Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №642/5051/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

01 жовтня 2026 року

Справа № 642/5051/26

Провадження № 2/642/2253/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Косіневської К.Р.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року позивач в особі свого представника за довіреністю Гусєвої А.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2022 по 01.04.2026 в розмірі 47263,96 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , приєдналася до умов публічного договору приєднання про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2022 по 01.04.2026, постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 47263,96 грн. Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію у сумі 47263,96 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, направлено відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку.

Судові повістки від 14.07.2026 та 02.09.2026, які були надіслані відповідачу, повернуті до суду без вручення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, судом відповідно до вимог процесуального законодавства на офіційному вебпорталі «Судової влади України» було розміщено оголошення про її виклик до суду.

У судові засідання представник позивача не з`явився, надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання, які були призначені 31.07.2026, 31.08.2026 та 01.10.2026 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки невідомі, відзиву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем вирішив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів, з ухваленням заочного рішення.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

13.05.2004 між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго», яке виконувало функції постачальника електричної енергії до 2019 року, було укладено Договір про користування електричною енергією за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 28 вищезазначеного договору передбачено, що цей договір укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна зі сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.

Відомостей про те, що відповідач звертався до ПрАТ «Харківенергозбут», як до постачальника електричної енергії, або до АТ «Харківобленерго» як до оператора системи розподілу, з повідомленням про намір звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та намір припинити дію укладеного договору, суду не надано. Отже, цей договір є чинним.

Відповідно до п.10 Договору про користування електричною енергією від 29.12.2005, споживач зобов`язаний, в тому числі, оплачувати спожиту електричну енергію, відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на розподільчий рахунок енергопостачальника в уповноваженому банку.

Пунктом 20 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність, в тому числі, за прострочення внесення платежів за електричну енергію.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Абзацом п`ятим пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території», передбачено, що на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут».

ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 5.1.2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника за сукупністю споживачів надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи, яким здійснював продаж електричної енергії попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених цими Правилами.

АТ «Харківобленерго» до ПрАТ «Харківенергозбут» було передано інформацію щодо побутового споживача ОСОБА_1 , на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 .

У відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2022 по 01.04.2026, позивачем проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 47263 грн. 96 коп.

За змістом статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої)та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься непізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п.9.1 ПРРЕЕ за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідачка ОСОБА_1 на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач, порушив умови договору щодо оплати спожитої електроенергії.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не надано суду жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку. Належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо укладення договору, наявності заборгованості та її розміру, суду також не надано.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і поданих доказах, а тому підлягають задоволенню, у зв`язку з чим з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 по 01.04.2026 в розмірі 47263,96 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст.6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 628, 629 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2022 по 01.04.2026 в розмірі 47 263 (сорок сім тисяч двісті шістдесят три) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Сторони:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», ЄДРПОУ: 42206328, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , останнє відоме місце мешкання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Г. Проценко