Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №644/5731/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/5731/26

Провадження № 2/644/4348/26

01.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

секретаря судового засідання Григоряна Р.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 55000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ», яке змінило найменування на ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 15057-03/2024. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові Кредит, в розмірі 14000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`явся повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Відповідачу на умовах зазначеного договору було надано кредитні кошти, однак ним не виконані належним чином кредитні зобов`язання та рахується заборгованість за кредитним договором в розмірі 55000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 14000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 41000,00 грн.

Також, 14.08.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), був укладений Договір факторингу №14082024. Згідно даного Договору факторингу 14.08.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 15057-03/2024 від 10.03.2024 року. На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість за зазначеним кредитним договором.

Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2622,40 грн. а також витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 20.05.2026 було відкрито провадження у справі, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні.

У судові засідання представник позивача не з`явився, разом із позовом подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача. У судове засідання, призначене на 24.09.2026 з`явився відповідач, надав усні пояснення суду, в яких визнав отримання ним кредитних коштів в розмірі 14000,00 грн., зазначив що намагався погашати заборгованість, однак наразі за станом здоров`я не працює та не може сплачувати кредит, вважає завищеними нараховані відсотки за користування кредитом, а також, просив зменшити суму витрат на правничу допомогу, вважає, що справа є типовою для позивача та не потребує суттєвих витрат на адвокатів для стягнення заборгованості. Відзиву, клопотань, письмових пояснень у справу сторони не подавали. Відтак, суд розглядає справу за відсутності позивача, на підставі заяв по суті спору та наданих сторонами доказів, з урахуванням пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 15057-03/2024. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові Кредит, в розмірі 14000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`явся повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Згідно з умовами зазначеного кредитного договору від 10.03.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідач погодили такі умови кредитування: сума кредиту 14000,00 грн., тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 10.03.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 07.07.2024. Згідно з пунктом 1.4.1. договору 1.4.1. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Сторони, також, погодили і інші суттєві умови кредитування.

Договір був укладений на підставі заявки відповідача, умови договору погоджені сторонами у зазначеній заявці, паспорті споживчого кредиту та в самому договорі. Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19. Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Позивачем не надано суду доказів перерахування коштів за кредитним договором, однак цей факт визнав відповідач у судовому засіданні. Відповідно до статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, суд вважає доведеними обставини і факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, погодження основних його умов, отримання відповідачем кредиту у зазначеному у позовній заяві розмірі.

Крім того, 14.08.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) був укладений Договір факторингу №14082024. Згідно даного Договору факторингу 14.08.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 15057-03/2024 від 10.03.2024 року. Згідно умов Договору факторингу сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») на момент укладення договору становила 55000,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 14000 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 41000 грн.. Обставини укладення договору факторингу та отримання прав нового кредитору стосовно відповідача за кредитним договором №15057-03/2024 підтверджені первинними документами – копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників до договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку, складеного ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до кредитного договору №15057-03/2024, сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту становить наразі таку ж суму, яка була передана позивачу, як новому кредитору за договором факторингу, а саме: 55000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 14000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 41000,00 грн.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України. У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію». За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Даний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом отримання заявки позичальника на сайті позикодавця. З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь у заявленій у позовній заяві сумі. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.

Однак, в той же час суд враховує, що, частиною п`ятою статті 8 Закону №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 22 грудня 2023 року. Отже, позивач, укладаючи 10.03.2024 кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,5% на весь термін кредитування, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 установлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності цим законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (тобто до 22.04.2024 року) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Таким чином, з 10.03.2024 по 22.04.2024 первісний кредитор міг нараховувати відсотки в розмірі 2,5% на день, але після 22.04.2024 і до закінчення строку дії кредитного договору – 07.07.2024 року., відсоток не міг перевищувати 1,5% на день.

У зв`язку з цим, суд здійснює самостійний розрахунок розміру заборгованості за відсотками, виходячи з суми кредиту, погодженої у кредитному договорі в розмірі 14000,00 грн., а також суд враховує оплату позивачем 1000,00 грн. яку зробив відповідач 10.04.2024 та яка міститься в розрахунках позивача, наданих до позовної заяви.

Враховуючи викладене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 14000,00 грн. та відсотків в розмірі 30360,00 грн, всього на загальну суму 44360,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем та його представником надано такі докази: копія договору про надання правової (правничої) допомоги №42649746/01 від 02 січня 2026 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення кредитної заборгованості, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Із зазначених документів вбачається факт надання правничих послуг виконавцем ФОП Іванною Лівак на загальну суму 6000,00 грн. Однак, безпосередньо з наданням правничих послуг щодо судової справи, яка розглядається, пов`язані послуги на суму 5200,00 грн. за складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви. Щодо правничої допомоги з правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», суд вважає ці витрати такими, що не пов`язані із судової справою та не підлягають розподілу в якості судових витрат у цій справі. Таким чином, розподілу підлягають витрати позивача на правничу допомогу в загальній сумі 5200,00 грн.

Крім того, у відповідності до статті 4 статті 137 ЦПК України, суд враховує, заяву відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Суд вважає, що співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам. В даному випадку позов підлягає задоволенню на 80,65%.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 15057-03/2024 від 10.03.2024 року у розмірі 44360,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 5776,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, 04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО , будинок 8),

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 01.10.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН