Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №902/1480/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: банкрутство юридичної особи

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №902/1480/23

Суддя: Погребняк В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 902/1480/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК",

представники боржника - не з`явився,

арбітражна керуюча Голубенко О.В. - не з`явилася,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край",

представник кредитора - Чайка Р.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 20.05.2026

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Павлюк І.Ю., Розізнана І.В.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. В проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1480/23 за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (далі - ТОВ "ВІК", боржник) про банкрутство.

2. Ухвалою суду від 19.08.2024 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Голубенко О.В. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972), у справі № 902/1480/23:

- ОСОБА_1 в розмірі 2 061 926,00 грн - заборгованості та 26840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- ОСОБА_2 в розмірі 10 565,63 грн (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1480/23 (перша черга задоволення).

3. Постановою суду від 09.10.2024 ТОВ "ВІК" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В.

4. Ухвалою від 07.04.2025 замінено первісного кредитора - ОСОБА_1 на нового кредитора - ТОВ "Подільський м`ясний край" у справі № 902/1480/23.

5. Ухвалою від 19.11.2025 задоволено заяву ОСОБА_3 б/н від 06.10.2025 (вх. № 01-36/1252/25) про визнання кредиторських вимог до боржника, з урахуванням заяви б/н від 18.11.2025 про зміну заявлених кредиторських вимог у справі № 902/1480/23. Визнано вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "ВІК" в розмірі 1 693 846,80 грн., з яких: 1 687 790,80 грн. (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1480/23 (перша черга задоволення).

6. 16.01.2026 на загальних зборах кредиторів у справі № 902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" більшістю голосів схвалено план санації боржника, підготовлений представником засновників ТОВ "ВІК".

7. 20.01.2026 до суду від представника засновника ТОВ "ВІК" ОСОБА_1., адвоката Сувалова В.О. надійшло клопотання б/н та б/д (вх. № 01-36/89/26 від 20.01.2026) про затвердження плану санації у справі № 902/1480/23, схваленого на зборах кредиторів від 16.01.2026 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.01.2026 у справі № 902/1480/23, серед іншого, задоволено клопотання засновника ТзОВ "ВІК" ОСОБА_1 про затвердження плану санації у справі № 902/1480/23, схваленого на зборах кредиторів від 16.01.2026; припинено ліквідаційну процедуру ТзОВ "ВІК"; припинено повноваження арбітражної керуючої Голубенко О.В., як ліквідатора ТзОВ "ВІК" у справі № 902/1480/23; затверджено план санації ТзОВ "ВІК"; введено процедуру санації боржника; призначено керуючим санацією арбітражну керуючу Голубенко О.В.

9. Проаналізувавши умови поданого до суду на затвердження плану санації, суд дійшов висновку, що передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 Кодексу України з процедур банкрутства, схваленого зборами кредиторів боржника.

План містить заходи, які не суперечать Кодексу та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22 січня 2026 року у справі №902/1480/23 скасовано в частині задоволення клопотання представника засновника ТОВ "ВІК" ОСОБА_1 адвоката Сувалова В.О. про затвердження плану санації у справі № 902/1480/23; припинення ліквідаційної процедури; затвердження плану санації; введення процедури санації ТОВ "ВІК" тощо (пункти 3-13 резолютивної частини ухвали).

Прийнято в цій частині нове рішення. Відмовлено в задоволенні клопотання представника засновника ТОВ "ВІК" ОСОБА_1. адвоката Сувалова В.О. про затвердження плану санації у справі № 902/1480/23.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що План санації не передбачає погашення заборгованості з винагороди арбітражного керуючого Голубенко О.В. в розмірі 328 412,00 грн та майбутньої винагороди як керуючого санацією; заплановані заходи з передачі майна боржника в оренду по процедурі санації орієнтовно за 80 000,00 грн (з отриманням чистого прибутку в сумі 48000,00 грн) ґрунтуються лише на припущеннях (без надання відомостей (пропозицій) реальних орендарів), що вказує на відсутність реальної можливості погашення кредиторських вимог протягом 2026 року, яка запропонована планом санації; план санації не містить положень щодо можливості здійснення ТОВ "ВІК" господарської діяльності, а саме: виду, суті, об`єму та джерел надходжень грошових коштів, передбачуваних затрат на господарську діяльність, розмір прибутку (збитку) за період санації.

