Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №924/1351/20 (924/1000/24) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

Cправа № 924/1351/20 (924/1000/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представники учасників справи:

ОСОБА_1 - Палінчак А. О.;

ОСОБА_2 - Ярош В. Ю.;

Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" - Заруцький О. В.;

Арбітражний керуючий Рудий А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№3029/2026)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2026

у складі колегії суддів: Миханюк М.В. - головуючий, Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.

у справі № 924/1351/20 (924/1000/24)

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до ОСОБА_1

про скасування рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією

в межах справи № 924/1351/20

за заявою ОСОБА_2

до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. КП "Агрофірма "Проскурів" є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 площею 0,2 га.

2. Право колективної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за КП "Агрофірма "Проскурів" 28.10.2020 на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ№000002 від 20.02.1996.

3. Належність на праві власності позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 не заперечується відповідачем та підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №257257536 від 19.05.2021.

4. Згідно з Проектом реконструкції приміщення контори колгоспу "Комунар" с. Ружична Хмельницького району Інв. № 4582, 1971 року, приміщення контори було побудоване у 1962 році.

5. Управлінням проектних організацій проектно-кошторисного бюро Агрофірми "Проскурів" Хмельницького району Хмельницької області розроблений робочий проект газопостачання топочної контори і кухні бару Агрофірми "Проскурів".

6. Відповідно до пункту 1.2 Статуту Агрофірми "Проскурів" позивач є правонаступником колгоспу "Комунар" КСП "8 Березня" (с. Виші Вовківці Хмельницького району Хмельницької області), ТОВ "Універсаму "Південний" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 1 "а").

7. У 1996 році створено Сільськогосподарське акціонерне товариство "Проскурів" шляхом внесення майнових внесків засновниками та особами, які підписалися на акції Товариства для оплати акцій, що випускаються та формування його статутного фонду (пункт 1.1 Установчого договору про створення САТ "Проскурів").

8. Згідно з пунктами 3.4, 3.5 Установчого договору про створення САТ "Проскурів", засновники вносять в рахунок оплати акцій свої частки в майні акціонерного товариства "Агрофірми "Проскурів" або грошові кошти. Майнові внески засновників у вигляді майнових часток передаються у вигляді частини майна агрофірми "Проскурів" в натурі.

9. 23.04.1999 між засновниками сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів в особі ОСОБА_3 , який діє від імені засновників на підставі установчого договору про створення ВАТ "Проскурів від 28.09.1996, з однієї сторони та фізичні особи, згідно з підписним списком, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, укладено договір купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства "Проскурів" в порядку відкритої підписки.

10. Згідно з пунктами 2, 3 договору акції САТ "Проскурів" є простими іменними. Громадяни вносять на підставі цього договору в якості оплати вартості акцій САТ "Проскурів" майно згідно з переліком, вказаним в додатку №1 до цього договору. Вказане майно отримане громадянами в натурі на належні їм майнові паї в майні колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Проскурів" (м.Хмельницький, АДРЕСА_1).

11. Відповідно до додатку № 1 до договору до переліку внесено будівлі по АДРЕСА_1 в кількості 1.

12. 23.03.2001 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Проскурів", оформленим протоколом № 2, акціонери ВАТ "Проскурів" надали згоду на приєднання САТ "Проскурів" до ВАТ "Проскурів".

13. Відповідно до пункту 1.3 Статуту ВАТ "Проскурів", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Проскурів", протокол № 3 від 10.07.2004, товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Розсоша; код 23839113), яке реорганізувалося шляхом приєднання до нього.

14. У березні 2006 року ВАТ "Проскурів" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання права власності на приміщення загальною площею 714,2 кв.м. та приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема, ВАТ "Проскурів" посилалося на те, що 23.04.1999 Агрофірма "Проскурів" передала приміщення по АДРЕСА_1 у власність, як внесок у статутний фонд САТ "Проскурів", згідно з установчим договором про створення САТ "Проскурів", після чого зазначені приміщення були поставлені на баланс САТ "Проскурів" і на них нараховувалися амортизаційні відрахування. У позові ВАТ "Проскурів" зазначало про відсутність змоги надати необхідні первинні документи для проведення реєстрації приміщення, оскільки вони не збереглися у зв`язку з тривалим терміном існування та використання даних приміщень (справа №7/951А).

15. У матеріалах справи наявні акти виконаних робіт з реконструкції контори Агрофірми "Проскурів" та здійснення благоустрою, проведенню ремонтних робіт готелю Агрофірми "Проскурів", будівництву магазину на автобусній зупинці біля контори Агрофірми "Проскурів" (січень, лютий, вересень, листопад 2002 року, травень, квітень, серпень, жовтень 2003 року, січень 2004 року).

16. 28.02.2006 ВАТ "Проскурів" видано довідку за № 30/1 про те, що приміщення загальною площею 714,2 кв. м. та приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, поставлені на баланс ВАТ "Проскурів", як правонаступника САТ "Проскурів".

17. Хмельницьке БТІ листом від 06.04.2006 №1681/01-15 повідомило голову Ради ВАТ "Проскурів" ОСОБА_3., що для проведення державної реєстрації права власності необхідно надати один з належних правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на приміщення, передбачених статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV або Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 за №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (в частині, що не суперечить Закону).

18. Згідно з довідкою ВАТ "Проскурів" від 10.05.2006 № 50/03, відповідно до договору №10 від 23.04.1999 на баланс ВАТ "Проскурів" було поставлено один майновий комплекс (що знаходиться за адресою АДРЕСА_1), який включає в себе три будівлі: згідно плану на будову літер "А-3", загальною площею 714,2 кв. м., згідно з планом на будову літер "Б-2", загальною площею 670,7 кв.м., господарське приміщення, загальною площею 24,8 кв.м.

19. Під час розгляду Господарським судом Хмельницької області справи № 7/951А голова Ради ВАТ "Проскурів" ОСОБА_3 надавав пояснення (від 10.05.2006), в яких повідомляв, що з листопада 1981 року він займав посаду голови колгоспу "Комунар" с. Ружична. З того часу ним використовувалось офісне приміщення (контора) колгоспу. З моменту приєднання с. Ружична до м. Хмельницького, зазначеній конторі з гаражем та кухнею, що знаходились біля неї, було присвоєно адресу: АДРЕСА_1. Дані приміщення були побудовані у 1962 році на замовлення колгоспу "Комунар" і обліковувались на бухгалтерському балансі колгоспу. Протягом усіх років існування даних приміщень щодо них неодноразово проводились ремонтні роботи та реконструкції. У 1990 році колгосп "Комунар" було реорганізовано в агрофірму "Проскурів". В той же час агрофірмою було розпочато будівництво іншого приміщення, площею 24,8 кв.м., яке планувалось використовувати під магазин. У 1997 році всі приміщення були передані сільськогосподарському акціонерному товариству "Проскурів". У 2004 році, в результаті реорганізації САТ "Проскурів" у ВАТ "Проскурів", приміщення передані на баланс останньому, як правонаступнику. На даний час усі приміщення знаходяться на балансі ВАТ "Проскурів" і на них нараховуються амортизаційні відрахування. Колишня контора колгоспу "Комунар" до цього часу використовується ВАТ "Проскурів" під офісне приміщення, гаражі і кухню (на даний час бар та кімнати відпочинку) використовуються за призначенням. Господарське приміщення, яке планувалось використовувати під магазин, тимчасово не використовується.

20. Також у справі № 7/951А завідуючий господарством агрофірми "Проскурів" Кафлевський Й. М. у поясненнях (від 10.05.2006) повідомив, що з 1975 року здійснював керівництво будівельною діяльністю колгоспу "Комунар". Контора колгоспу та допоміжні приміщення разом з гаражами були побудовані у 1962 році будівельниками колгоспу. На початку дев`яностих років агрофірмою здійснювалось будівництво і побудовано за адресою АДРЕСА_1 допоміжне приміщення, яке мало використовуватись під магазин.

21. ВАТ "Проскурів" на підтвердження позовних вимог у справі № 7/951А подавалися: технічні паспорти на приміщення по АДРЕСА_1, виготовлені Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, розроблений Республіканським проектним інститутом "Укрколгосппроект" проект реконструкції будівлі контори колгоспу "Комунар" с. Ружична Хмельницького району (1971 р.), розроблений управлінням проектних організацій Украгропрому та проектно-кошторисним бюро агрофірми "Проскурів" робочий проект газопостачання топочної контори і кухні агрофірми "Проскурів", картку рахунку: 15: інвестиції: магазин зупинка за 01.01.01 - 01.01.04, акти виконаних робіт по будівництву та реконструкції контори, готелю, магазину агрофірми "Проскурів".

