної довідки від 23.07.2025 № 436521031, яка долучена до позовної заяви, позивач зазначав про неправомірне накладення Головним управлінням ДПС у Закарпатській області обтяження у виді податкової застави на нерухоме майно позивача, тобто на активи суб`єкта господарювання, який не має податкового боргу та не є учасником відповідних правовідносин із контролюючим органом, оскільки згідно з відомостями з реєстру в якості платника податків вказано ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), тоді як обтяжене майно належить ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040).

4.9. З метою припинення податкової застави ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" направило до Головного управління ДПС у Закарпатській області заяву про припинення податкової застави від 19.06.2025, згідно з якою позивач просив: скасувати акт опису майна від 19.03.2024 № 29/13-02-15, складений Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, яким до податкової застави безпідставно включено об`єкт нерухомого майна за адресою: Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, буд. 82 (реєстраційний номер об`єкта: 2276514321215), що належить на праві власності ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040); припинити податкову заставу цього об`єкта нерухомого майна; надіслати заяву до державного реєстратора про скасування запису про обтяження об`єкта нерухомого майна.

4.10. У відповідь на це звернення від 19.06.2025 (зареєстроване згідно із вхідною кореспонденцією 20.06.2025) Головне управління ДПС у Закарпатській області надало відповідь від 01.07.2025 № 13518/07-16-13-01-07, в якій зазначило, що в заяві про припинення податкової застави зазначено суб`єкта господарювання - ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), тобто запитувана інформація стосується третіх осіб, відомості про яких охороняються законом та надаються тільки у випадках, передбачених законом.

4.11. На аналогічне звернення від 19.06.2025 (зареєстроване згідно із вхідною кореспонденцією 03.07.2025) Головне управління ДПС у Закарпатській області надало відповідь від 18.07.2025 № 14847/6/ЕКП/07-16-13-05-08, в якій зазначило, що заходи з опису майна в податкову заставу щодо ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) не вживалися, акт опису майна, яке на праві власності належить ТОВ "Деревопереробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040), Головним управлінням не складався.

4.12. Суд першої інстанції також зазначив, що згідно з актом опису майна від 19.03.2024 № 29/13-02-15, складеним податковим керуючим - головним державним інспектором Мукачівського відділу по роботі з податковим боргом, управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Закарпатській області Ігорем Фільо, на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 08.12.2023 № 294/13-02-14 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), керуючись нормами Податкового кодексу України, проведено опис майна за інформаційною довідкою від 07.03.2024 № 368869789 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081) та здійснено опис нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2276514321215 - комплексу площею 4850,4 м2 за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82.

4.13. Відповідно до рішення про державну реєстрацію права від 19.03.2024 № 72143009 державний реєстратор прав на нерухоме майно Мага Тетяна Василівна (Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, Закарпатська область), розглянувши заяву від 19.03.2024 за реєстраційним номером 60002143, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, вирішила провести державну реєстрацію прав за заявою.

4.14. Інформаційна довідка від 04.09.2025 № 442086101 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за параметрами запиту - код ЄДРПОУ 02139081 свідчить про реєстрацію права власності за ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081) цього ж нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2276514321215 - комплексу площею 4850,4 м2 за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82.

4.15. У цій інформаційній довідці від 04.09.2025 також зазначено про зареєстроване за ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081) право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на праві постійного користування землею, серія та номер І-ЗК №000929 від 19.03.1996, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2121584200:08:010:0020, площею 2,07 га (на якій розташований об`єкт нерухомого майна).

4.16. Суди також установили, що відповідно до рішення Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 23.09.2025 № 1691 сільська рада вирішила:

1) надати ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) в оренду терміном на 10 (десять) років земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦП3 - 11.02) у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме:

- площею 0,3803 га, кадастровий номер 2121584200:08:010:0025, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 82;

- площею 0,8780 га, кадастровий номер 2121584200:08:010:0026, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 82;

- площею 0,1887 га, кадастровий номер 2121584200:08:010:0027, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 82;

- площею 0,0422 га, кадастровий номер 2121584200:08:010:0028, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 82;

- площею 0,0470 га, кадастровий номер 2121584200:08:010:0029, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 82;

2) встановити ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" орендну плату за використання земельних ділянок у розмірі 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки з переглядом її розміру один раз на два роки;

3) зобов`язати ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" протягом одного місяця з дня прийняття цього рішення укласти договори оренди земельних ділянок та забезпечити їх державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

4.17. Відповідно до рішення Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 28.10.2025 № 1722 сільська рада вирішила внести зміни до пункту 2 рішення Нижньоворітської сільської ради від 23.09.2025 року № 1691 "Про надання земельних ділянок в оренду ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид", виклавши його в такій редакції: "2. Встановити ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" орендну плату за використання земельних ділянок у розмірі 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки з переглядом її розміру один раз на два роки".

4.18. 01.12.2025 між Нижньоворітською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області (як орендодавцем) з одного боку та ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (як орендарем) з другого боку укладений договір оренди землі.

4.19. Відповідно до пунктів 1- 3 договору оренди землі від 01.12.2025 орендодавець на підставі рішень Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 23.09.2025 № 1691 та від 28.10.2025 № 1722 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості загальною площею 1,1887 га з кадастровими номерами: 2121584200:08:010:0025, 2121584200:08:010:0026, 2121584200:08:010:0027, 2121584200:08:010:0028, 2121584200:08:010:0029, які розташовані за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82. На земельних ділянках розміщений об`єкт нерухомого майна - комплекс нерухомого майна загальною площею 4850,4 м2 за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215), який належить ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1840. У пункті 31 договору оренди землі від 01.12.2025 зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

4.20. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у відповіді на відзив від 09.09.2025 ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" звертало увагу на те, що фактичне використання земельної ділянки саме позивачем підтверджується також судовим спором у справі № 907/176/25 за позовом прокурора про стягнення безпідставно збережених коштів за використання землі, в межах якого сторонами було укладено мирову угоду від 28.08.2025.

4.21. Суд першої інстанції установив, що відповідно до долученої до відповіді на відзив від 09.09.2025 копії позовної заяви від 13.02.2025 керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" про стягнення 168 472,14 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, прокурор, стверджуючи про те, що ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" є власником об`єкта нерухомого майна (комплексу) загальною площею 4850,4 м2 за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215), на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1840, фактично користується земельною ділянкою під цим об`єктом нерухомості площею 2,07 га без укладення договору оренду. З урахуванням наведеного керівник Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області стверджував, що Товариство зберегло у себе кошти, які повинно було сплатити за використання земельної ділянки, а, відтак прокурор просив стягнути з ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" на користь Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 168 472,14 грн, які були недоотримані сільською радою у вигляді орендної плати за період із 23.06.2023 до 31.12.2024.

4.22. Суди також установили, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2025 у справі № 907/176/25 відкрито провадження за позовом керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" про стягнення 168 472,14 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

4.23. Відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2025 у справі № 907/176/25 задоволено спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди у справі та затверджено укладену між Нижньоворітською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області та ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" мирову угоду від 22.09.2025 у справі № 907/176/25, яка передбачає, що сторони погодили загальну суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі 168 472,14 грн та відповідач, тобто ТОВ "Деревопереробна фабрика "Бескид", зобов`язався повністю погасити цю заборгованість перед позивачем згідно із вказаним у мировій угоді графіком до 31.12.2025.

4.24. ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид", вважаючи порушеними свої речові права, звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави нерухомого майна.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави нерухомого майна.

5.4. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" зазначало, що воно з 23.06.2023 є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215. Право власності набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023 та належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач вказував, що під час перевірки реєстраційних відомостей він виявив наявність зареєстрованого обтяження у вигляді податкової застави, внесеної 19.03.2024 на підставі акта опису майна від 19.03.2024 № 29/13-02-15, складеного Головним управлінням ДПС у Закарпатській області. Проте в зазначених відомостях у якості платника податків вказано ТОВ "Деревопереробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081), тоді як обтяжено майно, що належить позивачу - ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040).

.

5.5. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 закрито провадження у справі в частині позову до Головного управління ДПС у Закарпатській області на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позов ТОВ "Деревопереробна фабрика "Бескид" задоволено; вирішено припинити обтяження у вигляді податкової застави відносно нерухомого майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 54189005, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 72143009 від 19.03.2024) щодо належного ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023 № 1840, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В., комплексу нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215).

5.6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 907/915/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково; рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 в частині закриття провадження скасовано; в решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 залишено без змін.

5.7. Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25. Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головне управління ДПС стверджує, що в цьому випадку суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, зокрема статті 89, 93 Податкового кодексу України щодо підстав припинення податкової застави, та норми процесуального права, зокрема частину 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності.

5.8. Колегія суддів зазначає, що за змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

5.9. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Відповідно до пункту 89.3 цієї статті майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

5.10. Стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Зокрема, згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

5.11. У пункті 93.2 статті 93 Податкового кодексу України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

5.12. Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Податковим кодексом. Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені Податковим кодексом України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається в податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку із цим законодавство передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. Подібні висновки викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

5.13. Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки вважає, що податкова застава припиняється виключно у випадках, передбачених приписами Податкового кодексу України, а тому вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 89, 93 Податкового кодексу України щодо підстав припинення податкової застави.

5.14. Верховний Суд зазначає, що питання щодо припинення податкової застави нерухомого майна (припинення обтяження у вигляді податкової застави) неодноразово розглядалося у судовій практиці Верховного Суду.

5.15. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 03.07.2024 у справі № 344/3333/23 (за позовом про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави) зазначив, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час як позивач - власник майна не замінює боржника у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий позов базується на статті 391 Цивільного кодексу України. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, від 26.01.2022 у справі № 464/3242/20, від 24.01.2024 у справі № 569/9806/21.

5.16. Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21 (за позовом про припинення податкової застави нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії) зазначив, що положення статті 93 Податкового кодексу України встановлюють підстави для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не поширюються та застосуванню не підлягають.

5.17. При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, такий позов підлягає задоволенню з огляду на положення статті 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої звернутися з негаторним позовом може лише власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

5.18. З урахуванням наведених висновків колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

5.19. Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

5.20. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

5.21. Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.22. Згідно з положеннями статті 16 зазначеного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.23. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

5.24. На підставі наведених законодавчих приписів Верховний Суд зазначає, що належним способом захисту прав особи, яка на законних підставах набула право власності на нерухоме майно, що перебуває в податковій заставі, є вимога про припинення податкової застави нерухомого майна. У наведених висновках Суд звертається також до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постановах від 15.04.2026 у справі № 910/6141/25, від 14.07.2026 у справі № 910/7869/23

5.25. Таким чином, у цій справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, у якого виник та наявний податковий борг, а позивач є власником майна, однак не є боржником зі сплати податків за податковим боргом, тому з урахуванням статті 391 Цивільного кодексу України задовольнили позовні вимоги ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид".

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.26. Пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

5.27. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Головне управління ДПС у Закарпатській області вважає, що наявні підстави для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, згідно з якими факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно за новим набувачем, який не є податковим боржником, є самостійною та достатньою підставою для припинення (зняття) податкової застави, накладеної у зв`язку з податковим боргом попереднього власника. На думку скаржника, у вказаних справах позивач набув право власності з інших підстав та не ставилось питання щодо належної реєстрації майна за позивачем. Як зазначає скаржник, на відміну від вказаних справ, у цій справі майно вважається зареєстрованим за боржником (ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" (код ЄДРПОУ 02139081)), реєстраційні дані не зазнали жодних змін на дату касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі. Крім того, за доводами скаржника, заходи з опису майна в податкову заставу до ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" (код ЄДРПОУ 43807040) не вживалися, акти опису майна, яке на праві власності належить позивачу, не складалися.

На думку скаржника, висновки Верховного Суду, від яких належить відступити, сформовані без урахування взаємозв`язку приписів статей 89, 93 Податкового кодексу України із частиною 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка передбачає, що відомості про речові права та їх обтяження, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

5.28. Крім того, на думку скаржника, необхідно відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, наведених у постановах від 24.07.2018 у справі № 910/22878/17, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, від 22.02.2022 у справі № 904/6672/20. При цьому скаржник зазначає, що правила виключної підсудності згідно із частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер. Тобто, якщо суд відкрив провадження з очевидним порушенням цієї норми, він не є судом, який повинен розглядати таку справу. При цьому, на думку скаржника, в межах цієї справи підстави для застосування частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України були наявні та очевидні безпосередньо з тексту позовної заяви.

5.29. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду.

5.30. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень із зазначених підстав касаційна скарга має містити обґрунтування щодо необхідності відступлення від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин і змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.08.2026 у справі № 916/3539/25, від 17.12.2025 у справі № 914/980/24, від 05.11.2025 у справі № 910/7294/22, від 29.04.2025 у справі № 920/788/24.

5.31. Верховний Суд також зазначає, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.08.2026 у справі № 916/3539/25, від 29.04.2025 у справі № 920/788/24, від 24.09.2024 у справі № 910/12499/23, від 12.03.2024 у справі № 910/6986/21.

5.32. Водночас принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

5.33. Відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя; суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж прийняття рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

5.34. Крім того, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміна суспільного контексту. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.08.2026 у справі № 916/3539/25, від 29.04.2025 у справі № 920/788/24, від 19.03.2024 у справі № 915/534/21, від 27.06.2023 у справі № 910/22039/21, від 20.06.2023 у справі № 917/504/22, від 18.07.2023 у справі № 910/2419/20.

5.35. Таким чином, із метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 11.08.2026 у справі № 916/3539/25, від 19.03.2024 у справі № 910/11369/23, від 18.04.2023 у справі № 910/908/22, від 14.06.2023 у справі № 924/521/21, від 31.05.2023 у справі № 909/433/21.

5.36. При цьому в пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом Суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

5.37. Однак скаржник, зазначаючи про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, а також у постановах від 24.07.2018 у справі № 910/22878/17, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, від 22.02.2022 у справі № 904/6672/20 не навів вмотивованого обґрунтування щодо необхідності відступлення від таких висновків Верховного Суду, зокрема, не довів наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).

5.38. Верховний Суд також зазначає, що із часу формування правових висновків, від яких пропонує відступити скаржник, ні суспільні відносини, ні їх правове регулювання в державі не змінилися. Жодних свідчень того, що рішення в зазначених справах призвели до вад правозастосування, які би зумовлювали потребу відступити від сформульованих Верховним Судом висновків, немає.

5.39. При цьому колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, сформовані без урахування взаємозв`язку приписів статей 89, 93 Податкового кодексу України із частиною 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)). Водночас суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 907/915/25, установили, що відповідачі не спростували правомірності набуття ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" згідно з договором купівлі-продажу від 23.06.2023 права власності на спірне нерухоме майно за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215) на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1840.

5.40. При цьому Верховний Суд звертає увагу скаржника на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Проте в цьому випадку Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

5.41. Отже, колегія суддів вважає, що в межах цієї справи відсутні правові підстави для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, а також у постановах від 24.07.2018 у справі № 910/22878/17, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, від 22.02.2022 у справі № 904/6672/20.

5.42. Таким чином, підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, не підтвердилися під час касаційного провадження в цій справі.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.43. Пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

5.44. Головне управління ДПС у Закарпатській області, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, стверджує про порушення судами попередній інстанцій вимог частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності, яка належить Господарському суду міста Києва.

5.45. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, зазначає, що відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

5.46. Водночас згідно із частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

5.47. Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи належить до компетенції Господарського суду міста Києва.

5.48. З урахуванням наведеного у випадку виникнення конкуренції приписів частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 статті 30 цього Кодексу під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, судам слід керуватися частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 918/572/19.

5.49. При цьому частина 1 статті 279 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

5.50. Водночас відповідно до частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

5.51. Як установив апеляційний господарський суд, у цій справі апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 11.02.2025 подало Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області. Таким чином, за висновком суду, саме Головне управління ДПС у Закарпатській області мало заявити про непідсудність цієї справи Господарському суду Закарпатської області під час розгляду справи в суді першої інстанції.

5.52. Проте апеляційний господарський суд констатував, що матеріали справи не містять доказів, які могли би вказувати на те, що відповідач-1 - Головне управління ДПС у Закарпатській області заявляло про непідсудність цієї справи Господарському суду Закарпатської області до моменту подання апеляційної скарги; пояснення причин неподання вказаної заяви суду апеляційної інстанції також не надано.

5.53. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 у справі № 907/915/25 не може бути скасоване на підставі положень частини 1 статті 279 Господарського процесуального кодексу України.

5.54. Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, за загальним правилом, рішення, яке прийнято судом першої інстанції з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності), підлягає скасуванню в апеляційному порядку з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю. Проте вказане правило не застосовується, якщо учасник справи, який звернувся з апеляційною скаргою, не заявив про непідсудність справи під час її розгляду судом першої інстанції.

5.55. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд правильно застосував приписи частин 1, 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстав порушення територіальної юрисдикції (підсудності).

5.56. Колегія суддів також зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції. При цьому відповідно до частини 2 статті 300 цього Кодексу судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

5.57. Оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що Головне управління ДПС у Закарпатській області заявляло про непідсудність цієї справи Господарському суду Закарпатської області до моменту подання апеляційної скарги, пояснення причин неподання такої заяви не було надано, то в цьому випаду відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі пункту 6 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

5.58. Доводи скаржника про те, що в межах цієї справи підстави для застосування частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України були наявні та очевидні безпосередньо з тексту позовної заяви, не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки відповідно до вимог частин 1, 2 статті 279, частин 1, 2 статті 310 Головне управління ДПС у Закарпатській області мало заявити про непідсудність цієї справи Господарському суду Закарпатської області під час розгляду справи в суді першої інстанції.

5.59. Скаржник у касаційній скарзі також зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано тлумачення щодо розбіжностей у реєстраційних відомостях на вказане нерухоме майно за нібито двома власниками одночасно.

5.60. Колегія суддів зазначає, що наведені доводи скаржника спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Зокрема, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, зазначив, що за наявності різних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а саме: згідно з інформаційними довідками від 07.03.2024 № 368869789 та від 04.09.2025 № 442086101, отриманими Головним управлінням ДПС у Закарпатській області за параметром запиту: за кодом ЄДРПОУ - 02139081, у яких власником нерухомого майна зазначено ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид", та згідно з витягом від 23.06.2023 за індексним номером № 336839637 та інформаційною довідкою від 23.07.2025 № 436521031 щодо параметру запиту - об`єкта речових прав за реєстраційним номером 2276514321215 (спірне нерухоме майно), згідно з якими з 23.06.2023 власником об`єкту нерухомого майна є ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид", суд ураховує набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно згідно з договором купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 1840, та реєстрацію за позивачем права власності на об`єкт нерухомості 23.06.2023 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав від 23.06.2023 № 68163731 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. на підставі посвідченого нею договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1840.

5.61. При цьому суд, проаналізувавши приписи статті 328 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", виснував, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави; сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

5.62. З урахуванням установлених обставин та принципів змагальності і вірогідності доказів, суд виснував, що відповідачі згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами не спростували правомірності набуття ТОВ "Деревопереробна фабрика Бескид" згідно з договором купівлі-продажу від 23.06.2023 права власності на спірне нерухоме майно за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вулиця Центральна, будинок 82 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276514321215) на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1840.

5.63. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.64. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

5.65. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

5.66. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.67. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.

5.68. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що визначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, під час касаційного провадження у цій справі не підтвердилася, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.

5.69. Отже, за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судом апеляційної інстанції з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку немає правових підстав для скасування чи зміни постанови апеляційного господарського суду, що оскаржується.

5.70. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

5.71. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 907/915/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак