Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №910/16236/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/16236/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Колосова О. П.,

за участю представників:

позивача - Семенюка В. Є. (самопредставництво), Войтюка Д. В. (адвоката),

відповідача - Шатарської Т. Н. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 (колегія суддів: Сітайло Л. Г. - головуюча, Буравльов С. І., Шапран В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 (суддя Удалова О. Г.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 96 347 088,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - ПрАТ "Укргідроенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НАЕК "Укренерго") заборгованості в розмірі 96 347 088,58 грн, із яких 93 440 927,05 грн - основний борг, 1 613 436,44 грн - інфляційні втрати, 1 292 725,09 грн - 3 % річних.

1.2. Позовні вимоги ПрАТ "Укргідроенерго" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.04.2019 № 0422-01012 (далі - договір про врегулювання небалансів) у частині оплати за електричну енергію для врегулювання небалансів за період із липня 2024 року до жовтня 2025 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 93 440 927,05 грн. Крім того, за порушення умов договору про врегулювання небалансів позивач нарахував відповідачу 1 613 436,44 грн інфляційних втрат та 1 292 725,09 грн 3 % річних.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 910/16236/25, позов ПрАТ "Укргідроенерго" задоволено; стягнуто з ПрАТ "НАЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Укргідроенерго" 93 440 927,05 грн основного боргу, 1 613 436,44 грн інфляційних втрат, 1 292 725,09 грн 3 % річних.

2.2. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність 93 440 927,05 грн боргу та обов`язок відповідача сплатити грошові кошти на виконання умов спірного договору про врегулювання небалансів. За висновками судів, абзаци 1, 2 частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містять імперативного обов`язку відповідача щодо розрахунку з позивачем виключно грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на спеціальний рахунок. Крім того, перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції, суди виснували, що вони виконані відповідно до умов чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення 1 613 436,44 грн інфляційних втрат та 1 292 725,09 грн 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суд від 15.07.2026 та рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/16236/25, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "НАЕК "Укренерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

3.2. ПрАТ "НАЕК "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПрАТ "НАЕК "Укренерго" зазначає про необхідність відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та в пункті 5.37 постанови від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21 (з урахуванням постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 903/918/19), оскільки умовами договору про врегулювання небалансів не передбачений розрахунок власними коштами відповідача, а приписами статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлені виключні підстави, за яких відповідач може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку, - у разі системних обмежень, які не були встановлені судами в цій справі.

3.4. У касаційній скарзі ПрАТ "НАЕК "Укренерго" також заявило клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та в пункті 5.37 постанови від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21.

3.5. Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" у відзиві просить суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "Укргідроенерго" (СВБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 11.06.2019 № 1019.

4.2. ПрАТ "НАЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).

4.3. ПрАТ "Укргідроенерго" надіслало на адресу ПрАТ "НАЕК "Укренерго" письмову заяву від 05.04.2019 № 20-3/1509 про приєднання до договору про врегулювання небалансів, яка акцептована ПрАТ "НАЕК "Укренерго" 10.04.2019 за № 0422-01012.

4.4. Згідно з пунктом 1.3 договору про врегулювання небалансів СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

4.5. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) (пункт 1.5 договору про врегулювання небалансів).

4.6. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати з боку СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку (пункт 2.1 договору про врегулювання небалансів).

4.7. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (пункт 2.2 договору про врегулювання небалансів).

4.8. Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору про врегулювання небалансів СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, а ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

4.9. Порядок здійснення розрахунків за договором встановлений у розділі 5 договору про врегулювання небалансів.

4.10. Згідно з пунктом 5.1 договору про врегулювання небалансів формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

4.11. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору про врегулювання небалансів).

4.12. Суди також установили, що з 01.07.2024 ПрАТ "НЕК "Укренерго" як адміністратор розрахунків перейшло на нову модель розрахунків із СВБ на балансуючому ринку - із застосуванням рахунків ескроу для здійснення розрахунків на балансуючому ринку та забезпечення фінансової гарантії учасників ринку відповідно до змін до Правил ринку, внесених постановою НКРЕКП від 26.06.2024 № 1211.

Тому з 01.07.2024 відповідно до абзацу 4 пункту 7.3.2 Правил ринку оформлення актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів здійснюється з урахуванням даних місячного звіту та в порядку, визначеному договором про врегулювання небалансів.

4.13. Згідно з пунктом 5.7 договору про врегулювання небалансів у разі якщо СВБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів із дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу.

4.14. Відповідно до пункту 5.9 договору про врегулювання небалансів ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

4.15. Підписання акта купівлі-продажу відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

4.16. Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації в системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

4.17. Протягом двох робочих днів із дня направлення ОСП до СВБ акта купівлі-продажу СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник цього акта, підписаного зі своєї сторони.

4.18. Акт купівлі-продажу повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

4.19. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта купівлі-продажу СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за відомостями, зазначеними в акті купівлі-продажу.

4.20. Якщо СВБ протягом двох робочих днів із дня направлення ОСП до СВБ акта купівлі-продажу не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний з боку СВБ примірник зазначеного акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.

4.21. Згідно з пунктом 5.10 договору про врегулювання небалансів СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі свого боку акта купівлі-продажу в паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

4.22. Договір про врегулювання небалансів набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31.12 включно року, в якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 договору про врегулювання небалансів).

4.23. Суди зазначили, що на виконання умов договору про врегулювання небалансів ПрАТ "Укргідроенерго", зокрема, в період із липня 2024 року до жовтня 2025 року продано, а відповідачем куплено електроенергію для врегулювання небалансів, що підтверджується актами купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із липня 2024 року до жовтня 2025 року, актами коригування до актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із липня 2024 року до квітня 2025 року та актами-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із квітня 2024 року до червня 2024 року, які додані до позовної заяви.

4.24. Звертаючись до суду із цим позовом, ПрАТ "Укргідроенерго" зазначало, що відповідач зобов`язання за договором про врегулювання небалансів належним чином не виконує, у зв`язку із чим у ПрАТ "Укргідроенерго" перед позивачем станом на 22.12.2025 утворилася заборгованість у розмірі 93 440 927,05 грн за куплену електричну енергію для врегулювання небалансів. Крім того, у зв`язку із систематичним порушенням ПрАТ "НАЕК "Укренерго" строків здійснення розрахунків за куплену електричну енергію для врегулювання небалансів за договором, позивач нарахував 3 % річних у розмірі 1 292 725,09 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 613 436,44 грн.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ПрАТ "Укргідроенерго" про стягнення з ПрАТ "НАЕК "Укренерго" заборгованості в розмірі 96 347 088,58 грн, з яких: 93 440 927,05 грн - основний борг, 1 613 436,44 грн - інфляційні втрати, 1 292 725,09 грн - 3 % річних.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ПрАТ "Укргідроенерго", є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів.

5.5. Суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "Укргідроенерго" (СВБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 11.06.2019 №1019.

5.6. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

5.7. Відповідно до статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

5.8. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів електричної енергії.

5.9. За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

5.10. Згідно з приписами частин 1- 7 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" всі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.

Об`єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку.

Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг, у разі фактичного надання допоміжних послуг.

У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.

5.11. ПрАТ "Укргідроенерго" надіслало на адресу ПрАТ "НЕК "Укренерго" письмову заяву від 05.04.2019 № 20-3/1509 про приєднання до договору про врегулювання небалансів, яка акцептована ПрАТ "НЕК "Укренерго" 10.04.2019 за № 0422-01012.

5.12. Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору про врегулювання небалансів СВБ має право: отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, а ОСП зобов`язаний: проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

5.13. Згідно з пунктом 5.1 договору про врегулювання небалансів формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

5.14. При цьому з 01.07.2024 ПрАТ "НЕК "Укренерго" як адміністратор розрахунків перейшло на нову модель розрахунків із СВБ на балансуючому ринку - із застосуванням рахунків ескроу для здійснення розрахунків на балансуючому ринку та забезпечення фінансової гарантії учасників ринку відповідно до змін до Правил ринку, внесених постановою НКРЕКП від 26.06.2024 № 1211.

5.15. Відтак із 01.07.2024 відповідно до абзацу 4 пункт 7.3.2 Правил ринку оформлення актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів здійснюється з урахуванням даних місячного звіту та в порядку, визначеному договором.

5.16. Рахунок ескроу ППБ/СВБ - рахунок умовного зберігання, відкритий учасником ринку, що є ППБ/СВБ (крім ОСП), у будь-якому з визначених ОСП банків для акумулювання коштів, що АР використовує для контролю достатності коштів для оплати поточної заборгованості ППБ/СВБ та погашення простроченої заборгованості ППБ/СВБ, розрахунків за балансуючу електричну енергію з ППБ / за небаланси з СВБ та для повернення коштів учаснику ринку, згідно із цими Правилами (пункт 1.1.2 Правил ринку).

5.17. Нова модель розрахунків відповідно до положень розділу 7.3 Правил ринку передбачає, що в Системі управління ринком (СУР) для СВБ формуються три декадні звіти та результуючий місячний звіт, відповідно до яких учасник ринку зобов`язаний забезпечити необхідну суму коштів на своєму рахунку ескроу. На основі місячних звітів АР формує акти купівлі-продажу електричної енергії відповідно до договорів про врегулювання небалансів електричної енергії, за якими проводяться грошові розрахунки.

5.18. АР о 08 год 00 хв на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (абзац 5 пункту 7.3.2 Правил ринку).

5.19. Водночас у разі якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутися списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день із дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії (абзац 6 пункту 7.3.2.Правил ринку).

5.20. Згідно з пунктом 7.3.2 Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць.

5.21. АР через СУР на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ (абзац 2 пункту 7.3.2 Правил ринку).

5.22. СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів із дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань, з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ (абзац 3 пункту 7.3.2 Правил ринку).

5.23. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів.

5.24. Згідно з пунктом 5.7 договору про врегулювання небалансів у разі якщо СВБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів із дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу.

5.25. Відповідно до пункту 5.9 договору про врегулювання небалансів ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

5.26. Підписання акта купівлі-продажу відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

5.27. Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації в системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

5.28. Протягом 2-х робочих днів із дня направлення ОСП до СВБ акта купівлі-продажу СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник цього акта, підписаного зі своєї сторони.

5.29. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

5.30. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта купівлі-продажу СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за відомостями, зазначеними в акті.

5.31. Якщо СВБ протягом двох робочих днів із дня направлення ОСП до СВБ акта купівлі-продажу не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник вказаного акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.

5.32. Згідно з пунктом 5.10 договору про врегулювання небалансів СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

5.33. Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 договору).

5.34. На виконання умов договору про врегулювання небалансів ПрАТ "Укргідроенерго", зокрема, в період із липня 2024 року до жовтня 2025 року продано, а відповідачем куплено електроенергію для врегулювання небалансів, що підтверджується актами купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із липня 2024 року до жовтня 2025 року, актами коригування до актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із липня 2024 року до квітня 2025 року та актами-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії за період із квітня 2024 року до червня 2024 року, які додані до позовної заяви.

5.35. Суди встановили, що заборгованість відповідача перед позивачем за періоди: листопад 2024 року - грудень 2024 року, січень 2025 року - лютий 2025 року, травень 2025 року - жовтень 2025 року підтверджується, зокрема: актом коригування від 24.06.2025 № СВБ_К_06_2024_11_0422 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2024 № СВБ_02_2024_11_0422, актом коригування від 23.06.2025 № СВБ_К_05_2024_12_0422 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 № СВБ_02_2024_12_0422, актом коригування від 25.02.2025 № СВБ_К_03_2024_12_0422, актом коригування від 14.10.2025 № СВБ_К_05_2025_01_0422 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.01.2025 № СВБ_02_2025_01_0422, актом коригування від 24.02.2025 № СВБ_К_03_2025_01_0422, від 26.08.2025 № СВБ_К_04_2025_01_0422, актом коригування від 15.10.2025 № СВБ_К_05_2025_02_0422 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2025 № СВБ_02_2025_02_0422, актом коригування від 26.09.2025 № СВБ_К_04_2025_02_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.05.2025 № СВБ_02_2025_05_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.06.2025 № СВБ_02_2025_06_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2025 № СВБ_02_2025_07_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2025 № СВБ_02_2025_08_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2025 № СВБ_02_2025_09_0422, актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2025 № СВБ_02_2025_10_0422.

Таким чином, суди встановили, що загальна сума непогашеного боргу відповідача перед позивачем за небаланси електричної енергії складає 93 440 927,05 грн та підтверджується вказаними актами.

5.36. Суди зазначили, що відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі ОСП та АР, відповідно до своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів повинен оплачувати електричну енергію, придбану в позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії відповідно до актів та актів коригування, складених АР. Оплата здійснюється з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день із дня надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту СВБ на електронну пошту позивача.

5.37. Разом із тим суди встановили, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 93 440 927,05 грн.

5.38. Верховний Суд зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.39. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

5.40. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.41. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

5.42. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.43. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.44. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.45. При цьому приписами статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

5.46. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.47. За змістом приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.48. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

5.49. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.50. Як установили суди, позивачем укладено договір про врегулювання небалансів з відповідачем на підставі заяви-приєднання до публічного договору.

5.51. Відповідно до пункту 1.3.2 глави 1.3 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії за своєю правовою природою є договором приєднання.

5.52. Згідно із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

5.53. Крім того, згідно із частинами 1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.

5.54. Відповідно до частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

5.55. Суди попередніх інстанцій, застосовуючи наведені приписи законодавчих актів, установили, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 93 440 927,05 грн.

5.56. Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за періоди листопад 2024 року - грудень 2024 року, січень 2025 року - лютий 2025 року, травень 2025 року - жовтень 2025 року, як установили суди, підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, то висновок судів попередніх інстанцій, що загальна сума непогашеного боргу відповідача перед позивачем за небаланси електричної енергії складає 93 440 927,05 грн є правильним.

5.57. Водночас суди зазначили, що в силу абзацу 2 частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до Правил ринку, серед іншого, на поточні рахунки сторін, відповідальних за баланс.

5.58. При цьому, посилаючись на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, суди виснували, що зміст приписів частини 4 статті 75 наведеного Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативного обов`язку для відповідача щодо розрахунку з СВБ (в тому числі з позивачем) виключно грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на спеціальний рахунок ПрАТ "НАЕК "Укренерго". Таким чином, суди дійшли висновку, що поточна редакція вказаної норми Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить заборони відповідачу використовувати грошові кошти з інших рахунків своєї компанії для належного виконання грошових зобов`язань перед учасниками ринку, зокрема і СВБ.

5.59. Колегія суддів Верховного Суду вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими й такими, що відповідають усталеній практиці, яка сформувалася у подібних правовідносинах.

5.60. Водночас скаржник, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків Верховного Суду.

5.61. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в пункті 86 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та в пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, а саме: "Разом з цим, твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, Верховним Судом відхиляються з огляду на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3 % річних та інфляційних втрат (постанова ВС у складі ОП КГС від 16.10.2020 у справі № 903/918/19)".

5.62. При цьому скаржник зазначає, що в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 903/918/19 зазначено таке: "27. Верховний Суд зазначає, що пунктом 6.3. договору постачання № 3175/1718-ТЕ-2 від 18.09.2017 сторони спору погодили, що відповідач-споживач в будь-якому випадку зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1. цього договору, у разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу".

5.63. Скаржник вважає, що в цій справі, яка розглядається, не можуть бути застосовані висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 16.10.2020 у справі № 903/918/19, оскільки такі правовідносини не є подібними. Водночас, на переконання скаржника, існує необхідність у відступленні від правового висновку, викладеного в пункті 86 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та в пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, оскільки умовами договору про врегулювання небалансів не визначений розрахунок власними коштами ОСП, а приписами статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлені виключні підстави, коли ОСП може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку, - у разі системних обмежень, які не були встановлені судами у цій справі.

5.64. Колегія суддів, розглянувши доводи скаржника про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, та клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та зазначає таке.

5.65. Застосованим судами попередніх інстанцій у цій справі висновком, сформульованим у справі № 910/9374/21, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, та не знайшла підстав для відступу від аналогічних висновків, наведених у вказаних постановах.

5.66. Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

5.67. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

5.68. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

5.69. Водночас колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

5.70. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

5.71. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 45)).

5.72. Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Верховний Суд може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

5.73. Колегія суддів також зазначає, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж прийняття рішення Європейським судом з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

5.74. Відступ від правових позицій Верховного Суду, сформованих нещодавно, з одного і того самого питання є небажаним та юридично необґрунтованим, якщо відсутні вагомі зміни у правовому регулюванні чи суспільних відносинах, якщо такий відступ не пов`язаний із суперечливістю, неповнотою, невизначеністю (нечіткістю чи неясністю) та неефективністю правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів.

5.75. Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормами, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (такий висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).

5.76. Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). У решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.

5.77. Відповідно частини 1 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

5.78. Абзацом 1 частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг.

5.79. Згідно із частиною 3 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, якому встановлено "зелений" тариф, якщо об`єкт електроенергетики або черга його будівництва (пусковий комплекс) такого виробника включений до балансуючої групи гарантованого покупця, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

5.80. Колегія суддів, виходячи із системного аналізу положень статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", наголошує на тому, що як цей Закон і його Прикінцеві та перехідні положення, так і Правила ринку, які є підзаконним нормативно-правовим актом, спрямованим на впровадження Закону України "Про ринок електричної енергії", не містять жодних вказівок щодо його пріоритетного застосування у співвідношенні з нормами Цивільного кодексу України, зокрема статті 625 цього Кодексу, яка визначає наслідки прострочення грошового зобов`язання.

5.81. Натомість абзацом 3 частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг із балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку.

5.82. Системні обмеження - обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об`єднаної енергетичної системи України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку та/або за межами балансуючого ринку у вигляді придбання оператором системи передачі послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом" (пункт 83 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції, чинній в спірний період).

5.83. Разом із тим відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вмотивовано не обґрунтував необхідності відступлення від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, а також не навів вагомих, умотивованих, обґрунтованих і достатніх аргументів для такого відступлення.

5.84. При цьому колегія суддів установила, що ПрАТ "НАЕК "Укренерго" уже зверталося до Верховного Суду з подібним питанням щодо відступу від висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21. Однак Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від висновків, викладених у зазначених постановах, та постановою від 17.02.2026 у справі № 910/15704/24 касаційну скаргу ПрАТ "НАЕК "Укренерго" в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5.85. Крім того, постановою Верховного Суду від 02.12.2025 у cправі № 910/4545/25 було визнано необґрунтованими доводи ПрАТ "НАЕК "Укренерго" щодо відступлення від висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, які були застосовані судами попередніх інстанцій під час розгляду справи. Водночас, як зазначалося, цієї постановою об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтримала висновки Верховного Суду, викладені у справах № 910/6639/21, № 910/6635/21, від яких скаржник вважає за необхідне відступити у справі, що розглядається.

5.86. Доводи скаржника зводяться до заперечення висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах, однак вони не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правових позицій, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, в тому числі стосовно помилковості попередніх рішень чи суттєвої зміни змісту правового регулювання спірних правовідносин унаслідок зміни законодавства.

5.87. Водночас доводи скаржника не містять будь-яких посилань на зміни суспільного контексту, через які застосований у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21 усталений підхід очевидно застарів унаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання, що свідчить про відсутність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах.

5.88. При цьому аналогічні правові висновки неодноразово викладалися Верховним Судом у подальшому, а саме в постановах від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, від 02.03.2023 у справі № 910/18611/21, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 13.02.2025 у справі № 910/6577/24, від 16.04.2025 у справі № 910/12312/24, від 23.04.2025 у справі № 910/5201/24 (між тими самими сторонами), від 17.09.2025 у справі № 910/62/25, від 08.10.2025 у справі № 910/7701/23, від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 зі спорів, що виникли з правовідносин за договорами врегулювання небалансів електричної енергії.

5.89. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що скаржник не довів необхідності відступлення від висновків щодо застосування статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 та від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21.

5.90. При цьому клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить чіткого посилання на відповідну частину статті 302 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, оскільки скаржник заявляє про необхідність відступлення від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та передачі цієї справи саме на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а не об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, при цьому не зазначає про необхідність відступлення від висновків, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду або Великої Палати Верховного Суду, то ці вимоги корелюються із частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

5.91. Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

5.92. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

5.93. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право (але не покладає на нього обов`язку) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суд.

5.94. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15.

5.95. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

5.96. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

5.97. Водночас скаржник не навів жодних доводів для обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", зважаючи на наявність правових висновків щодо застосування вказаної норми, а тому касаційний суд вважає клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

5.98. За наведених обставин колегія суддів констатує, що скаржник належним чином не обґрунтував необхідності відступлення від усталеного правового висновку Верховного Суду, правомірно врахованого судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору, що виник із подібних правовідносин.

5.99. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави.

5.100. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ "НАЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Укргідроенерго" 93 440 927,05 грн основного боргу, 1 613 436,44 грн інфляційних втрат та 1 292 725,09 грн 3 % річних.

5.101. При цьому Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

5.102. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

5.103. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами попередніх інстанцій при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

5.104. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, уже встановлених судами попередніх інстанцій та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/16236/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак