Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №926/929/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 926/929/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Колосова О. П.,

за участю представників:

прокуратури - Красножон О. М. (прокурора),

позивача - не з`явилися,

відповідача - Пустовіт І. Я. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 (колегія суддів: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі

за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Могилів-Подільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення 607 281,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2024 року керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (Управління освіти) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" (далі - ТОВ "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів") про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 31.03.2023 № 1 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";

- визнання недійсною додаткової угоди від 31.03.2023 № 2 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";

- визнання недійсною додаткової угоди від 31.07.2023 № 4 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";

- визнання недійсною додаткової угоди від 31.07.2023 № 5 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";

- визнання недійсною додаткової угоди від 04.09.2023 № 6 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";

- стягнення з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на користь Управління освіти безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 607 281,09 грн.

1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що підвищення ціни на одиницю товару більше ніж на 10 % унаслідок укладення додаткових угод до договору від 24.02.2023 № 40 є незаконним і таким, що призвело до надмірної сплати грошових коштів позивачем.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.12.2024 (суддя Швець М. В.) у справі № 926/929/24 в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти відмовлено.

2.2. Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора, керувався тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення. Суд установив, що сторони, керуючись Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості здійснення публічних закупівель), мали право підвищувати ціну за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку без обмежень, установлених приписами частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Суд першої інстанції встановив, що при укладенні додаткових угод ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшення загальної суми, визначеної в договорі на момент його укладення, що відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що додаткові угоди від 31.03.2023 № 1 та № 2, від 31.07.2023, № 4 та № 5, від 04.09.2023 № 6 укладені з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави для визнання їх недійсними.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.12.2024 у справі № 926/929/24 та ухвалено нове рішення, яким позов Прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти задоволено; визнано недійсними додаткові угоди від 31.03.2023 № 1 та № 2, від 31.07.2023 № 4 та № 5, від 04.09.2023 № 6 до договору від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії, укладеного між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"; стягнуто з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на користь Управління освіти 607 281,00 грн безпідставно сплачених коштів.

2.4. Апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, зазначив про помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 знято граничний максимальний відсоток, до якого можна змінювати ціну. Суд зазначив, що філологічне тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %. Крім того, апеляційний суд виснував, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід ураховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із висновками апеляційного господарського суду, ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 926/929/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора у повному обсязі.

3.2. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, щодо застосування статей 15, 16, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України.

3.4. Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована необхідністю відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, щодо застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного суду від 18.06.2024 у справі № 918/779/23, про те, що Особливості здійснення публічних закупівель не змінюють вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

3.5. Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

3.6. Прокурор у відзиві просить суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з інформацією з порталу Офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України ProZorro (https://prozorro.gov.ua) Управлінням освіти проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок закладів освіти Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області (UA-2023-02-20-013644-а) з очікуваною вартістю 3 025 000,00 грн.

4.2. 24.02.2023 за результатами торгів між Управлінням освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" укладено договір № 40 про постачання електричної енергії.

4.3. У преамбулі цього договору вказано, що його укладено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 та з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

4.4. Предметом вказаного договору є товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (пункт 2.1 договору).

4.5. Відповідно до пункту 2.2 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строках та порядку згідно з умовами договору.

4.6. Обсяг поставки електричної енергії згідно із цим договором становить 550000 кВт/год (пункт 3.5 договору).

4.7. Строк постачання електричної енергії: 01.03.2023 - 31.12.2023 (пункт 3.2 договору).

4.8. Відповідно до пункту 5.1 договору розрахунки за поставлену споживачеві електроенергію здійснюються за цінами, що встановлюються за підсумками проведеного запиту ціни пропозиції, передбаченої Законом.

4.9. Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна електроенергії становить 3,4166 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 4,10 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" від 21.12.2022 № 1788 (далі - постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788) складає 0,38028 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг із розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі в разі її зміни.

4.10. Загальна ціна (сума) договору становить 2 255 000,00 з ПДВ. Ціна договору та обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування споживача та за взаємною згодою сторін (пункти 5.3- 5.4 договору).

4.11. Відповідно до пункту 13.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023, в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання договору - діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

4.12. Згідно з пунктом 14.1 договору зміни до нього можуть вноситися відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і оформлюються шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

4.13. Пунктом 14.5 договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку повинна бути обґрунтована і документально підтверджена належним чином оформленою довідкою / інформацією (або в іншій документальній формі), виданою Торгово-промисловою палатою України або регіональною Торгово-промисловою палатою, органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку. Документ (або документи) що підтверджує збільшення ціни товару повинні містити відомості щодо середньозваженої ціни електроенергії на ринку за одиницю товару на день укладення цього договору (або період укладання договору: декада / місяць) - коли ціна переглядається вперше або відомості середньозваженої ціни електроенергії на ринку, які послугували підставою та з урахуванням яких вносилися попередні зміни ціни - коли ціна переглядається та змінюється в подальшому та середньозважену ціну електроенергії на ринку на більш пізню дату (або період: декада / місяць, коли відбулося коливання ціни електроенергії на ринку в сторону збільшення та відсоток такого коливання. Згідно із частиною 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) у вигляді роздруківок із сайту, довідок, складених постачальником, з аналізом інформації з цього сайту, тощо;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Підставою для зміни регульованих тарифів є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з розподілу / передачі електричної енергії або встановлення нового нормативу. Нову (змінену) ціну за договором сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з розподілу / передачі електричної енергії, згідно з рішенням НКРЕКП та розраховують у такому порядку: Ц = (Ца + Тосп + Троз) * 1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ; Ц - нова змінена ціна за договором грн за 1 кВт * год: Ца - актуальна ціна за договором, за 1 кВт * год, враховуючи послуги постачальника, без ПДВ; Тосп - актуальна ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка затверджена НКРЕКП грн за 1 кВт * год без ПДВ; Троз - актуальна ціна (тариф) послуг розподілу електроенергії, яка затверджена НКРЕКП, за 1 кВт * год без ПДВ (цей показник застосовується, якщо розподіл сплачується через постачальника);

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

4.14. Споживач підписав додаток № 1 до договору від 24.02.2023 № 40 - заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії.

4.15. Між сторонами також підписано додаток № 1 до заяви-приєднання до договору - перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку та додаток № 2 - заявлені обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах (кВт).

4.16. 30.03.2023 постачальник звернувся до споживача з листом № 672, в якому повідомив про збільшення середньозважених ціни РДН 24.02.2023 в порівнянні із середньозваженими РДН цінами за березень 2023 року на 27,4 %, на підтвердження чого додано довідку № 672/1, яка відповідає інформації із сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) та додаткову угоду № 1 для підпису.

4.17. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 надало роз`яснення "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" про те, що згідно із частиною 6 статті 67 "Про ринок електричної енергії" відповідно до Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

4.18. Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" забезпечує АТ "Оператор ринку" на своєму вебсайті.

4.19. 31.03.2023 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 40 від 24.02.2023, згідно з якою сторони, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, домовилися внести зміни до пункту 5.2 договору та викласти його у такій редакції: "ціна електроенергії становить 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,09836 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, складає 0,38028 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни".

4.20. Обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 442 299,09 кВт/год (пункт 2 додаткової угоди № 1).

4.21. Пунктом 7 додаткової угоди № 1 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень статті 631 Цивільного кодексу України (сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення), поширює свою дію на відносини які виникли з 01.03.2023.

4.22. Таким чином, підвищено ціну на 24,3 %, а саме з 3,41666 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ - 5,09836 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно договору зменшено до 442299,09 кВт/год.

4.23. 30.03.2023 постачальник звернувся до споживача з листом № 673, в якому повідомив про факт збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 та надав додаткову угоду № 2 для підпису.

4.24. У постанові НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 встановлено ПАТ "НЕК" "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії):

- на період із 01.01.2023 до 31.03.2023 (включно) на рівні 380,28 грн/МВт-год (без урахування ПДВ);

- на період із 01.04.2023 до 30.06.2023 (включно) 430,25 грн / МВт год (без урахування ПДВ);

- на період із 01.07.2023 до 31.12.2023 (включно) 485,10 грн/МВт год (без урахування ПДВ).

4.25. 31.03.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору від 24.02.2023 № 40, згідно з якою сторони, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, внесли зміни до пункту 5.2 договору та виклали його в такій редакції: "ціна електроенергії становить 4,2986 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,15832 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 з 01.04.2023 складає 0,43025 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни".

4.26. Обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 437157,83 кВт/год (пункт 2 додаткової угоди № 2).

4.27. Пунктом 7 додаткової угоди № 2 визначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.04.2023.

4.28. Таким чином, підвищено ціну на 1,177 % із 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,2986 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ - 5,15832 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно договору зменшено до 437157,83 кВт/год.

4.29. 31.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 3, якою внесли зміни в додаток № 1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії від 24.02.2023 №40 (перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку).

4.30. 27.06.2023 відповідач листом-повідомленням вих. № 829 повідомив позивача про те, що відбулися непрогнозовані коливання цін на ринку і що такі значні коливання неможливо було передбачити та зумовлені вони прийняттям постанови НКРЕКП від 27.06.2023 № 1126 "Про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку", а тому буде переглянуто умови договору в контексті ціни.

4.31. 31.07.2023 постачальник звернувся до споживача з листом № 769, в якому повідомив про факт збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (з 01 липня 2023 до 31 грудня 2023 (включно) 485,10 грн/МВт год без ПДВ) та надав додаткову угоду № 4 для підпису.

4.32. 31.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору від 24.02.2023 № 40, згідно з якою сторони, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, домовилися внести зміни до пункту 5.2 договору та викласти його у такій редакції: "ціна електроенергії становить 4,35345 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,22414 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, з 01.07.2023 складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни".

4.33. Обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 431649,99 кВт/год (пункт 2 додаткової угоди № 4).

4.34. Пунктом 7 додаткової угоди № 4 визначено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.07.2023.

4.35. Таким чином, підвищено ціну на 1,27 % з 5,15832 грн за кВт/год до 5,22414 грн за 1 кВт/год з ПДВ, обсяг закупівлі електричної енергії зменшено до 431649,99 кВт/год.

4.36. 31.07.2023 постачальник звернувся до споживача з листом № 887, в якому повідомив про факт збільшення середньозважених ціни РДН липня 2023 в порівнянні із середньозваженими РДН цінами за березень 2023 на 13,29 %, на підтвердження чого додав цінову довідку від 31.07.2023 № 10000/4 Чернівецької Торгово-промислової палати (підтверджується коливання цін у липні в порівнянні з березнем 2023 року) та надав додаткову угоду № 5 для підпису.

4.37. 31.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 5 до договору від 24.02.2023 № 40 згідно з якою сторони, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, домовилися внести зміни до пункту 5.2 договору та викласти його в такій редакції: "ціна електроенергії становить 4,8675535345 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,841106 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 з 01.07 складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни".

4.38. Обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 386060,06 кВт/год (пункт 2 додаткової угоди № 5).

4.39. Пунктом 7 додаткової угоди № 5 визначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.07.2023.

4.40. Таким чином, підвищено ціну на 11,80 % з 5,22414 грн за кВт/год до 5,84106 грн за 1 кВт/год (з ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 386060,06 кВт/год.

4.41. 10.08.2023 відповідач листом-повідомленням вих. № 1001 повідомив позивача про те, що за першу декаду серпня 2023 середньозважені ціни електричної енергії на РДН становлять 413,82 грн/МВт.год, а станом на дату написання листа середньозважена ціна на РДН вже сягнула 4452,53 грн/МВт.год, а тому буде переглянуто умови договору в контексті ціни.

4.42. 01.09.2023 постачальник звернувся до споживача з листом № 1096, в якому повідомив про факт збільшення середньозважених цін РДН за серпень 2023 в порівнянні з середньозваженими цінами РДН, які склалися за липень 2023 року, на 13,42 %, на підтвердження чого додано цінову довідку від 30.08.2023 № 1118/2 Чернівецької Торгово-промислової палати (підтверджується коливання цін у серпні в порівнянні з липнем 2023 року) та надав додаткову угоду № 6 для підпису.

4.43. 04.09.2023 між сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору від 24.02.2023 № 40, згідно з якою сторони, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, домовилися внести зміни до пункту 5.2 договору та викласти його в такій редакції: "ціна електроенергії становить 5,45566 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 6,5468 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 з 01.07.2023 складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, ця послуга сплачується споживачем самостійно безпосередньо оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни".

4.44. Обсяг поставки електричної енергії згідно договору зменшено до 401882,72 кВт/год (пункт 2 додаткової угоди № 5).

4.45. Пунктом 7 додаткової угоди № 6 визначено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.08.2023.

4.46. Таким чином, підвищено ціну на 12,08 %, а саме з 5,84106 грн за кВт/год до 6,5468 грн за 1 кВт/год (з урахуванням ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 401882,72 кВт/год.

4.47. Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії за період квітень-грудень 2023 року поставлено 401882,66 кВт/год електричної енергії.

4.48. Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором від 24.02.2023 № 40 у загальній сумі 2 255 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями за період із квітня до грудня 2023 року.

4.49. Прокурор, звертаючись із позовною заявою, зазначав, що підвищення ціни на одиницю товару більше ніж на 10 % унаслідок укладення додаткових угод до договору від 24.02.2023 № 40 є незаконним і таким, що призвело до надмірної сплати грошових коштів.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 926/929/24; розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.

ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про зупинення касаційного провадження у справі № 926/929/24 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та оприлюднення повного тексту рішення.

Колегія суддів у судовому засіданні 07.07.2026 відмовила в задоволенні клопотання відповідача про зупинення касаційного провадження у справі № 926/929/24 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269(178/26). При цьому Верховний Суд виходив із того, що суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Водночас колегія суддів зазначає, що зупинення провадження до вирішення справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, може бути виправданим у випадках, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи, оскільки саме у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі. Однак у цій справі відповідачем є юридична особа - ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів". Крім того, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини, які виникли з виконання договору, припинилися у 2023 році, тому майбутнє рішення Конституційного Суду України у справі № 3-78/20269(178/26) на їх правове регулювання не вплине.

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2026 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 926/929/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2026 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 926/929/24.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. З урахуванням зупинення касаційного провадження у цій справі, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про її розгляд у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є необхідним для виконання всіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.

5.4. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.5. Предметом позову в цій справі є визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та стягнення безпідставно збережених грошових коштів.

5.6. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що додаткові угоди, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель (підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % внаслідок укладення додаткових угод до договору), суперечать актам цивільного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

5.7. Суди попередніх інстанцій установили, що для забезпечення потреб електроустановок закладів освіти Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області Управління освіти провело відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії з очікуваною вартістю 3 025 000,00 грн.

5.8. Зокрема, суди встановили, що за результатами закупівлі із використанням електронного каталогу у подальшому Управління освіти уклало з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" договір від 24.02.2023 № 40 про постачання електричної енергії із загальною ціною договору 2 255 000,00 грн з ПДВ та запланованим обсягом електричної енергії 550 000 кВт/год.

5.9. Водночас суди встановили, що Управління освіти та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" уклали додаткові угоди, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні договору, а саме:

- додаткову угоду від 31.03.2023 № 1, якою підвищено ціну з 3,41666 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ - 5,09836 грн. Обсяг поставки електричної енергії згідно договору зменшено до 442 299,09 кВт/год;

- додаткову угоду від 31.03.2023 № 2, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,24863 грн без ПДВ за кВт/год до 4,2986 грн без ПДВ або 5,15832 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 437 157,83 кВт/год;

- додаткову угоду від 31.07.2023 № 4, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,15832 грн за кВт/год до 5,22414 грн за 1 кВт/год з ПДВ, обсяг закупівлі електричної енергії зменшено до 431 649,99 кВт/год;

- додаткову угоду від 31.07.2023 № 5, на підставі якої ціну на електричну енергію з 5,22414 грн за кВт/год змінено до 5,84106 грн за 1 кВт/год (з ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 386 060,06 кВт/год;

- додаткову угоду від 04.09.2023 № 6, на підставі якої ціну на електричну енергію з 5,84106 грн за кВт/год збільшено до 6,5468 грн за 1 кВт/год (з ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 401 882,72 кВт/год;

5.10. Апеляційний суд установив, що загалом додатковими угодами № 1, № 2, № 4, № 5, № 6 до договору ціну електричної енергії підвищено з 5,09836 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) до 6,5468 грн за 1 кВт/год (з ПДВ), що призвело до зростання ціни на 28,41 % від рівня після першої додаткової угоди (або приблизно на 60 % від початкової ціни без ПДВ). Водночас обсяги постачання зменшено з 442 299,09 кВт/год до 401 882,72 кВт/год, тобто на 40 416,37 кВт/год або на (-)9,14 %.

5.11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін. Разом із тим внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, недійсними.

5.12. Як зазначив апеляційний господарський суд, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договорів і до внесення відповідних змін до нього.

5.13. З урахуванням наведеного апеляційний суд виснував, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", при наявності обов`язкових умов:

1) має бути коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення;

2) факт коливання має бути належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим;

3) ціна в договорі має підвищуватися виключно пропорційно збільшенню ціни на ринку;

4) коливання ціни на ринку в сторону збільшення має бути непрогнозованим для постачальника;

5) 10 % підвищення ціни в договорі є максимальним лімітом щодо зміни ціни в договорі протягом всього часу його дії.

5.14. Апеляційний господарський суд установив, що для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обиралися періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення.

Зокрема, ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" для обґрунтування укладення додаткових угод та внесення змін до договору розраховувало коливання середньозваженої закупівельної ціни електричної енергії за показниками за періоди та окремі дати, які обрані на власний розсуд та не відповідають періодам, показники середньозваженої ціни за які необхідно було враховувати. Наприклад, на підтвердження факту збільшення середньозважених цін ринку "на добу наперед" при укладенні додаткової угоди від 31.03.2023 № 1 постачальник надав власну довідку від 30.03.2023 № 672/1, у якій вказував про зміну ціни у бік збільшення на 27,4 % середньозважених цін у березні в порівнянні з лютим 2023 року та додав скриншот вебсторінки ДП "Оператор ринку". Згідно з довідкою щодо підтвердження збільшення ціни середньозважені ціни РДН ОЕС 24.02.2023 становлять 2 542,66 грн мВт/год, середньозважені ціни за березень 2023 становлять 3 239,27 грн мВт/год, за укладеним 24.02.2023 договором ціна електроенергії визначена на рівні 3,41666 грн за 1 Квт/год без ПДВ, а з ПДВ - 4,10 грн, тобто, ціна в основному договорі, який укладений у лютому зазначена більшою, ніж та, яка фактично діяла у березні 2023 року за довідкою постачальника, тож коливання цін в бік збільшення в цей період не відбувалося.

5.15. Водночас апеляційний суд установив, що надані відповідачем документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату в порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які би підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим такі документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відтак апеляційний господарський суд виснував, що в цьому випадку необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою і такою, що підтверджена документально.

5.16. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, суд апеляційної інстанції виснував, що такі висновки щодо застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" спростовують доводи відповідача, про те, що законодавством встановлена можливість сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару. Тому суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки місцевого господарського суду про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 знято граничний максимальний відсоток, до якого можна змінювати ціну. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора та визнання спірних додаткових угод недійсними. Водночас, керуючись положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що грошові кошти в розмірі 607 281,09 грн є такими, що були безпідставно збережені відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на користь Управління освіти відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

5.17. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції в цій справі.

5.18. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.19. Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.20. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.21. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", покликаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування статей 15, 16, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, відповідно до яких під час розгляду позовної вимоги про визнання правочину недійсним відповідачами по справі мають бути всі сторони цього правочину.

5.22. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 містяться, зокрема, такі висновки:

"54. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

55. Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину і хоча й не була титульним володільцем відчуженого майна, однак вважає своє право власності на це майно порушеним або вважає порушеним інше речове право на відчужене майно. Крім того, у розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

…57. Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

…60. З огляду на зазначене, якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

…100. Проаналізувавши аргументи щодо відступу від висновку, Великої Палати Верховного Суду, вивчивши зміст та мотиви її постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Велика Палата констатує, що позов, який пред`являється особою, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути пред`явлений до всіх учасників такого правочину. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову саме через неналежність відповідача, зокрема через те, що не всі сторони правочину є сторонами справи. Так само суд діє у випадку, якщо предметом правочину є майно, яке належить кільком особам на праві спільної власності, залучаючи відповідно до вимог ЦПК України до участі у справі співвідповідачами (належними відповідачами) усіх співвласників".

5.23. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, проаналізувавши висновки, на які покликається ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", зазначає таке.

5.24. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.25. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

5.26. Згідно із частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.27. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, до яких належать такі: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

5.28. При цьому статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.29. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

5.30. За змістом частини 3 статті 215 цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.31. Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;

2) наявність підстав для оспорення правочину;

3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

5.32. Колегія суддів зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

5.33. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

5.34. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

5.35. Частиною 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

5.36. За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 909/207/20).

5.37. Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності відомостей про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

5.38. Відтак належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).

5.39. Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

5.40. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18).

5.41. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020).

5.42. Ураховуючи наведені висновки, колегія суддів зазначає, що в разі пред`явлення позову про визнання недійсним правочину заінтересованою особою, яка не є стороною правочину, відповідачами у такій справі мають бути усі сторони правочину. Натомість у цій справі, що розглядається, Прокурор звернувся з позовом в інтересах Управління освіти до ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів. Таким чином, позивачем у цій справі є Управління освіти, а відповідачем - ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", тобто сторонами є усі сторони правочинів, про визнання недійсними яких заявлено позовні вимоги Прокурором.

5.43. З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем у цій справі є не заінтересована особа, яка не була стороною оспорюваних правочинів, а Управління освіти - сторона правочинів, визнання яких недійсними є предметом спору, то доводи скаржника про неправильне застосування статей 15, 16, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, є необґрунтованими.

5.44. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.45. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

5.46. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

5.47. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, щодо застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №918/779/23 про те, що Особливості здійснення публічних закупівель не змінюють Закон України "Про публічні закупівлі", а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

5.48. Обґрунтовуючи наведені доводи, скаржник зазначає, що предметом позову у справі № 920/19/24 було визнання недійсними додаткових угод від 25.05.2021 № 2, від 27.07.2021 № 5, від 27.08.2021 № 6, від 03.09.2021 № 7, від 19.10.2021 № 8, від 12.11.2021 № 9 та від 01.12.2021 № 10 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" (далі - ТОВ "Енергетичне партнерство"), а також стягнення з відповідача на користь Управління освіти Конотопської міської ради 692 623,48 грн. Скаржник зазначає, що як сам договір на постачання електричної енергії, так і відповідні додаткові угоди були укладені протягом 2021 року, тобто задовго до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Тому, на думку скаржника, правовідносини, які виникли між Управлінням освіти Конотопської міської ради та ТОВ "Енергетичне партнерство" на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, регулювалися виключно Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідної постанови Кабінету Міністрів України ще не існувало.

5.49. Водночас скаржник зазначає, що правовідносини в цій справі між ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних відносин" та Управлінням освіти виникли вже після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тобто, на думку скаржника, правове регулювання цих правовідносин здійснювалося відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель.

5.50. Тому скаржник вважає, що спір у цій справі повинен вирішуватися саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № від 12.10.2022 1178, а не відповідно до приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

5.51. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, зазначає, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5.52. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

5.53. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.54. Згідно із частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

5.55. Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

5.56. Колегія суддів установила, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 розглядала питання щодо наявності підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, та дійшла висновку про відсутність підстав для такого відступу.

5.57. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зокрема, зазначила, що інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

5.58. За висновком Великої Палати Верховного Суду, укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

5.59. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджені Особливості здійснення публічних закупівель, не може існувати окремо від Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ця постанова лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". А оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом, то вона має нижчу юридичну силу, ніж Закон України "Про публічні закупівлі". Тому доводи скаржника про застосування до цих спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є необґрунтованими.

5.60. Таким чином, колегія суддів вважає, що скаржник не навів ґрунтовних причин для відступу від існуючих правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, щодо застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 918/779/23, що свідчить про необґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.61. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.62. Колегія суддів зазначає, що зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.63. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

5.64. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.65. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель.

5.66. За змістом підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

5.67. Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом і не може змінювати, скасовувати чи звужувати дію положень Закону України "Про публічні закупівлі", який має вищу юридичну силу. Станом на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та спірних додаткових угод до нього) та на момент судового розгляду цієї справи норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі " була чинною та незмінною за своїм змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалася та не призупинялася. Затвердження Кабінетом Міністрів України в межах наданих законом повноважень Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова від 12.10.2022 № 1178) не означає зміну законодавства у відповідній сфері спірних правовідносин, які регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини 5 статті 41 цього закону.

5.68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 викладено такі висновки:

"127. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

128. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

129. Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю".

5.69. Отже, суд апеляційної інстанції, застосувавши висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Прокурора. При цьому суд правильно зазначив, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Відтак сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

5.70. Таким чином, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на що у Верховного Суду немає підстав для формування висновку щодо питання застосування підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 у спірних правовідносинах.

5.71. Отже, наведені ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних відносин" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із цих підстав.

5.72. За результатами перегляду оскаржуваної постанови в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни постанови господарського суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

5.73. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом апеляційної інстанції при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної постанови.

5.74. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, уже встановлених апеляційним господарським судом, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 926/929/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак