Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №644/10517/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/10517/26

Провадження № 2/644/6258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся через свого представника до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказала, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №66984630 від 30.09.2021 примусово виконується виконавчий напис №44992 від 24.05.2021, виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., відповідно до якого стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 34378,65 гривень. Даний напис позивач вважає таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що спірний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із суттєвими порушеннями процедури його вчинення та без достатніх правових підстав, відповідачем не було подано документів, які підтверджують безспірність заборгованості, адже з кредитного договору і самого спірного виконавчого напису видно, що проценти кредитором нараховані в тому числі і після спливу строку кредитування і дії кредитного договору. В підсумку представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №44992, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 24.05.2021 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» суми боргу у розмірі 34 378,65грн. та стягнути витрат на професійну правничу допомогу 9 000 грн.

1.2. Ухвалою суду від 12.08.2026 було відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 12.08.2026 в порядку забезпечення позову було зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису.

1.3. Представник відповідача подав до відзив, в якому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Позика» витрат на правову допомогу просив відмовити. Вказав, шо на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката представник Позивача долучив Акт приймання-передачі наданих послуг, з якого неможливо визначити ціну кожної послуги окремо. Інших доказів представником Позивача не надано. Відповідач також звертає увагу суду на те, що ціна за надані ОСОБА_2 послуги встановлена довільно, без урахування об`єктивних факторів, що впливають на їх вартість. Відсутня інформація, що дозволила б встановити як саме вираховувалася ціна наданих послуг. Отже, фактично всупереч ч. 3 ст. 137 ЦПК України стороною Позивача не надано Суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин Відповідач вважає, що зазначені адвокатом Мартем`янова Ю.М. витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

1.4. Представниця позивача у судовому засіданні присутня не була, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Треті особи – представник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та приватний виконавець Нордіо В.В., в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 44992, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС", заборгованості за кредитним договором № 747823102 від 30 листопада 2019 року загальному розмірі 34378,65 грн.

З копії вищевказаного кредитного договору видно, що він укладався у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення.

2.2. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 66984630, винесеній 30.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А., відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Постановою від 14.04.2023 вищевказане виконавче провадження було передано приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадиму Вікторовичу.

3.Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

3.2. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

3.3. Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано доказів того, що ним до нотаріуса були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості щодо вказаної у виконавчому написі суми. Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Більш того, виконавчий напис вчинено на підставі правочину, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання судом з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

4.2. Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

5. Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 23.07.2026 укладеного між позивачем та ОСОБА_2 та акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 23 липня 2026 року.

Згідно п.1.1 договору клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту протягом строку дії Договору правничу допомогу.

Згідно п. 3.1., 3.2. договору правнича допомога здійснюється на засадах повної відплатності та на умовах повної компенсації Клієнтом вартості витрат, понесених Адвокатом у процесі виконання цього Договору.

Сторони погодили, що за надання правничої допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі за такими ставками за юридичний супровід оскарження одного виконавчого напису нотаріуса: • 9 000,00 грн. - правовий аналіз ситуації Клієнта, вивчення документів Клієнта, надання консультацій щодо особливостей цивільного процесу та судової практики в Україні з оскарження виконавчих написів нотаріусів; складення та подання адвокатських запитів про надання копій документів, які були підставою для вчинення виконавчого напису; складення та подання приватному виконавцю адвокатського запиту для отримання інформації про суми, стягнуті з Клієнта в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису; складення та подання до суду позовної заяви до кредитора про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повний супровід розгляду справи в суді першої інстанції.

У акті прийому-передачі наданих послуг від 19.08.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуги, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 9000 грн. (9000 грн. за правовий аналіз ситуації Клієнта, вивчення документів Клієнта, надання консультацій щодо особливостей цивільного процесу та судової практики в Україні з оскарження виконавчих написів нотаріусів; складення та подання адвокатських запитів про надання копій документів, які були підставою для вчинення виконавчого напису; складення та подання приватному виконавцю адвокатського запиту для отримання інформації про суми, стягнуті з Клієнта в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису; складення та подання до суду позовної заяви до кредитора про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повний супровід розгляду справи в суді першої інстанції).

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 5000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 5000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

5.3. Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, з урахуванням задоволення позову, підстав для скасування заходів забезпечення позову станом на час ухвалення цього рішення суд не вбачає.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 44992, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 24.05.2021 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» суми боргу у розмірі 34378,65 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область)судовий збір в дохід держави у сумі 1331 грн. 20 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Денис БАРОНІН