За висновками апеляційного господарського суду, за умови продовження ліквідаційної процедури вимоги кредиторів були б задоволені в більшому розмірі ніж в запропонованих заходах санації боржника. Тобто має місце недотримання умов, визначених ч. 7 ст. 52 КУзПБ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі № 902/1480/23, з вимогою залишити в силі ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22 січня 2026 року у справі №902/1480/23.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1480/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.06.2026.

14. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1480/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.07.2026.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. 27.07.2026 від ТОВ "Подільський м`ясний край" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в сумі 2 662, 40 грн.

17. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1480/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.07.2026.

18. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 902/1480/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, датою проведення судового засідання визначено 22.09.2026.

19. Представник скаржника ТОВ "Подільський м`ясний край" в засіданні суду 22.09.2026 (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі № 902/1480/23 скасувати, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22 січня 2026 року у справі №902/1480/23 залишити силі.

20. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

21. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

22. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 22.09.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.09.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 22.09.2026.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу №902/1480/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Подільський м`ясний край")

24. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає, про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме статті 1, пункту 14 статті 39, статей 45, 47, 50, 51, 52, 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.12.2025 у справі № 902/25/24.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

28. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

30. У статті 1 КУзПБ визначено неплатоспроможність як неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

31. Частиною 1 статті 6 КУзПБ передбачено такі судові процедури, які застосовуються щодо боржника - юридичної особи: розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута.

32. Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №924/1155/18 зауважив, зокрема, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

33. Крім того, Верховний Суд у вказаній постанові акцентував увагу на тому, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

34. Санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своєю метою є спрямованою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

35. Поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті, визначеній у КУзПБ, та передбачати заходи, спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

36. Отже, план санації має містити низку істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог кредиторів у повному обсязі або частково внаслідок реалізації плану санації.

37. У плані санації обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (ч. 1 ст. 51 КУзПБ).

38. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути, зокрема: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника (ч. 2 ст. 51 КУзПБ).

39. За приписами частини 2 статті 58 КУзПБ за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації. Розгляд кредиторами плану санації здійснюється відповідно до статті 52 цього Кодексу.

40. Рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному статтею 52 цього Кодексу для схвалення плану санації. При цьому для визначення кількості голосів кредиторів не враховуються голоси кредиторів, які відповідно до статті 52 цього Кодексу не мають права голосу при схваленні плану санації або змін до нього.

41. Схвалений кредиторами план санації, протоколи голосування кожного класу кредиторів та клопотання про введення процедури санації і призначення керуючого санацією подаються до господарського суду протягом одного робочого дня після проведення голосування.

42. Господарський суд постановляє ухвалу про введення процедури санації боржника, призначення керуючого санацією та затвердження плану санації відповідно до частини сьомої статті 52 цього Кодексу.

43. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника продовжується процедура ліквідації. Постановлення ухвали про відмову у введенні процедури санації та затвердженні плану санації не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідним клопотанням.

44. Так, у статті 52 КУзПБ закріплений порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами:

З метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів (частина 1).

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування (частина 3).

Зокрема, план санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі. В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів (частина 4).

Водночас вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (частина 5).

План санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду протягом одного робочого дня після проведення голосування (частина 6).

45. Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо: план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації; план санації схвалений класом забезпечених кредиторів; розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації (частина 7 статті 52 КУзПБ).

46. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства (частина 8 статті 52 КУзПБ).

47. Згідно з частинами 1, 2 статті 53 КУзПБ з метою відновлення платоспроможності боржника планом санації може передбачатися збільшення статутного капіталу боржника в розмірі, встановленому планом санації. Порядок збільшення статутного капіталу, переважне право на придбання частки (додаткових акцій у разі приватного розміщення акцій), розподіл часток, порядок сплати вартості частки визначаються у плані санації.

48. Системний аналіз статей 49, 50, 52 КУзПБ свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - ч.ч. 3, 5 ст. 49, ч.ч. 7, 8 ст. 52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап - ч. 3 ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч.ч. 7, 8 ст. 52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап - ч.ч. 4 - 6, 9 - 11 ст. 50, ч. 5 ст. 54, ч. 7 ст. 55, ч. 1 ст. 56, ч.ч. 8 - 12 ст. 57 КУзПБ - суд здійснює процесуальний контроль за процедурою санації, що, зокрема, виявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляду заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов плану санації та / або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляду змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляду звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмови в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.

49. Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, господарський суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

50. У постанові від 17.11.2022 у справі №924/1155/18 Верховний Суд зауважив, що законними пріоритетами у процедурі санації є запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, оздоровлення фінансово-господарського становища боржника. Методами досягнення такої легальної мети є розроблення відповідного плану санації та його узгодження кредиторами (приватно-правова складова процедури санації). Водночас додатковою функцією суду, незалежно від стадії провадження про банкрутство, є запобігання фіктивному банкрутству або доведенню до банкрутства (публічно-правова складова процедури банкрутства).

51. У постанові від 01.12.2021 у справі №908/2755/19 Верховний Суд погодився з тим, що процедури банкрутства реалізуються за активної участі та ініціативи боржника та кредиторів, які є зацікавленими особами в їх результатах та ефективності, під контролем суду, який має забезпечити дотримання вимог закону, забезпечити одну з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство - дотримання балансу інтересів при захисті публічного і приватного інтересів.

52. Верховний Суд у наведеній постанові також зазначив, що під час вирішення питання про дотримання частини 10 статті 45 КУзПБ господарські суди мають оцінити дії боржника у розробленні плану санації. Участь боржника полягає, зокрема, у наданні достовірних відомостей про фінансовий та майновий стан і пропозицій щодо реальних шляхів та заходів відновлення платоспроможності.

53. Касаційний суд ще раз наголошує на тому, що план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації.

54. Під час апеляційного провадження суд апеляційної інстанції встановив, шо План санації не передбачає погашення заборгованості з винагороди арбітражного керуючого Голубенко О.В. в розмірі 328 412,00 грн та майбутньої винагороди як керуючого санацією.

55. Враховуючи приписи статті 30 КУзПБ, такі витрати також мають бути включені до плану санації та погашатися за рахунок прогнозованого отримання коштів, що своєю чергою беззаперечно впливає на розмір погашення вимог кредиторів в процедурі санації (в сторону зменшення), а відповідно додатково підтверджує наявність різниці між задоволенням вимог кредиторів в процедурах санації та ліквідації (в сторону збільшення по процедурі ліквідації).

56. Заплановані заходи з передачі майна боржника в оренду по процедурі санації орієнтовно за 80000,00 грн (з отриманням чистого прибутку в сумі 48000,00 грн) ґрунтується лише на припущеннях (без надання відомостей (пропозицій) реальних орендарів), що вказує на відсутність реальної можливості погашення кредиторських вимог протягом 2026 року, яка запропонована планом санації.

57. Можливість отримання коштів в процедурі санації за рахунок будь-якої іншої господарської діяльності боржника, визначеної згідно статутних цілей, план санації не передбачає, а тому скаржником підставно зауважено, що план санації не містить положень щодо можливості здійснення ТОВ "ВІК" господарської діяльності, а саме: виду, суті, об`єму та джерел надходжень грошових коштів, передбачуваних затрат на господарську діяльність, розмір прибутку (збитку) за період санації.

58. Також, апеляційний господарський суд здійсни аналіз обсягу можливого задоволення вимог кредиторів у разі продовження ліквідаційної процедури та встановив, що у разі продовження ліквідаційної процедури ТОВ "ВІК" буде проведено продаж нерухомого майна 31/50 часток нежитлових будівель, вартість якого відповідно проведеної оцінки від 16.12.2025 року становить 352 344,00 (Триста п`ятдесят дві тисячі триста сорок чотири гривні 00 коп.) грн., продаж земельної ділянки кадастровий номер 0522255500:01:005:0529 вартість якої відповідно проведеної оцінки від 16.12.2025 року становить 628 606,00 грн. та земельної ділянки земельної ділянки кадастровий номер 0522255500:01:004:0152 вартість якої відповідно проведеної оцінки від 16.12.2025 року становить 620 544,00 грн., що не вистачить для погашення заборгованості перед кредиторами. Відповідно до КУзПБ першочергово будуть погашені судові витрати 38 952,00 грн, винагорода ліквідатора 328 412,00 грн. станом на 01.12.2025р., витрати, пов`язані з проведенням процедури ліквідації (збереження майна/охорона 26 000,00 грн в місяць (з листопада 2023 року нараховано 676 000,00 грн), витрати на проведення оцінки - 29 000,00 грн., юридичні послуги 15 000,00 грн. на місяць (з листопада 2023 року нараховано 390 000,00 грн.) та інше). Реалізація наявного майна підприємства-боржника у порядку, передбаченого законодавством, не забезпечить отримання достатнього обсягу коштів для повного або істотного погашення заборгованості перед кредиторами. Проведена оцінка майна свідчить про те, що потенційна виручка від його продажу буде суттєво нижчою за суму кредиторських вимог, що унеможливлює досягнення цілей ліквідаційної процедури.

59. Матеріали справи не підтверджують розмір витрат, пов`язаних з проведенням процедури ліквідації (збереження майна/охорона 26 000,00 грн в місяць (з листопада 2023 року нараховано 676 000,00 грн), витрати на проведення оцінки - 29 000,00 грн., юридичні послуги 15 000,00 грн. на місяць (з листопада 2023 року нараховано 390 000,00 грн.) та інше).

60. В контексті зазначеного судом відмічається, що Договір про надання послуг відповідального зберігання укладено 23.12.2023 між ТОВ "ВІК" в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Охоронне підприємство "Гедеон".

61. Тобто цей договір укладено між боржником та охоронним підприємством до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВІК" (ухвала від 19.02.2024), а відтак грошові зобов`язання за вказаним договором в сумі 676 000,00 грн можуть розглядатися виключно в контексті кредиторських вимог, які своєю чергою у даній справі не були заявлені.

62. Аналогічно заборгованість за договором № 23/02/2 від 23.02.2023 про надання правової допомоги в сумі 390000,00 грн не може розцінюватись як витрати в ліквідаційній процедурі, оскільки договір укладено між боржником ТОВ "ВІК" в особі директора ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Вінницький центр правової допомоги" в процедурі розпорядження майном боржника, а не між боржником в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) в ліквідаційній процедурі. Тобто такі вимоги можуть бути визнані судом у даній справі, як поточні кредиторські вимоги. Однак заяв про визнання таких вимог у справі не подавалось.

63. Підтвердження витрат на проведення оцінки майна в сумі 29 000,00 грн матеріали справи не містять.

64. Таким чином, з порівняльного аналізу підлягають виключенню суми витрат в ліквідаційній процедурі в загальному розмірі 1 095 000,00 грн (676000,00 + 390000,00 + 29000,00).

65. Якщо брати до уваги дійсність та чинність висновків оцінки, то загальна вартість 3-х об`єктів нерухомого майна ТОВ "ВІК" складає:

- 352 344,00 + 620 544,00 + 628 606,00 = 1 601 494 грн.

66. Затрати на виплату винагороди ліквідатора в розмірі 328 412,00 грн. станом на 01.12.2025 мають бути сплачені в будь-якому разі за рахунок реалізації майна боржника, а тому можуть не враховуватись в загальну суму заборгованості.

67. Таким чином, у випадку продовження процедури ліквідації за рахунок реалізації майна боржника можливо отримати суму задоволення вимог кредиторів:

1 601 494 - 328 412,00 = 1 273 082 грн.

68. Відповідно, за умови ліквідації ТОВ "ВІК" та реалізації майна боржника, вимоги кредиторів ОСОБА_3 та ОСОБА_2., які голосували проти затвердження плану санації були б задоволені в більшому розмірі, ніж при санації, а саме:

ОСОБА_2 - 3577,03 грн (проти 1584,84 грн в процедурі санації), різниця 1992,19 грн;

ОСОБА_3 - 571433,75 грн (проти 253180,64 в процедурі санації), різниця 318 253,11 грн.

69. За висновком апеляційного господарського суду, з яким погоджується судова колегія, за умови продовження ліквідаційної процедури вимоги кредиторів були б задоволені в більшому розмірі ніж в запропонованих заходах санації боржника.

70. Тобто має місце недотримання умов, визначених частини 7 статті 52 КУзПБ.

71. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

72. Доводи скаржника, по своїй суті, зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою доказів у справі та спрямовані на спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів і встановити інші обставини справи ніж ті, які вже встановлені судом в оскаржуваній постанові, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги

73. Як вже зазначалось, касаційну скаргу заявник аргументував, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

74. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

75. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

76. Верховний Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.

77. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

78. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

79. При цьому, висновки Верховного Суду у справі №902/25/24 не стосуються юридичної та економічної оцінки у мов плану санації на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації.

80. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

81. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами касаційного провадження

82. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

83. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

84. З огляду на наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі № 902/1480/23 - без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

85. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" - залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі №902/1480/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua