Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №641/6951/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №641/6951/26

Суддя: Кожихова Г. В.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 641/6951/26

Провадження № 2/641/4347/2026

01 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

представника позивача – Конопіхіна А.В. (в режимі відеоконференції),

розглянув у м. Харкові у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

14.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Конопіхін А.В., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 28.08.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції місто Харків, актовий запис № 845.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28 серпня 2004 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис. Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину — ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що протягом останніх років відносини між подружжям поступово погіршувалися, у результаті чого між ними зникло взаєморозуміння. Спроби примиритися не дали бажаних результатів через різні погляди сторін на спільне життя та сімейні обов`язки. Подружні відносини між сторонами фактично припинені, оскільки з кінця 2022 року позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивач вважає подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливими і такими, що суперечать її інтересам, у зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем. Також позивач зазначила, що на час звернення до суду спір щодо поділу майна, яке є спільною власністю подружжя, між сторонами відсутні.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 17.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини та вимоги позовної заяви, просив позов задовольнити. Також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутність відповідача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином на адресу реєстрації, в тому числі адресу проживання як внутрішньо переміщена особа. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 01.10.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

28.08.2004 між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції місто Харків, про що складено актовий запис № 845, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 24).

Від спільного шлюбу у сторін є син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції від 22.08.2007 серія НОМЕР_2 , актовий запис № 3446 (а.с. 23).

Позивачка вважає подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливими і такими, що суперечать її інтересам, у зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач жодних заперечень з приводу вказаних обставин не навів.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).

Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, характер відносин, що склалися між подружжям, тривале окреме проживання сторін, припинення ними шлюбно-сімейних відносин та наполягання позивачки на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення, у зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Висновки за результатами розгляду заяви

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.

Судовий збір

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 1 064,96 грн., згідно квитанції № 4020-2736-2523-8097 від 14.07.2026.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 28.08.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції місто Харків, актовий запис № 845.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 )суму судового збору у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 (дев`яносто шість) коп. за подання до суду позову.

Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2026.

Суддя Г.В.Кожихова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua