Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №644/9268/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/9268/26

Провадження № 2/644/5686/26

28.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа – Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, про стягнення майнової шкоди,

установив:

Представник Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа – Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм,в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача майнову шкоду, завдану внаслідок адміністративного правопорушення, в розмірі 7905 грн., а також судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (ставок біля с. Станіславка), Управлінням Державного агентства з розвитку меліораці, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, при цьому незаконним вилученням водних ресурсів завдано шкоду громаді у розмірі 7905,00 грн. Постановою Індустріального районного суду м. Харків від 16 жовтня 2025 року по справі 646/7692/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. в дохід держави, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. З 1 липня 2021 року з моменту набуття чинності абзаців другого - четвертого підпункту 58 пункту 4 Закону № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», земельні ділянки водного фонду, що знаходяться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, перейшли до комунальної власності Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області.На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 23 грудня 2022 року № 875/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» створено Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

Здійснення правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності перейшли до Шевченківської селищної військової адміністрації. Шевченківська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області приймає рішення та діє виключно в інтересах територіальної громади відповідно до закону.У зв`язку з тим, що на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (ставок біля с. Станіславка) було вчинене відповідачем адміністративне правопорушення, яке полягало в незаконному вилученню водних ресурсів, що завдало шкоду громаді у розмірі 7905 грн., Шевченківська селищна військова адміністрація і звертається з зазначеним позовом.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Харкова від 28.09.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, надав до суду письмові пояснення, в яких просив справу розглядати без його участі, не заперечував проти позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Суд встановив, що постановою Індустріального районного суду міста Харкова від 16.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Відповідно до цієї постанови - 22.07.2025 року о 08 год. 07 хв. на ставку біля с. Станіславка в ході рибоохоронного рейду виявлено ОСОБА_1 , який ловив рибу забороненим для любительського рибальства знаряддям лову сіткою з нитки 1 шт. та сіткою з льоси 1 шт. та впіймав рибу: карась сріблястий 5 екз., загальною вагою 2,7 кг, чим заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7905 грн. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив р. 4 п.п. 1.1. Правил любительського рибальства, за що відповідальність передбачена згідно з ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29.09.2023 р. № 1042, своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибному господарству у розмірі 7905 грн., про що було повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано останньому добровільно відшкодувати завдану шкоду, що підтверджується листом позивача № 02-45/658 від 31.03.2026 р.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», яка були чинна на час притягнення до відповідальності відповідачів, слідує, що оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1581, 00 грн за одиницю.

Такий же розмір збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042 «постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Згідно з ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП набрала чинності.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання про стягнення з відповідача шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи щодо кожного із них.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 7905 грн., доведена.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду, завдану внаслідок адміністративного правопорушення, в розмірі 7905 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа – Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, про стягнення майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської областімайнову шкоду, завдану внаслідок адміністративного правопорушення, в розмірі 7905 (сім тисяч дев`ятсот п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської областісудовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач Шевченківська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, ЄДРПОУ 45098470? Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Василя Стуса, буд.2;

відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

третя особа – Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, ЄДРПОУ 40850837, м. Харків, вул. Космічна, буд.21 к.916.

Суддя Я.М. Ритов