22. 10.05.2006 постановою Господарського суду Хмельницької області у справі №7/951А визнано за ВАТ "Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району право власності на майно - триповерхове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 670,7 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття залізобетон; двоповерхове приміщення з підвалом по АДРЕСА_1, загальною площею 714,2 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття - залізобетон; господарське приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 24,8 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття - залізобетон, покрівля - черепиця.

23. 15.10.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ВАТ "Проскурів" (іпотекодавець), що є майновим поручителем позичальників (ДП "Глорія" та ТОВ "Ресторан "Софія") укладено іпотечний договір (зареєстрований в реєстрі за № 5492 ), згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань кредитних зобов`язань позичальників таке нерухоме майно:

- триповерхове приміщення, загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389410 згідно витягу номер 12168477;

- двоповерхове приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (двісті п`ятдесят сім), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі № 7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким" бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389945 згідно витягу номер 12168884.

24. 23.05.2011 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №7/951А скасовано постанову Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі № 7/951А; провадження у справі за позовом ВАТ "Проскурів" до Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на приміщення закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

25. На підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ "Проскурів" на нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв. (реєстраційний номер 2015868101) на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі № 7/951А.

26. Також на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ "Проскурів" на нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв. (реєстраційний номер 2052468101), на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А.

27. 01.08.2019 між ПАТ "Проскурів" (позичкодавець) та Агрофірмою "Проскурів" (користувач) укладено договір безоплатного користування (позички) майна, відповідно до умов якого позичкодавець передає, а користувач приймає у безоплатне користування (позичку) майновий комплекс, що обліковується на балансі ПАТ "Проскурів", який знаходиться на земельній ділянці Агрофірми "Проскурів" з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: офісне приміщення загальною площею 670,7 м.кв.; готельний комплекс загальною площею 714,2 м.кв.; технічні приміщення площею 24,8 м.кв.; огорожа кірпічна 98,1 м.п., в тому числі (декоративні чавунні решітки - 13 шт., декоративні ковані решітки - 17 шт., декоративні ковані ворота - 3 шт., ворота розсувні - 2 шт.).

28. Пунктом 5.1 договору передбачено, що протягом строку дії договору позичкодавець зобов`язується не вчиняти будь-яких дій щодо передачі, відчуження чи продажу майна третім особам без погодження з користувачем.

29. Відповідно до пункту 8.1. строк дії договору встановлено з 01.08.2019 по 01.07.2022.

30. 01.08.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі в безоплатне користування (позичку) майна.

31. 22.08.2019 між сторонами підписано додаткову угоду до договору безоплатного користування (позички) майна, якою, зокрема, викладено пункту 8.1. договору в наступній редакції: "Договір діє з 01.08.2019 до 01.02.2022".

32. 23.02.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верум Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Верум Капітал", цесіонарій) був укладений договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5492.

33. Відповідно до пункту 1.1. договору Цедент передав, а Цесіонарій прийняв всі права за іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк") та Відкритим акціонерним товариством "Проскурів" (іпотекодавець), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492 (іпотечний договір), що укладений в забезпечення виконання зобов`язань Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" за договором не відновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

34. 23.02.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 23.02/2021_ВК, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги до боржника, яке належить первісному кредитору на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з АТ "Альфа Банк", а саме договору факторингу від 23.02.2021, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитним договором (договір невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007) у обсязі та на умовах, визначених цим договором, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому.

35. За домовленістю сторін ціна договору складає 1 422 000,00 грн. При цьому сплачені Новим кредитором Первісному кредитору за попереднім договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за договором не відновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007, укладеному 20.02.2021, грошові кошти у розмірі 1 422 000,00 грн враховуються в якості оплати ціни договору за цим договором.

36. Згідно з квитанцією від 22.02.2021 ОСОБА_1 перерахувала ТОВ" ФК "Верум Капітал" 1 422 000,00 грн, призначення платежу: оплата за відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за договором невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007.

37. 23.02.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) підписано акт приймання-передачі документації до договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №23.02/2021_ВК від 23.02.2021, згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору оригінал договору невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 з додатковими договорами, договорами про внесення змін до нього, оригінал іпотечного договору № 5492 від 15.10.2007 та інші договори та документацію кредитної справи.

38. 23.02.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) підписано акт приймання-передачі документації до договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №23.02/2021_ВК від 23.02.2021, згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору оригінал договору невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 з додатковими договорами, договорами про внесення змін до нього, оригінал іпотечного договору №5492 від 15.10.2007 та інші договори та документацію кредитної справи.

39. Також 23.02.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) підписано акт приймання-передачі права вимоги.

40. 23.02.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) укладений договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5492.

41. Відповідно до пункту 1.1 договору від 23.02.2021 передачі прав за іпотечним договором первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв всі права за Іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк") та юридичною особою за законодавством України - Відкритим акціонерним товариством "Проскурів" (ПАТ), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492, що укладений в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за законодавством України - Відкрите акціонерне товариство "Проскурів" (ПАТ) за Договором невідновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

42. Вказаний договір посвідчений Черленюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №128.

43. Відповідно до пункту 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Проскурів", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Проскурів", протокол №4 від 12.04.2021, товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань Відкритого акціонерного товариства "Проскурів".

44. 11.06.2021 між ТОВ "ФК "Верум Капітал" та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, в якому сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.1 розділу 1 та виклали його у наступній редакції: "Первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права за іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк") та юридичною особою за законодавством України - Відкритим акціонерним товариством „Проскурів" (ПАТ) (код ЄДРПОУ 30593842) (надалі за текстом - Іпотекодавець), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5489 (надалі за текстом - Іпотечний договір), що укладений в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за законодавством України - Відкрите акціонерне товариство „Проскурів" (ПАТ) за Договором не відновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього".

45. 11.06.2021 на засіданні Наглядової ради ПАТ "Проскурів" прийнято рішення про надання згоди на укладення: договору про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ "Проскурів", як іпотекодавцем та ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, щодо нежитлового приміщення загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за вартістю 201210 грн., згідно оцінки проведеної ТОВ "Консалт Експерт Плюс" від 19.04.2021 №ПЗБІОБВ718126, що становить 0,69% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2020 рік; договору про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ "Проскурів", як іпотекодавцем та ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, щодо нежитлового приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за вартістю 214260 грн., згідно оцінки проведеної ТОВ "Консалт Експерт Плюс" від 19.04.2021 №ТМФУЗЯ443550, що становить 0,73 % вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2020 рік. Надано право на підписання відповідного договору від імені ПАТ "Проскурів" генеральному директору ОСОБА_4 (Протокол засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" № 15 від 11.05.2024).

46. 14.06.2021 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ПАТ "Проскурів" (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до пункту 1 якого іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняла від іпотекодавця і набула право власності на нежитлове приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634.

47. Передача відбувається в рахунок часткового виконання зобов`язань іпотекодавцем за договором невідновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 та всіма додатковими угодами до них, в забезпечення виконання яких між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") та ПАТ "Проскурів" було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений Папкою Т. В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу від 15.10.2007 за № 5489 та додатковими угодами до нього, предметом якого є вищевказане приміщення.

48. Всі права за кредитним договором були відступлені ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") на підставі договору факторингу №б/н від 23.02.2021 на користь ТОВ "ФК "Верум Кепітал", яке набуло нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за №126.

49. На підставі договору № 23.02/2021_ВК про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 23.02.2021 ТОВ "ФК "Верум Кепітал" відступило право вимоги до боржника по вказаному вище договору на користь ОСОБА_1 , яка в свою чергу набула право нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№128 зі змінами та доповненнями.

50. У пункті 2 договору зазначено, що нежитлове приміщення, що передається, належить ПАТ "Проскурів" на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261493782.

51. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ "Проскурів" ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А.В. і зареєстрований в реєстрі за №1005.

52. Також 14.06.2021 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ПАТ "Проскурів" (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до п. 1 якого іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняла від іпотекодавця і набула право власності на нежитлове приміщення загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634.

53. Передача відбувається в рахунок повного виконання зобов`язань іпотекодавцем за договором не відновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 та всіма додатковими угодами до них, в забезпечення виконання яких між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") та ПАТ "Проскурів" було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу від 15.10.2007 за р.№5489 та додатковими угодами до нього, предметом якого є вищевказане приміщення.

54. Всі права за кредитним договором були відступлені ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") на підставі договору факторингу №б/н від 23.02.2021 на користь ТОВ "ФК "Верум Кепітал", яке набуло нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№126.

55. На підставі договору №23.02/2021_ВК про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 23.02.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Верум Кепітал" відступило право вимоги до боржника по вищевказаному договору на користь ОСОБА_1 , яка в свою чергу набула право нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№128 зі змінами та доповненнями.

56. У пункті 2 договору зазначено, що нежитлове приміщення, що передається, належить ПАТ "Проскурів" на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261493782, сформованою 14.06.2021, згідно якої реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2052468101.

57. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ "Проскурів" ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А.В. і зареєстрований в реєстрі за №1006.

58. 14.06.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення прав іпотекодержателя №1005 від 14.06.2021 зареєстровано право власності на нежитлове триповерхове приміщення загальною площею 670,7 кв.м., яке знаходиться у м. Хмельницькому по АДРЕСА_1 та на підставі договору про задоволення прав іпотекодержателя №1006 від 14.06.2021 зареєстровано право власності на нежитлове триповерхове приміщення загальною площею 714,2 кв.м., яке знаходиться у м. Хмельницькому по АДРЕСА_1 .

59. В лютому 2024 року КП "Агрофірма Проскурів" звернулося із позовом до ОСОБА_1 про витребування приміщень площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., які знаходиться у м. Хмельницькому по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що спірні приміщення були побудовані колгоспом "Комунар", в результаті чого у КП "Агрофірма Проскурів", як правонаступника, виникло право власності на них.

60. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/1351/20(924/188/24) було відмовлено у задоволенні вище вказаного позову КП "Агрофірма Проскурів", оскільки позивач не довів, що спірні приміщення, які він просив витребувати були створені колгоспом "Комунар", в результаті чого у позивача, як правонаступника, виникнуло право власності на них, яке він захищає цим позовом.

61. 13.08.2024 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва на підставі заяви Агрофірми "Проскурів" зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, реєстраційний номер дозвільного документа ІУ161240813748. У витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронній системі у сфері будівництва містяться, зокрема, наступні дані:

- Відомості про об`єкт: Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3", господарська будівля - склад „Б-2"; Будівлі та споруди сільськогосподарського призначення;

- Місце розташування об`єкта будівництва та адреса: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький (станом на 01.01.2021), АДРЕСА_1;

- Документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою: кадастровий номер 6810100000:28:001:0634; площа 0,2 га; документ на право користування: інший №ХМ000002 від 20.02.1996, виданий Розсошанською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- Технічна інвентаризація: реєстраційний номер №ТІ01:9923-5717-6436-4873 редакція №2, технічна організація - ФОП Кіцул В.П. ;

- Об`єкти будівництва: адміністративна будівля „А-3" площею 668,5 м.кв., 3-поверхове приміщення, площа забудови 294,8 м.кв.; господарська будівля - склад „Б-2" площею 710,4 м.кв., 2-поверхове приміщення, площа забудови 433,6 м.кв.

62. За результатами проведення технічного обстеження об`єктів встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єктів будівництва. Виконавець: Кіцул В.П., дата 25.07.2024.

63. В матеріалах справи наявні надані фізичною особою Кіцул В.П. : Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа №ТО01: 7766-3863-5979-7535, документ № 02/08-2 від 02.08.2024, який містить дані щодо об`єктів будівництва площею 668,5 м.кв. та 710,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1; звіт про проведення технічного обстеження від 24.07.2024, згідно з яким за результатами технічного обстеження об`єкта - групи господарських будівель "А-3", "Б-2" за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький (станом на 01.01.2021), АДРЕСА_1 - господарська будівля „А-3" площею забудови 294,8 кв.м., господарська будівля "Б-2" площею забудови 433,6 кв.м. Агрофірма "Проскурів" встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації; технічний паспорт на групу господарських будівель від 25.07.2024, реєстраційний номер №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва реєстраційний номер документа №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2, документ №557/24 від 25.07.2024; технічна інвентаризація, реєстраційний номер №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2 від 12.08.2024; схема розташування будівель та споруд, плани допоміжних (господарських) будівель.

64. 27.08.2024 Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради за результатами звернення замовника ОСОБА_6 від 22.08.2024 щодо присвоєння адреси самочинно збудованим об`єктам, побудованим без дозвільного документа (за амністією) було прийнято відмову №Р/2858-01-24 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АR01:4125-9825-9858-4089-1252). Підставою для відмови стало те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже існують два об`єкта нерухомого майна, що зареєстровані та перебувають у власності фізичної особи (згідно з договором про задоволення прав іпотекодержателя, видавник Клімчук А. В., приватний нотаріус Хмельницького міського округу Хмельницької області; попередній власник: ПАТ "Проскурів" код ЄДРПОУ 30593824) за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, АДРЕСА_1. В листі зазначено, що об`єкти будівництва за вказаною адресою (зареєстровані в ДРРП) відповідають технічним характеристикам групи господарських будівель, що прийняті до експлуатації відповідно до декларації ІУ161240813748. Тобто об`єкти, що прийняті до експлуатації, фактично експлуатуються та перебувають у власності фізичної особи.

65. В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява свідка від 04.03.2025, в якій ОСОБА_3 повідомив, що не підписував позовну заяву ПАТ "Проскурів" до БТІ у м. Хмельницькому від 28.02.2006 та пояснення від 10.05.2006 у справі №7/951-А, про таку справу йому на той час нічого не було відомо. Повідомляє, що керівником ВАТ "Проскурів" (генеральним директором) у 2006 році був ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою статистики №1895 від 04.10.2004, а такої посади у виконавчому органі як голова ради ВАТ "Проскурів" взагалі не існувало.

66. Також у справі наявний висновок експерта № 1254/025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 02.06.2025, згідно з яким нежитлове приміщення загальною площею 714,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634, нежитлове приміщення загальною площею 670,7 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634, які перебувають на праві власності ОСОБА_1 , та нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля "А-3", господарська будівля - склад "Б-2", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до звіту про проведення технічного обстеження експерта Кіцула В.П. від 24.07.2024), є одними і тими самими приміщеннями (будівлями), а саме:

- нежитлове приміщення загальною площею 714,2 м2 та склад "Б-2" є однією і тією ж будівлею;

- нежитлове приміщення загальною площею 670,7 м2 та адміністративна будівля "А-3" є однією і тією ж будівлею.

Короткий зміст позову та зустрічного позову

67. У листопаді 2024 року КП "Агрофірма "Проскурів" звернулося з позовом до ОСОБА_1. про:

- скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу;

- скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу.

68. Звертаючись до суду з позовом, КП "Агрофірма "Проскурів" посилається на те, що спірні нежитлові приміщення були споруджені його правопопередником - колгоспом «Комунар», однак у встановленому законодавством порядку в експлуатацію не приймалися. Разом із тим право власності на зазначені об`єкти було зареєстровано за ВАТ «Проскурів» на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі № 7/951А, яка в подальшому була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011. На думку позивача, після скасування зазначеного судового рішення відпала й правова підстава для існування відповідних записів про право власності у державному реєстрі.

69. Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач зазначає, що є правонаступником колгоспу "Комунар", який здійснив будівництво спірних об`єктів, а також законним землекористувачем земельної ділянки, на якій вони розташовані, При цьому позивач наголошує, що у 2024 році ним було здійснено прийняття зазначених об`єктів в експлуатацію в порядку будівельної амністії, однак державна реєстрація прав на них виявилася неможливою через наявність у Державному реєстрі речових прав записів про право власності відповідача. У зв`язку із цим позивач вважає, що такі записи безпідставно перешкоджають оформленню та державній реєстрації його майнових прав на спірні об`єкти нерухомості.

70. Посилаючись на те, що спірні об`єкти не були прийняті в експлуатацію, а тому, на його переконання, право власності на них не могло виникнути ні у ВАТ "Проскурів", ні у відповідача, позивач вважає належним способом захисту відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, закриття відповідних розділів Державного реєстру речових прав та припинення всіх зареєстрованих щодо спірних об`єктів речових прав і обтяжень.

71. 04.12.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до КП "Агрофірма "Проскурів" та арбітражного керуючого Рудого А. М. з вимогами скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією № ІУ161240813748 від 13.08.2024 на об`єкт будівництва "Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля "А-3", господарська будівля - склад "Б-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

72. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що нежитлові приміщення загальною площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м. були законно набуті у власність ОСОБА_1 на підставі відповідних відплатних договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.06.2021. Ці договори укладалися в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами, права за якими перейшли до чинного кредитора в порядку правонаступництва від АТ "Альфа-Банк" (правонаступника АБ "Укрсоцбанк"). Право власності позивачки за зустрічним позовом було належним чином зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а попередні судові рішення підтвердили безпідставність вимог КП "Агрофірма "Проскурів" щодо витребування цього майна.

73. З іншого боку, реєстрація КП "Агрофірма "Проскурів" Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 є незаконною та такою, що прямо порушує права дійсного власника майна. Відповідно до законодавства України, процедура так званої "будівельної амністії" (згідно з Порядком №158) може бути застосована виключно до індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також господарських будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів, збудованих у визначені періоди. Спірна ж нерухомість за своїм функціональним призначенням є комерційними нежитловими приміщеннями (офіс та готель), а їхні площі (670,7 кв.м та 714,2 кв.м) суттєво перевищують встановлені законом ліміти, що апріорі виключає можливість застосування до них спрощеного порядку прийняття в експлуатацію.

74. Крім того, спірна декларація містить завідомо недостовірні відомості щодо технічних характеристик об`єктів (вказано площу 668,5 кв.м та 710,4 кв.м замість фактичних), а також неправдиві дані про дату та суб`єкта будівництва. КП "Агрофірма "Проскурів" стверджувало, що приміщення були побудовані колгоспом "Комунар" у 1962 та 2004 роках, проте матеріалами справи підтверджується відсутність будь-яких правовстановлюючих документів у відповідача, а сам колгосп станом на 2004 рік уже не існував. Оскільки незаконна реєстрація декларації на об`єкти, що належать позивачці за зустріним позовом на праві приватної власності, створює протиправні передумови для оскарження її титулу, зазначений реєстраційний запис підлягає скасуванню в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

75. 01.10.2025 рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1351/20(924/1000/24) позов КП "Агрофірма "Проскурів" задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу. Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу У зустрічному позові ОСОБА_1 - відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції щодо зустрічного позову

76. Суд першої інстанції виходив із того, що спірні нежитлові приміщення загальною площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 , були зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі рішень державного реєстратора від 22.01.2013, прийнятих після скасування судового рішення, яке раніше було підставою для виникнення у неї права власності на це майно.

77. Суд установив, що зазначені об`єкти нерухомості фактично перебували у користуванні та господарській діяльності правонаступників колишнього КСП "Комунар", а згодом ВАТ "Проскурів" та КП "Агрофірма "Проскурів".

78. Суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 була проведена після втрати чинності судовим рішенням, яке слугувало правовою підставою для такого набуття права. Водночас після скасування відповідного рішення будь-яких інших належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти, не існувало.

79. Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, суд зазначив, що вимоги про скасування рішень державного реєстратора є належним та ефективним способом захисту, оскільки саме на підставі цих рішень були внесені записи до Державного реєстру речових прав та зареєстровано право власності відповідачки на спірні об`єкти. Збереження таких записів за відсутності належної правової підстави порушує права особи, яка претендує на відповідне майно.

80. Крім того, суд виходив із того, що після скасування рішення суду у справі № 7/951-А правовий стан, який існував до незаконної реєстрації права власності, не був відновлений, оскільки записи в реєстрі продовжували існувати та породжували юридичні наслідки. Саме тому усунення наслідків такої реєстрації шляхом скасування рішень державного реєстратора є необхідним для відновлення порушених прав.

81. Також суд відхилив доводи відповідачки про сплив позовної давності. Суд зазначив, що вирішальним для визначення початку перебігу позовної давності є момент, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. При цьому суд урахував, що право власності ОСОБА_1 було зареєстроване на підставі судового рішення, яке надалі було скасоване, а також керувався положеннями законодавства щодо продовження перебігу процесуальних та матеріально-правових строків на період карантину та воєнного стану. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

82. Суд також зазначив про те, що КП "Агрофірма "Проскурів" є законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти. Внаслідок реєстрації права власності за іншою особою позивач був позбавлений можливості реалізовувати свої права щодо забудови та використання земельної ділянки, що свідчить про наявність у нього порушеного права та належного матеріально-правового інтересу для звернення до суду.

83. З огляду на наведене суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову та необхідність скасування рішень державного реєстратора від 22.01.2013 щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірні нежитлові приміщення із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав.

84. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованої 13.08.2024, суд виходив із відсутності у ОСОБА_1 порушеного права або охоронюваного законом інтересу, який підлягав би судовому захисту.

85. Cуд встановив, що декларація про готовність до експлуатації була зареєстрована на об`єкти нового будівництва - адміністративну будівлю "А-3" та господарську будівлю-склад "Б-2", які розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні КП "Агрофірма "Проскурів". Підставою для реєстрації декларації стали результати технічної інвентаризації, технічний паспорт, звіт про технічне обстеження та інші документи, передбачені законодавством.

86. Суд зазначив, що навіть у разі скасування декларації це не вирішувало б питання належності чи неналежності спірних приміщень конкретній особі.

87. Крім того, суд врахував, що КП "Агрофірма "Проскурів" як землекористувач реалізовувало своє право на забудову земельної ділянки та оформлення результатів будівництва в установленому законом порядку. ОСОБА_1 не довела наявності у неї такого права на земельну ділянку або переважного права щодо об`єктів, які були введені в експлуатацію.

88. Тож суд дійшов висновку, що реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 13.08.2024 здійснена у передбаченому законом порядку, а ОСОБА_1 не довела ані порушення своїх прав, ані наявності підстав для скасування такої декларації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

89. 23.04.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.10.2025 у справі №924/1351/20(924/1000/24) скасовано. Прийнято нове судове рішення.

90. У задоволенні позовних вимог Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" - відмовлено.

91. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 на об`єкт будівництва "Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля "А-3", господарська будівля склад "Б-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заходи забезпечення позову, вжиті постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24), - скасовано.

Мотиви суду апеляційної інстанції щодо первісного позову

92. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що КП "Агрофірма "Проскурів" не довело наявності у нього порушеного права або законного інтересу щодо спірних нежитлових приміщень площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м, а відтак відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 .

93. Суд встановив, що право власності на спірні об`єкти було набуте САТ "Проскурів" на підставі договору купівлі-продажу акцій № 10 від 23.04.1999, укладеного в порядку відкритої підписки, за яким громадяни передали майно як оплату вартості акцій. Позивач не спростував факту укладення цього договору, не надав альтернативного пояснення походження підписного списку та не довів незаконності набуття майна САТ "Проскурів".

94. Суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча постанова Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі № 7/951-А, яка була підставою для первинної реєстрації права власності ВАТ "Проскурів", у подальшому була скасована, саме по собі це не свідчить про відсутність права власності на майно, оскільки державна реєстрація не є підставою набуття права, а лише підтверджує вже набуте право. Вирішальним є встановлення підстав набуття права власності, а не доля судового рішення, яке стало підставою для реєстрації.

95. Суд також врахував, що у 2007 році спірні об`єкти були передані в іпотеку, у 2021 році на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя право власності на них набула ОСОБА_1 , а відповідні договори є чинними та недійсними не визнавалися.

96. Крім того, суд послався на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі № 924/1351/20(924/188/24), яким КП "Агрофірма "Проскурів" було відмовлено у витребуванні цих самих об`єктів нерухомості, оскільки позивач не довів належність йому права власності на них. У цій справі, за оцінкою суду, також було встановлено відсутність документів, які підтверджують створення чи належність спірних будівель колгоспу "Комунар".

97. Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що право користування земельною ділянкою саме по собі не підтверджує права на розташовані на ній об`єкти нерухомості. Навпаки, відповідно до статей 120 ЗК України та 377 ЦК України саме право на земельну ділянку слідує за правом власності на нерухоме майно. Тому права КП "Агрофірма "Проскурів" як землекористувача не порушені.

98. Суд зазначив, що позивач протягом тривалого часу визнавав належність спірного майна САТ (ВАТ, ПАТ) "Проскурів", зокрема через передачу його в користування та іпотеку, а тому подальше заперечення такого права суперечить принципу добросовісності та доктрині venire contra factum proprium.

Мотиви суду апеляційної інстанції щодо зустрічного позову

99. Суд апеляційної інстанції встановив, що 13.08.2024 КП "Агрофірма "Проскурів" зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією щодо будівель за адресою АДРЕСА_1, які фактично є тими самими об`єктами нерухомості, право власності на які вже зареєстроване за ОСОБА_1 .

100. Суд виходив із того, що спірні приміщення площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м давно перебувають у цивільному обороті, були предметом іпотеки, договорів відступлення прав та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому не можуть вважатися об`єктами, щодо яких допускається застосування процедури "будівельної амністії".

101. Суд апеляційної інстанції встановив, що у декларації КП "Агрофірма "Проскурів" зазначило недостовірні відомості, зокрема про те, що будівлі були збудовані колгоспом "Комунар" та завершені у 2004 році, хоча колгосп на той час уже не існував. При цьому саме КП подавало відповідні документи та несе відповідальність за достовірність зазначених у декларації даних.

102. Суд зазначив, що на момент подання декларації право власності ОСОБА_1 на спірні об`єкти було зареєстроване та не скасоване, тому реєстрація декларації щодо цих самих об`єктів створювала юридичну невизначеність та порушувала права власника.

103. Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю мав повернути декларацію без реєстрації, оскільки подані документи не відповідали вимогам законодавства та містили недостовірні відомості.

104. Оскільки реєстрація декларації безпосередньо порушувала права ОСОБА_1 як чинного власника спірних приміщень, зустрічний позов суд задовольнив.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

105. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.10.2025 у справі №924/1351/20 (924/1000/24).

106. Касаційну скаргу подано з таких підстав:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

ОСОБА_2 вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки його доводам щодо характеру порушеного права та фактично не розглянув істотні аргументи сторони, чим порушив право бути почутим. У цій частині скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 6 частини четвертої статті 238 ГПК України, викладених у постанові від 13.04.2026 у справі № 911/2011/24.

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 6 частини четвертої статті 236 ГПК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/7 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції фактично не розглянув заявлені ним аргументи щодо характеру порушеного права, вийшов за межі предмета спору та помилково застосував висновки про непропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 і неефективність обраного способу захисту.

На його думку, предметом спору є не захист права власності на приміщення, а захист права землекористувача на забудову земельної ділянки та усунення перешкод у реалізації цього права, які створює державна реєстрація права власності на об`єкти, зареєстровані на підставі скасованого судового рішення.

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування матеріально-правових вимог до оформлення договору для оцінки його як належного доказу укладення правочину; щодо можливості розширювального тлумачення статті 227 ЦК УРСР та поширення вимоги нотаріального посвідчення на правочини з відчуження будь-якого нерухомого майна за участю громадян; а також щодо правових наслідків реєстрації права власності на об`єкт, який не був прийнятий в експлуатацію, та значення такої обставини для оцінки законності виникнення права власності.

ОСОБА_2 вказує на неправильне застосування норм матеріального права при оцінці дійсності договору № 10 від 23.04.1999. На його переконання, суд апеляційної інстанції формально витлумачив положення статті 227 ЦК УРСР та безпідставно дійшов висновку про відсутність необхідності нотаріального посвідчення такого правочину. Скаржник вважає, що відповідні норми повинні застосовуватись до будь-якого відчуження нерухомого майна за участю громадян, а не лише до житлових будинків, у зв`язку з чим договір не міг породжувати правових наслідків без нотаріального посвідчення.

Крім того, за доводами скаржника, відсутні висновки Верховного Суду щодо незаконності рішення, якщо суд робить висновки, не поклавши в їх основу жодні відповідні норми та засади, як і відсутній висновок про недоцільність врахування помилкової реєстрації права власності на введений в експлуатацію об`єкт, якщо така реєстрація була проведена. У цій частині підставою касаційного оскарження скаржник зазначає порушення судом апеляційної інстанції статті 236 ГПК України за відсутності відповідного висновку Верховного Суду.

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктами 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України - встановлення судом обставин на підставі недопустимих доказів та недослідження зібраних у справі доказів.

На обґрунтування цієї підстави скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції визнав доведеним факт укладення договору купівлі-продажу акцій № 10 від 23.04.1999 та виникнення на його підставі прав на спірне майно, поклавши в основу рішення копії документів без перевірки їх оригіналів, попри наявні заперечення щодо їх достовірності. Також суд, на думку скаржника, не дослідив належним чином докази щодо введення спірних об`єктів в експлуатацію, пояснення та документи щодо суперечливої поведінки сторін, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав доведеним факт укладення договору купівлі-продажу акцій САТ "Проскурів" № 10 від 23.04.1999, який покладено в основу висновку про виникнення права власності на спірні приміщення. На думку скаржника, суд зробив такі висновки виключно на підставі копій документів, не перевіривши наявність та зміст їх оригіналів. Попри клопотання про витребування оригіналів договору, додатків та підписного списку, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи існували вони взагалі та чи оглядалися судом, а тому поклав в основу рішення недопустимі докази, чим порушив вимоги статті 91 ГПК України.

Крім того, скаржник наполягає, що навіть зі змісту наданих копій не вбачається належного підтвердження укладення договору. Підписний список громадян не містить прямих посилань на договір № 10 від 23.04.1999, не дозволяє встановити його зв`язок саме з цим правочином і не підтверджує волевиявлення зазначених осіб на укладення відповідного договору. Висновок суду про належність підписного списку до договору побудований на припущеннях, а фактично тягар спростування такого зв`язку був неправомірно покладений на позивача, що суперечить принципу змагальності та забороні вимагати доведення негативних обставин.

107. У касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції помилково відхилив доводи щодо відсутності прийняття спірних об`єктів в експлуатацію. На думку скаржника, право власності не могло виникнути на об`єкти, які юридично не були створені та не введені в експлуатацію. Висновок апеляційного суду про те, що сама реєстрація права власності свідчить про існування таких об`єктів та спростовує необхідність перевірки факту їх введення в експлуатацію, скаржник вважає нелогічним та таким, що не ґрунтується на законі.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

108. У відзиві керуючий санацією КП "Агрофірма "Проскурів" повністю підтримав доводи касаційної скарги ОСОБА_2 .

109. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із відзивом, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вважає, що скаржник не погоджується з установленими апеляційним судом фактичними обставинами справи та оцінкою доказів, здійсненою судом під час перегляду рішення суду першої інстанції.

110. Також ОСОБА_1 стверджує, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються не лише на дослідженні обставин передачі майна до статутного фонду САТ "Проскурів", а й на аналізі подальшого існування та реалізації речових прав щодо спірних об`єктів нерухомості. У зв`язку з цим вважає, що скаржник намагається поставити під сумнів окремі історичні обставини виникнення права власності, однак фактично не спростовує законність тих правочинів, які безпосередньо стали підставою для набуття ОСОБА_1 права власності у 2021 році.

111. У відзиві ОСОБА_1 також зазначено, що суперечливість доводів касаційної скарги та непослідовність процесуальної поведінки скаржника.

В. Інші заяви та клопотання

112. До Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про долучення доказів для їх дослідження - копії розписки ОСОБА_8 щодо вивезення речей ОСОБА_3 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

113. У частині другій статті 300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

114. З огляду на зазначене Верховний Суд не приймає до розгляду зазначений вище доказ.

115. 24.08.2026 представник скаржника подав письмові пояснення із врахуванням запитань головуючого у крайньому судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

116. А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

117. Як зазначалося вище, КП "Агрофірма "Проскурів" звернулося з позовом до ОСОБА_1 , предметом якого є вимоги про скасування рішень державного реєстратора від 22.01.2013 щодо державної реєстрації права власності на два нежитлові приміщення загальною площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та припиненням зареєстрованих у них речових прав і обтяжень.

118. Обґрунтовуючи позов, КП "Агрофірма "Проскурів" зазначало, що є правонаступником колгоспу "Комунар" та законним власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти. На думку позивача, саме його правопопередник здійснив будівництво цих об`єктів, однак вони не були прийняті в експлуатацію у встановленому законом порядку. При цьому право власності на них було зареєстровано за ВАТ "Проскурів" на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі № 7/951А, яка в подальшому була скасована. У зв`язку з цим позивач вважав, що правова підстава для існування відповідних реєстраційних записів відпала.

119. Позивач зазначав, що у 2024 році здійснив прийняття відповідних об`єктів в експлуатацію в порядку будівельної амністії, однак зареєструвати право власності на них не зміг у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав записів про право власності ОСОБА_1 на ті самі об`єкти.

120. Отже, на переконання позивача, саме наявність цих реєстраційних записів перешкоджає йому оформити та зареєструвати своє право на спірне нерухоме майно.

121. Водночас ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля "А-3", господарська будівля - склад "Б-2"» за адресою: АДРЕСА_1 .

122. Обґрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що є власницею спірних нежитлових приміщень загальною площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м, право власності на які набула на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.06.2021 та зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На її думку, реєстрація КП "Агрофірма "Проскурів" декларації про готовність до експлуатації щодо тих самих об`єктів створює юридичну невизначеність щодо належності спірного майна та порушує її права як зареєстрованої власниці.

123. Суд апеляційної інстанції, постанова якого є предметом касаційного перегляду, відмовив у задоволенні первісного та задовольнив зустрічний позов.

124. Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, із того, що КП "Агрофірма "Проскурів" не довело наявності у нього порушеного права або законного інтересу щодо спірних нежитлових приміщень площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м, а відтак відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 .

125. Щодо зустрічного позову суд, серед іншого, зазначив, що спірні приміщення площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м давно перебувають у цивільному обороті, були предметом іпотеки, договорів відступлення прав та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому не можуть вважатися об`єктами, щодо яких допускається застосування процедури "будівельної амністії".

126. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України

127. Обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 6 частини четвертої статті 238 ГПК України, викладених у постанові від 13.04.2026 у справі № 911/2011/24 та щодо застосування пункту 6 частини четвертої статті 236 ГПК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/7 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

128. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції фактично не розглянув заявлені ним аргументи щодо характеру порушеного права, вийшов за межі предмета спору та помилково застосував висновки про непропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 і неефективність обраного способу захисту.

129. На його думку, предметом спору є не захист права власності на приміщення, а захист права землекористувача на забудову земельної ділянки та усунення перешкод у реалізації цього права, які створює державна реєстрація права власності на об`єкти, зареєстровані на підставі скасованого судового рішення.

130. Статтею 5 ГПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

131. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

132. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

133. Разом із тим особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

134. Верховний Суд неодноразово наголошував на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

135. Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18, від 01.04.2024 у справі № 910/5635/22, від 06.06.2024 у справі № 921/677/22.

136. Як на порушене право КП "Агрофірма "Проскурів" посилалося, зокрема, на своє право на забудову та використання належної йому земельної ділянки, а також на право оформити та зареєструвати майнові права на розташовані на ній об`єкти.

137. З огляду на предмет та підстави обох позовів, первісний та зустрічний позови стосуються одних і тих самих об`єктів нерухомого майна, однак заявлені сторонами вимоги спрямовані на захист протилежних майнових інтересів: КП "Агрофірма "Проскурів" пов`язує порушення свого права з наявністю зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти та вважає, що його скасування усуне перешкоди для оформлення права на це майно, тоді як ОСОБА_1 пов`язує порушення свого права власності з реєстрацією декларації про готовність до експлуатації щодо тих самих об`єктів.

138. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.

139. До інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності. Самостійного значення для виникнення права власності факт державної реєстрації не має.

140. У постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123).

141. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

142. Повноцінне здійснення прав на нерухоме майно неможливе без державної реєстрації з огляду на те, що вона є завершальним етапом набуття повного обсягу речових прав. Однак сама по собі державна реєстрація речових прав не захищає учасників цивільних відносин від порушень права власності та інших речових прав.

143. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21.

144. У цій справі КП "Агрофірма "Проскурів" зазначає, що порушеним є його право на забудову належної йому земельної ділянки, яке, на думку позивача, є окремим від права власності на розташовані на ній об`єкти нерухомого майна. З огляду на доводи касаційної скарги скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив зміст права, за захистом якого звернувся позивач, ототожнивши його із правом на спірне майно.

145. Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

146. Водночас колегія суддів враховує, що для визначення змісту порушеного права у цій справі необхідно враховувати не лише наведене позивачем формулювання, а й зміст заявлених ним вимог, обставини, якими вони обґрунтовані, та правовий результат, якого позивач прагне досягнути внаслідок їх задоволення.

147. Як убачається зі змісту первісного позову, КП "Агрофірма "Проскурів" не заявляє вимог щодо безпосереднього захисту права користування чи забудови земельної ділянки. Заявлені ним вимоги спрямовані на скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 саме на два конкретні об`єкти нерухомого майна, закриття розділів Державного реєстру речових прав щодо цих об`єктів та припинення зареєстрованих у них речових прав і обтяжень.

148. При цьому необхідність такого способу захисту позивач обґрунтовує тим, що наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти перешкоджає КП "Агрофірма "Проскурів" оформити та зареєструвати право власності на них після їх прийняття в експлуатацію у порядку будівельної амністії. Отже, за твердженням самого позивача, усунення записів про право власності ОСОБА_1 є необхідним для подальшої державної реєстрації права на ці самі об`єкти за КП "Агрофірма "Проскурів".

149. Таким чином, посилання позивача на право на забудову земельної ділянки саме по собі не змінює реального змісту заявлених ним вимог. Право на забудову у цьому випадку є обставиною, якою позивач обґрунтовує своє право на набуття та оформлення результату такої забудови, однак безпосереднім предметом спірних правовідносин за первісним позовом є право власності на конкретні об`єкти нерухомого майна.

150. Іншими словами, позивач пов`язує порушення свого права не лише з неможливістю здійснювати забудову земельної ділянки як таку, а насамперед із тим, що на результат будівництва - спірні об`єкти нерухомості - вже зареєстроване право власності іншої особи. Саме усунення цього права та пов`язаних із ним реєстраційних записів позивач визначає необхідною передумовою для оформлення свого права на те саме майно.

151. За таких обставин доводи КП "Агрофірма "Проскурів" про те, що воно захищає виключно право на забудову земельної ділянки, не узгоджуються зі змістом заявлених позовних вимог та тією метою, яку позивач прагне досягнути шляхом їх задоволення. Фактично спір у частині первісного позову зводиться до належності речового права на спірні об`єкти нерухомого майна, а тому оцінка наявності у КП "Агрофірма "Проскурів" порушеного права має здійснюватися саме з урахуванням його вимоги про оформлення права на це майно.

152. При цьому суд касаційної інстанції враховує, що КП "Агрофірма "Проскурів", обґрунтовуючи первісний позов, фактично не розглядає спірні об`єкти як самочинне будівництво, щодо якого воно як власник (користувач) земельної ділянки прагне усунути перешкоди у користуванні нею.

153. Адже у разі здійснення на земельній ділянці самочинного будівництва захист права власника (користувача) земельної ділянки від відповідного порушення здійснюється, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про знесення такого об`єкта. Велика Палата Верховного Суду послідовно виходить із того, що вимога про знесення самочинно збудованого нерухомого майна є належним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво, у відповідних випадках (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21).

154. Натомість у цій справі КП "Агрофірма "Проскурів" не ставить питання про знесення спірних об`єктів, а, навпаки, прагне усунути зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на них для подальшої державної реєстрації права власності на ці ж об`єкти за собою.

155. Отже, спір щодо належності зазначених об`єктів не може бути зведений виключно до питання правомірності окремих реєстраційних дій, оскільки такі дії відображали певну послідовність набуття та оформлення прав на одне й те саме нерухоме майно. Відтак для правильного вирішення спору необхідно виходити насамперед із матеріально-правових підстав виникнення та переходу права на спірні об`єкти, а не лише з наявності відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

156. При цьому, як зазначалося вище, державна реєстрація речових прав має похідний характер щодо відповідного речового права, оскільки є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту його набуття, зміни або припинення, але сама по собі не замінює правової підстави набуття такого права. Тому встановлення обставин проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 не є достатнім для вирішення спору без з`ясування питання про наявність у сторін матеріального права на спірне нерухоме майно та правових підстав його набуття.

157. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково визначив зміст порушеного права КП "Агрофірма "Проскурів", оскільки, на думку скаржника, предметом захисту у цій справі є саме право на забудову земельної ділянки, а не право власності на розташовані на ній об`єкти, колегія суддів відхиляє.

158. Як зазначалося вище, визначаючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходив не лише з формулювання заявлених позовних вимог, а з їх реального змісту, характеру спірних правовідносин та об`єкта, щодо якого фактично виник спір. Саме такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду про необхідність з`ясування характеру спірних правовідносин, предмета і підстав позову, наявності порушеного права чи інтересу та можливості його захисту обраним способом.

159. Отже, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, неправильно визначивши зміст порушеного права, є необґрунтованими.

160. Правові висновки у зазначених скаржником постановах Верховного Суду від 13.04.2026 у справі № 911/2011/24, від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/7 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 щодо застосування статей 236, 238 ГПК України, є загальними та універсальними, адже є нормами процесуального права, вміщеними у ГПК України, та застосування яких не залежить від категорії спорів, що розглядаються судами, а залежить від предмета доказування, доводів і аргументів сторін, які є вагомими і ключовими з точки зору доказів та обставин справи, і які впливають на кваліфікацію спірних правовідносин.

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України

161. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, спірні нежитлові приміщення загальною площею 670,7 кв. м та 714,2 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, первісно використовувалися колгоспом "Комунар". Зазначені приміщення були побудовані на замовлення колгоспу "Комунар", який у 1990 році було реорганізовано в агрофірму "Проскурів".

162. Судами встановлено, що у 1996 році створено Сільськогосподарське акціонерне товариство "Проскурів" шляхом внесення майнових внесків засновниками та особами, які підписалися на акції Товариства для оплати акцій, що випускаються та формування його статутного фонду.

163. Згідно з пунктами 3.4., 3.5 Установчого договору про створення САТ "Проскурів", засновники вносять в рахунок оплати акцій свої частки в майні акціонерного товариства "Агрофірми "Проскурів" або грошові кошти. Майнові внески засновників у вигляді майнових часток передаються у вигляді частини майна агрофірми "Проскурів" в натурі.

164. 23.04.1999 між засновниками сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів" в особі в особі ОСОБА_3 , який діє від імені засновників на підставі установчого договору про створення ВАТ "Проскурів" від 28.09.1996 з однієї сторони та фізичні особи, згідно підписного списку, що додається до договору і є його невід`ємною частиною уклали договір купівлі-продажу акцій САТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки.

165. Згідно пунктами 2, 3 договору акції САТ "Проскурів" є простими іменними. Громадяни вносять на підставі цього договору в якості оплати вартості акцій САТ "Проскурів майно згідно переліку вказаному в додатку №1 до цього договору. Вказане майно отримане громадянами в натурі на належні їм майнові паї в майні колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Проскурів" (АДРЕСА_1).

166. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із додатком №1 до договору до переліку внесено будівлі по АДРЕСА_1.

167. Відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

168. За загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (постанова Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі №671/22/19).

169. Оскільки, договір купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства "Проскурів" в порядку відкритої підписки №10 був укладений 23.04.1999, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що на вказані правовідносини діють норми Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 27.12.1996).

170. Суд апеляційної інстанції зазначив, що договір купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства "Проскурів" в порядку відкритої підписки №10 не підлягав нотаріальному посвідченню відповідно до норм ЦК УРСР.

171. У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує на неправильне застосування норм матеріального права при оцінці дійсності договору № 10 від 23.04.1999. На його переконання, суд апеляційної інстанції формально витлумачив положення статті 227 ЦК УРСР та безпідставно дійшов висновку про відсутність необхідності нотаріального посвідчення такого правочину. Скаржник вважає, що відповідні норми повинні застосовуватись до будь-якого відчуження нерухомого майна за участю громадян, а не лише до житлових будинків, у зв`язку з чим договір не міг породжувати правових наслідків без нотаріального посвідчення.

172. При цьому скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування матеріально-правових вимог до оформлення договору для оцінки його як належного доказу укладення правочину; щодо можливості розширювального тлумачення статті 227 ЦК УРСР та поширення вимоги нотаріального посвідчення на правочини з відчуження будь-якого нерухомого майна за участю громадян; а також щодо правових наслідків реєстрації права власності на об`єкт, який не був прийнятий в експлуатацію, та значення такої обставини для оцінки законності виникнення права власності.

173. Так, стаття 227 ЦК УРСР містила вимоги щодо форми договору купівлі-продажу жилого будинку.

174. Разом з тим, як установлено судами, майно, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу акцій, не належало до житлового фонду. Відтак передбачена статтею 227 ЦК УРСР вимога щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку до спірних правовідносин не застосовується.

175. За змістом статті 227 ЦК УРСР у редакції, чинній на момент укладення договору, нотаріальному посвідченню підлягав договір купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Отже, визначальним для застосування цієї норми є не сам факт відчуження нерухомого майна, а належність такого майна до об`єктів, щодо яких зазначеною нормою встановлено спеціальну вимогу до форми правочину.

176. Натомість скаржник, посилаючись на статтю 227 ЦК УРСР, фактично ототожнює будь-яке нерухоме майно із жилим будинком та пропонує поширити встановлену цією нормою вимогу про нотаріальне посвідчення на договори щодо відчуження будь-якого нерухомого майна за участю громадянина. Проте такого змісту зазначена норма не містила.

177. За встановлених у цій справі обставин, а саме за відсутності належності спірного майна до житлового фонду, підстав для застосування статті 227 ЦК УРСР судом апеляційної інстанції правильно не встановлено.

178. Тому посилання скаржника на необхідність нотаріального посвідчення спірного договору з огляду лише на те, що його предметом було відчуження нерухомого майна, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та ґрунтуються на помилковому розширенні сфери застосування статті 227 ЦК УРСР.

179. Колегія суддів враховує, що у силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Наведені положення чинного законодавства ніяк не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

180. У цій справі необхідність оцінки такого втручання зумовлена тим, що первісний позивач просить скасувати рішення державного реєстратора, на підставі яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на спірні об`єкти, а метою таких вимог є усунення перешкод для подальшої державної реєстрації права власності на ці ж об`єкти за КП "Агрофірма "Проскурів". Отже, задоволення первісного позову матиме наслідком припинення зареєстрованого за ОСОБА_1 права на спірне майно, що безпосередньо стосується її права на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

181. Оцінюючи питання правомірності втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном, колегія суддів виходить із того, що саме по собі встановлення порушень, допущених під час виникнення або державної реєстрації права на спірні об`єкти, не може автоматично зумовлювати припинення права власності особи, яка набула це майно у подальшому та за якою відповідне право було зареєстровано.

182. Як вбачається з установлених у справі обставин, спірні об`єкти існували як нерухоме майно та перебували у цивільному обороті задовго до набуття їх ОСОБА_1 Правовий статус цих об`єктів протягом тривалого часу формувався послідовністю правонаступництва, передачі майна, його обліку, оформлення права власності та вчинення правочинів щодо нього. У 2006 році право власності на відповідні об`єкти було зареєстровано за ВАТ "Проскурів", а у 2013 році відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У 2021 році ПАТ «Проскурів» передало ці ж об`єкти ОСОБА_1 на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, після чого за нею було зареєстровано право власності на спірне майно.

183. При цьому обставина скасування у 2011 році судового рішення від 10.05.2006 у справі № 7/951А, яке було однією з підстав оформлення права власності на спірні об`єкти, сама по собі не означає, що всі подальші правові наслідки, пов`язані з існуванням цього майна у цивільному обороті, можуть бути усунуті без урахування прав та законних очікувань осіб, які набули майно у подальшому. Тим більше така обставина не звільняє суд від обов`язку оцінити наслідки припинення права власності особи з погляду вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

184. За усталеною практикою ЄСПЛ, ретроспективне скасування дійсного права власності становить позбавлення майна у розумінні цього положення Конвенції (див., зокрема, рішення від 16.02.2017 у справі "Кривенький проти України" (Kryvenkyy v. Ukraine), № 43768/07, пункт 41; від 13.12.2007 у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункти 27-40; від 12.11.2013 "Пирантієне проти Литви" (Pyrantiene v. Lithuania), № 45092/07, пункт 42; від 31.05.2016 "Вукушіч проти Хорватії", № 69735/11, пункт 50).

185. За практикою ЄСПЛ визнання права власності недійсним як таке не суперечить положенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, водночас воно повинне бути не лише передбачене законом і мати законну мету, але й відповідати вимозі пропорційності. Потрібно встановити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав людини; пошук цього балансу притаманний Конвенції загалом. Цей обов`язковий баланс неможливо встановити, якщо зацікавлена особа несе надмірний індивідуальний тягар (рішення від 12.06.2018 у справі "Бейнарович та інші проти Литви" (Beinarovic and Others v. Lithuania), № 70520/10, 21920/10, 41876/11, пункт 138).

186. У цій справі задоволення первісного позову та скасування рішень державного реєстратора із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав матиме наслідком не лише усунення певної реєстраційної невідповідності, а фактичне припинення зареєстрованого права власності ОСОБА_1 на два конкретні об`єкти нерухомого майна.

187. За таких обставин колегія суддів вважає, що покладення на ОСОБА_1 наслідків помилки, допущеної під час первісного оформлення права на спірне майно, через припинення її права власності на це майно не забезпечує необхідного справедливого балансу між інтересами, на захист яких посилається первісний позивач, та вимогами захисту права власності ОСОБА_1 .

188. Отже, навіть за умови встановлення недоліків, пов`язаних із первісним оформленням права власності на спірні об`єкти, усунення таких недоліків шляхом припинення права власності ОСОБА_1 через значний проміжок часу не може вважатися таким, що відповідає вимозі пропорційності, оскільки покладає на неї індивідуальний та надмірний тягар наслідків помилки, яка виникла на попередньому етапі оформлення права на майно.

189. За доводами скаржника, відсутні висновки Верховного Суду щодо незаконності рішення, якщо суд робить висновки, не поклавши в їх основу жодні відповідні норми та засади, як і відсутній висновок про недоцільність врахування помилкової реєстрації права власності на введений в експлуатацію об`єкт, якщо така реєстрація була проведена. У цій частині підставою касаційного оскарження скаржник зазначає порушення судом апеляційної інстанції статті 236 ГПК України за відсутності відповідного висновку Верховного Суду.

190. Фактично скаржник просить сформулювати висновок не щодо застосування конкретної норми права, а щодо загальних критеріїв законності судового рішення та оцінки судом доказів і встановлених обставин, що саме по собі не утворює підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України

191. На обґрунтування цієї підстави скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції визнав доведеним факт укладення договору купівлі-продажу акцій № 10 від 23.04.1999 та виникнення на його підставі прав на спірне майно, поклавши в основу рішення копії документів без перевірки їх оригіналів, попри наявні заперечення щодо їх достовірності. Попри клопотання про витребування оригіналів договору, додатків та підписного списку, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи існували вони взагалі та чи оглядалися судом, а тому поклав в основу рішення недопустимі докази, чим порушив вимоги статті 91 ГПК України.

192. Скаржник наполягає, що навіть зі змісту наданих копій не вбачається належного підтвердження укладення договору. Підписний список громадян не містить прямих посилань на договір № 10 від 23.04.1999, не дозволяє встановити його зв`язок саме з цим правочином і не підтверджує волевиявлення зазначених осіб на укладення відповідного договору. Висновок суду про належність підписного списку до договору побудований на припущеннях, а фактично тягар спростування такого зв`язку був неправомірно покладений на позивача, що суперечить принципу змагальності та забороні вимагати доведення негативних обставин.

193. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

194. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України).

195. Тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

196. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду першої інстанції було подано до суду копії договору від 23.04.1999 № 10 з додатком.

197. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 оригінали договору купівлі-продажу акцій САТ "Проскурів" № 10 від 23.04.1999, додатка № 1 та підписного списку для їх огляду.

198. У зазначеному клопотанні ОСОБА_2 зазначив, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції досліджувався оригінал договору купівлі-продажу акцій № 10 від 23.04.1999, додаток № 1 та підписний список. Зазначав також, що підписний список не може вважатися належним невід`ємною частиною вказаного договору.

199. Водночас із наведених у відповідному клопотанні доводів не вбачається, що скаржник ставив під сумнів відповідність наданої до матеріалів справи копії договору його оригіналу, посилався на конкретні розбіжності між копією та оригіналом або на інші обставини, які б давали підстави вважати цю копію недостовірною.

200. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №924/1351/20(924/1000/24), серед іншого, задоволено зазначене клопотання та зобов`язано ОСОБА_1 надати Північно-західному апеляційному господарському суду оригінали Договору №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій САТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки, Додатку №1 і підписного списку.

201. 02.02.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло пояснення, в якому зазначено, що оригінал договору №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій CAT "Проскурів" в порядку відкритої підписки із Додатком №1 і підписним списком для огляду суду першої інстанції надавалися представником КП "Агрофірма "Проскурів" керуючим санацією - Рудим Андрієм Миколайовичем. При цьому, представник зазначив, що у ОСОБА_1. відсутній оригінал витребовуваного договору, оскільки сторонами останнього є засновники CAT "Проскурів" в особі ОСОБА_3 та фізичні особи згідно підписного списку, що додається до договору і є його невід`ємною частиною. Лише 14.06.2021 ОСОБА_1 набуто право власності на спірні нежитлові приміщення.

202. Разом з тим, ОСОБА_1 вказувала, що копія договору №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій CAT "Проскурів" в порядку відкритої підписки, Додатку №1 і підписного списку наявна у матеріалах справи 7/951-А, яка перебувала у провадженні Господарського суду Хмельницької області.

203. Враховуючи викладене, представником ОСОБА_1 на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №924/1351/20(924/1000/24) надано належним чином засвідчену копію договору №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій CAT "Проскурів" в порядку відкритої підписки; Додатку №1 і підписного списку, які засвідчені Господарським судом Хмельницької області.

204. У касаційній скарзі заявник не ставить під сумнів відповідність наявної у матеріалах справи копії договору його оригіналу, не посилається на наявність у них розбіжностей чи інших конкретних ознак, які б свідчили саме про невідповідність копії доказу його оригіналу, а лише зазначив про ненадання оригіналу договору на вимогу суду та пов`язував із цим неможливість належного підтвердження факту укладення договору.

205. Доводи скаржника у цій частині як у суді касаційної інстанції, так і у судах попередніх інстанцій фактично зводяться до неукладеності спірного договору з огляду на його зміст та зміст його додатку.

206. Суд першої інстанції, дослідивши зміст і форму договору № 10 від 23.04.1999 та додані до нього документи, дійшов висновку про неукладеність цього договору, оскільки, за оцінкою суду, наданий список громадян не давав змоги встановити його належність саме до цього договору, а зазначення в додатку № 1 однієї будівлі за адресою АДРЕСА_1 не давало змоги ідентифікувати об`єкти, які, за твердженням відповідачки, були передані як оплата вартості акцій.

207. Суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання укладеності договору, встановив, що його текст містить пряме посилання на підписний список як на невід`ємну частину договору, із зазначенням кількісних характеристик такого списку - чотири аркуші та 43 особи. Наданий підписний список відповідає цим характеристикам та містить підписи 43 осіб із зазначенням їх паспортних даних. Відсутність на самому підписному списку номера договору суд апеляційної інстанції оцінив у сукупності з іншими доказами та дійшов висновку, що така обставина не спростовує його належності до договору № 10.

208. Отже, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявні документи у своїй сукупності дають змогу ідентифікувати підписний список як невід`ємну частину саме договору № 10, а тому відсутність на ньому окремого посилання на номер договору є лише недоліком його оформлення та не свідчить про неукладеність правочину. За результатами оцінки цих доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність факту укладення договору № 10 від 23.04.1999 та виникнення на його підставі відповідних прав та обов`язків сторін.

209. Водночас наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з оцінкою судом апеляційної інстанції наявних у справі доказів, зокрема договору № 10, Додатка № 1 та підписного списку, а не свідчать про порушення судом правил щодо допустимості доказів. Водночас інше бачення скаржником змісту та доказового значення зазначених документів не є підставою для висновку про їх недопустимість та не спростовує здійсненої судом апеляційної інстанції оцінки доказів у їх сукупності.

210. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, зокрема не надав належної оцінки нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_3 від 04.03.2025, колегія суддів також відхиляє з огляду на таке.

211. Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив зазначену заяву свідка та навів її зміст, зокрема повідомлення ОСОБА_3 про те, що він не підписував позовну заяву ПАТ "Проскурів" до БТІ у м. Хмельницькому від 28.02.2006 та пояснення від 10.05.2006 у справі № 7/951-А, про таку справу на той час йому нічого не було відомо, а також про те, що генеральним директором ВАТ "Проскурів" у 2006 році був ОСОБА_7 .

212. Водночас наведені скаржником обставини не свідчать про неврахування судом апеляційної інстанції цього доказу. Висновок про суперечливість поведінки позивача суд апеляційної інстанції обґрунтував не лише посиланням на матеріали справи № 7/951-А, а сукупністю встановлених обставин, зокрема укладенням 23.04.1999 Договору № 10, який від імені засновників САТ "Проскурів" підписаний ОСОБА_3 , наявністю у матеріалах справи № 7/951-А пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , а також укладенням 01.08.2019 договору безоплатного користування спірним майном, який від імені КП "Агрофірма "Проскурів" також підписаний ОСОБА_3 .

213. При цьому незгода скаржника з оцінкою судом апеляційної інстанції цього доказу та надання ним іншого значення порівняно з тим, яке надав йому суд, не свідчить про невиконання судом вимог щодо дослідження доказів та не підтверджує порушення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

214. Таким чином, доводи касаційної скарги про недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів є необґрунтованими.

215. Ураховуючи наведе вище, доводи касаційної скарги не підтвердилися.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

216. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

217. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

218. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги не підтвердилися, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

В. Розподіл судових витрат

219. Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись частиною першою статті 240, статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) залишити без змін.

3. Поновити дію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24).

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік